Рішення № 8960237, 16.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/75416.03.10

За позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі:

1) Міністерства транспорту та зв"язку України

2) Кримського державного авіаційного підприємства "Універсал-Авіа"

до закритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія Сінком-Авіа"

про стягнення 803 006,22 грн.

За зустрічним позовом           закритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія Сінком-Авіа"

До          Кримського державного авіаційного підприємства "Універсал-Авіа"

Про           стягнення 2388243,87 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від прокуратури          Некрасов О.М.(прок. відділу прок. м. Києва, посв. № 259)

                              Дьогтяр О.А.(прок. відділу прок. м. Києва, посв. № 148)

Від Міністерства

транспорту та зв"язку

України                     Гайдук Ю.А.(дов. від 27.07.2009)

Від Кримського державного

авіаційного підприємства

"Універсал-Авіа"          Чайковська Ю.С. (дов. від 11.01.2010)

Від закритого акціонерного

товариства "Авіаційна компанія

Сінком-Авіа"           Круковська І.О. (дов. від 01.01.2010)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв"язку України та Кримського державного авіаційного підприємства "Універсал-Авіа" звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договорах оренди повітряних суден № 85 від 18.05.2004 та № 103 від 10.06.2004 у розмірі 803 006,22 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.11.2009 порушено провадження у справі №50/754 та призначено до розгляду на 14.12.2009.

Представники позивача-2 та відповідача в судове засідання 14.12.2009 не з’явилися, витребувані судом докази не подали, але через канцелярію суду подали клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дані клопотання.

Розгляд справи було відкладено на 13.01.2010.

13.01.2010 представники прокуратури, позивача-1, позивача-2 та відповідача з"явились в судове засідання та дали пояснення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі. Розгляд справи було відкладено на 10.02.2010.

Представники прокуратури, позивача-1, позивача-2 та відповідача 10.02.2010 з"явились в судове засідання, дали пояснення по справі та подали докази.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Розгляд справи було відкладено на 03.03.2010.

Представники прокуратури, позивача-1, позивача-2 та відповідача 03.03.2010 з"явились в судове засідання, дали пояснення по справі та подали докази.

Представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі інших відповідачів, а саме:

1) акціонерну страхову компанію «Вексель», у зв’язку з тим, що виконуючи умови Договору №85 від 18.05.2004 ЗАТ «Авіаційна компанія «Сінком-Авіа»26.12.2006 уклала з акціонерним страховим товариством «Вексель»Договір №404-4-2\06 ПЦСП обов'язкового страхування повітряного судна МІ-8Т, бортовий реєстраційний номер UR-22406, за яким вигодонабувачем є КДАП «Універсал-Авіа». Під час дії страхового сертифікату, 19.03.2007 стався страховий випадок із даним вертольотом.

ЗАТ «Авіаційна компанія «Сінком-Авіа», виконала належним чином, усі вимоги передбачені Договором №404-4-2\06 від 26.12.2006 ПЦСП обов'язкового страхування повітряного судна та договору оренди повітряного судна №85 від 18.05.2004. Відповідальність за відшкодування заподіяних збитків, внаслідок настання страхового випадку, а отже і виконання умов договору №404-4-2\06 ПЦСП обов'язкового страхування повітряного судна лягає повністю на страховика - акціонерну страхову компанію «Вексель».

2) НАСК «Оранта», у зв’язку з тим, що акціонерна страхова компанія «Вексель»передала частину відповідальності по ризикам Договору №404-4-2\06 ПЦСП обов'язкового страхування повітряного судна перестраховику - НАСК «Оранта».

Відповідно до ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред’явлено вимогу.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників сторін, прийшов до висновку про відмову в задоволенні зазначених клопотань відповідача, оскільки позовна вимога НАСК «Оранта»та акціонерну страхову компанію «Вексель»не пред’являлася.

Представники прокуратури, позивача-1 та позивача-2 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог в частині стягнення 238963,33 грн. за пошкодження вертольоту Мі-ВТ UR-24165 не заперечував, однак заперечував проти стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 564042,89 грн. за пошкодження вертольоту Мі8Т UR-22406, оскільки між відповідачем та акціонерним страховим товариством «Вексель»було укладено договір обов’язкового страхування повітряних суден(вертольоту Мі8Т UR-22406) № 404-4-2/06 ПЦСП від 26.12.2006( в матеріалах справи), відповідно до якого збитки за пошкодження повітряного судна повинно сплачувати АСТ «Вексель».

Крім того, представник відповідача через канцелярію суду подав зустрічну позовну заяву до Кримського державного авіаційного підприємства "Універсал-Авіа" про стягнення з останнього 2388243,87 грн.

Згідно зі статтею 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Оскільки вказаний зустрічний позов виник з правовідносин, що виникли з договорах оренди повітряного судна № 85 від 18.05.2004 та № 103 від 10.06.2004 між одними й тими ж сторонами, то він підлягає прийняттю до спільного провадження з первісним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів, відповідача та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши надані позивачами, відповідачем та прокурором оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Такі випадки передбачені, зокрема, ст. 2 ГПК України (господарський суд порушує справи за позовами прокурорів та їх заступників, які звертаються в інтересах держави). При цьому, прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 АПК України встановлено, що „інтереси держави", є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Рішенням Конституційного Суду України від 8.04.1999 №3-рп/99, визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси, не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно ст. 36 - 1 Закону України „Про прокуратуру" представництво інтересів або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави. Формою представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав юридичних осіб коли порушуються інтереси держави.

Кримське державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа», згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 388-р від 06.07.2006, входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

Інтереси КДАП «Універсал-Авіа»і Міністерства транспорту та зв'язку України збігаються повністю, про що свідчить, зокрема, ст.9 Закону України «Про транспорт», якою передбачено, що транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, обладнання транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, установами і організаціями Міністерства транспорту та зв'язку України, є загальнодержавною власністю і відносяться до єдиної транспортної системи. Отже збитки, спричинені державному підприємству транспорту, у тому числі і повітряного, є збитками спричиненими державі.

Таким чином, суд вважає правомірним звернення прокуратури з даним позовом до суду.

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що ЗАТ «АК «Сінком-Авіа»порушило своє зобов'язання повернути передане йому в оренду за договорами № 85 від 18.05.2004 та № 103 від 10.06.2004 майно в придатному для використання стані, повернуло належні Кримському ДАП "Універсал-Авіа" вертольоти МІ-8Т UR-22406, UR-24165 в пошкодженому стані, не придатному до польотів, що потребує відновлювального ремонту (що підтверджується Актами технічного стану від 12.12.2007, які наявні в матеріалах спарви).

Судом встановлено, що між Кримським державним авіаційним підприємством «Універсал-Авіа»(далі - позивач-2 за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, орендодавець за договором) та закритим акціонерним товариством «Авіаційна компанія «Сінком-Авіа»(далі –відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, орендар за договором) укладені договори оренди повітряних суден №85 від 18.05.2004 та №103 від 106.2004 (далі - договори), згідно яких відповідачу передані вертольоти МІ-8Т UR-22406, UR-24165, про що сторонами складено та підписано приймально-здавальні акти.

З матеріалів справи вбачається, що вказані вертольоти використовувалися відповідачем за первісним позовом для обслуговування місії ООН в Судані.

Відповідно до п.п. 7.4.3 договорів оренди, відповідач за первісним позовом зобов'язався повернути орендовані повітряні судна в придатному до експлуатації стані.

Однак, відповідачем за первісним позовом було порушено вказане зобов'язання і вертольоти МІ-8Т UR-22406, UR-24165 повернуто в пошкодженому та не придатному для польотів стані.

Згідно актів технічного стану від 12.12.2007, які підписані сторонами, вертольоти та їх агрегати повернуті з оренди потребують відновлювального ремонту.

Так, вертоліт МІ-8Т UR-22406 має численні пошкодження, що виникли у результаті аварії, яка сталася 28.03.2007 в Республіці Судан та пошкодження, що виникли під час транспортування вертольоту. Окрім, актів технічного стану, пошкодження вертольоту МІ-8Т UR-22406 також підтверджуються Експертним звітом від 02.11.2007, проведеним експертом НТЦ «Независимая экспертиза и иски в авиации».

Пунктом 8.10 договорів оренди встановлено, що за порушення зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно чинному законодавству України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що зобов'язання повернути майно в придатному для використання стані відповідачем за первісним позовом не виконано, чим заподіяно збитки позивачу-2 за первісним позовом.

Статтями 611, 623 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно наказу Держкомстату України від 14.11.2006 № 519 «Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін»ринкова ціна - це ціна сформована під впливом попиту та пропозиції на товар в умовах конкурентного ринку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем-2 за первісним позовом надіслано запити щодо вартості ремонту вертольотів, головного редуктора й лопатів несучого гвинта до ВАТ «СПАРК" (м. Санк-Петербург), до ВАТ «Редуктор-ПМ»(м. Перм) і до Казанського вертолітного заводу та отримано відповіді(в матеріалах справи), на підставі яких був встановлений розмір завданих збитків.

