Рішення № 8963550, 11.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/5211.03.10 за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «ТехноНіколь-Центр», м. Київ

до          товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач», м. Київ

про          стягнення 55024,57 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Кирпатенко О.С., предст., дов. №НЮ-12/09/2009-12 від 08.09.09

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТехноНіколь-Центр»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Укобудпостач” про стягнення 55024,57 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання в повному обсязі відповідачем умов договору № 957 від 18.08.2008 року щодо оплати поставленого товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 45421,00 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на п.2.9 договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4599,34 грн. та згідно ст. 625 Цивільного кодексу України втрати від інфляції в розмірі 4429,31 грн. та 3% річних в розмірі 574,92 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.02.2010 року.

Розгляд справи відкладався.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судові засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 11.03.2010 року від останніх до суду не надходило.

При цьому суд враховує, що в зв’язку з неявкою представників відповідача розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.03.2010 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

18.08.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТехноНіколь-Центр»(Постачальник) (надалі по тексту позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Укобудпостач” (Покупець) (надалі по тексту відповідач) укладено Договір поставки будівельних матеріалів № 957 (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця будівельні матеріали (далі –товар) в строки, кількості, асортименті, за цінами, вказаними в накладних, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Відповідно до п.2.1 Договору, загальна сума договору визначається сумою вартості всіх окремих поставок за цим договором. Оплата кожної поставленої партії товару здійснюється не пізніше 20 банківських днів від дати поставки товару. При здійсненні платежу покупець повинен робити посилання на номер рахунку-фактури, що є підставою здійснення платежу. (п.2.5 Договору).

          Відповідно до матеріалів справи, протягом липня –жовтня 2008 року позивачем було поставлено товарів відповідачеві на загальну суму 129421,00 грн., що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №КЛ00000275 від 19.08.2008 на суму 6612,24 грн., довіреність НБК №494937/158 від 19.08.08;

- видаткова накладна №КЛ00000356 від 08.09.2008 на суму 4329,44 грн., довіреність №188 від 08.09.08;

- видаткова накладна №КЛ00000344 від 05.09.2008 на суму 4974,40 грн., довіреність НБК №494937/158 від 19.08.08;

- видаткова накладна №КЛ00000272 від 19.08.2008 на суму 6823,80 грн., -

- видаткова накладна №КЛ00000276 від 19.08.2008 на суму 5273,10 грн., довіреність НБК №494937/158 від 19.08.08;

- видаткова накладна №КЛ00000339 від 04.09.2008 на суму 4942,80 грн., довіреність НБК №494937/158 від 19.08.08;

- видаткова накладна №КЛ00000650 від 20.10.2008 на суму 9948,60 грн., довіреність №263 від 17.10.08;

- видаткова накладна №КЛ00000647 від 20.10.2008 на суму 13436,84 грн., довіреність №263 від 17.10.08;

- видаткова накладна №КЛ00000648 від 20.10.2008 на суму 8208,60 грн., довіреність №263 від 17.10.08;

- видаткова накладна №КЛ00000643 від 18.10.2008 на суму 16875,90 грн., довіреність №201 від 16.09.08;

- видаткова накладна №КЛ00000415 від 18.09.2008 на суму 12754,32 грн.,

- видаткова накладна №КЛ00000564 від 09.10.2008 на суму 13006,56 грн., довіреність №201 від 16.09.08

- видаткова накладна №КЛ00000395 від 16.09.2008 на суму 17546,90 грн., довіреність №201 від 16.09.08

- видаткова накладна №КЛ00000391 від 16.09.2008 на суму 4687,50 грн., довіреність №201 від 16.09.08

Для оплати товару позивачем відповідачеві було виставлено наступні рахунки-фактури №КЛ00000347 від 14.08.2008, №КЛ00000527 від 08.09.2008, №КЛ00000434 від 22.08.2008, №КЛ00000370 від 14.08.2008, №КЛ00000371 від 14.08.2008, №КЛ00000892 від 17.10.2008, №КЛ00000893 від 17.10.2008, №КЛ00000906 від 17.10.2008, №КЛ00000541 від 09.09.2008, №КЛ00000801 від 09.10.2008, №КЛ00000567 від 12.09.2008.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар в установлені договором строки не розрахувався, оплативши товар на суму 84000,00 грн.

          Позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості (лист №1КЛ від 02.12.08).

          Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами, станом на 22.12.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем згідно зазначених накладних становила 45421,00 грн.

На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем не змінилась та складає 45421,00 грн., що підтверджується довідкою позивача за підписом директора та головного бухгалтера та не спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах. Повноваження відповідних осіб щодо прийняття товару підтверджуються наявними у справі довіреностями на отримання матеріальних цінностей, що за формою відповідають вимогам законодавства України, підписані керівником і засвідчені печаткою підприємства відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов’язався оплатити поставлену продукцію згідно виставлених Продавцем рахунків на кожну поставку в строк не більше 20 банківських днів з моменту поставки продукції.

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до п.2.9 Договору, у випадку несвоєчасної оплати відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, однак в зв’язку з невірним розрахунком (не враховано кількість днів в 2008 році-366) за розрахунком суду з урахуванням обраного позивачем періоду нарахування в розмірі 4595,42 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та втрат від інфляції є правомірними та підлягають задоволенню. Втрати від інфляції за розрахунком позивача в розмірі 4429,31 грн., а відсотки річних в зв’язку з невірним розрахунком (не враховано кількість днів в 2008 році-366) за розрахунком суду з урахуванням обраного позивачем періоду нарахування в розмірі 574,43 грн.

Враховуючи наведене вище, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було надмірно сплачено суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу замість 236 грн. сплачено 312,5 грн. в зв’язку з чим надмірно сплачена сума підлягає поверненню позивачу з держаного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Укобудпостач” (02140, м. Київ, вул. Руденко, 6-а, р/р 26005801309219 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 300528, код ЄДРПОУ 33993753 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суд) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТехноНіколь-Центр»(01103, м. Київ, вул. Підвисоцького/ Драгомирова, 10/10, р/р 26004307119 в АКБ «Форум», МФО 322948, код ЄДРПОУ 32046030) 55020,16 грн. (п’ятдесят поять тисяч двадцять гривень шістнадцять копійок), з яких 45421,00 грн. (сорок поять гривень чотириста двадцять одна гривня)–основного боргу, 4429,31 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять дев’ять гривень тридцять одну копійку) втрати від інфляції, 4595,42 грн. (чотири тисячі п’ятсот дев’яносто п’ять гривень сорок дві копійки) –пеня, 574,43 грн.(п’ятсот сімдесят чотири гривні сорок три копійки) три відсотки річних, а також 550,20 грн. (п’ятсот п’ятдесят гривень двадцять копійок) –державне мито та 235,98 грн. (двісті тридцять п’ять гривень дев’яносто вісім копійок) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ТехноНіколь-Центр»(01103, м. Київ, вул. Підвисоцького/ Драгомирова, 10/10, р/р 26004307119 в АКБ «Форум», МФО 322948, код ЄДРПОУ 32046030)з державного бюджету суму надмірно сплачених витратна інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 76,5 грн. (сімдесят шість гривень п’ять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 16.03.2010 року