Рішення № 8960597, 04.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/5604.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імона"

до Поліклініки №2 Солом"янского району міста Київа

про                     стягнення 35 294,67 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача представник - Годинський П.Г. (посвідч. №40 від 03.02.10)

Від відповідача Канаровська Л.А.- керівник, Сибірякова О.П.-гол.бухгалтер,

Угленко О.А.- вед інженер.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 29524,80 грн., що становить заборгованість за договором №23/80 на виконання ремонтних робіт від 29.07.2008р. та додатковими угодами до нього та 3125,58 грн. штрафних санкцій, 2066,74 грн. штрафу за прострочення строків виконання зобов’язання понад тридцять днів, 577,55 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2009р. порушено провадження у справі №8/56, розгляд справи призначений на 04.02.2010р.

До прийняття рішення у справі, позивач зменшив розмір позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 27413,82 грн. основного боргу, 3125,58 грн. штрафних санкцій, 2066,74 грн. штрафу за прострочення строків виконання зобов’язання понад тридцять днів, 577,55 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.02.2010р. представник відповідача наголосив, що відповідач визнає існування у нього перед позивачем заборгованості в розмірі 27413,82 грн., заперечує проти вимог позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2010р. розгляд справи відкладений на 04.03.2010р., у зв’язку з неподанням сторонами усіх витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

У судове засідання, призначене на 04.03.2010р. з’явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні представники сторін подали акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого станом на 15.02.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 27413,82 грн.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

29.07.2008р. між Поліклінікою № 2 Солом’янського району м.Києва –«замовник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імона»- «підрядник»був укладений договір №23/80 на виконання ремонтних робіт (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого «замовник»доручив, а «підрядник»прийняв на себе відповідно до умов цього договору виконання наступних робіт: Поточний ремонт кабінетів поліклініки № 2 Солом’янського району м.Києва (лабораторія) за адресою: м.Київ, пр.-т. Червонозоряний, 2.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.3 договору, «підрядник»зобов’язався виконувати передбачені договором роботи якісно і в терміни, у відповідності до будівельних норм і правил, а «замовник»зобов’язався прийняти та оплатити послуги надані «підрядником»згідно актів приймання виконаних робіт.

Вартість робіт по цьому договору склала 40467,60 грн., у т.ч. ПДВ (п.4.1 договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що здача-прийомка виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт протягом одного дня, наступного за днем повідомлення «замовника»про готовність предмета підряду до здачі.

Сторонами по договору складені, підписані та скріплені печатками сторін акти приймання виконаних підрядних робіт № 30 за жовтень 2008р. на суму 15234,00 грн., №80 за грудень 2008р. на суму 14488,80 грн., на загальну суму 29722,80 грн., які свідчать про виконання «підрядником»робіт та прийняття їх «замовником», що є підставою для проведення розрахунків.

Внаслідок проведення сторонами контрольного обміру обсягів виконаних ремонтно-будівельних робіт, вартість виконаних позивачем робіт бела зменшена на суму 198,00 грн., що підтверджується актами контрольного обміру обсягів виконаних ремонтно-будівельних робіт.

З огляду на викладене, позивачем було виконано, а відповідачем прийнято виконаних позивачем робіт на суму 29524,80 грн.

Умовами договору сторони погодили, що остаточний розрахунок «замовник»здійснює по актах виконаних робіт (п.4.2 договору).

Згідно з п.4.4 договору оплата здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Сторонами за договором була укладена додаткова угода № 1 від 29.07.2008р., якою договір №23/80 на виконання ремонтних робіт від 29.07.2008р. був пролонгований до повного розрахунку з боку «замовника».

Згідно п.2 додаткової угоди № 1 сторони домовились, що у зв’язку з відсутністю фінансування відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України розрахунки у сумі 15234,00 грн. відповідно до акту № 30 від 24.10.2008р. та у сумі 14488,80 грн. відповідно до акту № 80 від 22.12.2008р. будуть проведені після затвердженого кошторису.

