Рішення № 8959900, 19.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/46619.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕГА-СТРОЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Груп"

про стягнення 39600,10 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Стародубцев О.С., за дов. № б/н від 17.12.2009р.

від відповідача не з’явився

У судовому засіданні 19.02.2010 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕГА-СТРОЙ" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Груп" про стягнення 34 045,60 грн. основного боргу, 3 795,75 грн. пені, 500,60 процентів річних та 1 258,33 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті товару, переданого позивачем за договором купівлі-продажу № 03-09 від 05.02.2009 р.

Ухвалою суду від 06.11.2009 р. порушено провадження у справі № 54/466, розгляд справи призначено на 18.12.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 18.12.2009 р. не з’явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів суду не надав.

Представником позивача у судовому засіданні 18.12.2009 р. подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Ухвалою суду від 18.12.2009 р. розгляд справи відкладено на 29.01.2010 р.

У зв’язку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 29.01.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 12.02.2010 р. розгляд справи призначено на 19.02.2010 р.

У судове засідання 19.02.2010 р. представник відповідача повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження направлялась на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.12.2009 р.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.02.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕГА-СТРОЙ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТСК Груп" був укладений договір купівлі-продажу № 03-09, відповідно до умов якого позивач, як продавець, зобов’язався передати у власність відповідача, а відповідач, як покупець, зобов’язався прийняти та оплатити відповідно до умов договору теплоізоляційні та будівельні матеріали. Специфікація продукції наведена у додатках до договору і є його невід’ємною частиною (п. 1.1. договору).

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 3.4. договору продукція передається окремими партіями в обсязі, асортименті і у строки, обумовлені у додатках до договору.

Додатком № 1.1 від 05.02.2009 р. до договору купівлі-продажу, сторони погодили найменування, ціну та технічні характеристики товару.

За видатковими накладними № СЕ-0016 від 27.02.2009 р., № СЕ-0020 від 04.03.2009 р., № СЕ-0030 від 18.03.2009 р. позивач передав відповідачу товар, визначений договором та специфікацією, на загальну суму 57 045,60 грн.

Товар за вказаними накладними отримано представником відповідача, повноваження якого підтверджуються наявними в матеріалах справи довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ТГ № 460 від 26.02.2009 р. та серії ТГ № 479 від 17.03.2009 р.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 5.1. договору оплата товару провадиться на умовах, вказаних у додатку до договору, яким передбачена оплата продукції протягом 3-х банківських днів з моменту її отримання.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити товар у такі строки:

-          за видатковою накладною № СЕ-0016 від 27.02.2009 р. –до 04.03.2009 р.

-          за видатковою накладною № СЕ-0020 від 04.03.2009 р. –до 10.03.2009 р.

-          за видатковою накладною № СЕ-0030 від 18.03.2009 р. –до 23.03.2009 р.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з банківськими виписками про рух грошових коштів на рахунку позивача, станом на дату звернення позивача до суду відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 23000,00 грн. Заборгованість відповідача по оплаті товару становить 34 045,60 грн.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення основного боргу визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю у сумі 34045,60 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ст. 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 795,57 грн. пені за період з 10.03.2009 р. по 11.09.2009 р., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на п. 7.1. договору, яким передбачено, що за несвоєчасне внесення покупцем коштів за відвантажену партію продукції, відповідач сплачує позивачу пеню за кожен календарний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з розрахунком суду розмір пені становить 3 798,03 грн. Оскільки в силу вимог ст. 83 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог без відповідного клопотання позивача, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у сумі 3 795,57 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 258,33 грн. інфляційних втрат та 500,60 грн. річних.

Згідно з рекомендаціями, наведеними у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р., при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. З урахуванням вказаних рекомендацій, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 977,45 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

11.03.2009 –23.03.200915674,721,014219,45

24.03.2009 - 26.04.200935045,601,009315,41

29.04.2009 - 31.08.200934045,601,013442,59

977,45 Позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 492,54 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

15674,7211.03.2009 - 23.03.2009133 %16,75

35045,6024.03.2009 - 26.04.2009343 %97,94

34545,6027.04.2009 - 28.04.200923 %5,68

34045,6029.04.2009 - 08.09.20091333 %372,17

492,54

Як передбачено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач всупереч вказаним вимогам не надав доказів повної оплати поставленого товару та не навів підстав для звільнення від обов’язку його оплатити.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 39 311,16 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Груп" (03145, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 15, ідентифікаційний код 35570264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕГА-СТРОЙ" (83023, м. Донецьк, вул. Черкасова, буд. 3, ідентифікаційний код 35728860) 34 045 (тридцять чотири тисячі сорок п’ять) гривень 60 коп. основного боргу, 3795 (три тисячі сімсот дев’яносто п’ять) гривень 57 коп. пені, 492 (чотириста дев’яносто дві) гривні 54 коп. процентів річних, 977 (дев’ятсот сімдесят сім) гривень 45 коп. інфляційних втрат, 393 (триста дев’яносто три) гривні 11 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) гривні 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 03.03.2010 р.