Рішення № 8962029, 03.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/46803.03.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг-Сервіс" до                    Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 2240"

Третя особа           Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація

про                    відшкодування збитків 49 317,40 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача -          Завірюха М.І.

від відповідача -          Яцюк О.В.

від третьої особи -          не з’явився

У судовому засіданні 03.03.2010 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізинг-Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про до Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 2240" про відшкодування збитків в розмірі 49317,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/468.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2009 продовжено строк вирішення спору у справі № 15/468 до 30.03.2010 та відкладено розгляд справи на 02.02.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2010 відкладено розгляд справи № 15/468 на 03.03.2010; залучено Дніпровську районну у місті Києві державну адміністрацію до участі у справі № 15/468 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; зобов’язано Дніпровську районну у місті Києві державну адміністрацію ознайомитись з матеріалами справи та надати суду письмові пояснення по суті справи; зобов'язано директора Комунального підприємства управління житлового господарства Дніпровського району міста Києва Кондратова М.М., виконуючого обов’язки начальника відділу благоустрою Дніпровського району міста Києва Шуляченко А.С., представників Дніпровського РУ ГУ МВС України в місті Києві Мельника Г.І. та Яковенко Н.М. та представника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Ігнатенко Л.В. ознайомитись з матеріалами справи та надати суду письмові пояснення по суті справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, заявив про відхилення позовних вимог та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, директор Комунального підприємства управління житлового господарства Дніпровського району міста Києва Кондратов М.М., виконуючий обов’язки начальника відділу благоустрою Дніпровського району міста Києва Шуляченко А.С., представники Дніпровського РУ ГУ МВС України в місті Києві Мельник Г.І. та Яковенко Н.М. та представник Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Ігнатенко Л.В. в судове засідання не з’явились, письмових пояснень по суті справи не надали, поважних причин неявки в судове засідання не повідомили.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2007 року на підставі рішення Дніпровської районної Ради міста Києва № 83 від 28.12.2006 р. комісією у складі в.о. начальника відділу благоустрою Шуляченко А.С., директора КП УЖХ Кондратова М.М. і представників РУ ГУ МВС України в м. Києві Мельника Г.І. та Яковенко Н.М., податкової інспекції Ігнатенко Л.В. за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, 4-6 було здійснено демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм, які належать Позивачу на праві власності згідно Договору купівлі-продажу № 44/07 від 21 липня 2003 року.

З метою повернення власності Позивач звернувся до суду.

29 липня 2008 року Київський апеляційний господарський суд виніс постанову, відповідно до якої постановив: "Витребувати з незаконного володіння Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство-2240" (02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8, код ЄДРПОУ 05440985) малі архітектурні форми у вигляді торгівельних рядів з чотирьох наметів у кількості чотирьох одиниць, що на праві власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізинг-Сервіс" (02218, м. Київ, вул. Райдужна, 13-а, код ЄДРПОУ 31245066)".

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2008р. набрала законної сили з моменту її прийняття.

03 березня 2009 року Позивач звернувся до Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу від 26.08.2008р. про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 29 липня 2008 року у справі № 36/139.

Виконавче провадження на виконання вищевказаного наказу відкрито 12.03.2009 року.

У зв'язку з тим, що станом на 19 червня 2009 року наказ про примусове виконання постанови № 36/139 від 29.07.2008р. виконано не було, Позивач надіслав звернення до відділу Державної виконавчої служби Дніпровського району м. Києва вих. № 16 від 19 червня 2009 року про вжиття заходів щодо примусового виконання постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 36/139 від 29 липня 2008 року.

У відповідь на вищезгадане звернення Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції листом № 21788 від 10.07.2009 року повідомив Позивача, що 11.05.2009 року державний виконавець звернувся до суду за роз'ясненням, яким чином витребувати з незаконного володіння ВАТ "Київське автотранспортне підприємств 2240" малі архітектурні форми у вигляді торгівельних рядів з чотирьох наметів у кількості чотирьох одиниць, що на праві власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізинг-Сервіс", та того ж дня зупинив виконавче провадження згідно п. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 36/139 від 23.07.2009р.в задоволенні заяви відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції було відмовлено.

Станом на день розгляду справи постанову Київського апеляційного господарського суду у справі № 36/139 від 29 липня 2008 року не виконано.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо відшкодування збитків Відповідачем наступним:

Під час незаконного утримання Відповідач не забезпечив належного зберігання майна Позивача, що призвело до його цілковитої непридатності для подальшого використання за призначенням.

Станом на 10 жовтня 2007 року залишкова вартість майна становила 14970,00 грн. відповідно до бухгалтерської довідки Позивача № 36 від 10.10.2007 року.

Крім того, Позивач зазначає, що з метою отримання прибутку 01 серпня 2008 року Позивач уклав Додаткову угоду № 3 до Договору найму рухомого майна № 2 від 01 січня 2008 року, за якою фізична особа - підприємець Комашко Андрій Юрійович брав у найм у Позивача малі архітектурні форми з металевих конструкцій сірого кольору у вигляді торгівельних рядів з 4-ьох наметів у кількості 4-ьох одиниць для розміщення їх за адресою: проспект Возз'єднання, 4-6. Плата за користування одним торговим місцем в місяць встановлювалась у розмірі 138,23 грн. Відповідно плата за користування 16-ма торгівельними місцями в місяць становить 2212,00 грн.

В зв’язку з тим, що Позивач був позбавлений права вільно розпоряджатись належним йому на праві власності майном, а саме здавати у найм малі архітектурні форми, він поніс збитки у вигляді недоотриманого доходу в розмірі 34347,40 грн.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Враховуючи вищевикладене, Позивач вважає, що Відповідач зобов’язаний відшкодувати збитки в розмірі 49317,40 грн., які складаються з 14970,00 грн. вартості майна та 34347,40 грн. недоотриманих доходів.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступних висновків:

Позовні вимоги про відшкодування Відповідачем збитків в розмірі 14970,00 грн., завданих внаслідок пошкодження майна, визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, враховуючи те, що в матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі на тимчасове зберігання від 29.01.2007р., з якого вбачається, що вже на час демонтажу належні Позивачу МАФ (малі архітектурні форми) не були придатні до використання, оскільки мали неналежний санітарно-технічний стан та деформовані елементи конструкції.

Щодо позовних вимог про відшкодування Відповідачем збитків в розмірі 34347,40 грн., які виникли внаслідок недоотримання Позивачем доходів від здачі в найм належного йому майна, суд також визнає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, враховуючи те, що в матеріалах справи містяться листи Відповідача та докази їх направлення Позивачу (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи), з яких вбачається, що Відповідач не лише не перешкоджав, а й пропонував Позивачу забрати належне йому майно з території Відповідача.

Таким чином, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 17.03.2010