Рішення № 8958504, 11.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/29211.03.10 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "КСВ-Буд"

до

третя особатовариства з обмеженою відповідальністю "ЛеЮр"

відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»

простягнення 187 179,72 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:директор Комельга С.В.(статут)

від відповідача:

від третьої особи:представник Малєєв Е.С. (довіреність від 26.10.2009 року)

не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСВ-Буд"звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеЮр" 187 179,72 гривень, у тому числі 51671,94 гривень основної заборгованості, 104346,66 гривень гарантійного фонду, 6703,26 гривень збитків, 4930,90 гривень інфляційних втрат, 2485,77 гривень трьох процентів річних та 17041,19 гривень пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав свої зобов’язання за укладеним сторонами 18.02.2009 року договором про розірвання угоди генерального підряду від 15 березня 2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 року порушено провадження у справі № 23/292 та призначено її розгляд на 29.10.2009 року.

Через канцелярію суду 29.10.2009 року Відповідач надав клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні 29.10.2009 року представник Відповідача надав відзив, яким заперечив заявлені вимоги, посилаючись на введення НБУ тимчасової адміністрації у банку «Надра», відсутність правових підстав для нарахування пені, відсутності підстав для перерахування коштів гарантійного фонду тощо.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 02.02.2010 року Відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ВАТ «Комерційний банк «Надра». Зазначе клопотання судом задоволено.

Судом відмовлено у задоволенні клопотань Відповідача про витребування доказів та про проведення будівельної експертизи, оскільки порушені в них питання не є суттєвими для вирішення справи по суті позовних вимог, а їх задоволення призведе до невмотивованого затягування строку вирішення спору.

У судовому засіданні 11.03.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 15.03.2007 року було укладено угоду генерального підряду на реконструкцію нежитлових приміщень Відповідача площею 5028,7 кв. метрів у місті Біла Церква по вулиці Першого травня 13.

Статтею 318 Господарського кодексу України та статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення іншої сторони збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 25.12.2008 року та підписаного сторонами 16.01.2009 року протоколу розуміння за договором генерального підряду від 15.03.2007 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за виконані роботи склала 51671,94 грн. Означена сума боргу не заперечувалась Відповідачем, проте відповідно до відзиву та пояснень представника у судових засіданнях Відповідач вважає, що зобов’язання по оплаті виконаних робіт виконано ним у повному обсязі в момент надання до виконання банківській установі платіжного доручення на перерахування відповідної грошової суми. Суд погоджується з наведеними Відповідачем доводами про те, що невиконання банківською установою наданого їй платіжного доручення на перерахування грошових коштів є об’єктивною причиною порушення грошового зобов’язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідач довів суду, що неналежне виконання грошового зобов’язання фактично сталось внаслідок бездіяльності ВАТ «Комерційний банк «Надра». Виходячи з наведеного, суд встановив відсутність правових підстав для застосування до Відповідача встановлених законом правових наслідків порушення господарських зобов’язань.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка є способом забезпечення виконання зобов’язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Позивачем у якості правової підстави стягнення з Відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань визначено пункт 13.2 угоди генерального підряду від 15.03.2007 року. Означена договірна норма не може бути визнана належною підставою для стягнення пені, оскільки втратила свою чинність відповідно до укладеного сторонами 18.02.2009 року договору про розірвання угоди генерального підряду від 15.03.2007 року.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволені позовної вимоги про стягнення пені у повному обсязі.

Відповідно до наданого Відповідачем листа начальника відділення №41 філії ВАТ «КБ «Надра»Київського РУ грошові кошти у сумі 51671,94 грн. знаходяться на рахунку Відповідача №26001004604001 в КБ «Надра». Враховуючи, що означена сума грошових коштів не була списана з банківського поточного рахунку Відповідача, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення 51671,94 грн. заборгованості за виконані роботи підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 3.2.2 укладеного сторонами 18.02.2009 року договору про розірвання угоди генерального підряду від 15.03.2007 року Відповідач зобов’язався оплатити Позивачу 27000 гривень гарантійного фонду протягом трьох банківських днів. З наданої Позивачем виписки з його поточного рахунку вбачається, що 27000,00 гривень надійшли від Відповідача та були зараховані банківською установою на рахунок Позивача 19.02.2009 року. Таким чином, Відповідач у встановлені договором строки виконав своє зобов’язання в частині перерахування 27000 гривень коштів гарантійного фонду.

Відповідно до пунктів 3.2.1 та 3.2.2 укладеного сторонами 18.02.2009 року договору про розірвання угоди генерального підряду від 15.03.2007 року остаточний розрахунок по гарантійному фонду Відповідач зобов’язався здійснити до 30.03.2009 року та перерахувати поетапно 104346,66 гривень. Умовою повної оплати коштів гарантійного фонду сторонами визначено виконання Позивачем у повному обсязі своїх зобов’язань. У випадку неякісного чи неповного виконання Позивачем своїх зобов’язань за договором про розірвання угоди генерального підряду від 15.03.2007 року Відповідач набуває права утримати суму, необхідну для компенсації виконання невиконаних Позивачем зобов’язань.

Відповідачем не надано суду розрахунків витрат, які він здійснив чи мав здійснити та які були необхідні для компенсації неналежним чином виконаних зобов’язань Позивача. З матеріалів справи вбачається, що фактично всі претензії до якості та повноти виконання зобов’язань Позивача виникли після подання останнім позову про примусове стягнення суми боргу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором і якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання підлягає виконанню у встановлений у ньому строк (термін) його виконання.

Таким чином, позовна вимога про примусове стягнення 104346,66 гривень гарантійного фонду підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що за своєю правовою природою інфляційні втрати та три проценти річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України не є штрафною санкцією, суд, перевіривши наведені у позовній заяві відповідні розрахунки, задовольняє позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат у визначених Позивачем розмірах.

Суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення 6703,26 гривень матеріального збитку, оскільки Позивачем не доведено, що його платіж від 19.02.2009 року у відповідній сумі став наслідком невиконання Відповідачем своїх грошових зобов’язань.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеЮр" (02094, м.Київ, вулиця Віскозна, будинок 5, ідентифікаційний код 31987926) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КСВ-Буд" (04213, м.Київ, вулиця Прирічна, будинок 1-А, квартира 52, ідентифікаційний код 34709517) 51671,94 грн. (п’ятдесят одну тисячу шістсот сімдесят одну гривню 94 коп.) заборгованості за виконані роботи; 104346,66 грн. (сто чотири тисячі триста сорок шість гривень 66 коп.) гарантійного фонду; 4930,90 грн. (чотири тисячі дев’ятсот тридцять гривень 90 коп.) інфляційних втрат; 2485,77 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят п’ять гривень 77 коп.) трьох процентів річних; 1 634,35грн. (одну тисячу шістсот тридцять чотири гривні 35 коп.) державного мита та 206,06 грн. (двісті шість гривень 06 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Дата підисання рішення: 12.03.2010 року.