Рішення № 8962036, 17.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/71617.03.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "ЗАХІДЕНЕРГО" до Державного підприємства "Вугілля України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1)          Закрите акціонерне товариство ЦЗФ «Селидівська»

                    2)          Державне підприємство «Добропіллявугілля»

3)          Державне підприємство “Укрвуглеякість”

про стягнення 26 800,27 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача:           Маценко О.В., дов. № 08-32 від 11.01.2010 р.

Від відповідача: Андрусенко Ю.С., дов. № 12-12/77-Д від 12.12.2008 р.

Від третіх осіб:           не з’явилися                                                                                                              

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “ЗАХІДЕНЕРГО” до Державного підприємства “Вугілля України” про стягнення суми понесених збитків у розмірі 26800, 27 грн., що полягають у витратах, пов’язаних з переадресуванням вагонів у зворотному напрямку, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 02-ЕН/08 від 20.07.2007 р. на постачання вугілля.

Ухвалою суду від 09.10.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/716 та призначено її розгляд на 02.11.2009 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У зв’язку нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали від 09.10.2009 р., ухвалою суду від 02.11.2009 р. розгляд справи було відкладено до 02.12.2009 р. та залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство ЦЗФ “Селидівська”.

У судове засідання 02.12.2009 р. представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, не з’явилися, вимог ухвали суду від 02.11.2009 р. не виконали, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ “ЗАХІДЕНЕРГО” в повному обсязі, а також надав суду клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, Державне підприємство “Добропіллявугілля”, у зв’язку з чим просив відкласти розгляд справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, у зв’язку з нез’явленням представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвали від 02.11.2009 р., ухвалою суду від 02.12.2009 р. розгляд справи було перенесено на 18.01.2010 р., до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, залучено Державне підприємство “Добропіллявугілля”.

У судовому засіданні 18.01.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив. Пояснив суду, що позивачем не було забезпечено присутність представників ДП «Вугілля України»при прийманні вугілля за якістю, а акти відбору проби та акти про фактичну якість підписані представниками не ДП «Укрвуглеякість», якому було надано довіреність відповідачем, а представниками ДП «Укрвугілляякість»та ДП «Вугілляякість».

За таких обставин суд, з метою повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору, дійшов висновку про необхідність залучення до участі у даній справі третьою особою Державного підприємства “Укрвуглеякість”.

Приймаючи до уваги необхідність витребувати у позивача додаткові докази у справі, ухвалою суду від 18.01.2010 р. розгляд справи було відкладено до 10.02.2010 р., зобов’язано позивача надати суду розгорнутий та детальний розрахунок позовних вимог, а також надати суду залізничну накладну, за якою відбувалася поставка, в оригіналі –для огляду у судовому засіданні та у належним чином засвідченій копії –для залучення до матеріалів справи та залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Державне підприємство “Укрвуглеякість”.

У судовому засіданні 10.02.2010 р. представник позивача повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду пояснення по суті спору та витребувані документи. При цьому не надав доказів в обґрунтування суми, нарахованої за подачу та забирання 6 вагонів.

Представник відповідача повторно пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Представники сторін у судовому засіданні надали суду клопотання про продовження строку розгляду справи, яке суд з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи задовольнив.

Представники третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання не з’явилися, вимог ухвали суду від 18.01.2010 р. не виконали.

У зв’язку з нез’явленням представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ними вимог ухвали суду від 18.01.2010 р., а також приймаючи до уваги необхідність витребувати у позивача додаткові докази у справі, то суд за таких обставин розгляд даної справи відклав до 24.02.2010 р.

У судовому засіданні 24.02.2010 р. розгляд справи був відкладений до 10.03.2010 р. у зв’язку з необхідністю витребувати у позивача додаток до договору постачання вугілля № 02-ЕН/08 від 20.07.2007 р., передбачений пунктом 3.2. цього договору.

Представник позивача 10.03.2010 р. надав суду витребувані документи, у зв’язку з чим для прийняття рішення у даній справі та виготовлення його повного тексту судове засідання було перенесено на 17.03.2010 р.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством “ЗАХІДЕНЕРГО” (далі- покупець) та Державним підприємством “Вугілля України” (далі- постачальник) було укладено договір поставки № 02-ЕН/08 (далі –Договір).

