Рішення № 8963839, 15.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/4315.03.10 За позовомСпільного підприємства з іноземними інвестиціями "Фармакер ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Старлінг Інтернешнл"

простягнення 126 888,97 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Желевська О.О.

від відповідача:не з'явився Обставини справи:

Спільне підприємство з іноземними інвестиціями "Фармакер ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –Підприємство "Фармакер ЛТД") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінг Інтернешнл" (надалі –ТОВ "Старлінг Інтернешнл") про стягнення 126 888,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору та видаткової накладної здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 89 740,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення суми інфляції у розмірі 24 209,43 грн., пені у розмірі 9 923,15 грн. та 3% річних у розмірі 4 502,25 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.02.2010 р.

В судових засіданнях 10.02.2010 р. та 01.03.2010 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладався до 01.03.2010 р. та 15.03.2010 р. відповідно.

У судове засідання 15.03.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали від 20.01.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання 15.03.2010 р. втретє не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали від 20.01.2010 р. не виконав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 21, на яку було відправлено ухвали суду від 10.02.2010 р., 01.03.2010 р. та 15.03.2010 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №138788 від 17.02.2010 р.

Також судом було додатково відправлено ухвали суду від 10.02.2010 р., 01.03.2010 р. та 15.03.2010 р. на адреси відповідача (03067, м. Київ, а/с 68, 03680, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 4).

Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2006 р. між Підприємством "Фармакер ЛТД" (продавець) та ТОВ "Старлінг Інтернешнл" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №208 (надалі –"Договір").

Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов’язується продати, а покупець купує медичну продукцію, згідно із замовленням на закупівлю, що додаються, і є невідємною частиною даного Договору.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що найменування, загальна кількість продукції, номенклатура та ціна продукції, визначаються в попередній накладній, що оформляється на підставі замовлення на закупівлю.

Згідно із п. 2.3 Договору ціна на товар, що поставляється за Договором обумовлюється сторонами окремо і зазначається в накладній.

Відповідно до п.8.1 Договору строк цього Договору починає свій перебіг з моменту підписання та діє до моменту виконання сторонами своїх обов’язків за цим Договором чи до моменту його розірвання.

Сторонами не надано доказів розірвання договору купівлі-продажу №208 від 16.04.2006 р., будь-яких доказів вчинення сторонами дій, спрямованих на розірвання договору не вчинено, але натомість видаткова накладна №ФР-0000069 від 25.01.2008 р. не містить жодних посилань на договір купівлі-продажу №208 від 16.04.2006 р., а сторонами не надано доказів того, що поставка товару здійснювалась саме на виконання такого договору, як це стверджує позивач у своїй позовній заяві.

25.01.2008 р. позивач на підставі видаткової накладної №ФР-0000069 від 25.01.2008 р. передав, а відповідач в особі Єфимової Н.В., яка діяла на підставі довіреності ЯМВ №329363 від 28.01.2008 р. прийняв товар на загальну суму 89 740,00 грн.

Із змісту видаткової накладної № ФР-0000069 від 25.01.2008 р. відповідно до якої була здійснена поставка продукції вбачається, що вона не містить посилання на Договір.

Відповідач вказує, що відповідач частково оплатив вартість поставленої медичної продукції у розмірі 1485,86 грн., станом на 06.11.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 88254,14 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із існуванням, на думку позивача, заборгованості відповідача у розмірі 88254,14 грн. по оплаті товару, поставленого за спірною накладною.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача зобов’язання по оплаті поставленого згідно видаткової накладної.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Видаткова накладна за якою позивач здійснив поставку медичної продукції містить номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підпис представника ТОВ "Старлінг Інтернешнл" та скріплені печатками підприємств.

Доказів поставки товару за накладною саме на підставі Договору позивачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами укладено правочини купівлі-продажу, оформлений видатковою накладною, а тому такі правовідносини підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Позивач вказує, а відповідач не заперечує факту отримання медичної продукції згідно видаткової накладної.

Матеріалами справи підтверджується передача товару на загальну суму 89 740,00 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із змісту видаткової накладної розрахунок за поставлену продукцію здійснюється шляхом відстрочки оплати на тридцять календарних днів з дати отримання товару.

За таких обставин відповідач зобов’язаний був виконати свій обов’язок по оплаті отриманого товару до 24.02.2008 р. Зі слів позивача, відповідачем сплачено лише 1 485,86 грн.

Відповідач у встановлений строк свого зобов’язання з оплати вартості поставлено продукції не виконав, у зв’язку із чим позивач 26.05.2009 р. направив на адресу відповідача з претензією №135/09 з вимогою оплатити вартість товару в розмірі 88 254,14 грн.

Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, грошові кошти в розмірі 88 254,14 грн. на рахунок позивача не перерахував.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем заборгованість у розмірі 88 254,14 грн., а судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов’язання по оплаті грошових коштів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Старлінг Інтернешнл" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємство "Фармакер ЛТД" про стягнення з ТОВ "Старлінг Інтернешнл" заборгованості у розмірі 88 254,14 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Крім того, позивач просить суд стягнути на свою користь інфляційні збитки в розмірі 24 209,43 грн., пеню у розмірі 9 923,15 грн. та 3% річних у розмірі 4 502,25 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 24.02.2008 р. по 06.11.2009 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що останнім днем виконання відповідачем грошового зобов’язання було 24.02.2008 р., то суд здійснює перерахунок інфляційних та 3% річних за вказаний позивачем період з 25.02.2008 р. по 06.11.2009 р.

За перерахунком суду з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають до стягнення інфляційні збитки в розмірі 24 181,63 грн.

За перерахунком суду розмір 3 % річних за визначений позивачем період становить 4504,59 грн. Оскільки у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, то вимоги про стягнення пені задовольняються у розмірі, який вказаний в позовній заяві, а саме 4502,25грн.

Стосовно вимог про стягнення пені суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання забезпечується неустойкою (різновидом якої є пеня), якщо це встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що поставка здійснювалася не на виконання умов Договору, а згідно правочину, оформленого згідно видаткової накладної, яким не передбачена відповідальність у вигляді пені за порушення грошового зобов’язання.

Таким чином, підстави для стягнення пені відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Старлінг Інтернешнл" на користь Підприємства "Фармакер ЛТД" заборгованості у розмірі 88 254,14 грн., трьох відсотків річних у розмірі 4 502,25 грн. та інфляційних збитків у розмірі 24 181,63 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення інфляційних збитків у розмірі 27,80грн. та пені у розмірі 9 923,15 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Фармакер ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінг Інтернешнл" (01034, м.Київ, вул. Ярославів Вал, 21; ідентифікаційний код 24101303) на користь Спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Фармакер ЛТД" у формі Товариства з обмеженою (04209, м. Київ, вул.Героїв Дніпра, 35, кв.192; ідентифікаційний код 20052987) заборгованість у розмірі 88 254 (вісімдесят вісім тисяч двісті п’ятдесят чотири) грн. 14 коп., суму інфляції у розмірі 24 181 (двадцять чотири тисячі сто вісімдесят одна) грн. 63 коп., 3% річних у розмірі 4502 (чотири тисячі п’ятсот дві) грн. 25 коп., державне мито у розмірі 1 169 (одна тисяча сто шістдесят дев'ять) грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 217 (двісті сімнадцять) грн. 49 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко