Рішення № 8963509, 10.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/9010.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ємільчинська гірничопромислова компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Інвестбуд»

про стягнення 20 228,27 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:           Денисова О.В. - предст. за довір. № б/н від 15.01.2010р.;

Від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 10.03.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ємільчинська гірничопромислова компанія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Інвестбуд» про стягнення з відповідача на користь позивача 20 228,27 грн. заборгованості за Договором № 7/07/08 поставки щебенево-піщаної продукції від 18.07.2008р., з яких: сума основного боргу –14 067,29 грн., пені –3 857,08 грн., інфляційні нарахування –1 773,46 грн., 3% річних –530,44 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе за Договором зобов’язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2010р. було порушено провадження у справі № 35/90, розгляд справи призначено на 01.03.2010р.

В судовому засіданні 01.03.2010р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/90 від 11.02.2010р.

Відповідач в судове засідання 01.03.2010р. з’явився, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості відповідачу виконати вимоги ухвали суду.

Представник позивача не заперечував проти вищезазначеного клопотання відповідача.

В судовому засіданні 01.03.2010р., на підставі ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 10.03.2010р.

В судовому засіданні 10.03.2010р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/90 від 11.02.2010р., надав оригінали документів для огляду, підтримав позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 10.03.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/90 від 11.02.2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 10.03.2010р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ємільчинська гірничопромислова компанія»(позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Інвестбуд»(відповідачем) було укладено Договір № 7/07/08 поставки щебенево-піщаної продукції (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору поставки (п. 1.1.) на умовах даного договору постачальник (позивач) зобов’язався передати у власність покупцю, а покупець (відповідач) –прийняти та оплатити продукцію, визначену у п. 1.2. цього договору.

На підставі п. 1.2. Договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість продукції, що підлягає поставці за договором, ціна за одиницю товару, визначаються Специфікацією або Додатковою угодою, що є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно п. 2.2. Договору покупець зобов’язався оплатити поставлену постачальником продукцію за ціною, передбаченою у специфікації за кожну її одиницю. Вартість Договору складає загальну вартість продукції, поставленої покупцеві згідно з специфікаціями та Додатковими угодами, що є невід’ємною частиною цього Договору (п. 2.4.).

Пунктом 2.5. Договору було встановлено, що оплата за продукцію покупцем здійснюється шляхом попереднього перерахування 100% вартості продукції, визначеної в заявці покупця, на поточний рахунок постачальника, згідно специфікації до договору, якщо інше не передбачено в Додатковій угоді.

Відповідно до п. 5.3.1. Договору покупець зобов’язався прийняти товар від постачальника і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбачені цим Договором.

Специфікацією № 1 до Договору № 7/07/08 від 18.07.2008р. було визначено найменування товару, що підлягає поставці за договором: щебінь гранітний фр. 5-10 (одиниця виміру –тн, кількість –2000, ціна з ПДВ –104,00 грн., сума з ПДВ –208000,00 грн.), щебінь гранітний фр. 10-20 (одиниця виміру –тн, кількість –8000, ціна з ПДВ –101,00 грн., сума з ПДВ –808000,00 грн.), всього на загальну суму –1016000,00 грн., в т.ч. ПДВ –169333,33 грн.

Специфікацією № 1/1 до Договору № 7/07/08 від 18.07.2008р. було визначено найменування товару, що підлягає поставці за договором: щебінь гранітний фр. 5-10 (одиниця виміру –тн, кількість – 2000, ціна з ПДВ –103,00 грн., сума з ПДВ –206000,00 грн.), щебінь гранітний фр. 10-20 (одиниця виміру –тн, кількість –8000, ціна з ПДВ –100,00 грн., сума з ПДВ –800000,00 грн.), всього на загальну суму –1006000,00 грн., в т.ч. ПДВ –167 666,00 грн.

11.08.2008р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 7/07/08 від 18.07.2008р., відповідно до п. 1 якої постачальник зобов’язався поставити наступну продукцію: щебінь гранітний фр. 0-70 (одиниця виміру –тн, кількість –10000, ціна з ПДВ –10,00 грн., сума з ПДВ –100000,00 грн.), всього на загальну суму –100000,00 грн., в т.ч. ПДВ –16 666,67 грн.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору № 7/07/08 від 18.07.2008р. поставив відповідачу товар (щебінь гран фр. 5-10, од. –т, кількість –264,810, сума з ПДВ –19640,07 грн.; щебінь гран фр. 10-20, од. –т, кількість –278,400, сума з ПДВ –20416,00 грн.) згідно видаткової накладної № РН-0000003 від 29.01.2009р. на суму 48067,29 грн. (копія в матеріалах справи).

Зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідач не виконав в повному обсязі. Проте, доказів того, що товар за вказаною видатковою накладною було поставлено відповідачу саме на виконання умов Договору № 7/07/08 від 18.07.2008р. суду надано не було.

Станом на 07.08.2009р. між сторонами було складено та підписано Акт звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем склала 24067,29 грн.

Строк виконання зобов‘язання відповідача у вказаній видатковій накладній зазначений не був. 20.08.2009р. позивач направив відповідачу претензію за вих. № 49 від 12.08.2009р. з вимогою протягом 30-ти календарних днів з дня отримання претензії сплатити суму заборгованості та штрафних санкцій на рахунок позивача. Отже, термін виконання відповідачем зобов‘язання по оплаті поставленого товару було визначено позивачем датою з 20.08.2009 року по 09.09.2009 року. Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, однак права і обов‘язки сторін, що виникли в результаті передачі та прийняття товару за вказаною вище видатковою накладною, не ґрунтуються на Договорі № 7/07/08 від 18.07.2008р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 14 067,29 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 14 067,29 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості у розмірі 14 067,29 грн. не сплатив.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 1 773,46 грн., 3% річних –530,44 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 14 067,29 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1 773,46 грн., 3% річних в розмірі 530,44 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 3 857,08 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Пунктом 6.3. Договору № 7/07/08 від 18.07.2008р. було встановлено, що покупець за порушення строків оплати, за вимогою постачальника зобов’язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожний день прострочення.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі. Оскільки позивачем не надано доказів того, що поставка товару була здійснена на виконання умов Договору № 7/07/08 від 18.07.2008р., а відповідно до п. 2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 3 857,08 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Інвестбуд»(юридична адреса: 03028, м. Київ, вул. Столетова, 15, поштова адреса: 03039, м. Київ, пр-т Науки, 20, кв. 29, код ЄДРПОУ 35234943, р/р 2600845163 в ПуАТ «СЕБ Банк», МФО 300175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ємільчинська гірничопромислова компанія»(юридична адреса: 11243, Житомирська область, Ємільчинський район, с. Куліші, вул. Шевченка, 25, поштова адреса: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 12, оф. 2, код ЄДРПОУ 34547145, р/р 26001121441 в АБ «Експрес-Банк»м. Києва, МФО 322959), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 14 067,29 грн. (чотирнадцять тисяч шістдесят сім гривень 29 коп.) –заборгованості за поставлений товар, 1 773,46 грн. (одну тисячу сімсот сімдесят три гривні 46 коп.) –інфляційних нарахувань, 530,44 грн. (п’ятсот тридцять гривень 44 коп.) –3% річних, 163,71 (сто шістдесят три гривні 71 коп.) –державного мита, 191,00 грн. (сто дев’яносто одну гривню 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 18.03.2010р.