Таким чином, позивачем-2 за первісним позовом з урахуванням пошкоджень вертольоту та на підставі отриманих від ремонтних організацій цін були розраховані витрати, пов'язані з заміною та ремонтом агрегатів.

Вертоліт МІ-8Т UR-24165 був пошкоджений відповідачем за первісним позовом під час транспортування до місця здійснення приймання - передачі аеродром «Заводське»м. Сімферополь), про що свідчать акти технічного стану вертольоту та технічного стану лопатів несучого гвинта від 12.12.2007 підписаного сторонами, якими встановлені пошкодження лопатів несучого гвинта та чисельні пошкодження планеру вертольоту та його агрегатів.

Згідно Настанови по технічній експлуатації і ремонту авіаційної техніки (НТЕРАТ) в цивільній авіації СРСР, затвердженої наказом Міністра цивільній авіації СРСР від 29.12.1983 №241, при експлуатації авіаційної техніки використовують наступні визначення її ресурсів: міжремонтний ресурс (термін служби) - напрацювання виробу (календарний період експлуатації) між двома послідовними ремонтами, до завершення якої (протягом терміну служби) ремонтне підприємство гарантує і забезпечує виконання певних вимог до виробу при дотриманні правил, встановлених експлуатаційною документацією. Призначений ресурс - сумарне напрацювання виробу, досягнувши якого його експлуатація повинна бути припинена незалежно від його стану. Формуляри і паспорти видані заводом-виробником є основними документами для обліку напрацювання авіатехніки і її технічного стану.

Призначений ресурс лопатів несучого гвинта 8АТ.2710.000 №2ТЗ 50265, 52265, 62265, 63265, 64265 було подовжено згідно рішення Державної авіаційної адміністрації України №ДР-2279/ЛНГ-2007 від 19.02.2007 до 2500 годин. Для збільшення призначеного ресурсу лопатів на 500 годин (до 2500 годин) КДАП «Універсал-Авіа»в 2007 було витрачено 32510 доларів США за контрактом з ОАО «МВЗ ім. М.Л. Миля»№МИ-06-0854-02 від 06.12.2006 на послуги з визначення можливості збільшення назначених ресурсів. Після збільшення призначеного ресурсу з 2000 до 2500 годин нальот лопатів склав 2075-37 годин, тобто залишилися невідпрацьовані 424-23 години. Вказані дані підтверджуються записами в формулярах лопатів.

Зважаючи на пошкодження лопатів, використовувати їх стало неможливо, а тому збитки від пошкодження розраховано у розмірі коштів, які витрачено на подовження ресурсу пропорційно невідпрацьованому ресурсу та складають 27583,43 доларів США.

Також, у зв'язку з численними пошкодженнями планеру вертольоту виникла необхідність проведення термінового ремонту, у зв'язку з чим вертоліт МІ-8Т UR-24165 не використав свій ресурс повністю та залишок невідпрацьованого ресурсу складає 10 годин. Отже, збитки завдані КДАП «Універсал-Авіа»пошкодженням вертольоту МІ-8Т UR-24165 розраховуються від вартості капітального ремонту, який був виконаний ВАТ «СПАРК»пропорційно недопрацьованому ресурсу у розмірі 10 годин (Додаткова угода № 8 до Контракту № 134-2006/РВ від 05.09.2006).

Матеріали справи свідчать, що позивач-2 за первісним позовом звертався до відповідача за первісним позовом з проханням відшкодувати збитки, але відповіді та коштів не отримав (листи № №1.34-657 від 24.04.2008 та 1.34-1184 від 17.07.2008). Крім того, позивачем-2 за первісним позовом направлено відповідачу за первісним позовом претензію про відшкодування збитків, завданих пошкодженням вертольотів, однак відповіді не було отримано(лист № 1.34-910 від 14.05.2009).

Внаслідок укладення договору між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов ч.1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 779 ЦК України встановлено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач за первісним позовом доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов’язань щодо повного повернення орендованого майна за Договорами та Додатковими угодами, а також щодо повернення вертольотів у стані, придатному до експлуатації, суду не надав.

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

На підставі абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи особливості врегулювання Главою 25 ГК України відшкодування збитків у сфері господарських відносин, судом до спірних правовідносин застосовуються саме спеціальні норми цього кодексу.

