Рішення № 8962373, 15.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/72515.03.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс» до Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія

«ІнтерТрансПоліс»

про відшкодування шкоди в порядку регресу

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Савченко Г.В. (довіреність № 902-10/030 від 28.01.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

У судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс»(надалі ВАТ «АСК «Енергополіс», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»(надалі ЗАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс», відповідач) суми заборгованості в розмірі 21556, 01 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ «АСК «Енергополіс»на підставі договору № 202-08/358 добровільного страхування наземного транспорту від 29.08.2008р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки BMW X 5, державний номер АА 4499 ВО, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Suzuki New Grand Vitara, державний номер АА 7822 ЕА, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ЗАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс»позивачем було направлено останньому вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 21556, 01 грн. в судовому порядку разом із нарахованими сумами до відшкодування.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 11.02.2010р. наявна у матеріалах справи). Позовна заява з додатками направлена відповідачу згідно ухвали суду від 15.02.2010р. за юридичною адресою зазначеною у довідці (докази направлення –поштовий чек № 9824 від 22.02.2010р. з описом-вкладенням в оригіналі наявні у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 25.12.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 15.02.2010р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          За договором добровільного страхування наземного транспорту № 202-08/358 від 29.08.2008р. у ВАТ «АСК «Енергополіс»застраховано автомобіль BMW X 5, державний номер АА 4499 ВО на суму 320 000 грн., страхувальником по договору є Петренко Роман Борисовича, вигодонабувачем –Петренко Борис Іванович.

Згідно довідки відділу ДАІ з обслуговування Шевченківського району міста Києва 16.09.2008р. о 12 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Пирогова, Боднар О.М., яка перебувала за кермом автомобіля Suzuki New Grand Vitara, державний номер АА 7822 ЕА вчинено наїзд на стоячий автомобіль BMW X 5, державний номер АА 4499 ВО, що застрахований позивачем за договором від 29.08.2008р..

ДТП сталася в результаті порушення водієм Боднар О.М. вимог пункту 13.3 Правил дорожнього руху України яку притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2008р., справа 3-43889/08.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу BMW X 5, державний номер АА 4499 ВО в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 202 про оцінку складеного 07.11.2008р. суб'єктом оціночної діяльності –фізичною особою-підприємцем Мартиновим К.П. (свідоцтво ФДМУ МФ № 4862) складає 15404, 40 грн., вартість відновлювального ремонту –18494, 66 грн..

За страховим випадком –ДТП що сталась 16.09.2008р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту від 08.01.2009р. позивачем на користь вигодонабувача по договору добровільного страхування наземного транспорту № 202-08/358 від 29.08.2008р. виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 18494, 66 грн. що підтверджується видатковими касовими ордерами № 21 від 12.01.2009р. на суму 8494, 66 грн., № 39 від 19.01.2009р. на суму 5000 грн., № 36 від 16.01.2009р. на суму 5000 грн..

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 18494, 66 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль Suzuki New Grand Vitara, державний номер АА 7822 ЕА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю BMW X 5, державний номер АА 4499 ВО, належить Боднар О.М. (зазначено у довідці ДАІ), цивільно-правова відповідальність зазначеної особи застрахована ЗАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс»що підтверджується полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/5493510.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Suzuki New Grand Vitara, державний номер АА 7822 ЕА підтверджується Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2008р..

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Suzuki New Grand Vitara, державний номер АА 7822 ЕА будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ЗАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс»на підставі укладеного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/5493510).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля BMW X 5, державний номер АА 4499 ВО відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/5493510), а до ВАТ «АСК «Енергополіс»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 202-08/358 від 29.08.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ЗАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

          За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/5493510) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза - 0 грн..

Згідно ст. 29 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством ...

Згідно звіту № 202 про оцінку складеного 07.11.2008р. вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складає вартість матеріального збитку –15404, 40 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь відповідача підлягає стягненню в порядку регресу сума 15404, 40 грн., а вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем іншої частини виплаченого страхового відшкодування не узгоджуються з наведеними положеннями закону, оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, на пред’явлену позивачем вимогу за вих. 19-375 від 07.04.2009р.) відповідач відповіді не надав, виплати не здійснив, доказів зворотнього суду не представив.

До стягнення з відповідача позивачем також заявлено суму 3% річних та інфляційних збитків, у зв’язку з наявним простроченням виплати суми за заявою від 07.04.2009р., яка отримана відповідачем 13.04.2009р..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та нездійснення відповідачем виплати суми виплати за заявою позивача сума інфляційних збитків, що підлягає стягненню з відповідача складає 292, 67 грн.:

15404, 40 грн. х 101, 1% - 15404, 40 грн. = 169, 44 грн.

15404, 40 грн. х 100, 8% - 15404, 40 грн. = 123, 23 грн.

Сума 3% річних підлягає стягненню в розмірі 15 404, 40 грн. х 3% : 365 х 171 = 216, 50 грн..

Розрахунки позивача судом не прийняті, оскільки відсутні підстави вважати наявним обов’язок відповідача сплатити на користь позивача суму в розмірі 18944, 66 грн. з якої і здійснювались розрахунки.

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми збитків завданих відповідачем невиконанням своїх зобов’язань за період з 13.05.2009р. по 30.10.2009р., розмір яких розраховувався позивачем виходячи з оптимальної ставки по депозиту для юридичних осіб за інформацією сайту www.finance.com.ua, задоволенню не підлягають через наступне.

Сума збитків у розмірі позивачем обґрунтовується можливістю позивача отримати дохід в розмірі 2041, 35 грн. при розміщенні страхових резервів у вигляді коштів які мав виплатити відповідач в порядку регресу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Таким чином, позивач був зобов'язаний довести в порядку, визначеному чинним законодавством, факт понесення збитків, або неотримання упущеної вигоди внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Наведені дані про оптимальну ставку по депозиту для юридичних осіб за інформацією сайту www.finance.com.ua, не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, які підтверджують неотриманий товариством в періоді з 13.05.2009р. по 30.10.2009р. прибуток (упущену вигоду), оскільки вимоги грунтуються на припущеннях, що позивач зміг би отримати у відповідному періоді 2009р. прибуток, якби відповідачем було сплачено суму страхового відшкодування в порядку регресу, що не дає підстав вважати обгрунтованими доводи позивача про достовірний розмір упущеної вигоди. Грошові кошти, які мали бути сплачені відповідачем згідно надісланої вимоги, позивач міг використати на виконання своїх зобов’язань перед іншими особами, на виплату заробітної плати своїм працівникам та інше, і за відсутності обставин що виникли тощо, та не існує доказів, що саме кошти отримані від відповідача були б спрямовані на формування страхових резервів і знаходились би протягом строку зазначеного позивачем.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

В даному випадку по заявленій сумі збитку в розмірі 2041, 35 грн. відсутні підстави вважати наявним допущення порушення прав позивача діями відповідача, що свідчить про недоведеність позивачем як розміру упущеної вигоди, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками.

З урахуванням наведеного заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 215, 56 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 329, 63 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»(04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди 21/16, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31451838) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Енергополіс»(01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі 39-41, ідент. код 19031693) 15404, 40 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста чотири гривні 40 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 292, 67 грн. (двісті дев’яносто дві гривні 67 копійок) інфляційних збитків, 216, 50 грн. (двісті шістнадцять гривень 50 копійок) 3% річних, 329, 63 грн. (триста двадцять дев’ять гривень 63 копійки) судових витрат.

          3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                   Р.І. Самсін

дата підписання рішення 18.03.2010