Рішення № 8960434, 02.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/61102.03.10 За позовомПриватного підприємства «ЕнергоВік» до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»в особі Хмельницького регіонального управління Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

про стягнення пені та зобов’язання вчинити дії

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача: не з’явилися;

          від відповідача: не з’явилися.

В судовому засіданні 02 березня 2010 року було оголошено повний текст рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «ЕнергоВік»(надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(надалі –відповідач, Банк) про зобов’язання відповідача здійснити перерахування коштів в сумі 563 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 177 від 26.06.2009р., стягнення пені в сумі 21 529,12 грн., 3% річних в розмірі 3 516,82 грн. та компенсації збитків заподіяних інфляцією в сумі 825,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не виконана платіжна вимога про перерахування коштів.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2007 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Договір № 02/1015 про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково –касового обслуговування (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - Договір), за умовами якого відповідач відкриває позивачу поточний рахунок №26005001059001 у гривні (надалі - рахунок), для зберігання коштів та здійснення розрахунково –касових операцій.

У відповідності до п. 4.2 Договору відповідач зобов’язаний виконувати доручення позивача, що міститься в розрахунковому документі в день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу Банку та не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу. Тривалість операційного часу з 9.00 год. до 16.30 год.

26 червня 2009 року позивачем було подане відповідачу платіжне доручення №177 про поповнення обігових коштів з рахунку позивача на його рахунок в іншому банку в розмірі 563 000,00 грн., що було одержане відповідачем 26.06.2009р., про що свідчить штамп відповідача про отримання (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зазначене платіжне доручення №177 від 26.06.2009р. відповідачем виконане не було.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. №22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідач порушив зобов’язання щодо виконання розпорядження відповідача про перерахування коштів в сумі 563 000,00 грн., яке виразилося в поданому платіжному дорученні №177 від 26.06.2009р.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про зобов’язання виконати платіжне доручення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну діб (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, виходячи з приписів наведеної норми, ст. 1066, частини третьої ст. 1068 ЦК України, п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492, та умов Договору слідує висновок, що відповідач мав зобов'язання перед позивачем щодо надання послуг, визначених договором банківського рахунку № 02/1015 від 28.08.2007р., і не мав будь-яких майнових зобов'язань щодо сплати позивачу своїх грошових коштів, а позивач мав право вимагати від відповідача виконання обумовлених договором послуг.

Таким чином, на підставі Договору банківського рахунку № 02/1015 від 28.08.2007р. у зв’язку з поданням позивачем платіжного доручення №177 від 26.06.2009р. про перерахування з його рахунку за вказаними реквізитами грошових коштів позивача в загальній сумі 563 000,00 грн., у відповідача виникло зобов’язання надати позивачу банківську послугу по перерахуванню з його (позивача) рахунку, відкритому у відповідача, його ж (позивача) грошових коштів у вказаній сумі, на інший рахунок позивача, відкритий в іншому банку. Таке зобов’язання не носить майнового характеру, не є грошовим, оскільки не передбачає обов’язку відповідача сплатити позивачу власні кошти за надані останнім послуги чи передані товари, тощо.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку ст. 625 ЦК України не підлягає застосуванню оскільки зобов’язання відповідача по перерахуванню грошових коштів за платіжними дорученнями позивача не є грошовим.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.1 Договору за несвоєчасне чи неправильне списання з вини Банку суми з рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить Клієнту, Банк сплачує Клієнту пеню в розмірі ставки, що не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно або неправильного зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми переказу.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у Відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Постановою Правління НБУ №452 від 05.08.2009 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 11.08.2009р. до 10.02.2010р.

Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 21529,12 грн. не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 563000,00 грн.

Судові витрати позивача у сумі 5 855,62 грн. (5 630,00 грн. державного мита та 225,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (ідентифікаційний код: 20025456, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 15) здійснити перерахування грошових коштів в розмірі 563 000,00 грн. (п’ятсот шістдесят три тисячі гривень 00 копійок) з рахунку Приватного підприємства «ЕнергоВік»(ідентифікаційний код: 35360865, адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Пр. Миру, 101 «Б») №26005001059001 в філії ВАТ КБ «Надра»Хмельницьке РУ, МФО 315137 на його рахунок №26007017015288 в філії ВАТ «УКРЕКСІМБАНК»м. Хмельницький, код банку 315609 згідно платіжного доручення № 177 від 26.06.2009р. Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (ідентифікаційний код: 20025456, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 15) на користь Приватного підприємства «ЕнергоВік»(ідентифікаційний код: 35360865, адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Пр. Миру, 101 «Б») судові витрати в розмірі 5 855,62 грн. (п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять гривень 62 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 15.03.2010р.