Рішення № 8960467, 02.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/60502.03.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення 1335,33 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача: Юр М.А. (довіреність № 1321 від 30.12.2009р.);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 02 березня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна»звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(надалі –відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 1 335,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за Полісом № ВВ/2519543.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не було надано документів, що підтверджують право керування Матвійчуком Ю.В. визначеним в Полісі № ВВ/2519543 транспортним засобом на час ДТП.

Ухвалою від 02.12.2009р. прийнята до розгляду заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 21.01.2010р. В судовому засіданні 21.01.2010р. по справі було оголошено перерву до 02.03.2010р. в яке представник відповідача не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відбувався за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2007 року між позивачем та Картинін Віктором Володимировичем (страхувальник) було укладено Договір автомобільного страхування №15/000835/СТ/2.1.5.1 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір страхування).

Об’єктом договору добровільного страхування є транспортний засіб ВАЗ 21104, державний номер АР 5302 АХ.

Автомобіль ВАЗ 21104, державний номер АР 5302 АХ належить страхувальнику на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема –пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо–транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 15.10.2007р. в м. Запоріжжя, а саме: відбулося зіткнення ВАЗ 21104, державний номер АР 5302 АХ, під керуванням Картиніна В.В. і автомобіля «Вольво», державний реєстраційний номер АС 5800 АВ, під керуванням Матвійчука Юрія Васильовича.

За наслідками вказаної дорожньо–транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 1 845,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням №31 від 13.12.2007р. (копія в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи Страховим актом №2337 (15) від 04.12.2007р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.11.2007р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Матвійчуком Ю.В. п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. Останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи Козел Олегом Олександровичем застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Вольво», державний реєстраційний номер АС 5800 АВ будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем Поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/2519543 від 29.09.2007р. (тип договору – 1, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв’язку з укладенням відповідачем Договору (Полісу № ВВ/2519543) страхування цивільно-правової відповідальності, відповідач прийняв на себе обов’язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якою особою транспортного засобу «Вольво», державний реєстраційний номер АС 5800 АВ.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке гр. Картинін В.В. мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Матвійчуком Ю.В. транспортного засобу «Вольво», державний реєстраційний номер АС 5800 АВ.

Посилання відповідача на недоведеність настання страхового випадку за страховим полісом №ВВ/2519543 через відсутність у Матвійчука Ю.В. документів на управління ТЗ - «Вольво», державний реєстраційний номер АС 5800 АВ є необґрунтованими та судом не приймаються до уваги зважаючи на наступне.

Згідно із п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Таким чином, в разі страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за договором 1-го типу вирішальне значення для визначення випадку страховим має факт відповідності транспортного засобу, внаслідок експлуатації якого завдано шкоди, визначеному в договорі страхування транспортному засобу, а також факт його експлуатації на законних підставах.

Перевірка у водіїв документів на право користування й керування транспортними засобами, подорожних листів, наявності поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів віднесена до компетенції органів міліції у відповідності до п. 21 ст. 11 Закону України «Про міліцію». Таким чином, встановлення факту правомірності експлуатації водієм автомобіля, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»законодавством покладено на органи міліції (державної автомобільної інспекції).

У відповідності до частини першої ст. 126 Кодексу про адміністративні правопорушення України (надалі –КпАП України) керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), -тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст. 222 КпАП України справи про адміністративні правопорушення правил користування засобами транспорту (в тому числі передбачені ст. 126 КпАП України) розглядаються органами внутрішніх справ. Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 126 і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання. Відповідно до ст. 254 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. А згідно із ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. А у відповідності до частини другої ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, керування водієм транспортним засобом без наявності документів про право користування чи розпорядження ним є адміністративним правопорушенням, а тому факт такого правопорушення може бути підтверджено лише встановленими законодавством документами –протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України, та постановою про таке адміністративне правопорушення.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів вчинення Матвійчуком Ю.В. правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України, а саме керування ним автомобілем «Вольво», державний реєстраційний номер АС 5800 АВ без належних документів.

Крім того, підстави керування Матвійчуком Ю.В. вказаним транспортним засобом розглядалися Ковельським міськрайонним судом Волинської області в межах справи про адміністративне правопорушення, в постанові по якій від 09.11.2007р. також не зазначено про відсутність у винної особи документів на керування ТЗ - «Вольво», державний реєстраційний номер АС 5800 АВ.

Згідно із ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено Звітом №402 від 31.10.2007р., складеним спеціалістом автотоварознавцем Филь О.П., матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля ВАЗ 21104, державний номер АР 5302 АХ внаслідок ДТП 15.10.2007р., склав 2 043,78 грн. Однак відповідно до розрахунку розміру страхового відшкодування №-337 від 04.12.2007р. зробленого позивачем, страхувальнику було сплачено суму страхового відшкодування, яка складає різницю між вартістю матеріального збитку та сумою франшизи позивача (232,50 грн.) і іншими витратами страхувальника, що підлягають відшкодуванню (34,05 грн.) та становить 1 845,33 грн. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

З урахуванням зазначених норм, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу «Вольво», державний реєстраційний номер АС 5800 АВ, за вирахуванням франшизи відповідача у відповідності до ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»складає 1 335,33 грн. (1 845,33 грн. сплаченого позивачем страхового відшкодування (збитки позивача) –510,00 грн. франшизи відповідача).

Позивачем 18.03.2009р. була направлена відповідачу регресна вимога №2366 на виплату відшкодування в сумі 1 335,33 грн., що підтверджується чеком про відправлення (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи). На вказаний лист відповіді на адресу позивача не надходило, однак відповідач надіслав лист №1931/09-208 від 23.11.2009р. на адресу Козел О.О. з вимогою надати останнім документи для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу в порядку регресу відповідачем не перерахована, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 1 335,33 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких умов позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у сумі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(ідентифікаційний код: 20113829, адреса: 01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 24/1, р/р 26505000069789 в ВАТ «Універсал Банк», МФО 322001) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(ідентифікаційний код: 20842474, адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А) грошові кошти в розмірі 1 335,33 грн. (одна тисяча триста тридцять п’ять гривень 33 копійки) та судові витрати в розмірі 338,00 грн. (триста тридцять вісім гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

                                                            Дата підписання повного тексту рішення - 15.03.2010р.