ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1/5912.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптек»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал»
Про стягнення 13126,24 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Самойленко В.В., довіреність № 2-2010 від 11.01.2010р.
від відповідача не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптек»(далі –позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 13126,24 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 4К-43/09 Ukr від 13.02.2009 р.
Ухвалою суду від 25.01.2010р. порушено провадження у справі № 1/59 та призначено розгляд на 12.02.2010р.
12.02.2010р. представники сторін в судове засідання не з’явився, вимог ухвали про порушення провадження у справі, про причини своєї відсутності суд не повідомили.
Суд вирішив відкласти розгляд справи на 26.02.2010р.
26.02.2010р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, та пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Представник позивача надав довідку ЄДРПОУ на відповідача, згідно якої останній свого місця реєстрації не змінював.
Суд вирішив відкласти розгляд справи на 12.03.2010р. для надання обґрунтованого розрахунку позовних вимог.
12.03.2010р. у судовому засіданні позивач надав уточнений розрахунок позовних вимог, та надав свої пояснення щодо нього.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 4К-43/09 від 13.02.2009р. (далі –договір), відповідно до якого позивач взяв на себе зобов’язання поставити та передати у власність відповідача медичне обладнання, виконати монтаж майна та здійснювати гарантійне обслуговування, а відповідач зобов’язався сплатити вартість майна в розмірі та в строки визначені договором.
Відповідно до умов розрахунку за продукцію згідно договору, відповідач зобов’язався здійснити оплату вартості продукції наступним чином: аванс у розмірі 181719,13 грн., протягом 5 календарних днів з дати підписання договору, та остаточного платежу у розмірі 424011,30 грн., протягом 30 днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі продукції.
Продукцію відповідач отримав двома партіями 11.03.2009р. та 17.02.2009 року, що підтверджується копіями видаткових накладних, доданих до матеріалів справи.
11.03.2009р. позивач та відповідач уклали додаткову угоду №1, якою визначили нові умови здійснення розрахунку за отриману продукцію, а саме: авансовий платіж у розмірі 195266,54 грн. сплачується протягом 5 календарних днів з дати підписання договору, та остаточного платежу у розмірі 455621,94 грн., протягом 30 днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі продукції.
Тобто остаточний розрахунок відповідач мав бути здійснений 11.04.2009р.
Станом на 11.04.2009р., заборгованість відповідача перед позивачем склала 650888,48 грн.
Відповідач двома платежами у розмірі 300000,00 грн. від 14.04.2009р. та 200000,00 грн. від 15.04.2009р., частково розрахувався за отриману продукцію, що склало заборгованість на 15.04.2009р. 150000,48 грн.
На підставі п.7.2 договору, позивач нарахував пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого обладнання за кожен день прострочки, а саме з моменту коди відповідач повинен був повністю розрахуватись за отримане обладнання до моменту укладення сторонами додаткової угоди №3, тобто з 11.03.2009р. по 17.06.2009р., що складає 70 календарних днів.
За весь період прострочки відповідачу нараховано пені 10561,60 грн.
17.06.2009р., сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору якою, сторони визначили дату остаточного розрахунку за договором, а саме 15.07.2009р.
Додаткова угода №№ визначила нові строки та розміри оплати продукції, що на момент укладення угоди відповідач мав здійснити остаточний платіж у розмірі 167507,20 грн. до 15.07.2009р. Фактично на 15.07.2009р. борг відповідача перед позивачем склав 60888,48 грн.
Відповідач сплатив платіж лише 20.08.2009р., чим допустив заборгованість здійснення остаточного розрахунку передбаченого п.1 додаткової угоди №3 до договору, у розмірі 60888,48 грн.
Позивачем, на підставі п.7.2 договору, була нарахована пеня у розмірі 0,1% від простроченої суми 60888,48 грн., за період прострочки тривалістю 36 днів, що складає 2191,98 грн. –пені.
Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 13126,24 грн. пені, за прострочення виконання свого грошового зобов’язання.
Згідно ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, та нараховуються за увесь час користування чужими коштами.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Доказів того, що відповідачем здійснено повну оплату за поставлений позивачем товар по спірному договору суду не надано.
12.03.2010р. в судовому засіданні позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, та зменшив суму позову до 12753,58 грн., внаслідок помилки при підготовці превісного тексту позовної заяви.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 132 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.
Проте у зв’язку із зменшенням позовних вимог позивачем, державне мито стягується пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.49 ГПК України.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи і не спростована відповідачем.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням уточнення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 173, 193, 222 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал»(04123, м.Київ, вул. Їжакевича 1/24, код ЄДРПОУ 32668448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптек»(04070, м.Київ, вул. Волоська/Іллінська 6/14, код ЄДРПОУ 33192561) 12753 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят три) грн. 58 коп.; 127 (сто двадцять сім) грн. 53 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя В.І. Мельник
(Рішення виготовлено та підписано 16.03.2010р.)
Судове рішення № 8960401, Господарський суд м. Києва було прийнято 12.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1/59. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: