Рішення № 8963833, 11.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/63611.03.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «УНТЛ»

          2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс УНТЛ»

про стягнення 1081331,69 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача: Усатюк Л.Л. (довіреність №46 від 09.09.2009р.);

від відповідача-1: Паливода О.С. (довіреність від 03.03.2010р.);

від відповідача-2: не з’явились.

В судовому засіданні 11 березня 2010 року за згоди представника позивача та представника відповідача-1 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНТЛ»(надалі –відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс УНТЛ»(надалі –відповідач-2) солідарно заборгованості у сумі 971039,64 грн., в тому числі основної заборгованості по кредиту у сумі 724 000,00 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 33006,47 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 19036,36 грн. , пеня за прострочення сплати відсотків у сумі 633,21 грн., інфляційних в розмірі 745,92 грн. та штраф в сумі 193617,68 грн. В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідачів 1081331,69 грн., в тому числі основної заборгованості по кредиту у сумі 724 000,00 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 90436,87 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 50811,92 грн., пеня за прострочення сплати відсотків у сумі 4384,46 грн., інфляційних в розмірі 5703,33 грн. та штраф в сумі 205995,11 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 свої обов’язки за договором кредитування не виконав, повернення кредиту в термін відповідно Договору не забезпечив та не сплатив проценти за користування кредитом.

Відповідач-1 відзив на позов не надав, в судовому засіданні проти позову заперечував.

Відповідач-2 відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу-2 на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг з ЄДРПОУ станом на 10.12.2009 наявний у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 14.12.2009 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 04.02.2010. В судове засідання 04.02.2010 представники відповідачів не з’явилися, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 04.03.2010, в яке відповідач-2 також не з’явився; розгляд справи відкладено до 11.03.2010. В судове засідання 04.03.2010 представник відповідача-2 також не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір про надання кредиту № 15-620/08-КЮ (надалі – Договір), згідно п.1.1 якого позивач надає відповідачу-2 кредит в розмірі 800 000,00 грн., а відповідач-1 зобов’язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також оплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати інші зобов’язання, вказані в цьому договорі.

Розмір процентів за користування кредитом складає 26 % річних (п. 1.5.3 Договору в редакції Договору № 2 від 25.11.2008 про внесення змін в Договір), а повернення кредиту здійснюється відповідачем щомісячно у розмірі та в строки, визначені у Графіку повернення кредиту (Додаток №1 до цього Договору, п. 1.6.1 Договору).

12.05.2008 позивач і відповідач-1 внесли зміни до Договору, збільшивши суму кредиту до 900000,00 грн. та виклали Графік повернення кредиту у новій редакції.

У відповідності до Графіку повернення кредиту (Додаток №1 до Договору №2 про внесення до Договору, надалі - графік) погашення кредиту здійснюється щомісячно в наступному порядку: 20000,00 грн. –в грудні 2008р., по 10000,00 грн. в січні –березні 2009 року, по 60000,00 грн. в квітні - травні 2009р., по 80000, 00 грн. –протягом червня –серпня 2009 р., 70000,00 грн. в вересні 2009 р., та по 60000,00 грн. протягом листопада 2009р. - квітня 2010р. Остаточний строк повернення кредиту –22.04.2010 (п. 1.8 Договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов’язання за Договором виконав, надав відповідачу-1 кредит у сумі 900000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № а/91203 від 23.04.2008 та № а/97425 від 12.05.2008 (належним чином завірені копії знаходиться в матеріалах справи).

08 травня 2008 року в забезпечення зобов’язань відповідача-1 за Кредитним договором між позивачем і відповідачем-2 було укладено Договір поруки, за яким відповідач-2 взяв на себе солідарне зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язаннях відповідача-1, які виникли на підставі Кредитного договору, зокрема щодо погашення кредиту в сумі 900000,00 грн. та сплати процентів та інших платежів, що належать до сплати відповідачем-1 відповідно до умов Кредитного договору в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це визначено Кредитним договором.

Позивач стверджує, а відповідачем-1 не спростовано, що відповідач не здійснював платежі по поверненню кредиту та не повністю виплачував проценти за використання кредиту. Основна сума простроченої заборгованості відповідача-1 по кредиту за Договором станом на 05.02.2010 складала 544000,00 грн. за 8 місяців прострочення.

Згідно із п. 1.6.2 Договору нараховані проценти сплачуються відповідачем-1 в останній робочий день місяця.

