Рішення № 8960458, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/49427.01.10

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13056»

До Товариства з обмеженою відповідальністю "КиївМегаМетал"

Про стягнення 33615,89 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Рукавіцина Я.Ю. –представник (дов. у справі)

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 30877,06 грн. основного боргу, 291,49 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 847, 34 грн. - 3% річних, 1 600,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та судових витрат.

Ухвалою від 16.11.2009 порушено провадження у справі №47/494, розгляд якої призначено на 02.12.2009.

Ухвалою від 02.12.2009, у зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача, розгляд справи відкладено на 27.01.2010.

Представник позивача в судове засідання 27.01.2010 з’явився, надав суду заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої, просив суд стягнути з відповідача 30877,06 грн. основного боргу, 271,13 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 783,54 грн. - 3% річних та судові витрати. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору, який був укладений між сторонами, були виконані для відповідача перевезення вантажу автомобільними транспортом, які останнім були прийняті, однак оплачені частково, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 16.11.2009 та від 02.12.2009 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав. Через канцелярію господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 02.12.2009 та 27.01.2010 був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2008 між позивачем – Відкритим акціонерним товариством «Київське автотранспортне підприємство 13056», в якості перевізника, та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "КиївМегаМетал", в якості замовника, було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні №64/296, відповідно до умов п. 1.1. якого, перевізник (позивач) зобов”язався приймати а замовник (відповідач) пред’являти до перевезення вантажі на підставі узгодженого сторонами обсягу перевезень, передбаченого додатком, який є невід”ємною частиною договору.

Згідно пункту 1.4. даного договору сторонами погоджено, що орієнтовна вартість транспортних послуг за цим договором становить 120000,00 грн.

Пунктом 3.2 цього ж договору передбачено, що при епізодичних перевезеннях вантажів замовник зобов’язаний внести обумовлену провізну плату напередодні перевезення. У разі систематичного перевезення вантажів Замовник оплачує не пізніше трьох робочих днів установи банку з дня отримання від перевізника рахунка який передається замовнику по факсу або цінним листом. Перевізник одночасно з направленням рахунків направляє для підписання акти виконаних робіт, які замовник зобов’язаний отримати. Замовник отримавши від перевізника акти виконаних робіт зобов’язаний їх підписати протягом 2 робочих днів і відправити поштою підписані акти перевізнику. У разі неотримання перевізником від замовника підписаних актів виконаних робіт протягом 10 календарних днів з дня фактичного отримання замовником актів виконаних робіт, то такі акти вважаються підписаними замовником.

Згідно з актами здачі –прийняття робіт (надання послуг) №б/н за жовтень 2008 на суму 17235,08 грн.; № РН-0002247 від 21.11.2008 на суму 7800,52 грн.; №б/н від 30.09.2008 на суму 16129,94 грн.; №РН-0002273 від 30.06.2009 на суму 4200,00 грн.; №РН-2607 від 31.07.2009 на суму 3300,00 грн., які підписані уповноваженими представниками позивача (перевізника) та відповідача (замовника), посвідчені печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість наданих позивачем послуг з перевезення вантажів склала 48665,54 грн.

Відповідно до пояснень представника позивача, відповідач частково розрахувався за надані послуги в сумі 17788,48 грн., що відповідачем у визначений законом спосіб не заперечувалось, доказів протилежного станом на момент розгляду спору суду не надано.

03.09.2009 позивач звернувся до відповідача з вимогою №145 від 01.09.2009 про погашення заборгованості за здійснені позивачем перевезення, яка відповідачем отримана 04.09.2009 відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповіді на вказану вимогу від відповідача він не отримав.

Оскільки відповідач не здійснив оплату за здійснені позивачем та прийняті відповідачем перевезення на суму 30877,06 грн., позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 30877,06 грн. основного боргу 3% річних у розмірі 783,54 грн., 271,13 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, та судових витрат (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як перевізник, умови договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні №64/296 від 01.07.2008, виконав належним чином, а саме: ним було здійснено перевезення на загальну суму 48665,54 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а відповідач свої зобов’язання по повній оплаті здійснених позивачем перевезень у строк передбачений п. 3.2 зазначеного договору (не пізніше трьох робочих днів установи банку з дня отримання від перевізника рахунка та акту виконаних робіт) –не виконав, а лише частково оплатив вартість здійснених позивачем перевезень в сумі 17788,48 грн., доказів протилежного станом на момент вирішення спору по суті суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 30877,06 грн. по договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні №64/296 від 01.07.2008, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за здійснені позивачем, прийняті але не оплачені відповідачем перевезення в розмірі 30877,06 грн. (48665,54 грн. вартість здійснених перевезень –17788,48 грн. часткова оплата відповідача) законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 783,54 грн., 271,13 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Суд, розглянувши матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, прийшов до висновку про те, що позивачем не надано суду обґрунтованого та вірного розрахунку сум витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, оскільки у вказаному розрахунку позивачем не зазначено дати отримання замовником (відповідачем) рахунків за здійсненні перевезення відповідно до умов п.3.2. вищевказаного договору, а також по яким саме рахункам відповідач частково розрахувався з позивачем, у зв»язку з чим суд дійшов висновку про залишення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 271,13 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 783,54 грн. без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України. Суд звертає увагу позивача, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову в частині стягнення 271,13 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 783,54 грн. без розгляду, позивач має право знову звернутися до господарського суду в загальному порядку з вимогою про стягнення відповідних грошових коштів.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме –стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 30877,06 грн.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 271,13 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 783,54 грн. підлягають залишенню без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, судом розглянуті вимоги позивача про стягнення з відповідача 1600,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем, в обґрунтування вищевказаних витрат надано суду тільки свідоцтво адвоката про право на заняття адвокатською діяльністю, що не є належним та допустимим доказом фактичного понесення цих витрат, оскільки позивачем не надано суду платіжного доручення про сплату 1600,00 грн. на користь адвоката, договору між адвокатом та позивачем, що підтверджує надання адвокатом послуг саме у справі між позивачем та відповідачем, акту приймання-передачі наданих адвокатом послуг позивачу, у зв»язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 1600,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –308,77 грн. витрат по сплаті державного мита та 227,61 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі ст.47 ГПК України поверненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають зайво сплачене останнім згідно платіжного доручення № 2990 від 06.11.2009 держмито у розмірі 16,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 47, 49, 81, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КиївМегаМетал" (код ЄДРПОУ 33751369, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13056»(код ЄДРПОУ 05440991, місцезнаходження: 03170, м. Київ, вул. Перемоги,20 ) 30 877 (тридцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 06 коп. основного боргу, 308 (триста вісім) грн. 77 коп. витрат по сплаті державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 271,13 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 783,54 грн. - залишити без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

5.          В задоволення інших вимог –відмовити.

6.          На підставі ст.47 ГПК України, повернути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13056»(код ЄДРПОУ 05440991, місцезнаходження: 03170, м. Київ, вул. Перемоги,20 ) зайво сплачене останнім згідно платіжного доручення № 2990 від 06.11.2009 держмито у розмірі 16 (шістнадцять) грн. 00 коп.

7.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                 С.Р.Станік

підписано: 16.03.10