У відповідності до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1, 3 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

В порушення умов п.п. 7.4.3 договорів оренди, відповідач за первісним позовом не повернув орендовані повітряні судна в придатному до експлуатації стані.

Згідно розрахунку заявника, перевіреного судом, розмір збитків складає 803006,22 грн.

За своєю правовою природою збитки є об’єктивним зменшенням майнових благ кредитора, яке проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов’язань наступає незалежно від волевиявлення кредитора, як наслідок невиконання боржником зобов’язання.

Обов’язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв’язок між неправомірними діями боржника і збитками кредитора. Збитки є наслідком, а невиконання зобов’язання причиною. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов’язань.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів учасників судового процесу щодо підстав стягнення з відповідача за первісним позовом збитків у розмірі 803006,22 грн. внаслідок пошкодження відповідачем за первісним позовом орендованого майна, оскільки вони мають обов’язковий характер і факт їх наявності та розмір знаходяться у необхідному зв’язку із заявленими збитками.

Щодо зустрічних позовних вимог відповідача за первісним позовом, то суд зазначає наступне:

У своїй зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом зазначає, що під час дії Договору оренди №103 від 10.06.2004 а саме: 04.01.2007 закінчився назначений ресурс лопатей несучого гвинта на вертольоті МІ-8Т бортовий реєстраційний номер UR-24165, що унеможливлювало використання даного повітряного судна у подаль шому.

Позивач за зустрічним позовом наголошує, що це сталося внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем по зустрічному позову своїх зобов'язань, передбачених п. 7.1. Договору оренди повітряного судна № 103, щодо сво єчасного здійснення постачання необхідних запасних частин, а саме лопатей несучого гвин та, у випадку необхідності їх заміни за умови закінчення ресурсу, несвоєчасного продовження ресурсів лопатей несучого гвинта, підтримання Орендованого ПС в стані придатності до польотів, надання на заміну з аналогічними параметрами, що й Орендоване ПС в разі за якихось причин Орендоване ПС перебуває в стані, непридатному до польотів, на термін, що перевищує 5 календарних днів, що повністю унеможливило подальшу експлуатацію верто льоту МІ-8Т бортовий реєстраційний номер UR-24165, адже гелікоптер без продовження ресурсу лопатей несучого гвинта з вини Орендодавця знаходився у стані не придатному для польотів.

Однак матеріалами спростовуються вказані твердження позивача за зустрічним позовом, оскільки призначений ресурс лопатів несучого гвинта 8АТ.2710.000 №2ТЗ 50265, 52265, 62265, 63265, 64265 було подовжено згідно рішення Державної авіаційної адміністрації України №ДР-2279/ЛНГ-2007 від 19.02.2007 до 2500 годин.

Крім того, суд наголошує, що твердження позивача за зустрічним позовом про те, що відповідач за зустрічним позовом зобов’язаний своєчасно здійснювати постачання необхідних запасних частин до вертольотів, в даному випадку є надуманими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, оскільки відповідно до п. 4.7. договорів оренди повітряних суден № 85 від 18.05.2004 та № 103 від 10.06.2004 у випадку виходу з ладу орендованого повітряного судна з вини орендаря, орендар сплачує вартість запасних частин та доставляє їх за свій рахунок до місця базування, а також оплачує необхідні ремонтні роботи. Матеріалами справи та викладеним вище підтверджується, що вертольоти вийшли з ладу з вини орендаря - закритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія Сінком-Авіа".

У зв’язку з наведеним зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені в первісному позові прокурором в інтересах держави в особі позивачів за первісним позовом вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Задоволення зустрічних позовних задоволенню не підлягає, у зв’язку з їх безпідставністю.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита підлягають відшкодуванню до держбюджету України за рахунок відповідача за первісним позовом пропорційно задоволеним первісним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85, 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          1. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

2. Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія Сінком-Авіа"(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81; поштова адреса: 02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г, оф. 4-5, код ЄДРПОУ 30861905) на користь Кримського державного авіаційного підприємства "Універсал-Авіа"(95024, м. Сімферополь, вул. Аерофлотська, 5, код ЄДРПОУ 01130615) збитки в розмірі 803 006(вісімсот три тисячі шість) грн. 22 коп.

4. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія Сінком-Авіа"(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81; поштова адреса: 02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г, оф. 4-5, код ЄДРПОУ 30861905) в доход державного бюджету України 8030(вісім тисяч тридцять) грн. 06 коп. державного мита та 325(триста двадцять п’ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

7. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                                 Головатюк Л.Д.