Рішення № 8960903, 09.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/63609.02.10 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного підприємства «Фірма-Ніко»

до Київського державного підприємства «Ізумруд»

про стягнення 113554,96 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Чижиков О.П. –представник за довіреністю № б/н від 10.12.2009 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив:

Приватне підприємство «Фірма-Ніко»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Київського державного підприємства «Ізумруд»про стягнення 113554,69 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.03.2008 року між Київським державним підприємством «Ізумруд»(комісіонер) та закритим акціонерним товариством «Аурум» (комітент) було укладено договір комісії на реалізацію товару № 47/50.

Відповідно до п.1.1. договору комісії комітент постачає комісіонеру товар (ювелірні вироби з драгметалів) для реалізації його на ринку комісіонера через ювелірний магазин за адресою: м. Київ, вул. С. Сосніних, 11. Товар являється власністю комітента.

Згідно п. 1.2. договору комісії комісіонер виконує послуги з продажу товару за комісійну винагороду.

Згідно п. 4.2. договору комісії винагородою комісіонера є торгова націнка, отримана від реалізації товару споживачеві.

Згідно п. 2.1. договору комісії комітент постачає комісіонеру товар у кількості і на суму відповідно до специфікації.

Відповідно до п. 5.1. договору комісії по мірі реалізації товару комісіонер переказує отримані кошти на розрахунковий рахунок комітента. Перерахунок коштів здійснюється не пізніше 5 числа кожного наступного місяця з моменту реалізації товару. У платіжних документах необхідно робити помітки: «Відповідно до договору № __ Специфікація № __»

Відповідно до п.6.2.1. договору комісії комітент зобов’язується передати призначений для продажу якісний товар у відповідності з накладною.

Комітентом було поставлено комісіонеру товар відповідно до рахунку-фактури № 210 на відгрузку продукції від 02.04.2008 року на загальну суму 74517,54 грн., рахунку-фактури № 209 на відгрузку продукції від 02.04.2008 року на загальну суму 156509,69 грн., рахунку-фактури № 414 на відгрузку продукції від 11.11.2008 року на загальну суму 68281,37 грн.

Відповідно до п.6.1.1. договору комісії комісіонер зобов’язується щомісячно, до 5 числа наступного місяця представляти комітенту звіт про хід виконання дійсного договору у довільній формі, запропонованій комітентом.

Відповідно до п.6.1.2. договору комісії комісіонер зобов’язується нереалізовану продукцію повертати по накладній.

03.06.2009 року комітент надіслав комісіонеру лист вих. № 163/Юр, з проханням провести розрахунки. Даний лист був отриманий комісіонером 09.06.2009 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 26388602 на адресу: 03680, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 11.

01.06.2009 року між закритим акціонерним товариством «Аурум»(первісний кредитор) та приватним підприємством «Фірма-Ніко»(новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги № 5.

Відповідно до п. 1.1. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе права вимоги, що належать первісному кредиторові, і стає кредитором за договором комісії на реалізацію товару № 47/50 від 24.03.2008 року (далі –основний договір), укладеним між первісним кредитором та Київським державним підприємством «Ізумруд», код ЄДРПОУ 05792885 (надалі - боржник).

Згідно п. 1.2. договору про відступлення права вимоги новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов’язань за основним договором в розмірі заборгованості боржника до первісного кредитора, а саме сплати боржником заборгованості за наданні для продажу товари у сумі 113554,96 грн.

Відповідач свої зобов’язання за договором комісії не виконав, на момент подання позовної заяви до суду заборгованість перед позивачем становить 113554,96 грн.

На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 року порушено провадження у справі № 33/636 і призначено до розгляду на 30.11.2009 року.

У судове засідання 30.11.2009 року представники сторін не з’явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/636 від 06.10.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 08524770 на юридичну адресу позивача: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 94, оф. 2, повідомленням про вручення поштового відправлення за № 08524800 на юридичну адресу відповідача: 03680, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 11.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку в судове засідання представників сторін, суд відклав розгляд справи на 19.01.2010 р.

У судове засідання 19.01.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/636 від 06.10.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача частково подав через загальний відділ діловодства документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/636 від 06.10.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 09.02.2010 р.

У судове засідання 09.02.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/636 від 06.10.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Через загальний відділ діловодства від представника позивача надійшла завірена належним чином копія довіреності № 544885 від 01.04.2008 року видана Дідик Людмилі Іванівні на отримання від ЗАТ «Аурум»ювелірних виробів, копія звірки взаємних розрахунків від 31.03.2009 року.

Представник позивача в судове засідання з’явився, надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 113554,96 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 135,55 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

24.03.2008 року між Київським державним підприємством «Ізумруд» (комісіонер) та закритим акціонерним товариством «Аурум»(комітент) було укладено договір комісії на реалізацію товару № 47/50.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до п.1.1. договору комісії комітент постачає комісіонеру товар (ювелірні вироби з драгметалів) для реалізації його на ринку комісіонера через ювелірний магазин за адресою: м. Київ, вул. С. Сосніних, 11. Товар являється власністю комітента.

Згідно п. 1.2. договору комісії комісіонер виконує послуги з продажу товару за комісійну винагороду.

Згідно п. 4.2. договору комісії винагородою комісіонера є торгова націнка, отримана від реалізації товару споживачеві.

Відповідно до ч. 1 статті 1013 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Згідно п. 2.1. договору комісії комітент постачає комісіонеру товар у кількості і на суму відповідно до специфікації.

Відповідно до п. 5.1. договору комісії по мірі реалізації товару комісіонер переказує отримані кошти на розрахунковий рахунок комітента. Перерахунок коштів здійснюється не пізніше 5 числа кожного наступного місяця з моменту реалізації товару. У платіжних документах необхідно робити помітки: «Відповідно до договору № __ Специфікація № __»

Відповідно до п.6.2.1. договору комісії комітент зобов’язується передати призначений для продажу якісний товар у відповідності з накладною.

Комітентом було поставлено комісіонеру товар відповідно до рахунку-фактури № 210 на відгрузку продукції від 02.04.2008 року на загальну суму 74517,54 грн., рахунку-фактури № 209 на відгрузку продукції від 02.04.2008 року на загальну суму 156509,69 грн., рахунку-фактури № 414 на відгрузку продукції від 11.11.2008 року на загальну суму 68281,37 грн.

В матеріалах справи також наявна довіреність ЯПА № 544885 від 01.04.2009 року на отримання ювелірних виробів на суму 231027,23 грн., видана Дідик Л.І.

Відповідно до п.6.1.1. договору комісії комісіонер зобов’язується щомісячно, до 5 числа наступного місяця представляти комітенту звіт про хід виконання дійсного договору у довільній формі, запропонованій комітентом.

Відповідно до статті 1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Відповідно до п.6.1.2. договору комісії комісіонер зобов’язується нереалізовану продукцію повертати по накладній.

Відповідно до статті 1014 Цивільного кодексу України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Відповідно до п.6.1.2. договору комісії комісіонер зобов’язується нереалізовану продукцію повертати по накладній.

П. 10.1. договору комісії передбачено, що договір набуває чинності з моменту підписання його і діє до його розірвання з ініціативи однієї із сторін або взаємної згоди обох.

Відповідно до ч. 1 статті 1025 ЦК України комітент має право відмовитись від договору комісії.

Відповідно до ч. 3 статті 1025 ЦК України у разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений –негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов’язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

03.06.2009 року комітент надіслав комісіонеру лист вих. № 163/Юр, з проханням провести розрахунки. Також в даному листі повідомляється, що 16.02.2009 року за вих. № 98/Юр відповідачеві надіслано листа з повідомленням про розірвання договору комісії № 47/50 від 24.03.2008 року та вимогу повернути нереалізований товар, який залишився без відповіді та без задоволення. Даний лист був отриманий комісіонером 09.06.2009 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 26388602 на адресу: 03680, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 11.

Таким чином, комітент заздалегідь повідомив комісіонера про відмову від договору комісії та розпорядився своїм майном, а саме просив повернути нереалізований товар.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість Київського державного підприємства «Ізумруд», після часткового виконання договору комісії, становить 113554,96 грн.

Також, до матеріалів справи долучено акт звірки взаємних розрахунків, підписаний представником КДП «Ізумруд»та засвідчений печаткою підприємства, відповідно до якого станом на 31.03.2009 року залишок становить 113554,96 грн. на користь ЗАТ «Аурум».

01.06.2009 року між закритим акціонерним товариством «Аурум»(первісний кредитор) та приватним підприємством «Фірма-Ніко»(новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги № 5.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1.1. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе права вимоги, що належать первісному кредиторові, і стає кредитором за договором комісії на реалізацію товару № 47/50 від 24.03.2008 року (далі –основний договір), укладеним між первісним кредитором та Київським державним підприємством «Ізумруд», код ЄДРПОУ 05792885 (надалі - боржник).

Згідно п. 1.2. договору про відступлення права вимоги новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов’язань за основним договором в розмірі заборгованості боржника до первісного кредитора, а саме сплати боржником заборгованості за наданні для продажу товари у сумі 113554,96 грн.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за у відповідача перед позивачем в сумі 113554,69 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Київського державного підприємства «Ізумруд»(03680, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 11; р/р 26007000187 в Другій київській філії КБ «Західінкомбанк», МФО 380656, код ЄДРПОУ 05792885) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного підприємства «Фірма-Ніко» (юридична адреса: 65082, м. Одеса, вул. Єлісаветинська, 21, фактична адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 94, оф. 2; р/р 26008303451010 у ТОВ КБ «СоцКомБанк», МФО 388313, код ЄДРПОУ 34506549) суму основного боргу у розмірі 113554 (сто тринадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 96 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п’ять) грн. 55 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 15.03.2010 року.