Рішення № 8963537, 04.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/11304.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна

           компанія "Трісс ЛТД"

до           Товариства з обмеженою відповідальністю " Березова роща"

про                     стягнення 17 990,04 грн

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача представник –Лук`янчук А.В. (дов. № б/н від 25.08.09),

директор –Лелюх О.П.

Від відповідача не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 16012,00 грн., що становить заборгованість за договором № 72 від 13.10.2008р. та 1259,05 грн. пені, 540,92 грн. збитків від інфляції, 177,67 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2010р. порушено провадження у справі №8/113, розгляд справи призначений на 04.03.2010р.

У судове засідання, призначене на 04.03.2010р. з’явилися представники позивача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з знаходженням представника відповідача у відрядженні.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, тому відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

13.10.2008р. між ТОВ «Березова роща»- «замовник»та ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Трісс ЛТД»- «виконавець»був укладений договір № 72 (надалі - договір), відповідно до умов якого «виконавець»зобов’язався розробити, погодити в установленому порядку та передати «замовнику»проект тимчасового електропостачання будівництва комплексу дачних будинків з об’єктами громадського призначення на землях Колонщинської сільської ради біля с.Березівка Макарівського району Київської області, включаючи проектування КЛ-10 кВ та КТП 10/0,4 кВ (надалі - проект), а «замовник»зобов’язався прийняти та оплатити виконаний проект згідно з умовами договору.

Вартість робіт з розробки проекту склала 32012,40 грн., у т.ч. ПДВ (п.3.1 договору).

Умовами договору сторони погодили, що авансовий платіж у сумі 16000,00 грн. (у т.ч. ПДВ) здійснюється «замовником»протягом 3-х банківських днів від дати договору; остаточний розрахунок у сумі 16012,40 грн. (у т.ч. ПДВ) здійснюється «замовником»протягом 3-х банківських днів від дати здачі-приймання виконаних робіт (п.4.1 договору).

Відповідач на виконання прийнятих на себе зобов’язань перерахував на рахунок позивача авансовий платіж у розмірі 16000,00 грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що здача-приймання виконаного проекту здійснюється шляхом підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт. Після передачі даного Акту «виконавцем»«замовнику»останній зобов’язаний протягом 3-х робочих днів підписати його (при цьому дата даного акту є датою здачі-приймання виконаного проекту) або надати «виконавцю»письмову відповідь із вказівкою зауважень. У іншому випадку проект вважається прийнятим «замовником»датою передачі даного акту «замовнику».

Згідно з п.2.2 договору, «виконавець»зобов’язався передати «замовнику»проект в строк не пізніше 1,5 місяця від дати авансового платежу (при умові вчасного узгодження проекту ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»і підписання «замовником»і ЗАТ «А.Е.С.Київобленерго»відповідного договору на приєднання протягом трьох тижнів після підписання даного договору).

Між ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»та ТОВ «Березова роща»був укладений договір про приєднання до електричних мереж К-00-08-0278-Т (копія даного договору знаходиться в матеріалах справи).

Даний факт свідчить про виконання позивачем власних зобов’язань належним чином.

Відповідач в свою чергу не виконав власні зобов’язання належним чином, остаточний розрахунок у сумі 16012,40 грн. не здійснив.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 4 ст. 837 ЦК України передбачено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 887 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 2 ст. 887 ЦК України передбачено, що до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

В матеріалах справи міститься акт здачі-приймання виконаних робіт № 72/08 від 04.09.2009р. підписаний лише з боку позивача. Однак, в матеріалах справи, відсутні також письмова відповідь із вказівкою зауважень до вказаного акту. Відповідачем таких доказів суду не надано.

Крім того, зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач визнав отримання ним 10.09.2009р. 2-х примірників актів прийому-передачі виконаних робіт від 04.09.2009р. та 2-х примірників робочого проекту, проте враховуючи те, що у період з 07 до 21 вересня 2009р. включно генеральний директор відповідача перебував у черговій відпустці, тому, як зазначив відповідач, об’єктивної можливості надати письмові зауваження щодо отриманого поштою проекту у строк до 16 вересня 2009р. у відповідача не було.

Однак, такі застереження відповідача є безпідставними, а отже з урахуванням положень п.4.1 договору, за відсутності письмової відповіді із вказівкою зауважень, проект вважається прийнятим «замовником»датою передачі даного акту «замовнику», а саме: датою 04.09.2009р.

Суд, звертає увагу, що в матеріалах справи також відсутні документальні підтвердження визнання судом акту прийому-передачі виконаних робіт від 04.09.2009р., підписаного з боку позивача, недійсним. Таких доказів відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем виконані роботи належним чином, та прийняті відповідачем без претензій та зауважень, що є підставою для проведення відповідачем розрахунків.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення прийнятих на себе зобов’язань за договором, відповідач у встановлений договором строк (п.3.3, п.4.1 договору), а саме: у строк до 10.09.2009р. остаточний розрахунок в розмірі 16012,40 грн. не здійснив.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 16012,40 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 16012,40 грн. заборгованості за виконані роботи за договором № 72 від 13.10.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 1259,05 грн. пені, 540,92 грн. збитків від інфляції, 177,67 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 72 від 13.10.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не оплатив виконані позивачем роботи у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 177,67 грн. та збитків від інфляції в розмірі 540,92 грн. зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 177,67 грн. за період з 16.09.2009р. по 28.01.2010р. та збитків від інфляції в сумі 540,92 грн. за період вересень-грудень 2009р. правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язань за даним договором сторони несуть відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості невиконаних зобов’язань за кожний прострочений день, але не більше 50% від загальної вартості договору (п.5.1 договору).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1259,05 грн. пені за період з 10.09.2009р. по 28.01.2010р. правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

У відповідності до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, при задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 15, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 625, 837, 882, 887 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 42, 22, 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Березова роща" (03005, м.Київ, вул. Смоленська, 31-33; код 35378489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Трісс ЛТД" (юридична адреса: 04210, м.Київ, пр.-т. Героїв Сталінграду, 22, кв. 107; фактична адреса: 04080, м.Київ, вул. Фрунзе, 85; код 19069282) 16012 (шістнадцять тисяч дванадцять) грн. основного боргу, 1259 (одну тисячу двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 05 коп. пені, 540 (п’ятсот сорок) грн. 92 коп. збитків від інфляції, 177 (сто сімдесят сім) грн. 67 коп. трьох відсотків річних, 179 (сто сімдесят дев’ять) грн. 90 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Трісс ЛТД" (юридична адреса: 04210, м.Київ, пр.-т. Героїв Сталінграду, 22, кв. 107; фактична адреса: 04080, м.Київ, вул. Фрунзе, 85; код 19069282) з Державного бюджету України державне мито надмірно сплачене платіжним дорученням № 11 від 26.01.2010р. в сумі 1 (одна) грн. 10 коп. Оригінал платіжного доручення № 11 від 26.01.2010р. на суму 181,00 грн. знаходиться в матеріалах справи № 8/113.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 17.03.2010р.