Рішення № 8962052, 16.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/6516.03.10 За позовомАкціонерного банку «Експрес –Банк» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВбуд»

Простягнення 2021906,43 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача: Подольський А.Ю.-дов., Тодосієнко В.М.-дов., Герасіменко І.К.-дов.

Від відповідача Згоннік А.Л.

В засіданні приймали участь:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВбуд»1865000 грн. боргу по кредиту, 16785 грн. індексації боргу по кредиту, 77052,60 грн. прострочених відсотків, 549,27 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 54468,22 грн. пені за несвоєчасне повернення суми основного зобов’язання, 7970,96 грн. 3% річних.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 2021906,43 грн. заборгованості, звернути стягнення на предмет застави за договором застави, а саме рухоме майно –38 залізничних вагонів-самоскидів (думпкарів) ВС-66 модель 31-673, 1991 та 1 вагон-теплушка модель 13-300, 1992 року випуску, що належить на праві власності ТОВ «ЛівБуд». За рахунок предмета застави задовольнити вимоги Акціонерного банку «Експрес Банк»в сумі 2021906,43 грн. що випливають з договору про відкриття кредитної лінії № 13/08 (відновлювальна) кл від 28.09.2008р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Свої заперечення відповідач виклав в відзиві на позовну заяву від 09.02.2010р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2008р. між Акціонерним банком «Експрес –Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІВБуд» було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 13-08 кл.

Відповідно до п.1.1. договору, на умовах договору, кредитодавець зобов’язується відкрити позичальнику кредитну лінію із відновлювальним лімітом кредитування в сумі 2000000 грн. строком на 12 місяців з 28 серпня 2008р. по 27 серпня 2009р. зі сплатою 21,8% та надати в її межах грошові кошти, на поповнення оборотних коштів, а позичальник зобов’язується повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування ним, ті інші платежі за договором у визначених договором розмірах і термінах (строках) та виконати інші свої зобов’язання, визначені договором, в повному обсязі.

Кінцевим строком погашення, згідно п. 1.1. Кредитного договору, було визначене „27" серпня 2009 року. Кінцевий строк погашення кредиту змінювався згідно договорів №2 про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії № 13-08 кл від 27 серпня 2009 року до 15 вересня 2009 року, договору №3 про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії № 13-08 кл від 15 вересня 2009 року до 16 вересня 2009 року, договору №4 про внесення змін та доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії № 13-08 кл від 16 вересня 2009 року до 29 вересня 2009 року.

Відповідно до п.2.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Повернення отриманого кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, зазначений п 2.2. договору не пізніше дати повернення кредиту, зазначено в п.1.1. договору (п.2.5. договору).

В забезпечення виконання зобов’язань позичальника за договором є:

- Застава рухомого майна, а саме 38 залізничних вагонів –самоскидів думпкарів) ВС-66 модель 31-673, 1991 та 1 вагон-теплушка модель 13-300, 1992 року випуску, що належить на праві власності ТОВ «ЛівБуд»(п.3.1. договору), згідно до додатку №1, що є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.4.1. договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно в останній робочий день звітного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню проточного місяця включно, а також по закінченню строку зазначеного в п.1.1. договору, методом факт/факт на фактичну заборгованість позичальника за отриманим кредитом та за фактичне число календарних днів користування ним, за ставкою, визначеною в п.1.1. договору, виходячи з 365/366 календарних днів в році.

Згідно п.5.2.1. договору позичальник зобов’язується отримати кредит в порядку та на умовах визначених договором, використати його зазначені в п.1.1. договору цілі, сплачувати проценти за користування ним та інші платежі за договором, та повернути його кредитодавцеві в порядку та на умовах, визнаних договором.

Відповідно до п.6.2. договору за прострочення позичальником визначеного договором строку (терміну) сплати процентів за користування кредитом в розмірі визначеному договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової станови Національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого не вкиданням зобов’язання за кожний день прострочення.