Відповідного п. п. 1.1, 1.2 Договору, постачальник зобов’язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов’язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором.

Як встановлено п. 2.1 Договору, вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP залізнична станція призначення, згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс” в редакції 2000 р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору.

На виконання умов договору, 27 травня 2008 року від ЗАТ ЦЗФ «Селидівська»(далі - вантажовідправник) на адресу Ладижинської ТЕС ВАТ «ЗАХІДЕНЕРГО»за залізничною накладною № 50699935 (напіввагони №№ 65806432, 67673020, 66691320, 67688705, 62411350, 60757275) надійшло вугілля марки Г 0 -100 мм у кількості 416 тон.

З огляду положень п. 3.2 договору, сторони погодили, що перелік вантажовідправників, станцій відвантаження, кількість, сорт базова якість, терміни поставки, ціна та вартість товару визначаються в додатках до договору.

26 квітня 2008 року сторони підписали додаток № 05/08-Л до договору та 07 травня 2008 року підписали додаток № 1-05/08-Л до договору, в яких погодили перелік вантажовідправників на поставку вугілля в травні. Серед даного переліку зазначено такого вантажовідправника як ЗАТ ЦЗФ «Селидівська».

При прийманні спірного вугілля 23 травня 2008 року позивачем спільно з представниками вантажовідправника було встановлено, що відповідач поставив вугілля, якість якого не відповідає умовам додаткової угоди, зокрема, було виявлено значне перевищення граничних показників золи А0 –38, 2 за актом про фактичну якість № 2047 від 23.05.2008 р. та 27,3% за актом про фактичну якість № 2044 від 23.05.2008 р., тоді як додатками до договору цей показник був встановлений на рівні 23,0%.

У відповідності до пункту 4.9. договору № 02-ЕН/08 від 20.07.2007 р., у випадку постачання вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором, що буде підтверджено у порядку п. 4.8. договору, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати такого вугілля, або прийняти його на умовах пункту 5.2. договору.

Частинами 2, 3 статті 690 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитись ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право повернути його продавцеві. Витрати покупця у зв'язку із зберіганням неприйнятого товару та його поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем.

У зв’язку з надходженням на адресу вантажоодержувача вугілля, якість якого не відповідає умовам договору, вугілля у напіввагонах №№ 65806432, 67673020, 66691320, 67688705, 62411350, 60757275 було повернуто вантажовідправнику, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 41601642 від 27.05.2008 року, виданою залізничною станцією Ладижин Одеської залізниці.

Поставкою вугілля, якість якого не відповідає умовам додатку додаток № 05/08-Л до договору та 07 травня 2008 року підписали додаток № 1-05/08-Л до договору, позивачу було завдано збитки на загальну суму 26800, 27 грн., зокрема, сплатою залізниці:

-          плати за подачу та забирання вагонів в сумі 1218, 67 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується

-           плати за переадресування в сумі 1897, 45 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується накопичувальною карткою № 28050441 від 31.05.2008 р. та Техпд від 29.05.2008 р.;

-           плати за голограми в сумі 0, 59 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується накопичувальною карткою № 28050441 та Техпд від 29.05.2008 р.;

-           плата за візування в сумі 2,88 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується накопичувальною карткою № 28050441 та Техпд від 29.05.2008 р.;

-           плати за телеграфні розпорядження в сумі 206, 88 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується накопичувальною карткою № 28050441 від 31.05.2008 р.;

-           перевізної плати в сумі 23461, 20 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується Техпд від 29.05.2008 р. та квитанцією про приймання вантажу № 41601642 від 27.05.2008 р.;

-           плати за додаткові послуги в сумі 12, 60 грн., в т.ч. ПДВ.

Таким чином, позивач вважає, що в зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором, він зазнав збитки в розмірі 26800, 27 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що до предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування поставки відповідачем вугілля невідповідної якості.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилався на той факт, на адресу ДП «Вугілля України»жодного виклику представника позивачем не надсилалося, а в актах відбору проб представником відповідача вказано підприємство, з яким ДП «Вугілля України»не має договірних відносин. Крім того, зазначив, що позивачем не надано згоди ні відповідача, ні начальника станції призначення про можливість одержувача прийняти від позивача вантаж, який був повернутий.

Суд, розглянувши заперечення відповідача, відзначає наступне.