У зв’язку з відсутністю фінансування за КФК 240900 на виконання поточного ремонту кабінетів по договору № 23/80 від 29.07.2008р. та у зв’язку з затримкою бюджетних асигнувань на мету, що має даний договір, сторонами за договором була укладена додаткова угода № 2 від 29.12.2008р., якою сторони погодили, що розрахунки, які були заплановані на 2008р. за договором № 23/80 від 29.07.2008р., згідно акту № 30 від 24.10.2008р. в сумі 15234,00 грн. та акту № 80 від 22.12.2008р. у сумі 14488,80 грн., будуть здійснюватись у 2009 році після затвердження річних кошторисних призначень.

Таким чином, з наданих суду документів вбачається, що сторонами фактично не було погоджено строків виконання зобов’язання відповідачем щодо оплати виконаних робіт, а йшлося посилання на подію.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив відповідача провести розрахунки з позивачем, але відповідач кошти не перерахував.

Між позивачем та відповідачем складалися акти звірки розрахунків, так, згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 15.02.2010р., заборгованість відповідача перед позивачем становить 27413,82 грн.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 4 ст. 837 ЦК України передбачено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 887 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 2 ст. 887 ЦК України передбачено, що до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 2 ст. 194 ГК України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена, визнається відповідачем та становить 27413,82 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань та визнав існуючу у нього заборгованість перед позивачем у розмірі 27413,82 грн., отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 27413,82 грн. заборгованості за виконані роботи за договором №23/80 на виконання ремонтних робіт від 29.07.2008р. та додатковими угодами до нього правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 3125,58 грн. штрафних санкцій, 2066,74 грн. штрафу за прострочення строків виконання зобов’язання понад тридцять днів, 577,55 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, враховуючи те, що кошти з бюджету, як зазначив відповідач, не надходили відповідачу, тому з огляду на викладене, відповідач не є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання в розумінні положень ст. 625 ЦК України, а отже підстави для нарахування трьох відсотків річних відсутні, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 577,55 грн. слід відмовити.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Позивач просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення у відповідності до п.5.2 договору з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, а також штраф за прострочення строків виконання зобов’язання понад тридцять днів у відповідності до положень ч. 2 ст. 231 ГК України.

Однак враховуючи те, що відповідач є неприбутковою, бюджетною організацією та умовами договору встановлено, що оплата здійснюється за рахунок бюджетних коштів, а станом на день розгляду справи, як зазначив відповідач, кошти з бюджету не надходили відповідачу, тому з огляду на викладене, відповідач не є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання, а отже підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 3125,58 грн. штрафних санкцій, 2066,74 грн. штрафу за прострочення строків виконання зобов’язання понад тридцять днів слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 27413,82 грн. основного боргу, відповідач визнав існуючу у нього суми заборгованості перед позивачем в розмірі 27413,82 грн., тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 27413,82 грн. основного боргу. В іншій частині позову слід відмовити.

У відповідності до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, при частковому задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 15, 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 837, 854, 887 ЦК України, ст. ст. 193, 194 ГК України, ст.ст. 42, 22, 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Поліклініки №2 Солом"янского району міста Київа (03037, м.Київ, проспект Червонозоряний, буд. 2; код 26188604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імона" (01006, м.Київ, вул. Ямська, буд. 59; код 23170259) 27413 (двадцять сім тисяч чотириста тринадцять) грн. 82 коп. основного боргу, 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 14 коп. державного мита, 183 (сто вісімдесят три) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Імона" (01006, м.Київ, вул. Ямська, буд. 59; код 23170259) з Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу надмірно сплачені платіжним дорученням № 177 від 14.12.2009р. в сумі 79 (сімдесят дев’ять) грн. Оригінал платіжного доручення № 177 від 14.12.2009р. на суму 315,00 грн. знаходиться в матеріалах справи № 8/56.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 15.03.2010р.