Рішення № 8963171, 03.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/26203.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірмово-промисловий

комплекс "Корабел"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова

компанія "Універсалсервіс"

про стягнення 12 224,03 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивачаХабалюк Д.О., за дов. б/н від 11.01.2010 р.

від відповідача Мирошниченко Т.О., за дов. б/н від 01.09.2009 р.

У судовому засіданні 03.02.2010 р. за згодою представників сторін відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірмово-промисловий комплекс "Корабел" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Універсалсервіс" про стягнення 11 000,00 грн. збитків, 1 067,00 грн. інфляційних втрат та 157,03 грн. процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не повернув позивачеві суму попередньої оплати за договором про надання технічних послуг № 22/07 від 22.07.2008 р., від якого позивач відмовився на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України та п. 4.1. договору.

Ухвалою суду від 26.06.2009 р. порушено провадження у справі № 54/262, розгляд справи призначено на 02.09.2009 р.

У поданих запереченнях відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні його вимог, посилаючись на те, що передбачені першим етапом роботи він виконав у повному обсязі, сплачені позивачем грошові кошти не можуть вважатися збитками, а сам позивач не мав права в односторонньому порядку відмовлятися від договору.

Представниками сторін подано спільне клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

У судовому засіданні 02.09.2009 р. оголошувалась перерва до 30.09.2009 р. для надання можливості представнику позивача ознайомитися із поданими відповідачем запереченнями.

У судовому засіданні 30.09.2009 р. оголошувалась перерва до 11.11.2009 р.

У судове засіданні 11.11.2009 р. представник позивача не зявився, через відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено, розгляд справи відкладено на 23.12.2009 р.

У судовому засіданні 23.12.2009 р. оголошувалась перерва до 03.02.2010 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

22.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірмово-промисловий комплекс "Корабел" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Універсалсервіс" був укладений договір про надання технічних послуг № 22/07.

За умовами договору (п. 1.1. договору) відповідач, як виконавець, зобовязався виконати роботи з підготовки продажу обладнання по гранулюванню відходів деревообробки позивача, які складаються з наступних етапів:

1) проведення експериментальних досліджень з отримання фізико-хімічних характеристик гранули МДФ із матеріалів позивача з метою пошуку ринка збуту і реалізації даної продукції;

2) гранулювання відходів замовника для отримання промислового обсягу гранул МДФ на обладнанні фірми NESTRO з метою проведення випробувань цих гранул на системах спалювання, що використовуються у металургійній та/чи електрогенеруючих галузях промисловості.

Згідно з п. 2.1. договору на відповідача покладається обовязок провести роботи, вказані у предметі договору, підготувати список можливих покупців гранул МДФ із відходів замовника із зазначенням погодженої ціни на вказану продукцію, підготувати технічну пропозицію на систему виробництва гранул МДФ із відходів замовника та підготувати договір поставки цього обладнання.

23.07.2008 р. сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору, якою сторони погодили строк виконання першого етапу робіт не пізніше 30.09.2008 р.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Загальна вартість робіт, передбачена п. 3.1. договору, становить 22 000,00 грн. Оплата робіт відповідно до п. 3.2. договору здійснюється у 2 етапи: передплата у розмірі 11 000,00 грн. за роботи, що виконуються в рамках першого етапу, та передплата у розмірі 11 000,00 грн. за роботи, що виконуються в рамках другого етапу.

Платіжними дорученнями № 1620 від 28.07.2008 р. та № 1692 від 04.08.2008 р. позивач перерахував відповідачу 11 000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як пояснив позивач, передбачені договором роботи першого етапу не були виконані відповідачем, у звязку з чим 04.02.2009 р. позивач направив відповідачу повідомлення про відмову від договору та вимагав повернення сплаченої суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач не надав належних доказів на підтвердження виконання ним робіт належним чином і в установлений договором строк.

Таким чином, сплачені позивачем кошти у сумі 11 000,00 грн. є збитками, понесеними позивачем внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором.

Як передбачено пунктом 1 Розяснення Вищого арбітражного суду України№ 02-5/223 від 12.05.1999 р. "Про деякі питання, повязані з застосуванням індексу інфляції", збитки (прямі та упущена вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у сумі 1 067,00 грн. за розрахунком позивача.

Вимоги про стягнення процентів річних не підлягають задоволенню з огляду на те, що відшкодування збитків та сплата сум, передбачених ст. 625 ЦК України, є окремими формами цивільно-правової відповідальності за порушення зобовязання. При цьому, ст. 625 ЦК України встановлена відповідальність за порушення виключно грошових зобовязань. Разом з тим, у відносинах сторін, які виникли на підставі договору про надання технічних послуг № 22/07 від 22.07.2008 р., у відповідача перед позивачем не було жодних грошових зобовязань.

З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 12 067,00 грн.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Згідно з п.-п. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, становить 1% ціни позову, але не менше 6 та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заявлена позивачем ціна позову становить 12 224,03 грн., сума державного мита з якої складає 122,24 грн. Позивачем при поданні позову сплачено державне мито в розмірі 134,60 грн., а тому сума в розмірі 12,36 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Універсалсервіс" (01014, м. Київ, вул. Струтинського, 8, ідентифікаційний код 30215821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірмово-промисловий комплекс "Корабел" (73000, м. Херсон, вул. Карантинний острів, 1, ідентифікаційний код 32808885) 11 000 (одинадцять тисяч) гривень 00 коп. боргу, 1 067 (одну тисячу шістдесят сім) гривень 00 коп. інфляційних втрат, 120 (сто двадцять) гривень 67 коп. державного мита та 308 (триста вісім) гривень 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині у позові відмовити.

4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірмово-промисловий комплекс "Корабел" (73000, м. Херсон, вул. Карантинний острів, 1, ідентифікаційний код 32808885) з Державного бюджету України 12 (дванадцять) гривень 36 коп. державного мита, надмірно сплаченого платіжним дорученням № 667 від 23.03.2009 р.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 13.03.2010 р.