Рішення № 8959901, 16.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/2016.02.10

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю „Крокус Компані”, м. Київ

до          товариства з обмеженою відповідальністю „Ейбл ЛТД Ко”, м. Київ

про          стягнення 130750,01 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Коваль М.В. за довіреністю б/н від 01.01.2010

від відповідача: Лунін П.М. за довіреністю №1/02-01 від 01.02.2010

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Крокус Компані” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Ейбл ЛТД Ко” про стягнення 130750,01 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №21/01/09-1 від 21.01.2009 року щодо оплати поставленої продукції, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 130750,01 грн.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.02.2010 року.

Розгляд справи відкладався.

          Ухвалою Заступника Голови Господарського суду м. Києва від 05.02.2010 строк розгляду справи продовжено на місяць.

          Під час розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути 57387,20 грн. заборгованості. Обґрунтовуючи зменшення позивач посилається на погашення відповідачем частини заборгованості в розмірі 73362,81 грн. після порушення провадження по справі.

          Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 57387,20 грн. та не заперечував щодо її стягнення.

В судовому засіданні 16.02.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ :

21.01.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Крокус Компані” (продавець) (далі за текстом –позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Ейбл ЛТД Ко” (покупець) (далі за текстом –відповідач) було укладено договір поставки №21/01/09-1, відповідно до п.1.1 продавець продає, а покупець купує продукти харчування (далі –продукція), приймає та оплачує їх відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.1, пп. 4.4.2 п. 4.2 Договору, ціна товару погоджується окремо та відображається в документах на відпуск продукції. Факт приймання продукції підтверджується документами на відгрузку продукції, а саме видатковою накладною на відпуск товару підписану обома сторонами, довіреністю покупця на отримання матеріальних цінностей, податковою накладною.

Сторони погодили, що оплата продукції здійснюється покупцем протягом 7 календарних днів з моменту відгрузки товару. (п.3.2 Договору).

Відповідно до матеріалів справи та пояснень, наданих позивачем та відповідачем, на виконання умов договору з 26.03.2009 року по 28.04.2009 року позивач поставив відповідачу товар на суму 130750,01 грн.

Поставка товару підтверджується наступними видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи: №РН-рн00742 від 28.04.2009 року, №РН-рн00698 від 24.04.2009 року, №РН-рн00620 від 17.04.2009 року, №РН-рн00536 від 13.04.2009 року, №РН-рн00479 від 08.04.2009 року, №РН-рн00412 від 03.04.2009 року, №РН-рн00389 від 02.04.2009 року, №РН-рн00306 від 26.03.2009 року.

Свої зобов’язання щодо оплати товару відповідач в повному обсязі не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 130750,01 грн.

При зверненні позивача до суду 27.11.2009 року ( зареєстровано судом 30.11.2009) останній визначав заборгованість відповідача перед ним в розмірі 130750,01 грн. Станом на день прийняття рішення згідно матеріалів справи відповідач частково погасив заборгованість, що призвело до її зменшення до 57387,20 грн.

Зазначений факт підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами та фактично не заперечується відповідачем.

Таким чином провадження по справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 73362,81 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах та не заперечується відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов’язався оплатити поставлений товар протягом 7 календарних днів, однак відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

Під час судового розгляду справи відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 57387,20 грн.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 57387,20 грн. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати позивача, сплачені ним за частину вимог, спір по яких був врегульований після порушення провадження по справі покладаються на відповідача в зв’язку з припиненням провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Провадження по справі в частині стягнення 73362,81 грн. (сімдесят три тисячі триста шістдесят дві гривні вісімдесят одну копійку) основного боргу припинити.

          Решту позовних вимог задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ейбл ЛТД Ко” (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 23-а, р/р 2600412643001 в АБ „Київська Русь”, МФО 319092, код ЄДРПОУ 14279320 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Крокус Компані” (03138, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к.414, р/р 2600460369001 в ОАО „ТММ Банк” МФО 300896, код ЄДРПОУ 34998857) 57387,20 грн. (п’ятдесят сім тисяч триста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) основного боргу, а також 1307,50 грн. (одну тисячу триста сім гривень п’ятдесят копійок) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова