Рішення № 8958528, 05.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/76605.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акзо Нобель Декор Україна»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімрезерв-Чернігів ЛТД»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Мінін О.О. директор;

від відповідача: не з’явились;

У судовому засіданні, за згодою позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма»(надалі ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акзо Нобель Декор Україна»(надалі ТОВ «Акзо Нобель Декор Україна», відповідач) коштів в сумі 9900 грн..

В ході розгляду справи, згідно отриманого клопотання про збільшення суми позовних вимог за вих. 65/09 від 10.11.2009р., позивач збільшив позовні вимоги на 7764, 24 грн., з яких 7000 грн. основного платежу (кошти сплачені платіжним дорученням від 26.09.2008р.), 78, 12 грн. 3% річних, 533, 79 грн. пені та 152, 33 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання укладеного договору про переведення боргу № 25/09/08 від 25.09.2008р. позивачем на користь відповідача були сплачені грошові кошти, однак такі підлягають поверненню у зв’язку з визнанням зазначеного договору недійсним в судовому порядку. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 06.10.2009р. наявна у матеріалах справи). Позовна заява з додатками направлена відповідачу згідно ухвали суду від 22.01.2010р. за юридичною адресою зазначеною у довідці (докази направлення – поштовий чек № 8381 від 02.02.2010р. з описом-вкладенням в оригіналі наявні у матеріалах справи; позовні матеріали відповідачем отримані за юридичною адресою 10.02.2010р. про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення).

Провадження у справі порушено ухвалою від 01.09.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

При порушенні провадження у справі, в якості третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ТОВ «Хімрезерв-Чернігів», яке є первісним боржником за укладеним договором про переведення боргу, щодо наслідків недійсності якого виник спір у даній справі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2008р. між ТОВ «Акзо Нобель Декор Україна»(кредитор), ТОВ «Хімрезерв-Чернігів»(первісний боржник) та ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма»(новий боржник) укладено договір про переведення боргу № 25/09/08 за яким до кредитора (відповідач у справі) перейшло право вимагати, замість первісного боржника, від боржника (позивача у справі) належного та реального виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу № 169/Д-П/42 від 10.01.2008р., а саме здійснення оплати вартості поставленого товару за договором купівлі-продажу № 169/Д-П/42 від 10.01.2008р. на суму 167568, 09 грн..

На виконання зазначеного договору ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма»на користь ТОВ «Акзо Нобель Декор Україна»було перераховано грошових коштів в загальній сумі 16900 грн., що підтверджується представленими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 452 від 03.10.2008р. на суму 5900 грн., № 474 від 10.10.2008р. на суму 4000 грн., № 438 від 26.09.2008р. на суму 7000 грн..

Згідно з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.02.2009р. у справі 12/190/18 договір про переведення боргу № 25/09/08 від 25.09.2008р. укладений між ТОВ «Акзо Нобель Декор Україна», ТОВ «Хімрезерв-Чернігів»та ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма»визнано недійсним. Зазначене судове рішення набрало законної сили –залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2009р..

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Як зазначено у статті 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Відповідно в силу недійсності укладеного договору про переведення боргу № 25/09/08 від 25.09.2008р. ТОВ «Акзо Нобель Декор Україна»зобов'язане повернути ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма»кошти, які отримано згідно з договором, тобто для відповідача виникло зобов'язання повернути грошові кошти, отримані за недійсним правочином.

Доказів повернення грошових коштів отриманих відповідачем за договором від 25.09.2008р. у повному обсязі суду не представлено, у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми в розмірі 16900 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи неотримання позивачем грошових коштів сплачених ним на виконання договору, який визнаний в судовому порядку недійсним, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів за вих. 48/09 від 05.08.2009р. у якій вимагав на протязі семи днів повернути сплачену суму про яку зазначено у вимозі (кошти в загальному розмірі 9900 грн. сплачені згідно договору від 25.09.2008р.). Зазначена вимога надіслана відповідачу 06.08.2009р. разом з рахунком-фактурою на сплату 9900 грн. № ТОВ-000106 від 05.08.2009р., що підтверджується поштовим чеком № 4544 від 06.08.2009р. який разом з описом-вкладенням до рекомендованого відправлення залучений до матеріалів справи.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Зазначені висновки містяться, зокрема і у Постанові Верховного суду України N 2-4/1319-2004від 28.03.2006р. з приводу застосування положень ст. 625 ЦК України до наслідків недійсного правочину.

З огляду на наявність прострочення сплати відповідачем грошових коштів в сумі 9900 грн. згідно надісланої вимоги про їх повернення, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 152, 33 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 78, 12 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, факту погодження нарахування пені у випадку визнання недійсним правочину про переведення боргу позивачем не доведено, жодних домовленостей щодо застосування зазначеного виду відповідальності між сторонами не існує, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 179, 64 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 399, 01 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акзо Нобель Декор Україна»(юрид. адреса: 04050, м. Київ, вул. Фрунзе 160-А, п/р 26008003083900 в АБ «ІНГ Банк Україна»м. Київ, МФО 300539, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34099990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Оптіма»(юрид. адреса: 14038, м. Чернігів, пр-т. Перемоги 129; адреса: 14001, м. Чернігів, вул. Ціолковського 11-А, п/р 26009010850401 в ЗАТ «Альфа-Банк»м. Київ, МФО 300346, ідент. код 33469132) 16900 грн. (шістнадцять тисяч дев’ятсот гривень) сплачених коштів, 152, 33 грн. (сто п’ятдесят дві гривні 33 копійки) інфляційних збитків, 78, 12 грн. (сімдесят вісім гривень 12 копійок) 3% річних, 399, 01 грн. (триста дев’яносто дев’ять гривень 01 копійку) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                   Р.І. Самсін

дата підписання рішення 15.03.2010