Рішення № 8956620, 21.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/159-09-7/75821.01.10 За позовом Прокурора Комсомольського району міста Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ККП-Інновація"

про стягнення 7 186,84 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від прокуратури: Карненко Н.М.;

від позивача-1: не зявились ;

від позивача-2: Попель І.О.- довіреність №3603-15 від 11.12.09;

від відповідача: не зявились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.09.09 Господарським судом Херсонської області порушено провадження у справі № 11/159-09 за позовом Прокурора Комсомольського району міста Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради в особі Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ККП-Інновація" про стягнення 7 186,84 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.10.2009 передано справу за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Оскільки вказана ухвала ніким не оскаржена та набрала законної сили, ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.11.2009 розгляд справи призначено на 17.12.2009 з присвоєнням їй порядкового номеру 11/159-09-7/758.

17.12.2009 представники прокуратури, позивача-2 та відповідача у судове засідання не зявилися, у звязку з чим розгляд справи було відкладено до 21.01.2010.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором про постачання теплової енергії № 863 від 15.11.2006 р. не оплатив вартість спожитої теплової енергії, заборгувавши позивачу 7 186,84 грн.

З цих підстав прокурор просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 2) 7 186,84 грн. - боргу, 503, 08 грн. 7% штрафу, 25, 40 грн. 3% річних, 309, 03 грн. пені, а також судові витрати по справі.

21.01.2010 представник позивача-2 заявив клопотання про збільшення позовних вимог відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 10 103,63 грн. основного боргу, 503, 08 грн. 7% штрафу, 25, 40 грн. 3% річних, 309, 03 грн. пені, а також судові витрати.

18.01.2010 позивач-1 надіслав заяву в якій підтримав позовні вимоги та просив провести розгляд справи без участі свого представника

21.01.2010 р. представник відповідача в судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.01.2010 р. за згодою представників прокуратури та позивача - 2 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача-2, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2006 р. між позивачем-2 та відповідачем було укладено Договір про постачання теплової енергії № 863 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач-2 зобов'язався продавати, а відповідач купувати теплову енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Сторони дійшли згоди, що обсяги теплової енергії, що підлягають передачі на об'єкти відповідача, встановлюються у відповідності з проектною документацією на ці об'єкти. При відсутності проектних даних обсяги теплової енергії й теплових навантажень визначаються розрахунковим способом згідно з «Нормами і вказівками по нормуванню витрат палива й теплової енергії опалення житлових і господарських споруджень, а також на господарсько-побутові потреби в Україні», КТМ204 України 244-94, «Міжгалузевими нормами споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України», затвердженими наказом Держкомітету по енергозбереженню України від 25.10.1999г. №91.

Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється в грошовій формі за тарифами, затвердженими Херсонським міськвиконкомом (п. 6.1. Договору).

Підставою для проведення перерахунків, повязаних з недопоставкою теплової енергії, є акти про відсутність послуг з опалення або гарячого водопостачання. У випадку відсутності вказаних актів теплова енергія вважається наданою в повному обсязі (п.п. 6.4., 6.5. Договору).

Відповідач здійснює передоплату у розмірі 100% вартості місячного споживання теплової енергії, необхідної для теплопостачання його обєкту, не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця (п. 6.7. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що за період з жовтня 2009 р. по січень 2010 р. позивач-2 належним чином виконував взяті на себе зобовязання по продажу обумовленої теплової енергії відповідачу, реалізувавши загалом теплової енергії на суму 10 103,63 грн., що підтверджується актами та рахунками за вказаний період, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач взяті на себе зобовязання по Договору не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем-2 в сумі 10 103,63 грн., на підтвердження іншого відповідачем не надано суду жодного доказу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем-2 доказів вбачається, що позивач виконав свої зобовязання, покладені на нього договором, в повному обсязі.

Разом з тим, відповідач повідомлені позивачем обставини справи у встановленому законом порядку не спростував, заявлений розмір позовних вимог не оспорив.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмір 10 103,63 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 7.3.3. Договору просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 309, 03 грн. з розрахунку подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення та 503, 08 грн. 7% штрафу.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 309, 03 грн. та 503, 08 грн. 7% штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 25,40 грн. 3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ККП-Інновація" (юридична адреса: м. Київ, вул. Василенко, 19; фактична адреса: 73000, м. Херсон, вул. Димитрова, 19 (аптека), код ЄДРПОУ 33628702) на користь Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (7300 м. Херсон, Острівське шосе, 1, код ЄДРПОУ 31653320) 10 103 (десять тисяч сто три) грн. 63 коп. боргу, 503 (пятсот три) грн. 08 коп. 7% штрафу, 309 (триста девять) грн. 03 коп. пені, 25 (двадцять пять) грн. 40 коп. 3% річних.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ККП-Інновація" (юридична адреса: м. Київ, вул. Василенко, 19; фактична адреса: 73000, м. Херсон, вул. Димитрова, 19 (аптека), код ЄДРПОУ 33628702) в доход Державного бюджету України - 109 (сто девять) грн. 41 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 26.02.2010р.