Рішення № 8956687, 04.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/2004.03.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЦ " Альба"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Груп"

про стягнення 16516,00 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Костюквич-Тарновська О.В. –дов. № б/н від 01.11.09, свідоцтво 350 від 05.07.03

від відповідача не з'явився

За згодою позивача у судовому засіданні 04.03.10 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 16516,00 грн.

Позов мотивований невиконанням умов договору поставки в частині оплати поставленої продукції.

20.01.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/20, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 02.02.10.

Через неявку представників сторін розгляд справи відкладався відповідно до ст..77 ГПК України, до 17.02.10 та 04.03.10.

04.03.10 позивач в особі представника-адвоката підтримав позовні вимоги, вказав, що відповідач частково сплачує за поставку, просив припинити провадження у справі в частині стягнення

Відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи за адресою вказаною у договорі, позовній заяві: 04050,м. Київ, вул.Артема,103 в літ. а, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 09155523 підписане повноважною особою на отримання кореспонденції, проте свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив не надав, поважних причин такої процесуальної поведінки не повідомив.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

14.08.09 між сторонами у справі укладений договір №00-112/м/019 на поставку товарів відповідно до умов якого позивач постачає товар , а відповідач приймає та оплачує його

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач за видатковими накладними №645 від 26.08.09 та №658 від 01.09.09 поставив товар на загальну суму 19016,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 5.1.2. Договору, розрахунок за отриманий товар, при проведенні поставки з відстроченням платежу, Відповідач повинен сплатити суму ціни товару вказану в накладній не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дня одержання товару по видатковій накладній.

Останнім терміном розрахунку є 08.09.09 та 14.09.09 відповідно.

Відповідач частково оплатив борг в розмірі 2700,00 грн. Загальний борг Відповідача, станом на 31.12.09 складає 16516,00 грн., що підтверджено підписаним та скріпленим печатками сторін у справі актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.10.09.

Під час вирішення спору відповідач додатково сплатив та 1000,00 грн., що є підставою для припинення провадження у справі, відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.

Вказане свідчить про визнання відповідачем наявності боргу.

Часткова оплата підтверджується банківськими виписками позивача.

Відповідно до п. 10.3. Договору при простроченні оплати товару (п. 5.1.2. Договору) Відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за весь період прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення. У разі прострочення оплати товару на строк більше ніж на 30 календарних днів, крім пені. Відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% від суми боргу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих сторонами доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже заборгованість відповідача складає 15516,00грн. і підлягає стягненню.

Також, позивач просить стягнути 330,33 грн. індексу інфляції за час прострочення боргу, 3303,20 грн. штрафу у розмірі 20% від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка складає 1008,25 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено сторони погодили в договорі (п. 10.3), що при простроченні оплати товару (п. 5.1.2. Договору) Відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за весь період прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення. У разі прострочення оплати товару на строк більше ніж на 30 календарних днів, крім пені. Відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% від суми боргу.

Згідно з приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідачем не доведено, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили.

Отже, позовні вимоги про застосування заходів господарсько-правової відповідальності та їх розмір визнані обґрунтованими і підлягають задоволенню в таких розмірах 330,33 грн. індексу інфляції за час прострочення боргу, 3303,20 грн. штрафу у розмірі 20% від простроченої суми, 008,25 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати в т.ч. і 4000,00 грн. витрат пов’язаних з оплатою послуг адвоката.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на відповідача.

У пункті 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004 № 01-8/1270 “Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”, вказано, що судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

На підтвердження вимоги про стягнення з Відповідача витрат на оплату послуг адвоката, Позивачем надані суду: договір про надання юридичних послуг №28/12/09 від 28.12.09 відповідно до умов якого позивач доручає ,а адвокат приймає зобов’язання з надання юридичного та консультаційного забезпечення з досудової підготовки документів та стягнення боргу з ТОВ «Євразія Груп»в сумі 21157,78 грн., акт виконаних робіт, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 350, виданого Костюкевич О.В.; квитанція до прибуткового ордеру №87 від 28.12.09 на суму 4000,00 грн.

З огляду на те, що Позивачем були подані необхідні докази для підтвердження витрат щодо оплати послуг адвоката, пов’язаних з розглядом даного спору, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву Позивача та стягнути на його користь з Відповідача витрати на послуги адвоката Костюкевич О.В. у розмірі співрозмірному сумі позовних вимог 2115,78 грн.

керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1000,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія Груп»(04050,м. Київ, вул. Артема, 103в літ.А, код ЄДРПОУ 35254666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СКЦ „Альба" (10031, м. Житомир, вул. Гранітна,14, код ЄДРПОУ 33649618) основний борг у сумі 15516(п'ятнадцять тисяч п’ятсот шістнадцять),00 грн., 330(триста тридцять),33 грн. індексу інфляції за час прострочення боргу, 3303(три тисячі триста три),20 грн. штрафу, 1008(одну тисячу вісім),25 грн. пені за період прострочення боргу, витрати по сплаті державного мита в розмірі 212 (двісті дванадцять),00 грн., 2115(дві тисячі сто п’ятнадцять),78 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрати за інформаційно-технічне забезпечення суду.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Курдельчук І.Д.

дата підписання 15.03.10