Рішення № 8959369, 25.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/33225.02.10 За позовомприватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

довідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»

простягнення 27752,64 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Строєнко Н.Ф. (довіреність №ГО-09/220 від 18.11.2009 року)

від відповідача:представник Спахова О.Ю. (довіреність №484 від 30.12.2008 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»збитків у сумі 27752,64 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Позивач відшкодував (виплатив страхове відшкодування) застрахованій особі –Гирі Сергію Івановичу нанесені йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 25 вересня 2008 року на перехресті вул. Київської та вул. Святошинської в місті Вишневе, збитки. Позивач, посилаючись на статтю 993 Цивільного кодексу України та статтю 27 Закону України «Про страхування», просив суд стягнути з Відповідача вищеозначену суму збитків з врахуванням того, що останній уклав з винуватцем дорожньо-транспортної пригоди гр. Білько С.В. договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу та відповідно до статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зобов’язаний відшкодувати завдані його страхувальником збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2009 року порушено провадження у справі № 23/332 та призначено її розгляд на 10.11.2009 року.

Представник Позивача у судовому засіданні надав витребувані судом документи та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, яким заперечив наведені у позовній заяві вимоги посилаючись на те, що Позивачем не надано документів в підтвердження законних підстав гр. Білько С.В. на керування автомобілем Nissan (державний номерний знак АІ 2221 ВК).

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.02.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Гирею Сергієм Вікторовичем було укладено 27 вересня 2007 року договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту ДКСНТ/21/48/44/39№020364, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль Honda (державний номерний знак АІ 3228 АР).

25.09.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась на перехресті вул. Київської та вул. Святошинської в м. Вишневе, автомобіль Honda (державний номерний знак АІ 3228 АР) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ Києво-Святошинського РУ ГУ МВС України в Київській області.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля Nissan (державний номерний знак АІ 2221 ВК) Білько Світланою Василівною пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.09.2008 року у адміністративній справі № 3-22326/2008.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля Honda (державний номерний знак АІ 3228 АР) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження ПП «Національний центр незалежних експертиз». Згідно звіту №4453 від 14.10.2008 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda (державний номерний знак АІ 3228 АР) становить 23027,57 грн., а матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Honda (державний номерний знак АІ 3228 АР) складає 19408,67 грн.

Позивач страховим актом № 9168В/40 від 11.11.2008 року і страховим актом №6459В/40 від 03.04.2009 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП страховим випадком та виплатив на його користь 23027,57 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями №11183 від 24.11.2008 року та №23605 від 13.07.2009 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник (гр. Гиря С.В.) має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно довідки Києво-Святошинського РУ ГУ МВС України в Київській області від 06.10.2008 року автомобіль Nissan (державний номерний знак АІ 2221 ВК) належить Білько Світлані Василівні, яка на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебувала за кермом власного автомобіля та має посвідчення на право керування ним серії КХС №370984. Таким чином, наявними у матеріалах справи документами спростовується твердження Відповідача про недоведеність правомірності перебування його страхувальника за кермом транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди Білько Світлани Василівни застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ 5988172 зі строком дії страхового покриття з 09.04.2008 року по 08.04.2009 року.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальнісь особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Договором (полісом) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ 5988172 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн.

Страхове відшкодування Відповідача зменшується за кожним страховим випадком на 510,00 гривень встановленої договором франшизи.

Відповідно до статей 29 та 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховиком відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу (матеріального збитку), розрахованого аварійним комісаром або експертом.

Позивач направив на адресу Відповідача заяву на виплату страхового відшкодування вих. № Г2600/9977 від 24.12.2008 року з додатками. Вказана заява отримана Відповідачем 30.12.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов’язок Відповідач не виконав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Статтею 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що Відповідач повинен відшкодувати витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу. Проведеним на замовлення Позивача авто товарознавчим дослідженням встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda Accord (державний номерний знак АІ 3228 АР) складає з урахуванням фізичного зносу 19408,67 гривень.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача збитків у сумі 18898,67 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу та 510 грн. франшизи). Таким чином, відповідна позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 18898,67 грн.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Наведені у відзиві пояснення не можуть бути судом визнані об’єктивними причинами для прострочення встановленого статтею 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»строку. Відповідачем не надано суду будь-яких інших підтверджень того, що неналежне виконання встановленого законом зобов’язання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Пунктом 37.2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у випадку прострочення виплати страхового відшкодування страховик сплачує на користь особи, яка має право на отримання такого відшкодування, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи, що пунктом 37.2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не встановлено інших ніж зазначено пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України умов (обмежень) нарахування пені, то пеня підлягає стягненню лише за період у 6 місяців з моменту виникнення заборгованості.

Оскільки претензією №Г2600/9977 від 24.12.2008 року Позивач вимагав здійснення страхової виплати у сумі 18422,06 грн. та з врахуванням вимог статті 232 Господарського кодексу України, позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у сумі 2114,00 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд перевірив надані Позивачем розрахунки відповідних позовних вимог та встановив їх необґрунтованість. З урахуванням суми заявленої претензії позовна вимога про стягнення трьох процентів річних підлягає задоволенню у розмірі 377,01 грн. та позовна вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у розмірі 957,95 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційні до задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»(02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, ідентифікаційний код 31241449) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) 18898,67 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот дев’яносто вісім гривень 67 коп.) страхового відшкодування; 2114,00 грн. (дві тисячі сто чотирнадцять гривень) пені; 377,01 грн. (триста сімдесят сім гривень 01 копійку) трьох процентів річних; 957,95 грн. (дев’ятсот п’ятдесят сім гривень 95 копійок) інфляційних втрат; 223,47 грн. (двісті двадцять три гривні 47 коп.) державного мита та 181,88 грн. (сто вісімдесят одну гривню 88 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 02.03.2010 року.