Рішення № 89624185, 22.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року Справа № 160/1793/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради щодо відмови у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одночасною реєстрацією місця його проживання, викладене у формі листа №58/р від 29.01.2020 р.;

зобов`язати відділ реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одночасним здійсненням реєстрації місця його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначила, що має з ОСОБА_2 спільну неповнолітню дитину, яка мешкає разом з батьком.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 29.10.2018 у справі №185/6763/18 затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та визначено місце проживання спільного сина ОСОБА_3 разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

На звернення позивача щодо зняття з реєстрації місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одночасною постановкою на облік за визначеною в судовому рішенні адресою відповідач своїм листом відмовив в цьому з підстави відсутності письмової згоди другого з батьків дитини.

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови в знятті з реєстрації місця проживання сина з одночасним проведенням реєстрації протиправними на підставі того, що місце проживання визначено рішенням суду, що виключає необхідність згоди іншого з батьків.

Ухвалою суду від 19 лютого 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи та надано відповідачу строк для надання відзиву на позов, а третій особі строк для надання пояснень щодо позову.

Відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та судовий розгляд, однак, відзив та пояснення на адресу суду не надали, з будь-якими заявами та клопотаннями до суду не звернулись.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач з ОСОБА_2 мають спільну неповнолітню дитину - це ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає разом з батьком.

На теперішній час місце проживання ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.10.2018 у справі №185/6763/18 затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та визначено місце проживання їх спільного сина ОСОБА_3 разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з цим 28.01.2020 р. через Центр надання адміністративних послуг позивач звернулась до відповідача із заявою щодо зняття з реєстрації місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одночасною постановкою на облік за визначеною в судовому рішенні адресою.

Однак, листом № 58/р від 29.01.2020 р. відповідач відмовив у знятті з реєстрації місця проживання дитини позивача у зв`язку з тим, що нею не надано згоду батька дитини.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч. 3 статті 29 ЦК України місцем проживання особи від 10 до 14 років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. (частина 4 статті 29 ЦК України).

Статтею 207 ЦПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Отже, місце проживання дитини має бути місцем проживання її батьків або одного з них.

Статтею 10 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016, встановлено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Останнім абзацом п. 26 указаних Правил визначено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Приписами статті 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію;

у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними;

для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14- річного віку.

Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Указана норма щодо відмови кореспондується з пунктом 11 Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для відмови у знятті з реєстрації дитини позивача та третьої особи стала відсутність письмової згоди батька щодо цього.

Однак, системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що для зняття з реєстрації та реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, законодавство вимагає подання письмової згоди другого з батьків у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами, крім випадків коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування.

Як встановлено судом, місце проживання дитини визначено ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2018 року.

Крім того, чинне законодавство не визначає хто саме з батьків може звернутись із заявою для зняття з реєстрації та реєстрації місця проживання дитини на підставі рішення суду, тобто, хто може ініціювати цей процес.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, аналізуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відмовляючи у знятті з реєстрації місця проживання та реєстрації за новою адресою ОСОБА_3 відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки безпідставно не врахував судове рішення, яким визначено місце проживання дитини.

У зв`язку з цим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає також за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради судові витрати у розмірі 840, 80 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради щодо відмови у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одночасною реєстрацією місця його проживання, викладене у формі листа №58/р від 29.01.2020 року.

Зобов`язати Відділ реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одночасним здійсненням реєстрації місця його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради судові витрати у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник