Рішення № 8963991, 03.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/503.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгове обладнання"

до Приватного підприємства "АССАРІ"

про стягнення 11875, 30 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Яковлева А.О., довіреність № 202 від 20.12.2009 р.

від відповідача не з’явився

У судовому засіданні 03.03.2010 р. за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгове обладнання" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства "АССАРІ" про стягнення 11392,00 грн. основного боргу, 176,50 грн. процентів річних та 306,80 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті товару, поставленого за договором купівлі-продажу товару № 0408/75 від 14.04.2008 р.

Ухвалою суду від 05.02.2010 р. порушено провадження у справі № 54/5, розгляд справи призначено на 03.03.2010 р.

Представник відповідача у судове засідання 03.03.2010 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав. Через відділ діловодства суду 02.03.2010 р. відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю явки в дане судове засідання, у задоволенні якого суд відмовив.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

14.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгове обладнання" та Приватним підприємством "АССАРІ" був укладений договір купівлі-продажу товару № 0408/75, відповідно до умов якого позивач, як продавець, зобов’язався передати товар у власність відповідача, а відповідач, як покупець, зобов’язався прийняти та оплатити товар в кількості, асортименті та за ціною відповідно до рахунку фактури № Т-02000 від 17.03.2008 р., що є невід’ємною частиною цього договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як пояснив позивач, у ст. 1 договору було помилково вказано рахунок фактуру № Т-02000 від 17.03.2008 р., натомість предметом договору є товар, визначений в рахунку-фактурі № 03007 від 11.04.2008 р. Вказані пояснення прийняті судом до уваги, рахунок-фактура № 03007 від 11.04.2008 р. містить посилання на договір купівлі-продажу товару № 0408/75 від 14.04.2008 р., а пунктом 2.3. договору сторонами погоджена ціна товару з посиланням на вказаний рахунок.

На виконання умов договору, який був погоджений сторонами, за видатковою накладною № Т-1032 від 14.04.2008 р., підписаною належним чином представниками сторін та скріпленою відбитками їх печаток, позивач передав відповідачу товар, зазначений в рахунку-фактурі № 03007 від 11.04.2008 р., на суму 23326,00 грн.

Повноваження представника відповідача на отримання товару відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., підтверджуються наявною в матеріалах справи довіреністю суворої звітності серії НБЕ № 971261 від 14.04.2008 р.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що оплата в розмірі 100 % ціни одиниці товару, зазначеної в рахунку-фактурі до цього договору, повинна бути перерахована відповідачем на поточний рахунок позивача не пізніше, ніж на сьомий календарний день з моменту реалізації одиниці товару третій особі.

Відповідно до п. 3.1.2. договору, якщо товар переданий по цьому договору відповідачу, не буде ним реалізований та оплачений в повному обсязі до 29.09.2008 р., нереалізовані та неоплачені одиниці товару можуть бути повернені за рахунок відповідача на склад позивача у м. Києві (п. 4.3.) у строки, що сторони окремо узгодять.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем товару на склад позивача.

Наявними у матеріалах справи банківськими виписками підтверджується часткова оплата відповідачем товару в розмірі 11934,00 грн.

29.05.2009 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про оплату товару, що підтверджується фіскальним чеком № 6570 від 29.05.2009 р. та описом вкладення у цінний лист від 29.05.2009 р. З урахуванням строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, передбачених п.п. 4.1., 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України № 1149 від 12 грудня 2007 р., та строків, передбачених ст. 530 ЦК України, обов’язок повністю оплатити товар виник у відповідача з 10.06.2009 р.

Однак, відповідач не виконав свій обов’язок по оплаті переданого позивачем товару, а також не повернув товар позивачу.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення основного боргу визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю у сумі 11392,00 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 306,80 грн., а позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають задоволенню у розмірі 171,50 грн. за нижченаведеним розрахунком суду.

Розрахунок інфляційних втрат:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

10.06.2009 - 25.06.200913392,001,011147,31

26.06.2009 - 31.10.200911392,001,014159,49

306,80

Розрахунок процентів річних:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

13392,0010.06.2009 - 27.06.2009183 %19,81

11392,0026.06.2009 - 04.12.20091623 %151,69

171,50

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної оплати товару та не навів підстав для звільнення від обов’язку його оплатити.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 11 870,30 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. На підтвердження понесених витрат позивачем надана копія договору про надання послуг № 01/09 від 05.01.2009 р., укладеного позивачем із ФОП Яковлева Алла Олександрівна, протокол № 13 від 02.12.2009 р. погодження договірної вартості до договору № 01/09 від 05.01.2009 р., платіжне доручення № 1523 від 03.12.2009 р. на оплату послуг за договором, свідоцтво № 2388 від 02.12.2005 р. на право зайняття адвокатською діяльністю та довіреність № 202 від 02.12.2009 р.

Розглянувши надані позивачем документи, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2 500,00 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "АССАРІ" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 24, кв. 202, ідентифікаційний код 34647278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгове обладнання" (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Комсомольська, 5, ідентифікаційний код 33191589) 11392 (одинадцять тисяч триста дев’яносто дві) гривні 00 коп. основного боргу, 171 (сто сімдесят одну) гривню 50 коп. процентів річних, 306 (триста шість) гривень 80 коп. інфляційних втрат, 2498 (дві чотириста дев’яносто вісім) гривень 94 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 118 (сто вісімнадцять) гривень 70 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) гривень 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 13.03.2010 р.