
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2020 року Справа № 160/1905/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними, дискримінаційними та скасувати рішення відповідача про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, в тому числі якщо воно було прийнято, але не передано позивачу;
- визнати дії відповідача по невиплаті пенсії позивачеві на визначений нею банківський рахунок – протиправними та дискримінаційними;
- визнати бездіяльність відповідача щодо невиплаті пенсії позивачеві на визначений нею банківський рахунок – протиправною та дискримінаційною;
- зобов`язати відповідача поновити та виплатити на визначений позивачкою банківський рахунок усі недоотримані позивачем пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень з моменту припинення і до фактичного виконання відповідачем рішення у справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми позивачеві, починаючи з моменту припинення і до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії позивачеві на банківський рахунок довічно.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що постановою Печерського районного суду м.Києва частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії органу Пенсійного фонду щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком та зобов`язано повторно розглянути заяву позивача з прийняттям відповідного рішення. При цьому, позивач зауважує, що нею було відкрито банківський рахунок у відділенні ПриватБанку, реквізити якого 26.12.2019 представником позивача було направлено поштою безпосередньо до УПФУ.
Проте, відповідач відмовив у перерахунку пенсії на банківський рахунок та повернув оригінал заяви позивача з реквізитами, у зв`язку з тим, що така заява повинна бути подана одержувачем пенсії особисто або отримана від установи банку м.Дніпро. Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що позбавляє останнього передбачених законодавством гарантій.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Даною ухвалою зобов`язано відповідача надати суду належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те що, відповідно до п. 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою КМУ від 30.08.1999 №1596 (далі - Порядок №1596) заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за місцем проживання одержувача або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку. Також, відповідач зазначив, що механізм поновлення пенсій громадянам, які проживають в країнах, з якими не укладено міжнародних договорів в галузі пенсійного забезпечення, чинним законодавством не визначено. Триває робота управління ПФУ спільно з міністерством праці та соціальної політики України щодо підготовки нормативно-правових актів, спрямованих на виконання рішення Конституційного Суду України, якими будуть передбачені умови, норми і механізми виплати пенсій громадянам, які проживають у країнах з якими не укладено міждержавних договорів в галузі пенсійного забезпечення.
У встановлений судом строк, відповідачем не надано копію пенсійної справи позивача, у зв`язку з чим, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 її повторно витребувано від відповідача, а провадження у справі зупинено.
Від відповідача до суду надійшли витребувані документи, у зв`язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 провадження у справі поновлено.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , громадянка України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 03.02.1997 органом 0401, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . В 1997 році позивач виїхала на постійне місце проживання до Держави Ізраїль, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.
Постановою Печерського районного суду м.Києва від 20.06.2014 у справі №757/4687/14-а позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФУ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком з підстав відсутності в неї зареєстрованого місця проживання в України. Зобов`язано УПФУ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська розглянути подану ОСОБА_1 через представника заяву про призначення пенсії за віком від 26.12.2013 з прийняттям відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, позивачу була призначена пенсія за віком на підставі рішення суду.
Позивач у листопаді 2019 року звернулася до відповідача із заявою про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок ПриватБанку. Проте, відповідач листом від 03.01.2020 відмовив позивачу та повернув заяву з тих підстав, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу ПФУ за місцем проживання одержувача або приймається органом ПФУ від установи уповноваженого банку.
Позивач вважає таку відмову протиправною, у зв`язку з чим, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що не передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України від 11.12.2003 № 1382 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Згідно зі статтею 1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону №1058 пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Порядок №1596, в редакції постанови КМУ від 22.09.2016 №662, визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках.
Уповноваженими банками, згідно з пунктом 2 Порядку №1596 є банки, визначені переможцями конкурсу на право виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ через поточні рахунки відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1231.
Виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (пункт 4 Порядку №1596).
Як зазначено в пункті 6 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Згідно з нормами пунктів Порядку №1596 між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках. Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів. На підставі складених документів органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів.
Таким чином, норми статті 47 Закону №1058 визначають можливість виплати пенсії через установи банків у порядку, передбаченому КМУ. Пунктом 6 Порядку №1596 визначено, що пенсіонери самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
На офіційному сайті Пенсійного фонду України наведено перелік уповноважених банків, через які може здійснюватись виплата пенсій, серед переліку уповноважених банків є також АТ КБ «ПриватБанк». Отже, АТ КБ «ПриватБанк» є уповноваженим банком, якому надано право виплати пенсії пенсіонерам, через відкритий в ньому поточний рахунок.
Пунктом 10 Порядку №1596 визначено, що заява про виплату пенсії подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3 в установі уповноваженого банку, а саме: у Жовтневому відділенні Запорізького регіонального управління «ПриватБанку», МФО 313399, код 14360570, на виплату пенсії та в листопаді 2019 року подано заяву до органу Пенсійного фонду про перерахування належних їй сум пенсій на вказаний рахунок. Заява скріплена підписом позивача. В заяві зазначено особисті реквізити паспорту та ідентифікаційного номеру заявниці. При цьому, заява засвідчена підписом працівника банку про здійснення ідентифікації клієнта.
Отже, враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не було надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача, суд приходить до висновку, що позивачем дотримана вимога щодо подачі заяви про виплату пенсії на банківський рахунок від установи уповноваженого банку, у зв`язку з чим, позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови у виплаті пенсії на банківський рахунок є обгрунтованими.
При цьому, у задоволенні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії на банківський рахунок, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки на звернення позивача із заявою про перерахування коштів пенсійний фонд прийняв відповідне рішення, викладене у формі листа, яким відмовив у такому перерахуванні. Тобто, в діях відповідача не вбачається бездіяльності.
Щодо позовних вимог про зобов`язання здійснити усі пенсійні виплати на банківський рахунок з урахуванням усіх підвищень з моменту припинення і до фактичного виконання рішення у даній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми, починаючи з моменту припинення і до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії позивачу на банківський рахунок довічно, суд звертає увагу на наступне.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Аналізуючи вказану норму Закону в контексті предмету даного позову, суд зазначає, що для здійснення компенсації втрати частини доходів законодавцем визначено певні умови та порядок її здійснення, а саме те, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць.
Таким чином, компенсація втрати частини доходів може бути обчислена лише з нарахованої особі до виплати суми, яка не була виплачена у встановлені законодавством строки.
Крім того, вимога щодо проведення індексації при поновленні виплати пенсії не підлягає задоволенню з огляду на те, що порядок індексації та перерахунку пенсій визначений ст. 42 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, питання розміру виплати пенсії, як і визначення базового місяця, належить до компетенції органу Пенсійного фонду при поновленні пенсії, нарахуванні та виплаті відповідних сум.
Суд зазначає, що вказані вимоги є передчасними, оскільки спір в цій частині фактично не існує, а нарахування компенсації втрати частини доходів відбувається разом із виплатою пенсії за минулий період, яка в цьому випадку ще не перерахована.
Щодо позовних вимог про визнання дискримінаційними рішення відповідача про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, в тому числі якщо воно було прийнято, але не передано позивачеві, дії та бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по невиплаті пенсії на визначений нею банківський рахунок суд зазначає таке.
Відповідно до положень пп.2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація визначена як ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
На думку суду, зазначені дії, бездіяльність та підстави прийняття оскаржуваного рішення виключають ознаки дискримінації по відношенню до позивача, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності своїх дій.
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 840,80 грн. (квитанція від 14.02.2020 №6929), підлягає частковому стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 241-246, 250, 257 – 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену у листі від 03.01.2020 №37/04.4/06 про відмову у виплаті пенсії ОСОБА_1 на визначений банківський рахунок.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити та виплатити ОСОБА_1 на визначений банківський рахунок недотримані пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень, з моменту припинення їх виплати.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 420,40грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська
Судове рішення № 89595723, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 03.06.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/1905/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: