Рішення № 8962540, 15.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/39915.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Промислово-технологічна компанія"

до Дочірнього підприємства "Ніка-2"

про стягнення 104 005,40 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Половенко А.В. відповідача:Купайгородський Е.О. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Промислово-технологічна компанія" (надалі –ТОВ Фірма "Промтехноком") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Дочірнього підприємства "Ніка-2" (надалі –ДП "Ніка-2") про стягнення 113136,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе грошові зобов’язання по оплаті поставлених позивачем товарно-матеріальних цінностей згідно видаткової накладної №ПК-169 від 27.12.2007 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.12.2009 р.

У зв’язку з надходженням від представника відповідача до канцелярії суду клопотання про призначення колегіального розгляду справи судове засідання 23.12.2009 р. не відбулось.

Ухвалою Голови господарського суду міста Києва від 23.12.2009 р. клопотання відповідача залишено без задоволення, а справу передано на подальший розгляд, у зв’язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2009 р. розгляд справи було призначено на 25.01.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2010 р. розгляд справи відкладено до 22.02.2010 р. у зв’язку із клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 22.02.2010 р. представником відповідача заявлено відвід судді Бойко Р.В., а тому матеріали справи скеровано керівництву суду.

Ухвалою заступника Голови господарського суду міста Києва від 25.02.2010 р. в заяву відповідача про відвід судді залишено без задоволення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2010 р. розгляд справи призначено на 15.03.2010 р.

В судовому засіданні 15.03.2010 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог –просить стягнути з відповідача 104 005,40 грн. заборгованості, позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримав, надав накладні на повернення товару на суму 65788,20 грн.

Представник відповідача надав відзив в якому вказує на 1) відсутність обґрунтованого розрахунку стягуваної суми, 2) заперечив факт поставки кухонного обладнання, 3) представник відповідача, яка за довіреністю підписала видаткову накладну надала пояснення, що товар не отримала, 4) строк дії довіреності ЯНС №582632 від 27.12.2007 р. закінчився 08.01.2007 р., 5) довіреність ЯНС №582632 від 27.12.2007 р. не стосується поставки товару за видатковою накладною №ПК-169 від 27.12.2007 р., 6) документи були оформлені з огляду на добрі партнерські відносини, а фактична поставка товару не здійснювалася, 7) правочин по поставці кухонного обладнання не містить істотних умов: строк дії договору, вимоги якості товару, умови поставки, а тому договір є неукладеним. До відзиву надані накладні на повернення товару на суму 65 788,20 грн. З урахуванням викладеного відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2007 р. ТОВ Фірма "Промтехноком" (продавець) виставило ДП "Ніка-2" (покупець) рахунок-фактуру №ПК-38 від 17.07.2007 р. на 90 предметів кухонного обладнання на загальну суму 239 793,60 грн.

19.07.2007 р. ДП "Ніка-2" перерахувало на користь ТОВ Фірма "Промтехноком" 70000,00 грн. за обладнання згідно рахунку-фактури №ПК-38 від 17.07.2007 р.

27.12.2007 р. на підставі видаткової накладної №ПК-169 ТОВ Фірма "Промтехноком" передало, а ДП "Ніка-2" прийняло кухонне обладнання у кількості 90 предметів на загальну суму 239 793,60 грн. Підставою складання видаткової накладної №ПК-169 від 27.12.2007 р. вказано рахунок-фактура №ПК-38 від 17.07.2007 р.

Видаткова накладна №ПК-169 від 27.12.2007 р. підписана від імені відповідача Ждан Н.П. на підставі довіреності серії ЯНС №582632 від 27.12.2007 р. та скріплена печаткою відповідача.

Довіреність серії ЯНС №582632 від 27.12.2007 р. дійсна до 08.01.2007 р. та передбачає право Ждан Н.П. отримати від ТОВ Фірма "Промтехноком" цінності за рахунком №ПК-38 від 17.07.2007 р. немеханічне обладнання у кількості 90 штук.

Накладною на повернення №135 від 19.05.2009 р. ДП "Ніка-2" повернуло, а ТОВ Фірма "Промтехноком" отримало кухонне обладнання на суму 39 155,40 грн.

Накладною на повернення №137 від 10.06.2009 р. ДП "Ніка-2" повернуло, а ТОВ Фірма "Промтехноком" отримало кухонне обладнання на суму 25 909,20 грн.

Накладною на повернення №138 від 10.06.2009 р. ДП "Ніка-2" повернуло, а ТОВ Фірма "Промтехноком" отримало кухонне обладнання на суму 723,60 грн.

Всього повернуто кухонне обладнання на суму 65 788,20 грн., що не заперечується сторонами.

Претензією №18/ю від 09.10.2009 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою погасити заборгованість у розмірі 113 136,80 грн. Відправлення претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист та квитанцією від 20.10.2009 р.

29.10.2009 р. позивач направив на адресу відповідача досудове попередження №18-1/ю від 29.10.2009 р. з вимогою сплатити борг у розмірі 113 136,80 грн. Підтверджується описом вкладення в цінний лист від 29.10.2009 р.

Спір у справі виник у зв’язку із існуванням, на думку позивача, заборгованості відповідача у розмірі 104 005,40 грн. по оплаті товару, поставленого за спірною накладною.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Представники сторін пояснили, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем виставлено рахунок №ПК-38 від 17.07.2007 р., позивачем його частково оплачено, а на підставі рахунку сторонами складено видаткову накладну №ПК-169 від 27.12.2007 р., яка підтверджує факт передачі товару відповідачу.

Таким чином, між сторонами укладено правочин купівлі –продажу кухонного обладнання, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України – купівля –продаж.

