Рішення № 8963548, 17.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/61517.02.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/615

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВ ТРЕЙД"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юнекс"

простягнення 3878,60 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Майстренко М.В. від відповідача - не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВ ТРЕЙД" (надалі –ТОВ "СЛАВ ТРЕЙД") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнекс" (надалі –ТОВ "Юнекс") про стягнення 3878,60 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору № 2008/0535 про відповідальне зберігання від 16.09.2008 р. щодо оплати неповернутого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2009 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 09.12.2009 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.

В судове засідання 09.12.2009 р. представники сторін не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали не виконали, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2009 р. розгляд справи відкладено на 29.01.2010 р.

У судове засідання 29.01.2010 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2010 р. розгляд справи відкладено на 17.02.2010 р.

У судове засідання 17.02.2010 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити повністю.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в тому числі за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Юнекс" (надалі –зберігач) та ТОВ "СЛАВ ТРЕЙД" (надалі –поклажодавець) укладено договір відповідального зберігання № 2008/0535 від 16.09.2008 р. (надалі - Договір), відповідно до умов якого, зберігач зобов'язався за плату зберігати майно, яке передане поклажодавцем та повернути майно у схоронності.

Відповідно до п. п. 2.3, 2.4 Договору товар на склад приймається актом прийому-передачі майна зберігачу по кількості і найменуванню товару. В акті прийому-передачі майна вказується найменування, кількість товарних місць, ціна, які передаються на зберігання.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 936 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору зберігання. Так, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято на відповідальне зберігання товар (соєва олія у пляшках) на загальну суму 183311 грн., що підтверджується актом прийому-передачі майна зберігачу від 18.09.2008 р., актом прийому-передачі № 15 від 02.12.2008 р.

Відповідно до п.п. 3.3.3 Договору зберігач зобов'язався після прийняття товару на склад забезпечити повну схоронність товару поклажодавця по кількості і механічній якості.

Відповідно до п. 2.6 Договору товар зі складу видається актом прийому-передачі майна зберігачем.

Згідно п. 4.1.2 Договору термін зберігання товару визначається моментом пред’явлення поклажодавцем вимоги про повернення чи відвантаження йому чи третій особі товару.

Як вбачається з матеріалів справи, зберігач передав поклажодавцю товар на загальну суму 179432,40 грн., що підтверджується актами прийому-передачі: № 1 від 19.09.2008 р. в кількості 300 пляшок на суму 2460 грн.; № 2 від 23.09.2008 р. в кількості 300 пляшок на суму 2460 грн.; № 3 від 26.09.2008 р. в кількості 435 пляшок на суму 3567 грн.; № 4 від 29.09.2008 р. в кількості 300 пляшок на суму 2460 грн.; № 5 від 29.09.2008 р. в кількості 300 пляшок на суму 2460 грн.; № 6 від 06.10.2008 р. в кількості 300 пляшок на суму 2460 грн.; № 7 від 07.10.2008 р. в кількості 300 пляшок на суму 2460 грн.; № 8 від 09.10.2008 р. в кількості 300 пляшок на суму 2460 грн.; № 9 від 17.10.2008 р. в кількості 300 пляшок на суму 2460 грн.; № 10 від 23.10.2008 р. в кількості 300 пляшок на суму 2460 грн.; № 11 від 04.11.2008 р. в кількості 495 пляшок на суму 4059 грн.; № 12 від 07.11.2008 р. в кількості 5 пляшок на суму 41 грн.; № 13 від 08.11.2008 р. в кількості 2 пляшки на суму 16,40 грн.; № 14 від 18.11.2008 р. в кількості 3 пляшок на суму 24,60 грн.; № 16 від 02.04.2009 р. в кількості 18242 пляшок на суму 149584,40 грн.

Разом з цим, позивачем було виявлено нестачу товару, а саме 473 пляшок на суму 3878,60 грн.

В пункті 6.1 Договору передбачено, що зберігач несе відповідальність за втрату та нестачу майна, переданого на зберігання в розмірі його вартості визначеної в акті приймання-передавання майна.

Відповідно до ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Частиною 1 ст. 942 ЦК передбачено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

У відповідності до ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 950, ст. 951 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

У зв’язку з виявленням нестачі товару, позивач направив відповідачу претензію № 46 від 28.08.2009 р., відповідно до якої просив відшкодувати вартість цього товару у розмірі 3878,60 грн.

Також, позивач звернувся до відповідача з вимогою № 48 від 02.09.2009 р. про повернення товару у кількості 473 пляшки на загальну вартість 3878,60 грн.

Проте, відповідач відповіді на претензію та вимогу не надав, товар не повернув, а також не відшкодував збитки, завдані позивачу у зв’язку із нестачею товару.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 3878,60 грн. збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

В процесі розгляду справи позивачем доведено наявність підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнекс" (02090, м. Київ, вул. Гродненська, буд. 29, кв. 18, код 30529667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВ ТРЕЙД" (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 6, код 35691808) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 3878,60 грн. збитків, 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 10.03.2010 р.