У відповідності до п. 1.11.1 Договору Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначені Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або поручителем своїх боргових зобов’язань та інших зобов’язань за цим договором; при цьому, виконання боргових зобов’язань повинно бути проведено Позичальником протягом 5 (п’яти) календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимоги. Вимога вважається надісланою в день її направлення на адресу Позичальника, що зазначена в цьому договорі. До направлення вимоги поштою прирівнюється також її вручення Позичальнику чи його представнику під розписку.

В матеріалах справи міститься повідомлення –вимога позивача № 109 від 05.02.2010, отримана відповідачем-1 10.02.2010 (вх. №1В, копія в матеріалах справи), в якій позивач вимагає від відповідача-1 достроково погасити всю заборгованість за Договором про надання кредиту на загальну суму 1019781,83 грн.

Посилання позивача на направлення вимоги про дострокове виконання зобов’язання ще 15.10.2009 не приймається судом до уваги, оскільки у вимозі № 1175 позивач вимагає від відповідача-1 погасити існуючу заборгованість за Договором, яка виникла станом на 15.10.2009, однак у ній не міститься вимоги дострокового виконання всіх зобов’язань за Договором.

Як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем-1, останній протягом 5 днів з дня отримання вимоги № 109 не повернув позивачу достроково кредит та не сплатив нараховані відсотки за користування кредитом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зважаючи на вимоги п.п. 1.11.1 Кредитного договору, враховуючи порушення відповідачем зобов’язань по договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором по сумі кредиту складає 724000,00 грн. та по сплаті відсотків – 90436,87 грн.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контр розрахунку відповідачів, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 724000,00 грн. та процентів за користування кредитом в сумі 90436,87 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 3.1.1 Кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню кредиту, та/або сплаті процентів за користування кредитом, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 20% від загальної суми простроченої заборгованості, та пеню в розмірі потрійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання, за кожний день прострочення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контр розрахунку відповідача за порушення відповідачем-1 зобов’язання за Договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків, стягненню на користь позивача підлягає пеня за прострочення термінів повернення кредиту в розмірі 50811,92 грн., та пеня за порушення строків сплати процентів в сумі 4384,46 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідачів, за порушення відповідачем-1 зобов’язання за Договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків, стягненню на користь позивача підлягає сума інфляційних в розмірі 5703,33 грн.

Згідно із ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Зважаючи на факт нарахування позивачем неустойки за порушення відповідачем-1 зобов’язання по сплаті кредиту та відсотків у формі пені, враховуючи її великий розмір, господарський суд вважає стягнення з відповідача за теж порушення і неустойки у вигляді штрафу не співмірно великим по відношенню до суми заборгованості по кредиту та приходить до висновку про необхідність зменшення нарахованого позивачем штрафу і в зв’язку з цим відмовляє в позовних вимогах у цій частині.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя

В частині першій ст. 555 ЦК України йдеться про необхідність надання кредитором поручителю вимоги, про що поручитель зобов’язаний повідомити боржника. Про необхідність надання кредитором вимоги поручителю випливає і з частини другої вказаної статті, де йдеться про те, що поручитель може висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник.

У відповідності до п. 1.2 Договору поруки відповідач-2 зобов’язався сплатити платежі, зазначені в п. 1.1 цього договору, якщо йому надіслана Банком письмова вимога.

В матеріалах справи відсутня вимога позивача до відповідача-2, як поручителя, про сплату 1081331,69 грн., в тому числі 724000,00 боргу по кредиту, 90436,87 грн. заборгованості по процентам, та пені в розмірах, зазначених в позовній заяві.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення лише з основного боржника - відповідача-1 заборгованості в сумі 875336,58 грн., в тому числі 724 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 90436,87 грн. відсотків за користування кредитом, 50811,92 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 4384,46 грн. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, та 5703,33 грн. інфляційних.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 8944,53 грн. (8753,37 грн. державного мита та 191,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНТЛ»(ідентифікаційний код 35725021, адреса: 01004, м. Київ, вул. Горького, 7-В) на користь Відкритого акціонерного товариства «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» (ідентифікаційний код 43575675, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, п/р № 373950186 в ВАТ «Кредитінвест Банк», МФО 380441) 875336,58 грн. (вісімсот сімдесят п’ять тисяч триста тридцять шість гривень 58 копійок) грн. та судові витрати в розмірі 8944,53 грн. (вісім тисяч дев’ятсот сорок чотири гривні 534 копійки) грн. Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 15.03.2010