Рішення № 89600446, 26.05.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/2114/20, cправа № 361/1700/20

26.05.2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

«26» травня 2020 року м. Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Телепи Т.А.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У березні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із зазначеним вище позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2018 року у розмірі

- 19 286 грн. 51 коп., а також понесені судові витрати в розмірі - 2 102 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову зазначалося про те, що 19 лютого 2018 року позивач надав кредит у розмірі - 5 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення і зміни кредитного ліміту банк керувався пунктами 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг на підставі яких, відповідач при укладенні договору про надання банківських послуг дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг позивач виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та інших витрат, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, тому станом на

25 грудня 2019 року утворилася заборгованість перед банком у розмірі - 19 286 грн. 51 коп.

З підстав стягнення кредитної заборгованості АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 31 березня 2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання свого представника не направив. До суду представник АТ КБ «ПриватБанк» Гребенюк О.С. надав клопотання, в якому просив розглядати справу у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, доказів поважності причин неявки до суду не надав.

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти й відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 19 лютого 2018 року ОСОБА_1 підписав Анкету заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

З тексту даної Анкети-заяви вбачається, що відповідач висловив свою згоду на те, що дана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно із пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, банк має право в будь-який момент зменшити або збільшити кредитний ліміт.

Позивачем надано розрахунок заборгованості, в якому зазначено, що станом на 25 грудня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 становить 19 286 грн. 51 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту - 13 599 грн. 83 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 842 грн.

98 коп., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі статтею 625 ЦК України - 3 449 грн. 10 коп., штраф (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штраф (процентна складова) - 894 грн. 60 коп.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Як підтверджується матеріалами справи, банк надав відповідачу кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі - 5 000 грн. 00 коп.

Мотивуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач посилається на положення частини першої статті 634 ЦК України, якою передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справа

№ 342/180/17, провадження № 14-131цс19 дійшла висновку, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин та не містять підпису позичальника про ознайомлення з ними під час укладення кредитного договору.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03 липня 2019 у справі № 342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем

АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону

№ 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, а тому Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи без підпису відповідача - не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 19 лютого 2018 року шляхом підписання заяви-анкети.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

При цьому, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві-анкеті позичальника від 19 лютого 2018 року процентна ставка не зазначена, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

З огляду на викладені обставини, у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу та пені слід відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого в підписаній між сторонами анкеті-заяві обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу. Вимоги про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту взагалі є безпідставними.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від

04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Суд зазначає, що отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а згідно із частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

У даному випадку позивачем пред`явлено вимоги про стягнення інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірі встановленому статтею 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні інфляційних втрат та 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі

- 13 599 грн. 83 коп. та заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно зі статтею 625 ЦК України у розмірі - 3 449 грн. 10 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити.

Вимогами статті 141 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (17048,93*100/19286,51=88,40; 2102*88,40/100=1858,17). Таким чином стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі - 1 858 грн. 17 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути на користь акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за кредитним договором від 19 лютого 2018 року в загальній сумі - 17 048 (сімнадцять тисяч сорок вісім) грн. 93 коп., а також судові витрати в сумі - 1 858 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 17 коп.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Сторони справи:

позивач - акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570);

відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки подання заяви про перегляд заочного рішення та апеляційної скарги на рішення суду продовжуються на строк дії такого карантину (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-ІХ).

Суддя В.О.Василишин