Рішення № 89595718, 26.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року Справа № 804/4732/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Лівобережна об`єднана державна податкова інспекція м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання відсутності повноважень відповідача на формування податного повідомлення-рішення від 29.05.2018р. №25/1339;

- визнання протиправним та скасування податного повідомлення-рішення відповідача від 29.05.2018р.

Ухвалою суду 02.07.2018 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України. На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду 26.10.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення та своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 23.06.2018 року отримав податкове повідомлення-рішення №25/1339 від 29.05.2018 за змістом якого згідно п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб, код платежу 18011001 у розмірі 22'916,67грн. за податковий період 2016 рік, який він має сплатити протягом 60 днів з моменту отримання цього повідомлення.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №25/1319 від 29.05.2018 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Позивачем 14.01.2013 року зареєстровано транспортний засіб марки Lexus, модель RX 350, тип легковий-універсал-В, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску, який в подальшому передано у власність та зареєстровано ОСОБА_2 згідно витягу з договору про розподіл майна подружжя від 30.11.2016 року.

Позивач зазначає, що відповідно до переліку легкових автомобілів, що підлягають оподаткуванню у 2016 році, середньоринкова вартість яких становить понад 1'033'500грн. та з випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, вартість нового автомобіля марки Lexus, модель RX 350, складає 2'260'424грн., з урахуванням коефіцієнту за строком експлуатації рівному 36, середньоринкова вартість автомобіля складає 813'752,64грн., за розрахунком згідно Методики з урахуванням коефіцієнту за строком експлуатації 42, середньоринкова вартість автомобіля станом на 2016 рік складає 949'378,08грн., що також відповідає Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403, який діяв до нового бюджетного періоду 2016 року.

Також позивач звертає увагу, що закінчився п`ятирічний строк експлуатації автомобіля в 2016 році відповідно до технічного паспорту.

Враховуючи положення ст.ст.12, 257, 258, 261, 262 КАС України, суд розглянув адміністративну справу одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми діючого законодавства, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньо економічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно п.п.267.6.2. п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

За нормами п.п.267.1.1. п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно до п.267.4. ст.267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.56.2. ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно до п.п.267.2.1. п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключання передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Аналіз зазначених норм, дає підстави вважати, що об`єкт оподаткування транспортного податку, окрім відповідності року випуску та середньоринковій вартості, повинен бути вказаний у переліку розміщеному центральним органом виконавчої влади на своєму офіційному веб-сайті.

Підпункт 267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України встановлює, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

З наведеного вбачається, що вартість об`єкту оподаткування відповідно п.п.267.2.1. п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України має перевищувати 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, тобто перевищувати 1'033'500грн.

Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, вартість нового автомобіля марки Lexus, модель RX 350, складає 2'260'424грн., з урахуванням коефіцієнту за строком експлуатації рівному 36, середньоринкова вартість автомобіля складає 813'752,64грн., за розрахунком згідно Методики з урахуванням коефіцієнту за строком експлуатації 42, середньоринкова вартість автомобіля станом на 2016 рік складає 949'378,08грн., що також відповідає Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403, який діяв до нового бюджетного періоду 2016 року.

Судом встановлено, що у «Переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 (звітного) року» із зазначеними характеристиками автомобіля позивача, на який нараховано транспортний податок, є автомобілі із роком випуску до 4-х років (включно).

Таким чином, суд доходить висновку, що автомобіль марки Lexus, модель RX 350, тип легковий-універсал-В, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску не є об`єктом оподаткування в розумінні п.п.267.2.1. п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, суд вважає, що підстав для нарахування транспортного податку на вказаний автомобіль позивача у податкового органу не було.

Оскільки нарахування податкового зобов`язання податковим органом суд вважає необґрунтованими, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.05.2018 року №25/1319 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб», в розмірі 22'916,67грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.05.2018 року №25/1339 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб», в розмірі 22'916,67грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Лівобережна об`єднана державна податкова інспекція м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №25/1339 від 29.05.2018, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17А, код ЄДРПОУ 39394856) про сплату транспортного податку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) за 2016рік.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова