Рішення № 8962385, 25.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/3525.02.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства “Дарницький завод ЗБК” ДоПриватного підприємства “Дніпро-Спецмонтаж Інвест” Простягнення 524776, 02 грн. Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаНікітенко М.І. Від відповідачане з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення основного боргу в сумі 386940,79 грн., пені в сумі 97158,74 грн., 3% річних в сумі 12816,75 грн., інфляційної складової боргу в сумі 27859,74 грн., а всього 524776, 02 грн. Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №22 від 23.01.08р., відповідно до якого Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну сум 1958762,04 грн.

Проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 1571821,25 грн., в зв’язку з чим повинен сплати борг з урахуванням індексу інфляції, три відсотки річних від простроченої суми та пеню.

Ухвалою від 17.12.09р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 28.01.10р. Цією ж ухвалою сторони було зобов’язано подати суду документи вказані в цій ухвалі.

Ухвалою від 28.01.10р. розгляд справи був відкладений на 11.02.10р. у зв’язку з неявкою Відповідача, неподанням витребуваних судом доказів у справі.

Ухвалою від 11.02.10р. розгляд справи був відкладений на 25.02.10р. у зв’язку з неявкою представника Відповідача та неподанням всіх витребуваних доказів у справі.

Відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направляв, доказів на підтвердження поважних причин зазначених обставин суду не подавав, заявлені позовні вимоги не заперечив.

За цих обставин, згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом досліджені надані сторонами докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.08р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №22, відповідно до якого Позивач зобов’язався виготовити та передати у власність Відповідача, згідно заявки Відповідача залізобетонні вироби в асортименті, товарний бетон, а Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

Згідно з п.4.2. укладеного договору розрахунок за товар здійснюється шляхом 100% попереднього перерахування коштів на поточний рахунок Позивача, згідно отриманих рахунків-фактур, які виставляються Позивачем в день отримання останнім заявки.

Відповідно до п.5.3. укладеного договору за прострочення оплати поставленого товару Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення.

В період з 01.01.08р. по 11.11.09р. Позивач передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 1958762,04 грн., що підтверджується видатковими накладними.

За поставлений товар Відповідач розрахувався частково в сумі 1571821,25 грн., що підтверджується банківськими виписками.

27.05.09р. Позивач направив Відповідачу претензію №231 про оплату вартості отриманого товару в сумі 386940,79 грн.

Станом на час вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 386940,79 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується Відповідачем.

          Спір виник з причини того, Відповідач не розрахувався вчасно та в повному обсязі з Позивачем за поставлений товар у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 23.01.08р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №22, відповідно до якого Позивач зобов’язався виготовити та передати у власність Відповідача, згідно заявки Відповідача –залізобетонні вироби в асортименті, товарний бетон, а Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору. Згідно з п.4.2. укладеного договору розрахунок за товар здійснюється шляхом 100% попереднього перерахування коштів на поточний рахунок Позивача, згідно отриманих рахунків-фактур, які виставляються Позивачем в день отримання останнім заявки.

Як встановлено судом, в період з 01.01.08р. по 11.11.09р. Позивач передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 1958762,04 грн., що підтверджується видатковими накладними. За поставлений товар Відповідач розрахувався частково в сумі 1571821,25 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Як встановлено судом 27.05.09р. Позивач направив Відповідачу претензію №231 про оплату вартості отриманого товару в сумі 386940,79 грн. Станом на час вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 386940,79 грн., що підтверджується матеріалами справи. На підтвердження іншого Відповідачем не подано суду будь-яких доказів.

З наведеного вбачається, що Відповідач зобов’язався здійснювати попередню оплату товару до його поставки на підставі виставлених Позивачем рахунків, Позивач рахунків Відповідачу не виставляв, проте товар Відповідачу передав, а Відповідач його прийняв без попередньої оплати, при цьому сторони не погодили строків оплати Відповідачем вже поставленого Позивачем товару. За вказаних обставин Відповідач повинен був оплатити отриманий товар протягом 7 днів з дня отримання 27.05.09р. вимоги Позивача, проте цього не зробив.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 386940,79 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 400870,66 грн. та 3% річних в сумі 5979,03 грн. з підстав невірного визначення Позивачем періоду прострочення.

Відповідно до ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, Відповідно до п.5.3. укладеного договору за прострочення оплати поставленого товару Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 35746,97 грн. з підстав невірного визначення Позивачем періоду прострочення та нарахування штрафних санкцій.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест» (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б; код 32823814) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11; код 01373298) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 400870 (чотириста тисяч вісімсот сімдесят) грн. 66 коп., 3% річних в розмірі 5979 (п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 03 коп., пеню в сумі 35746 (тридцять п’ять тисяч сімсот сорок шість) грн. 97 коп., державне мито в сумі 4425 (чотири тисячі чотириста двадцять п’ять) грн. 96 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 24 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя                                                                       Ю.Л. Власов

Рішення підписане 17.03.2010р.