У відповідності до довіреності від 27.12.2007 р., копія якої залучена до матеріалів справи, Державне підприємство «Вугілля України»уповноважило ДП «Укрвуглеяксть»вчиняти дії та представляти інтереси державного підприємства «Вугілля України», зокрема, перед ВАТ «ЗАХІДЕНЕРГО»при виконанні умов договору поставки № 02-ЕН/08 від 20.07.2007 р. Для виконання цієї довіреності ДП «Укрвуглеякість»було надано право від імені ДП «Вугілля України»брати участь у спільному прийманні вугільної продукції за якістю із ТЕС-вантажоодержувачами вугільної продукції, спільному відборі і підготовці проб, проведенні їх хімічних аналізів, а також викликати представників вантажовідправника такого вугілля.

Відповідно до актів відбору проби № 2047 від 23.05.2008 р. та № 2044 від 23.05.2008 р., при цих відборах проб був присутній представник ДП «Вугілляякість»Ґудзь В.Г., а при складанні актів про фактичну якість № 2047 від 23.05.2008 р. та № 2044 від 23.05.2008 р. був присутній представник ДП «Укрвугілляякість»Білоус К.А.

Відповідач звернув увагу суду на те, що назви зазначених підприємств відрізняються від ДП «Укрвуглеякість», яке було уповноважене на участь у спільному прийманні вугільної продукції за якістю із ТЕС-вантажоодержувачами вугільної продукції, спільному відборі і підготовці проб, проведенні їх хімічних аналізів від імені ДП «Вугілля України», проте доказів того, що ДП «Вугілляякість»та ДП «Укрвугілляякість»дійсно існують і це не помилка у написанні їх назв при складанні зазначених актів, суду не надав.

Крім того, судом приймається до уваги, що вугілля, яке повернене позивачем, було прийнято відповідачем без заперечень щодо відсутності його уповноваженого представника при відборі проб, що свідчить про визнання відповідачем своєї вини у порушенні зобов’язання за договором № 02-ЕН/08 від 20.07.2007 р.

Вищевикладеними обставинами встановлюється та підтверджується, що саме неправомірні дії ДП "Вугілля України" в порушення умов договору призвели до поставки вугілля на адресу позивача не того асортименту, а тому обов’язок по відшкодуванню завданих збитків внаслідок таких дій покладається на Державне підприємство "Вугілля України".

Слід зазначити, що відповідно до пункту 6.4 договору, за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарового завантаження в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

Крім того, сторони також погодили, що всі спори та суперечності, які можуть виникнути в зв’язку з виконанням договору поставки, повинні розв’язуватись в досудовому порядку (шляхом переговорів, розгляду та задоволення претензій, тощо) згідно чинного законодавства. Якщо досудове врегулювання спору не призвело до розв’язання суперечностей, сторона, яка вважає себе потерпілою, має право звернутись до господарського суду за місцем знаходження відповідача у порядку, встановленому законодавством.

З метою досудового врегулювання господарських відносин, позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія від 26.11.2008 р. № 16-7934 на загальну суму 26800, 27 грн. з вимогою в місячний строк відшкодувати завдані збитки. Претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов’язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), необхідно з’ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов’язання, однак на нього покладено обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання боржником, розміру завданих збитків та прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язання та завданими збитками.

Відсутність своєї вини у порушенні зобов’язання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, вугілля, яке повернене позивачем, було прийнято без заперечень, що свідчить про визнання відповідачем своєї вини у порушенні зобов’язання за договором № 02-ЕН/08 від 20.07.2007 р.

Отже, судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином зобов‘язання перед позивачем щодо поставки вугілля належної якості.

Про наявність причинного зв‘язку між протиправною дією відповідача та збитками позивача свідчить факт порушення відповідачем договірного зобов’язання щодо поставки вугілля належної якості, що призвело до заподіяння збитків позивачу у вигляді понесених витрат.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення завданих збитків в сумі 26800, 27 грн. з відповідача нормативно та документально доведені та підлягають задоволенню.

Викладена правова позиція також підтверджується Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2009 року по справі № 37/637.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЗАХІДЕНЕРГО” (79011, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) 26 800 (двадцять шість тисяч вісімсот) грн. 27 коп. витрат, пов’язаних з переадресуванням вагонів у зворотному напрямку, 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.