Рішення № 8962101, 10.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/2610.03.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "МС ОЙЛ КАРД"

Пророзірвання договору та стягнення 19 580,82 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Кострець Є.В., дов. № б/н від 12.10.2009 р.

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів" до Товариства з обмеженою відповідальністю “МС ОЙЛ КАРД” про розірвання договору № 5573-Ф від 26.09.2007 р та стягнення 19580, 82 грн. боргу у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання цього договору

Ухвалою суду від 22.01.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/26 та призначено її розгляд на 10.02.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 10.02.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. На виконання вимог ухвали від 22.01.2010 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав суду довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи в суді.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином обізнаний про призначене судове засідання.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали від 22.01.2010 р., ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 10.03.2010 р.

У судовому засіданні 10.03.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду витребувані ухвалою документи.

Представник відповідача повторно у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав. Про призначене судове засідання був повідомлений належним чином про що свідчить відмітка на зворотному боці ухвали від 10.02.2010 р., відповідно до якої ця ухвала була направлена відповідачу службою діловодства суду 15.02.2010 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті за наявними в ній документами, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Міжнародна група морепродуктів»(покупець) та ТОВ «МС ОЙЛ КАРД»(постачальник) укладено договір № 5573-Ф від 26.09.2007р., за умовами п. 2.1 якого останнє зобов’язувалось постачати покупцю товар, що є в наявності на кожній АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків «МС ОЙЛ КАРД», та/або надавати послуги, а покупець (позивач у справі) зобов’язувався прийняти товар та/або послуги і оплатити їх вартість на умовах договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є змішаним договором, в якому містяться елементи договорів поставки та надання послуг.

Згідно з частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до визначення термінів за договором, товаром є партія паливно-мастильних матеріалів, які фактично отримані покупцем, паливно-мастильні матеріали, які постачаються постачальником, а саме: бензин марки А-76, А-80, А-92, А-95, А-98, дизельне пальне зимове, дизельне пальне літнє (п. 1.5, 1.6 договору), а послугами є дії по відпуску товару та заправленню автотранспорту на АЗС системи безготівкових розрахунків «МС ОЙЛ КАРД»та/або інші сервісні послуги (мийка, шиномонтаж, послуги з ремонту автотранспорту та інші послуги, перелік яких обумовлюється додатково), що надаються на АЗС, мийках, СТО та ін. (п. 1.4 договору).

За умовами договору (п. 3.1, 3.2) постачальник поставляє покупцю товар та/або надає послугу на умовах EXW-АЗС (мийка, СТО, ін.) за вимогою покупця; вибірка товару та/або отримання послуги покупцем здійснюється за пластиковими старт-картками, що виготовляються за рахунок постачальника і видаються покупцю протягом одного дня з моменту підписання сторонами договору та за умови сплати останнім заставної суми.

Умови оплати товару, послуг погоджені сторонами у розділі 4 договору від 26.09.2007р., положеннями п. 4.1 якого визначено, що ціна за фактично одержаний товар та/або послуги вказується в рахунках-фактурах та/або видаткових накладних виписаних постачальником.

Виставлені на оплату рахунки № МС-0021920 від 16.06.2008р. на суму 26723, 99 грн., № МС-0021665 від 18.06.2008 р. на суму 20000 грн. були оплачені позивачем 20.06.2008р., що підтверджується платіжним дорученням № 6252 від 20.06.2008р., копія якої залучена до матеріалів справи. В свою чергу, зобов’язання щодо поставки оплаченого пального відповідачем виконані не у повному обсязі, згідно з видатковою накладною МС-0033979 від 16.06.2008р. поставлено палива на суму 26723, 99 грн., заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 19580, 82 грн., вказана сума боргу також підтверджується актом звірки складеним сторонами скріпленим печатками підприємств, який знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.

Пунктом 3.1. договору, передбачено обов’язок постачальника поставити покупцю товар або/та надавати послуги за вимогою покупця. Однак, всупереч зазначеним вимогам постачальник не виконав взяті на себе за договором зобов’язання стосовно поставки товару та/ або надання послуг.

Зобов’язання, передбачені п. 5.3.1 договору щодо відпуску покупцю товару, відповідачем не виконані, станом на час подання позовної заяви до суду отримання оплаченого позивачем товару (паливно-мастильних матеріалів) на суму 19580, 82 грн. в порядку, встановленому договором, відповідачем не забезпечене.

Згідно з положенням п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до пункту 12.1 договору, договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом року та до повного виконання сторонами розрахунків; договір вважається продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку дії ні від однієї зі сторін не поступило письмового повідомлення про бажання розірвати договір.

16.11.2009 р. позивачем на виконання вимог п. 12.1. договору направлено відповідачу письмове повідомленням про відмову у повному обсязі від прийняття виконання зобов’язання щодо поставки товару та/ або надання послуг, з проханням розірвати договір постачання нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків «МС ОЙЛ КАРД»№ 5573 та повернути сплачені грошові кошти (суму попередньої оплати) в розмірі 19580, 82 грн.

Позивач повернув відповідачу смарт-картки в кількості 10 шт. з проханням про оформлення акту про повернення пластикових смарт-карт та повернення заставних сум, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, який було відправлено відповідачу.

Дане повідомлення відповідач отримав, але жодних дій, обумовлених укладеним договором та визначених Законом, не вчинив. У призначені судові засідання не з’являвся, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про істотне порушення відповідачем умов договору, а саме невиконання своїх обов’язків щодо передачі паливно-мастильних матеріалів (товару) та/або надання послуг, які становлять предмет договору, і відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов стосовно розірвання договору № 5573-Ф від 26.09.2007р. та стягнення за цим договором з Товариства з обмеженою відповідальністю "МС ОЙЛ КАРД" суми боргу у розмірі 19 580,82 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 628, 629, 651, 693, 712, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,–

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір № 5573-Ф від 26.09.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»(вул. Кловський узвіз, 11, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 32248136) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»(вул. Попудренка, 52, офіс 101 місто Київ, 02660, ідентифікаційний код 32527593).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОЙЛ КАРД»(вул. Попудренка, 52, офіс 101 місто Київ, 02660, ідентифікаційний код 32527593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»(вул. Кловський узвіз, 11, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 32248136) 19 580 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот вісімдесят) грн. 82 коп. боргу, 195 (сто дев’яносто п’ять ) грн. 80 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.           Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                          Гавриловська І.О.