Рішення № 8960946, 25.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/7025.02.10

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Полірем - Центр», м. Київ

дофізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Київ

простягнення 44312,73 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Яковенко М.В., предст., дов. №64 від 21.12.09

від відповідача: ОСОБА_1, НОМЕР_1, виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській обл.. 15.10.1996

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полірем - Центр»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 44312,73 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №77 від 03.01.2008 року щодо оплати поставленого товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 32727,44 грн. Також за порушення виконання грошового зобовязання позивач, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в розмірі 9261,87 грн. та 3% річних в розмірі 1651,02 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.02.2010 року.

Відповідач відзив на позов не надав. В судовому засіданні надав усні пояснення в яких зазначив про визнання суми основного боргу в повному обсязі.

В судовому засіданні 25.02.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ :

03.01.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Полірем-Центр»(Постачальник) (надалі по тексту позивач) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) (надалі по тексту відповідач) укладено Договір поставки № 77 (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця сухі будівельні суміші та водно дисперсійний матеріал торгової марки „Полірем” (далі товар) для використання їх в підприємницькій діяльності в строки, кількості, за цінами, вказаними в специфікаціях, а Покупець зобовязався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Відповідно до п.4.1 Договору, оплата товару та відшкодування витрат на відправку товару залізничним транспортом здійснюється на підставі відповідного рахунку постачальника. Відстрочка платежу складає 30 календарних днів з дня поставки партії товару. Рахунок надається в день відвантаження товару разом з товаросупровідними документами.

На виконання умов договору, позивачем протягом січня квітня 2008 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 32727,44 грн. поставка товару підтверджується наступними видатковими накладними:

-№Пц-0000014 від 09.01.2008 на суму 632,74 грн.

-№Пц-0000112 від 18.01.2008 на суму 399,19 грн.

-№Пц-0000156 від 23.01.2008 на суму 770,93 грн.

-№Пц-0000293 від 05.02.2008 на суму 1274,16 грн.

-№Пц-0000298 від 05.02.2008 на суму 1985,94 грн.

-№Пц-0000430 від 14.02.2008 на суму 667,60 грн.

-№Пц-0000550 від 28.02.2008 на суму 683,05 грн.

-№Пц-0000564 від 29.02.2008 на суму 921,96 грн.

-№Пц-0000750 від 19.03.2008 на суму 1126,09 грн.

-№Пц-0000883 від 27.03.2008 на суму 2081,75 грн.

-№Пц-0000909 від 31.03.2008 на суму 1975,39 грн.

-№Пц-0000949 від 02.04.2008 на суму 10740,50 грн.

-№Пц-0000992 від 03.04.2008 на суму 9468,14 грн.

Як убачається з матеріалів справи, та фактично не заперечується відповідачем, він в повному обсязі за поставлений товар в установлені договором строки не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 32727,44 грн.

Наявність заборгованості між іншим підтверджується підписаними сторонами актами звірки розрахунків станом на 31.12.2009 та 23.02.2010 року.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом відповідача на товаророзпорядчих документах та його печаткою і фактично не заперечується відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобовязався оплатити поставлену продукцію згідно виставлених Продавцем рахунків на кожну поставку в строк не більше 30 днів з моменту поставки продукції.

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 32727,44 грн. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та втрат від інфляції є правомірними та підлягають задоволенню. Відсотки річних підлягають стягненню у розмірі, заявленому позивачем, 1651,02 грн., а інфляційні нарахування стягуються за уточненим розрахунком суду у розмірі 7660,67 грн. (позивачем не враховано поступове збільшення заборгованості в залежності від поставок товару за період лютий квітень 2008 року та невірно визначено загальний індекс інфляції).

Враховуючи наведене вище, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач проти наведених позивачем обставин не заперечував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (02152, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в ЗАТ „ПроКредитБанк”, МФО 320984, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем-Центр»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, а/с 153, р/р 26002401085040 в КРД „Райффайзен Банк Аваль” МФО 322904, код ЄДРПОУ 30574719) 42039, 13 грн. (сорок дві тисячі тридцять девять гривень тринадцять копійок), з яких 32727,44 грн. (тридцять дві тисячі сімсот двадцять сім гривень сорок чотири копійки)основного боргу, 7660,67 грн. (сім тисяч шістсот шістдесят гривень шістдесят сім копійок) втрати від інфляції, 1651,02 грн.(одну тисячу шістсот пятдесят одну гривню дві копійки) три відсотки річних, а також 420,39 грн. (чотириста двадцять гривень тридцять девять копійок) державне мито та 227,34 грн. (двісті двадцять сім гривень тридцять чотири копійки) витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяО. С. Копитова