Рішення № 8963810, 11.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/2111.03.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Юнівес» до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

про стягнення 607059,30 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Кальф Г.В. (довіреність № 661К від 31.12.2009);

          від відповідача : Хіцевич О.Ю. (довіреність № 567 від 19.11.2009).

В судовому засіданні 11 березня 2010 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Юнівес»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»(надалі –відповідач, Банк) про стягнення боргу з повернення депозиту в сумі 607059,30 грн., в тому числі 487234,87 грн. відсотків за користування депозитом, 107567,05 грн. пені за прострочення повернення депозиту та 12257,38 грн. пені за прострочення сплати відсотків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов’язання щодо сплати процентів за користування депозитом згідно з умовами договору банківського вкладу.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що постановою правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 13.03.2009 № 138 було призначено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також вважав необґрунтованим нарахування відсотків після закінчення терміну користування вкладом, встановленого договором.

Ухвалою від 18.01.2010 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 23.02.2010. В судове засідання 23.02.2010 представник відповідача не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 11.03.2010. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ВЕС», найменування якої змінено на ТОВ «Компанія з управління активами «Юнівес»згідно із п. 1.1 Статуту позивача (Вкладник) і відповідачем (Банк) було укладено Договір строкового банківського вкладу № 34/21-Д-07 (надалі - Договір), за умовами п 1.1 якого Вкладник передає Банку, а Банк приймає від Вкладника на строковий депозитний рахунок № 26521007000005 грошові кошти в сумі 5 000 000,00 грн. та зобов’язується повернути Вкладникові суму вкладу 27 січня 2009 року і виплачувати проценти на неї на умовах і в порядку, встановлених цим договором.

Пунктом 2.5 Договору, в редакції Додаткової угоди № 2 від 13.10.2008, визначений розмір процентної ставки за користування вкладом в розмірі 22 % річних.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано на депозитний рахунок, відкритий відповідачем, 5000000,00 грн., що не заперечується відповідачем. В зв’язку з частковим поверненням суми вкладу, з 11.02.2009 сума вкладу на рахунку склала 3411 009,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.

Пунктом 1.1 Договору строк повернення вкладу визначений датою – 27 січня 2009 року.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи у строк, визначений у п. 1.1 Договору відповідач не повернув позивачу вклад в сумі 3411 009,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач лише 14.09.2009 перерахував позивачу суму депозиту в розмірі 3411 009,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 14.09.2009.

У відповідності до п. 2.6 Договору проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу до дня, який передує його поверненню Вкладнику або списання з рахунку з інших підстав. Крім того, пунктом 2.5 Договору встановлений обов’язок нарахування процентів за повний строк зберігання вкладу. Таким чином, Договором встановлено правило сплати процентів за користування вкладом за фактичний термін такого користування –до дня фактичного повернення Вкладнику суми вкладу. З цих підстав не приймається судом до уваги заперечення відповідача щодо нарахування відсотків після встановленого договором терміну повернення вкладу.

Згідно із п. 2.1 Договору датою повернення суми вкладу є дата переказу Банком вкажу з рахунку на поточний рахунок позивача.

Зважаючи на те, що відповідачем був повернутий позивачу вклад 14.09.2009, у відповідності до умов п. 2.5, 2.6 Договору, він зобов’язаний нараховувати та сплачувати позивачу проценти за весь період користування вкладом до 13.09.2009 включно.

Відповідно до п. 2.7 Договору нараховані проценти на суму вкладу виплачуються позивачу окремо від суми вкладу щомісяця не пізніше 6 числа місяця, за фактичний час знаходження суми вкладу на рахунку у попередньому місяці.

Як свідчать матеріали справи, 04.02.2009 відповідач сплатив проценти за користування вкладом в сумі 78356,16 грн., нараховані за період з 01.01.2009 по 26.01.2009, що підтверджується банківською випискою. Як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем, після вказаної дати відповідач не нараховував та не сплачував позивачу проценти за користування вкладом.

Зважаючи на фактичний період знаходження суми вкладу в розмірі 3411009,00 грн. у відповідача до 14.09.2009, а також враховуючи той факт, що у строки та в порядку, визначеними п.п. 2.5, 2.6, 2.7 Договору, відповідачем відсотки за період з 27.01.2009 по 13.09.2009 не сплачувалися, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по сплаті відсотків за користування вкладом за період з 27.01.2009 по13.09.2009 в розмірі 487234,87 грн. (в тому числі 45205,47 грн. за період з 27.01.2009 по 10.02.2009 та 442029,40 грн. за період з 27.01.2009 по 13.09.2009).

Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 138 від 13.03.2009 року у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 16.03.2009 до 15.03.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 16.03.2009 року до 15.09.2009 року.

Постановами Правління НБУ № 551 від 15.09.2009 та № 616 від 15.10.2009 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 16.09.2009 до 15.12.2009, крім зобов’язань Банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором Банку і погоджених НБУ.

У відповідності до ст. 2 Закону про банки мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене, зважаючи на фактичний термін користування вкладом, та беручи до уваги те, що банком сума відсотків в повному обсязі не сплачена, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми несплачених відсотків в розмірі 487234,87 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 4.2 Договору у разі порушення банком строку повернення вкладу та/або нарахованих процентів за ним, Банк виплачує Вкладнику пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення від суми, сплата якої прострочена.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання щодо сплати суми вкладу та процентів за ним відповідно до умов Договору стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за прострочення сплати депозиту в сумі 107567,05 грн., нарахована за період з 27.01.2009 по 16.03.2009 –початок дії мораторію, та пеня за прострочення сплати відсотків в сумі 12257,38 грн., нарахована за період з 15.09.2009 по 26.10.2009 –після закінчення мораторію.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у сумі 6306,59 грн. (6070,59 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»(ідентифікаційний код: 14349442, адреса: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд.1-3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Юнівес»(ідентифікаційний код 34718165, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, р/р 265090000001 у філії ВАТ «Банк Кіпру»в м. Запоріжжі, МФО 313407) 607 059,30 грн. (шістсот сім тисяч п’ятдесят дев’ять гривень 30 копійок) та судові витрати в розмірі 6306,59 (шість тисяч триста шість гривень 59 копійок) грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

          Дата підписання повного тексту рішення 15.03.2010р