Згідно із ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідачем не надано доказів визнання недійсним правочину за яким відбувалася передача товару.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач поставив товар на загальну суму 239793,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №ПК-169 від 27.12.2007 р.

Представник позивача пояснив, що 27.12.2007 р. товар передавався тільки згідно видаткової накладної №ПК-169 від 27.12.2007 р., а посилання на накладні №ПК-176 від 27.12.2007 р. та №ПК-177 від 27.12.2007 р. в претензії №18/ю від 09.10.2009 р. пояснюється обліком такої заборгованості в системі, в якій ведеться бухгалтерський облік діяльності позивача. З акту звірки, наданого позивачем вбачається, що заборгованість відповідача по передачі товару за видатковою накладною №ПК-169 від 27.12.2007 р. в системі, в якій здійснюється ведення бухгалтерського обліку підприємства, обліковується як 3 передачі. При цьому загальна сума поставленого 27.12.2007 р. товару становить 239 793,60 грн.

Представниками сторін не надано доказів здійснення поставки товару 27.12.2007 р. на підставі інших видаткових накладних.

Тобто, сторонами оформлено передачу товару однією видатковою накладною - №ПК-169 від 27.12.2007 р.

Заперечення відповідача про неприйняття товару на підставі видаткової накладної №ПК-169 від 27.12.2007 р. судом відхиляються з огляду на наступне:

По-перше, довіреність містить технічну описку в частині строку дії (року), оскільки її видано 27.12.2007 р., а строк дії зазначено 08.01.2007 р., хоча має бути 08.01.2008 р.

Товар передано 27.12.2007 р., тобто в день видачі довіреності.

По-друге, пояснення Ждан Н.П. щодо неотримання товару, спростовується її підписом на видатковій накладній, та наступними діями ДП "Ніка-2", спрямованими на повернення товару.

По-третє, довіреність ЯНС №582632 від 27.12.2007 р. передбачає право Ждан Н.П. отримати від ТОВ Фірма "Промтехноком" цінностей за рахунком №ПК-38 від 17.07.2007 р. немеханічне обладнання у кількості 90 штук. При цьому, підставою складання видаткової накладної №ПК-169 від 27.12.2007 р., вказано саме рахунок-фактуру №ПК-38 від 17.07.2007р., а перелік товару в рахунку та видатковій накладній є тотожним.

Відтак, твердження відповідача, що довіреність ЯНС №582632 від 27.12.2007 р. не стосується поставки товару за видатковою накладною №ПК-169 від 27.12.2007 р. є безпідставним.

По-четверте, неотримання товару спростовується фактом його часткового повернення згідно накладних на повернення товару №135 від 19.05.2009 р., №138 від 10.06.2009 р. та №137 від 10.06.2009 р. Існування таких накладних не заперечується представником відповідача.

По-п'яте, видаткова накладна скріплена круглою печаткою відповідача.

Таким чином, позивачем передано на користь відповідача товар на загальну суму 239793,60 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зобов'язання відповідача по оплаті отриманого товару в частині сплати 70 000,00 грн. виконано шляхом сплати попередньої оплати (банківська виписка від 19.07.2007 р.) та в частині 65 788,20 грн. було припинено згідно ст. 203 Господарського кодексу України шляхом виконання, прийнятого управленою стороною, що підтверджується накладними на повернення товару.

Заборгованість за поставлений товар становить 104 005,40 грн. (239 793,60 грн. –70000,00 грн. –65 788,20 грн.)

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами не було визначено строків виконання зобов’язання, оскільки рахунок-фактура та видаткова накладна, якими оформлено правочин, не містять строку виконання грошового зобов’язання.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензією №18/ю від 09.10.2009 р. та досудовим попередженням №18-1/ю від 29.10.2009 р. позивач вимагав виконання грошового зобов’язання по оплаті 113 136,80 грн. за поставлений згідно видаткової накликаної №ПК-169 від 27.12.2007 р. товар.

Зі слів представника позивача заборгованість у розмірі 113 136,80 грн. складається з 104 005,40 грн. заборгованості за товар згідно видаткової накладної №ПК-169 від 27.12.2007р. та 9 131,40 грн., які сплачені позивачем на користь, особи, яка не є учасником спору за усним проханням відповідача. Враховуючи подання заяви про зменшення розміру позовних вимоги, вимоги про стягнення 9 131,40 грн. не є предметом спору.

Таким чином, строк виконання грошового зобов’язання відповідача по оплаті 104005,40 грн. на момент розгляду справи судом настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем доведено факт існування зобов’язання відповідача по оплаті 104 005,40 грн. та настання строку виконання такого зобов’язання.

Відповідачем заборгованість не спростована, доказів оплати боргу за отриманий товар не надано.

Посилання відповідача на неукладеність правочину через відсутність істотних умов спростовується встановленими судом обставинами: 1) погодженням сторонами найменування товару, його асортименту, кількості, ціни; 2) частковим виконанням правочину: здійсненням попередньої оплати відповідачем, передачі товару, частковим поверненням товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ДП "Ніка-2" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Фірма "Промтехком" про стягнення з ДП"Ніка-2" заборгованості у розмірі 104 005,40 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Згідно з статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Промислово-технологічна компанія" задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства "Ніка-2" (01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, к. 6; ідентифікаційний код 32668212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністюФірма "Промислово-технологічна компанія" (69118, м.Запоріжжя, вул. Чубанова, 1; ідентифікаційний код 23286565) заборгованість у розмірі 104 005 (сто чотири тисячі п'ять) грн. 40 коп., державне мито у розмірі 1 040 (одна тисяча сорок) грн. 05 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість)грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Р.В. Бойко