За прострочення позивальником визначеного договором строку (терміну) повернення кредиту, в розмірі визначеному договором, відповідно до п.6.3. договору, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачуться пеня, від суми простроченого не виконанням зобов’язання за кожний день прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором в частині сплати кредиту, процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що розмір простроченої заборгованості за основним зобов'язанням по кредиту становить –

1 865 000,00 грн., індексація боргу по кредиту становить - 16785 грн., отже сума заборгованості по Кредитному договору з урахуванням індексу інфляції становить –

1 881 785,00 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно із п. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За умовами п. 1.1 договору (з врахуванням внесених змін та доповнень) відповідач протягом користування кредитом виплачує позивачу відсотки з розрахунку 24% річних.

Розмір прострочених відсотків по кредиту становить - 77052,60 грн.

Умовами кредитного договору передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань. Отже, порушення відповідачем строків сплати кредиту, процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, з відповідача належить стягнути пеню у сумі 549,27 грн. за прострочення терміну сплати відсотків, та пеню за несвоєчасне повернення суми основного зобов'язання 54468,22 грн.

Крім того, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 7970,96 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання, та 80,38 грн. 3% річних за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно п.3.1 Кредитного договору, забезпеченням виконання зобов'язання за Кредитним Договором є застава рухомого майна, а саме - 38 (тридцять вісім) залізничних вагонів-самоскидів (думпкарів) ВС-66 модель 31-673, 1991 року випуску та 1 (один ) вагон-теплушка модель 13-300, 1992 року випуску, що належить на праві власності Відповідачу.

Передача рухомого майна за Кредитним Договором, відбувалася шляхом укладення Договору застави від 28.08.08 р.

Відповідно до п.1.1 Договору застави „предметом застави є належне на праві власності Відповідачу рухоме майно, а саме залізничні вагони згідно додатку №1, що є невід'ємною частиною Договору застави"

Відповідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 20 Закону України „Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором."

Як передбачено ч.2. ст.590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом."

Відповідно до ч.І. ст. 590 ЦК України, ч.б ст.20 Закону України „Про заставу", звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду (арбітражного або третейського суду), на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави."

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 18.02.2010р. закінчено розгляд справи. Представник позивача не погодився з оголошенням вступної та резолютивної частини рішення, тому в судовому засіданні оголошувалася перерва до 16.03.2010р. для підготовки повного тексту рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІВбуд" (юр.адреса: м. Київ, вул.. Кіквідзе, 34-а, кв. 38; факт.адреса: м. Київ, вул. А.Міцкевича, 10, кв. 16, код ЄДРПОУ 30858819) на користь Акціонерного банку „Експрес-Банк" (03049, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 20052145) 1865000 (один мільйон вісімсот шістдесят п’ять тисяч) грн.. заборгованості по кредиту, 16785 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят п’ять) грн.. індексу інфляції, 77052 (всім десять сім тисяч п’ятдесят дві) грн.. 60 коп. прострочених відсотків, 549 (п’ятсот сорок дев’ять) грн.. 27 коп. пені по несплачених відсотках, 54468 (п’ятдесят чотири тисячі чотириста шістдесят вісім) грн.. 22 коп. пені по несплаченому кредиту, 7970 (сім тисяч дев’ятсот сімдесят) грн.. 96 коп. 3% річних по кредиту, 80 (вісімдесят) грн.. 38 коп. 3% річних по відсоткам, 20219 (двадцять тисяч двісті дев’ятнадцять) грн.. 06 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

шляхом звернення стягнення на предмет застави за Договором застави посвідчений приватним нотаріусом Сірай В.І. Київського міського нотаріального округу 28.08.2008 року, зареєстрованим в реєстрі за № 5085, а саме: рухоме майно - 38 (тридцять вісім) залізничних вагонів-самоскидів (думпкарів) ВС-66 модель 31-673, 1991 року випуску та 1 (один ) вагон-теплушка модель 13-300, 1992 року випуску, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „ЛівБуд" (юр.адреса: м. Київ, вул.. Кіквідзе, 34-а, кв. 38; факт.адреса: м. Київ, вул. А.Міцкевича, 10, кв. 16, код ЄДРПОУ 30858819), згідно до додатку №1, що є невід’ємною частиною цього договору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко