Рішення № 8956372, 11.12.2009, Господарський суд м. Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/21711.12.09 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»

ДоДержавного підприємства "Вугілля України"

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Державне підприємство «Антрацит»; Державне підприємство «Луганська вугільна компанія»; Гірничо –збагачувальна фабрика «Слав'яносербська»; Державне підприємство «Донбасантрацит»; Шахта «Краснолуцька»; Гірничо – збагачувальна фабрика ім. Ізвестій, Державне підприємство «Свердловантрацит»; Відокремлений підрозділ «Групова збагачувальна фабрика «Червонопартизанська»; Державне підприємство «Свердловантрацит»; Державне підприємство «Луганськвугілля»; Вугледобувне підприємство «Луганськвугольпостачання»; Державне підприємство «Орджонікідзевугілля»; Закрите акціонерне товариство гірничо –збагачувальна фабрика «Краснолуцька»; Державне підприємство «Сніжнеантрацит»; Державне підприємство «Сніжневуглезбут»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Вугледобувне підприємство «Вуглетрест»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Сніжне - Техновугілля»; Вугледобувне підприємство Шахтарськзбутпостачання Державного підприємства «Шахтарськантрацит»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»

Простягнення 501975, 21 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кроль М.Б. –дов. № 1524/22 від 18.12.2008 року;

від відповідача: Гаваза О.С. –дов. № 07-04/13-Д від 07.04.2009 року

від третіх осіб: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення 501975,21 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 1 –01/1 –П від 26.01.2004 року здійснював поставку вугілля неналежної якості та з порушенням правил завантаження вагонів, у зв’язку з чим позивач поніс витрати в сумі 501975,21 грн.

Ухвалою від 13.08.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 08.09.2008 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.09.2008 року надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог по пунктам 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи відкладено на 06.10.2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2008 року надав суду розрахунок суми позову по пунктам 1, 22, 23, 24, 25, 26 та 27 позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.10.2008 року на виконання вимог ухвали суду від 08.09.2008 року надав суду копії довіреностей, які видавались вантажовідправникам на виконання договору поставки № 1-01/1-П від 26.01.2004 року.

Крім того, в судовому засіданні представниками сторін подане клопотання про продовження строку вирішення даного спору, розглянувши яке господарський суд задовольнив та продовжив строк вирішення спору на невизначений термін.

У судовому засіданні 06.10.2008 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 12.11.2008 року о 12-00.

09.10.2008 року представником позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 10.10.2008 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДП "Антрацит" (94613, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Ростовська, 38), ДП "Луганська вугільна компанія" (91056 , м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-В), ГЗФ Слав'яносербська (93745, Луганська обл., п. Лозовський), ДП "Донбасантрацит" (94500 Луганська обл. М. Красний Луч, вул. Касіора, 10), Шахта "Краснолуцька" (94502,Луганська обл. м. Красний Луч, вул. Анрі Барбюса, код ЄДРПОУ 00177477), ГЗФ ім. Ізвестій (94506 Луганська обл. м. Красний Луч), ДП "Свердловантрацит" (91800, Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1, код ЄДРПОУ 32355669), ГЗФ "Краснопартизанская" (94830, Луганська обл., м. Червонопартизанск), ДП "Луганськвуголь" ВП "Луганськвугольпостачання" (91056, м. Луганськ, вул. Лєрмонтова, 1-В код ЄДРПОУ 26410511), ДП "Орджонікідзевуголь" (86405, Донецька обл., м. Єнакієво 5, вул. Трестовская, 10), ЗАТ ГЗФ "Краснолуцька" (94502, Луганська обл., м. Красний Луч, вул. А. Барбюса,1 код ЄДРПОУ 32163608), ДП "Сніжнеантрацит" (86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Леніна,32), ДП "Сніжневуглезбут" (86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Леніна,32, код ЄДРПОУ 32541267), ТОВ "Вугледобувне підприємство "Вуглетрест" (86200, Донецька обл., м. Шахтарськ, код ЄДРПОУ 33772145), ТОВ "Сніжне-Техновуголь". (86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Гагаріна, 38, код ЄДРПОУ 33270885), ВП Шахтарськзбутпостачання Державного підприємства Шахтарськантрацит (86200, м. Шахтарськ, вул. Крупської,20), ТОВ "Енергоімпекс" (86145, Донецька обл., м. Макієвка, вул. Чкалова,2), оскільки рішення по даній справі може вплинути на права та обов’язки зазначених осіб та відкладено розгляд справи на 12.11.2008 року.

В судовому засіданні 12.11.2008 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав додаткові пояснення по суті спору.

Відповідач в судовому засіданні надав відзив, яким визнав позов частково.

Представники 3 осіб в судове засідання не з’явилися, однак деякі з них надали письмові пояснення через канцелярію суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2008 року розгляд справи було відкладено на 01.12.2008 року.

Представники третіх осіб в судове засідання 01.12.2008 року повторно не з'явились.

Ухвалою суду від 01.12.2008 року на підставі частини 2 ст. 79 ГПК України зупинено провадження по справі № 41/217 для проведення судово-економічної експертизи.

08.04.2009 року матеріали справи № 41/217 повернуто до Господарського суду м. Києва без виконання у зв’язку з неоплатою проведення експертного дослідження.

Ухвалою суду, на підставі частини 3 ст. 79 ГПК України, поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 12.05.2009 року.

В судовому засіданні 12.05.2009 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 12.05.2009 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

У зв’язку з неявкою учасників судового процесу та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 12.05.2009 року розгляд справи відкладено на 05.06.2009 року.

В судовому засіданні 05.06.2009 року представники позивача та відповідача надали усні пояснення щодо заявлених вимог та заперечень, проте вимоги ухвали суду від 12.05.2009 року не виконали, крім того, представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Крім того, представник третьої особи ГЗФ ім. Ізвестій на адресу суду направив клопотання про виключення її зі складу учасників судового процесу, суд розглянув та відхилив зазначене клопотання.

У зв’язку з неявкою представників третіх осіб, ухвалою суду від 05.06.2009 року розгляд справи відкладено на 22.06.2009 року.

В судовому засіданні 22.06.2009 року представник позивача надав усні пояснення по справі, однак вимоги ухвали від 12.05.2009 року не виконав, у зв’язку з чим надав суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи.

Представник відповідача надав усні пояснення по справі, проте вимоги ухвали від 12.05.2009 року не виконав.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв’язку з неявкою представників третіх осіб у судове засідання, а також у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі суд відклав розгляд справи на 27.07.2009 року.

У судовому засіданні 27.07.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та надав додаткові документи по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.07.2009 року надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи на вимогу ухвали суду.

У зв’язку з неявкою представників третіх осіб у судове засідання, а також у зв’язку з необхідністю витребування доказів по справі суд відклав розгляд справи на 04.09.2009 року.

В судовому засіданні 04.09.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду.

Представники відповідача в судовому засіданні 04.09.2009 року надали усні пояснення по суті спору.

Представники третіх осіб в судове засідання 04.09.2009 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 04.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 11.09.2009 року.

Представник позивача та відповідача в судовому засіданні 11.09.2009 року надали усні пояснення по суті спору.

Представники третіх осіб в судове засідання 11.09.2009 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 11.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 18.09.2009 року.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 18.09.2009 року надали усні пояснення по суті спору.

Представники третіх осіб в судове засідання 18.09.2009 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 18.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 02.10.2009 року.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 02.10.2009 року надали усні пояснення по суті спору.

Представники третіх осіб в судове засідання 02.10.2009 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 02.10.2009 року розгляд справи було відкладено на 19.10.2009 року.

В судовому засіданні 19.10.2009 року представник позивача подав письмові пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи 1 в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву та клопотання, яким просив розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи 16 в судове засідання не з’явився, проте через канцелярію суду подав клопотання в якому просив суд розглянути справу без його участі.

Представники третіх осіб 2-15,17 в судове засідання 19.10.2009 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 19.10.2009 року розгляд справи було відкладено на 09.11.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача 09.11.2009 року надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 09.11.2009 року не з'явився, проте подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники третіх осіб в судове засідання 09.11.2009 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв’язку з неявкою представників сторін ухвалою від 09.11.2009 року розгляд справи було відкладено на 11.12.2009 року

В судовому засіданні 11.12.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог.

Представники третіх осіб в судове засідання 11.12.2009 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.12.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством "Центренерго" (далі –покупець, позивач) та Державним підприємством "Вугілля України" (далі –постачальник, відповідач) укладено Договір № 1 –01/1 –П про поставку вугілля (далі-Договір), пунктом 1.1 якого передбачено, що постачальник на умовах передбачених даним Договором, зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вугілля кам’яне енергетичне українського походження (далі –вугілля або спірне вугілля).

Відповідно до пункту 1.2 Договору марки та базові характеристики якості вугілля, яке буде поставлятися за Договором наводяться у додатках до Договору.

Розділом 2 Договору сторони узгодили, що поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих напіввагонах, погодженим графіком. Мінімальна партія відвантаження –залізничний напіввагон. Відвантажене вугілля повинно супроводжуватись комплектом перевізних документів відповідно до вимог Статуту залізниць України. Датою поставки вугілля є дата підписання акту приймання –передавання.

Відповідно до пункту 1 Договору ціна 1 тони вугілля з базовими характеристиками якості (базова ціна) та кількість, погоджується сторонами і зазначається у відповідних додатках до Договору.

Згідно з пунктом 3.2 Договору фактична ціна поставленого вугілля для проведення розрахунків визначається виходячи з базової ціни вугілля, погодженої згідно з п. 3.1 Договору, із застосуванням знижок/надбавок залежно від відхилень фактичних значень золи та вологи, зазначених в лабораторії ТЕС покупця –вантажоотримувача (далі - вантажоотримувач) та вказаних в акті прийому –передачі від базових.

Пунктом 4.10 Договору передбачено, що покупець зобов’язаний у випадку, якщо вага вугілля, вказана у залізничній накладній не буде відповідати вазі, визначеній на ТЕС вантажоотримувача, протягом 24 –х годин з моменту надходження вугілля повідомити про це постачальника по факсу та передати постачальнику оригінал комерційного акту протягом 10 –ти робочих днів з дати надходження вугілля.

За домовленістю сторін (п. 5.1. Договору) приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 та від 25.04.1966р. № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, положенням про поставку продукції виробничо –технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 р. № 888, ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам’яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробуваннь», та/або іншими нормативними актами України, ГДК, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному Договору. За одиницю виміру кількості вугілля приймається одна тонна.

Відповідно до пункту 5.3 Договору у випадку, якщо показники якості (зольність) вугілля визначені в лабораторії вантажоотримувача перевищують граничний рівень, вказаний у п. 3 Додатку до цього Договору, вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів направляє виклик постачальнику –прибути до вантажоотримувача на протязі 24 год. з моменту отримання повідомлення.

Згідно з пунктом 5.3.1 Договору у випадку неприбуття представника постачальника у визначений строк, результати по якості, отримані вантажоотримувачем є дійсними для сторін та покупець має право прийняти вугілля згідно з п. 3 Додатку до цього Договору.

Пунктом 6.1 Договору сторони узгодили, що оплата за поставлене вугілля здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання –передачі або відкриття акредитиву покупцем на користь постачальника. Покупець також має право здійснювати передплату грошовими коштами на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 9 від 11.06.2004 року до Договору № 1 –01/2 –П від 26.01.2004 року укладеного між ДП «Вугілля УКраїни»та ВАТ «Центренерго»сторони узгодили, що при розрахунку вартості вугілля, яке постачається на ТЕС України використовується наступний порядок для всіх сортів і марок вугілля:

- якщо фактичні значення показників якості відрізняються від базових, проте знаходяться в межах допустимого діапазону значень разова ціна коригується на 2,5% за кожний процент відхилення зольності Аd і на 1,3% за кожний процент відхилення вологи W rt від базових значень;

- якщо фактичні значення основних показників якості виходять за межі допустимого діапазону значень базова ціна коригується тиким чином:

- при збільшенні зольності Аd: на 2,5% за кожний процент відхилення Аd в межах допустимого діапазону значень: на 5,0 % - за кожний процент відхилення Аd в межах верхнє допустиме значення Аd плюс 5,0 %: на 10% - за кожний подальший процент відхилення Аd ;

- при зольності прийнятого вугілля нижче 18,0% подальші надбавки по зольності не застосовуються;

- при збільшенні загальної вологи W rt : на 1,3 % - за кожний процент відхилення W rt в межах допустимого діапазону значень: на 5,0% - за кожний процент відхилення W rt в межах верхнє допустиме значення W rt плюс 3,0%: на 10,0% - за кожний подальший процент відхилення W rt .

Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди № 11 від 21.06.2004 року до Договору № 1 –01/1 –П від 26.01.2004 року у випадку надходження вугілля з показниками якості золи Аd прийнятими до розрахунків, які перевищують 36,0 %, покупець має право прийняти таке вугілля, зі знижкою 90% від базової ціни, або повернути постачальнику. Постачальник зобов’язаний компенсувати всі витрати ТЕС вантажоотримувача з поставкою неякісного вугілля, а також забезпечити його вивезення протягом 72 годин з дати отримання повідомлення.

1) На виконання умов Договору 31.01.2005 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки «Т»концентрат, класу 0 –100 мм, вантажовідправником якого було Державне підприємство «Луганська вугільна компанія»в загальній кількості 129000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 51379367 у вагоні 66028150 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 51379366 у вагоні 67181404 у кількості 60000, 00 кг;

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої Додатками до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля № 459 від 31.01.2005 року та № 470 від 31.01.2005 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача –Сухин В.С., Бабай Г.І. та Кравченко В.М, що засвідчується копіями актів відбору проб № 459 та № 470 від 31.01.2005 року.

У зв’язку з чим, 02.02.2005 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 43022820 та № 43022821 належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

03 травня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, проте претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1712,00 грн. –провізної плати, 25,70 грн. –плати за користування вагонами, 124,00 грн. –додаткових зборів та 372,34 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

В свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач в порушення норм чинного законодавства не надав належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача по даному пункту про відшкодування збитків задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до п. 16. Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю»затвердженої Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № 7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркуванню поставленої продукції, тари та упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним в маркуванні та супровідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14 даної Інструкції), отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому зазначає якість оглянутої продукції та характер виявлених при приймання недоліків. Отримувач зобов’язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах що запобігають погіршенню її якості та змішання з іншою однорідною продукцією.

Отримувач також зобов’язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складення двостороннього акту представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки або інших обов’язкових правилах або договорі.

П. 18 зазначеної Інструкції встановлено, що повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом не пізніше 24 годин, а щодо швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркуванню продукції, тари та упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановленні Основними та Особливим умовам поставки, іншим обов’язковим для сторін правилами чи договором.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику – прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.

Проте, позивач в порушення вищезазначених вимог виклик відповідачу не направив.

П. 5.5 Договору, встановлено, що претензії покупця не будуть прийнятті якщо він не забезпечить своєчасне виконання умов п. 5.3 даного Договору.

Зважаючи на той факт, що позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору.

2) На виконання умов Договору у липні 2005 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля у вагонах № 68474345, 64483480, 66706763, 60652062, 66173659, 61028269, 67880468, 68305861, 68401983, 68546787, 68820620, 67362160, 68403260, 68777564, 68405679, 68567932, 68824887, 68614783, 68798347, 68716554, 68748631, вантажовідправником якого було Державне підприємство «Антрацит».

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої Додатками до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля № 3197 від 22.07.2005 року, № 3215 від 23.07.2005 року, № 3273 від 26.07.2005 року, № 3274 від 26.07.2005 року, № 3275 від 26.07.2005 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача –Сухин В.С., Бабай Г.І., Рудневой С.В., Хрень Л.М., Микитина І.В., Полевізакова І.М., Осецький А.Г., Клочко Л.М., Вищенко М.Л., Мокрий Н.Б., Собко В.Н., що засвідчується копіями актів відбору проб № 3197 від 22.07.2005 року, № 3215 від 23.07.2005 року, № 3273 від 26.07.2005 року, № 3274 від 26.07.2005 року, № 3275 від 26.07.2005 року.

У зв’язку з чим, 24.07.2005 року та 28.07.2005 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 43539268, № 43539269, № 43539270, № 43539271, № 43539272, № 43539273, № 43539274, № 43539247, № 43539248, № 43539249, № 43539250, № 43539254, № 43539255, № 43539256, № 43539257, № 43539258, № 43539259, № 43539260, № 43539261, № 43539262, № 43539263 належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

01 серпня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу, відповідач надав відповідь на претензію, відповідно до якої проти задоволення позовних вимог заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 28159,00 грн. –провізної плати, 13539,60 грн. –плати за користування вагонами, 218, 88 грн. –додаткових зборів та 8383,58 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Відповідач в свою чергу визнав, існуючу заборгованість частково, а саме в частині стягнення залізничного тарифу в сумі 33790,80 грн. з урахуванням ПДВ та в частині плати за користування вагонами в сумі 38,04 грн. з урахуванням ПДВ, що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 19.06.2009 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про відшкодування збитків підлягають частковому задоволенню в сумі 33828,84 грн. з наступних підстав.

Відповідно до п. 16. Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю»затвердженої Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № 7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркуванню поставленої продукції, тари та упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним в маркуванні та супровідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14 даної Інструкції), отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому зазначає якість оглянутої продукції та характер виявлених при приймання недоліків. Отримувач зобов’язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах що запобігають погіршенню її якості та змішання з іншою однорідною продукцією.

Отримувач також зобов’язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складення двостороннього акту представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки або інших обов’язкових правилах або договорі.

П. 18 зазначеної Інструкції встановлено, що повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом не пізніше 24 годин, а щодо швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркуванню продукції, тари та упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановленні Основними та Особливим умовам поставки, іншим обов’язковим для сторін правилами чи договором.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику – прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.

Проте, позивач в порушення вищезазначених вимог виклик відповідачу не направив.

П. 5.5 Договору, встановлено, що претензії покупця не будуть прийнятті якщо він не забезпечить своєчасне виконання умов п. 5.3 даного Договору.

Зважаючи на той факт, що позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача по даній поставці підлягають задоволенню частково в частині стягнення залізничного тарифу в сумі 33790,80 грн. з урахуванням ПДВ та плати за користування вагонами 38,04 грн. з урахуванням ПДВ, оскільки відповідач прийняв спірне вугілля та визнав позов в цій частині, в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору, а тому задоволенню не підлягають.

3) На виконання умов Договору у серпні 2005 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля у вагонах №№ 60102316, 60909009, 65295719, 68401983, 68546787, 68483239 вантажовідправником якого було Державне підприємство «Антрацит».

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої Додатками до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля № 3558 (45) від 07.08.2005 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутня телеграма, якою одержувач належним чином у відповідності до п. 5.3 Договору мав повідомити вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та мав викликати уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача –Сухин В.С., Хрень Л.М., Кириченко Л.І., Кононок І.В., Ісаченко С.А., Шкуренко Г.В. та Холочук В.В., що засвідчується копіями актів відбору проб № 3558 від 07.08.2005 року та № 3256 від 25.07.2005 року .

У зв’язку з чим, 02.08.2005 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в залізничному вагоні № 68483239 без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 43539279 належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

01 серпня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати останнім понесені позивачем збитки, в свою чергу, відповідач надав відповідь на претензію, відповідно до якої проти задоволення позовних вимог заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1322,00 грн. –провізної плати, 1723,70 грн. –плати за користування вагонами, 159,50 грн. –додаткових зборів та 641,04 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

В свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач в порушення норм чинного законодавства не надав належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про відшкодування збитків задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до п. 16. Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю»затвердженої Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № 7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркуванню поставленої продукції, тари та упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним в маркуванні та супровідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14 даної Інструкції), отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому зазначає якість оглянутої продукції та характер виявлених при приймання недоліків. Отримувач зобов’язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах що запобігають погіршенню її якості та змішання з іншою однорідною продукцією.

Отримувач також зобов’язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складення двостороннього акту представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки або інших обов’язкових правилах або договорі.

П. 18 зазначеної Інструкції встановлено, що повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом не пізніше 24 годин, а щодо швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркуванню продукції, тари та упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановленні Основними та Особливим умовам поставки, іншим обов’язковим для сторін правилами чи договором.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику – прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.

Проте, позивач в порушення вищезазначених вимог виклик відповідачу не направив.

П. 5.5 Договору, встановлено, що претензії покупця не будуть прийнятті якщо він не забезпечить своєчасне виконання умов п. 5.3 даного Договору.

Зважаючи на той факт, що позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача по даному пункту не підлягають задоволенню, так як є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору.

4) На виконання умов Договору 22.05.2006 року та 23.05.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство «Донбасантрацит»в загальній кількості 1103000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 48211444 у вагоні 60481314 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211440 у вагоні 68749167 у кількості 71000, 00 кг;

- за накладною 48211441 у вагоні 68620160 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211445 у вагоні 64417587 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211442 у вагоні 67354950 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211443 у вагоні 67851675 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211484 у вагоні 65324170 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211482 у вагоні 65742975 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211481 у вагоні 67394346 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211483 у вагоні 67175075 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211486 у вагоні 66170507 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211479 у вагоні 64516016 у кількості 65000,00 кг;

- за накладною 48211488 у вагоні 67880229 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211480 у вагоні 65284242 у кількості 70000,00 кг;

- за накладною 48211487 у вагоні 65302465 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211485 у вагоні 64624505 у кількості 69000,00 кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої Додатком до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля № 3057 від 23.05.2006 року, № 3059 від 23.05.2006 року та № 3072 від 24.05.2006 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 23.05.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважениї представників для спільного випробування зазначеного вугілля, проте представники своєчасно не з'явився та згоду на повернення вагонів не надали.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача –Ромашко П.А., Савельєва В.Н., Вербицький В.І., Осецький А.Т., Московченко Т.П., Підпорина В.А. та Пефтевий В.І, що засвідчується копіями актів відбору проб № 3057 від 23.05.2006 року, № 3059 від 23.05.2006 року та № 3072 від 24.05.2006 року.

У зв’язку з чим, 27.05.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 43644046, № 43644042, № 43644047, № 43644045, № 43544048, № 43644049, № 43644053, № 43644041, № 43644040, № 43644052, №43644054, № 43644044, № 43644043, № 43644050, № 43644055, № 43644051, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

21 вересня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, проте претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 21459,00 грн. –залізничного тарифу, 8839,40 грн. – плати за користування вагонами та 6059,68 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 4 позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 36358,08 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 21459,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 43644046, № 43644042, № 43644047, № 43644045, № 43544048, № 43644049, № 43644053, № 43644041, № 43644040, № 43644052, №43644054, № 43644044, № 43644043, № 43644050, № 43644055, № 43644051 від 27.05.2006 року, та ТЕХПД-2 перелік 64 оформлених залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 8839,40 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 297407, № 297408, № 297397, № 297398 та ТЕХПД -2 перелік 48;

- ПДВ в сумі 6059,68 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 перелік 48 та 64;

5) На виконання умов Договору 25.05.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство «Донбасантрацит»в загальній кількості 695 000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 48211539 у вагоні 67558163 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211541 у вагоні 68359702 у кількості 71000, 00 кг;

- за накладною 48211542 у вагоні 66172883 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211543 у вагоні 65772345 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211545 у вагоні 67898965 у кількості 71000,00 кг;

- за накладною 48211544 у вагоні 68456284 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211540 у вагоні 68777739 у кількості 70000,00 кг;

- за накладною 48211537 у вагоні 66732025 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211536 у вагоні 68563527 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48211538 у вагоні 67195925 у кількості 69000,00 кг;

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої Додатком до Договору.

За результати приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля № 3101 від 26.05.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 26.05.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля, проте представник своєчасно не з'явився та згоду на повернення вагонів не надав.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача –Овчаренко Д.І., Нікітіна І.В., та Дзюбко В.В., що засвідчується копією акту відбору проб № 3101 від 26.05.2006 року.

У зв’язку з чим, 03.06.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 43644079, № 43644091, № 43644080, № 43644083, № 43644093, № 43644078, № 43644092, № 43644082, № 43644081, № 43644077, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

21 вересня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, проте претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 13446,00 грн. –залізничного тарифу, 21397,00 грн. –плати за користування вагонами та 6968,60 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 5 позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 41811,60 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 13446,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 43644079, № 43644091, № 43644080, № 43644083, № 43644093, № 43644078, № 43644092, № 43644082, № 43644081, № 43644077 від 03.06.2006 року та ТЕХПД-2 перелік 109 оформлених залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 21397,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 297494, № 297490 та ТЕХПД - 2;

- ПДВ в сумі 6968,60 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 перелік 109;

6) На виконання умов Договору 27.09.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство «Свердловантрацит»в загальній кількості 1862000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 48365383 у вагоні 66726621 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48365386 у вагоні 67705970 у кількості 70000,00 кг;

- за накладною 48365387 у вагоні 66821372 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48365388 у вагоні 66064239 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48365376 у вагонах 65287427, 64948458, 65511677, 68820364, 68531151 у кількості 343000,00 кг;

- за накладною 48640159 у вагоні 65287427 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48365377 у вагонах 67863787, 68620160, 67913780, 66243213, 67663252 у кількості 347000,00 кг;

- за накладною 48365385 у вагонах 67157255, 66243809, 60933488, 66933185 у кількості 277000,00 кг;

- за накладною 48365389 у вагонах 60883816, 65110181, 67656645 у кількості 203000,00 кг;

- за накладною 48365378 у вагонах 68703800, 65289027, 60928561, 65885949 у кількості 277000,00 кг;

- за накладною 44078031 у вагоні 67863787 у кількості 69000,00 кг;

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої Додатками до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля № 5259 від 27.09.2006 року, № 5261 від 27.09.2006 року, № 5262 від 27.09.2006 року, № 5277 від 28.09.2006 року, № 5279 від 28.09.2006 року, № 5281 від 28.09.2006 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 28.09.2006 року та 29.09.2006 року повідомила вантажовідправника по постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для випробування зазначеного вугілля.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача –Осецький А.Т., Московченко Т.П., Чирва Ю.В., Діденко Н.Н., Хрень Л.М., Ромашко П.А., Бухарський Е.А., Юрченко Н.Н., Савельєва В.Н., що засвідчується копіями актів відбору проб № 5259 від 27.09.2006 року, № 5261 від 27.09.2006 року, № 5262 від 27.09.2006 року, № 5277 від 27.09.2006 року, № 5279 від 27.09.2006 року, № 5281 від 27.09.2006 року.

Листом № 652 від 28.09.2006 року вантажовідправник надав згоду на приймання вугілля в вищезазначених вагонах за показниками якості визначених лабораторією вантажоотримувача.

У зв’язку з чим, 29.09.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078031, № 44078032, № 44078033, № 44078034, № 44078035, № 44078036, № 44078037, № 44078038, № 44078039, № 44078040, № 44078041, № 44078042, № 44078043, № 44078044, № 44078045, № 44078046, № 44078047, № 44078048, № 44078049, № 44078050, № 44078051, № 44078052, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

23 листопада 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач 07.12.2006 року надіслав на адресу позивача відповідь на претензію, відповідно до якої проти існування заборгованості в сумі 42522, 00 грн. не заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 32562,00 грн. –залізничного тарифу, 2873,00 грн. – плати за користування вагонами та 7087,00 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 6 позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 42522,00 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 32562,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078031, № 44078032, № 44078033, № 44078034, № 44078035, № 44078036, № 44078037, № 44078038, № 44078039, № 44078040, № 44078041, № 44078042, № 44078043, № 44078044, № 44078045, № 44078046, № 44078047, № 44078048, № 44078049, № 44078050, № 44078051, № 44078052 від 29.09.2006 року та ТЕХПД-2 перелік 85 та 87 оформлених залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 2873,00 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 298608, № 208625, № 298626, № 298640, № 296635, № 298636, № 298643;

- ПДВ в сумі 7087,00 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 перелік 54 та 87;

7) На виконання умов Договору 29.09.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки АШ отс, вантажовідправником якого було Державне підприємство «Свердловантрацит»в загальній кількості 140000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 48634692 у вагонах 65759565 та 67917286 у кількості 140000,00 кг;

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої відповідними Додатками до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля за фактичною якістю № 5306 від 29.09.2006 року, № 5327 від 30.09.2006 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС факсограмою від 30.09.2006 року та телеграмою від 02.10.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля, проте представник своєчасно не з'явилися та згоду на повернення вагонів не надали.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача –Овчаренко Д.І., Сороніний Н.В., Кравченко В.М., Ромашко П.А., Пефтеєва Л.С., Марущанова О.І., що засвідчується копіями актів відбору проб № 5306 від 29.09.2006 року та № 5327 від 30.09.2006 року.

У зв’язку з чим, 04.10.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078058 та № 44078059, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач 07.09.2007 року надіслав на адресу позивача відповідь на претензію, відповідно до якої проти існування заборгованості заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2976,00 грн. –залізничного тарифу, 1640,90 грн. –плати за користування вагонами та 923,38 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 7 позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 5540,28 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 2976,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078058 та № 44078059 від 04.10.2006 року та ТЕХПД-2 перелік 144 оформлений залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 1640,90 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 298699, № 208693 та ТЕХПД –2 перелік 108;

- ПДВ в сумі 923,38 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 144 та 108;

8) На виконання умов Договору 29.09.2006 року та 02.10.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки ТО - 100, вантажовідправником якого було Державне відкрите акціонерне товариство центрально –збагачувальна фабрика «Маяк» в загальній кількості 549000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 48644708 у вагонах 65520173, 66444746, 67149922 у кількості 203000,00 кг;

- за накладною 48644709 у вагонах 67905141, 66669979 у кількості 138000,00 кг;

- за накладною 48644710 у вагоні 67673343 у кількості 70 000,00 кг;

- за накладною 48644712 у вагоні 63892533 у кількості 69000,00 кг;

- за накладною 48644711 у вагоні 67897041 у кількості 69000,00 кг;

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 5327 від 30.09.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмами від 02.10.2006 року та від 03.10.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для випробування зазначеного вугілля, проте представники своєчасно не з'явилися та згоду на повернення вагонів не надали.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача –Лесниченко Ю.М., Дихтярь Д.Н., Москаленко Н.Н., Савельєва В.Н., Ромашко П.А., Пефтеєва Л.С., Марущанова О.І., що засвідчується копіями актів відбору проб № 5302 від 04.10.2006 року, № 5327 від 30.09.2006 року та № 5362 від 04.10.2006 року.

У зв’язку з чим, 05.10.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078070, № 44078071, № 44078072, № 44078073, № 44078074, № 44078062, № 44078061, № 44078060, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, що засвідчується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач в свою чергу, 01.10.2007 року надіслав відповідь на претензію, відповідно до якої заборгованість в сумі 18544,20 грн. визнав в повному обсязі.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 11825,00 грн. –залізничного тарифу, 3628,50 грн. –плати за користування вагонами та 3090,70 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 8 позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 18544,20 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 11825,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078070, № 44078071, № 44078072, № 44078073, № 44078074, № 44078062, № 44078061, № 44078060 від 05.10.2006 року та ТЕХПД-2 перелік 144 та 107 оформлений залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 3628,50 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 298702, № 298703, № 298693, № 298712, № 298699 та ТЕХПД –2 переліки 108 та 87;

- ПДВ в сумі 3090,70 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 144, 108, 107 та 87;

9) На виконання умов Договору 17.11.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки ТО - 100, вантажовідправником якого було Державне відкрите акціонерне товариство центрально –збагачувальна фабрика «Маяк»в загальній кількості 552000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 48644749 у вагонах 67884668, 67913517, 65532350, 68501865, 67661017, 66375718, 65709461 та 6704847 у кількості 552000,00 кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 6534 від 17.11.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС факсограмою від 18.11.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для випробування зазначеного вугілля.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача –Коваль П.В., Чернишова О.Е., Казакова С.В., що засвідчується копією акту відбору проб № 6534 від 17.11.2006 року.

В свою чергу, факсограмою від 18.11.2006 року вантажовідправник надав згоду на приймання вугілля в вищезазначених вагонах за показниками якості визначених лабораторією вантажоотримувача.

У зв’язку з чим, 18.11.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078616, № 44078617, № 44078618, № 44078619, № 44078620, № 44078621, № 44078622, № 44078623, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 11840,00 грн. –залізничного тарифу, 327,20 грн. –плати за користування вагонами та 2433,44 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 9 позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 14600,64 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 11840,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078616, № 44078617, № 44078618, № 44078619, № 44078620, № 44078621, № 44078622, № 44078623 від 18.11.2006 року та ТЕХПД-2 перелік 76 оформлений залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 327,20 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 299308, № 299310 та ТЕХПД –2 перелік 85;

- ПДВ в сумі 2433,44 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 76 та 85;

10) На виконання умов Договору 19.11.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки Т, вантажовідправником якого було Закрите акціонерне товариство гірничо –збагачувальна фабрика «Краснолуцька»в загальній кількості 345000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 48583854 у вагоні 66021734 у кількості 65000 кг;

- за накладною 48583855 у вагоні 68499573 у кількості 69000 кг;

- за накладною 48583856 у вагоні 65755456 у кількості 69000 кг;

- за накладною 48583857 у вагоні 68819689 у кількості 71 000 кг;

- за накладною 48583858 у вагоні 67887661 у кількості 71000 кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 6574 від 19.11.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмами від 20.11.2006 року та від 21.11.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для спільногно випробування зазначеного вугілля.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача –Сухиня В.С., Никитина І.В., Гирмяня В.А., що засвідчується копією акту відбору проб № 6574 від 19.11.2006 року.

Листом № 454 від 21.11.2006 року вантажовідправник надав згоду на приймання вугілля в вищезазначених вагонах за показниками якості визначених лабораторією вантажоотримувача.

У зв’язку з чим, 20.11.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078631, № 44078632, № 44078633, № 44078634, № 44078635, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6714,00 грн. –залізничного тарифу, 186,00 грн. –плати за користування вагонами та 1380,00 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 10 позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 8280,00 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 6714,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078631, № 44078632, № 44078633, № 44078634, № 44078635 від 20.11.2006 року та ТЕХПД-2 перелік 85 оформлений залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 186,00 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 299319, № 299323 та ТЕХПД –2 переліки 98 та 100;

- ПДВ в сумі 1380,00 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 85, 98 та 100;

11) На виконання умов Договору 22.11.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки ТО - 100, вантажовідправником якого було Державне підприємство «Шахтарськантрацит»в загальній кількості 412800,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 48426721 у вагоні 68780279 у кількості 70400 кг;

- за накладною 48426720 у вагоні 65288219 у кількості 69200 кг;

- за накладною 48426719 у вагоні 67871863 у кількості 68400 кг;

- за накладною 48426718 у вагоні 66631771 у кількості 68000 кг;

- за накладною 48426717 у вагоні 66065780 у кількості 68600 кг;

- за накладною 48426716 у вагоні 67146381 у кількості 68200 кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 6626 від 22.11.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 23.11.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для випробування зазначеного вугілля, проте представник своєчасно не з'явилися та згоду на повернення вагонів не надали.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача –Ромашко П.А., Хрень Л.М., Демочко А.І., що засвідчується копією акту відбору проб № 6626 від 22.11.2006 року.

У зв’язку з чим, 24.11.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078665, № 44078664, № 44078663, № 44078662, № 44078661, № 44078660, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 8068,00 грн. –залізничного тарифу, 1368,00 грн. –плати за користування вагонами та 1887,20 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 11 позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 11323,20 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 8068,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078665, № 44078664, № 44078663, № 44078662, № 44078661, № 44078660 від 24.11.2006 року та ТЕХПД-2 перелік 98 оформлений залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 1368,00 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 299357 та ТЕХПД –2 переліки 75;

- ПДВ в сумі 1887,20 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 75 та 98;

12) На виконання умов Договору 12.12.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство «Свердловантрацит»в загальній кількості 336000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 48644289 у вагонах 66447764, 66821158, 66936089, 64338981, 65781437 у кількості 336 000 кг;

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 7180 від 13.12.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику – прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутня телеграма, якою одержувач належним чином у відповідності до п. 5.3 Договору мав повідомити вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликати уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.

Проте, при проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача та вантажовідправника–Осецький А.Т., Бухарський Е.А., Жеребний В.В., Шрамко В.Г., Онищенко Л.А., Филипенко Л.В., Марфутина В.Г. та Тимошенко Л.П., що засвідчується копією акту відбору проб № 7180 від 12.12.2006 року та копією акту спільного опробування вугілля, яке поступило на адресу вантажоотримувача за період з 12.12.2006 року по 15.12.2006 року.

14.12.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078744, № 44078743, № 44078742, № 44078741, № 44078740, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої просив призупинити строк розгляду претензії для одержання всіх необхідних документів.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 7350,00 грн. –залізничного тарифу, 236,30 грн. –плати за користування вагонами, 9,80 грн. –додаткових зборів та 1519,22 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 12 позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 9115,32 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 7350,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078744, № 44078743, № 44078742, № 44078741, № 44078740, від 14.12.2006 року та ТЕХПД-2 перелік 97 оформлений залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 236,30 грн., що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 299611 та ТЕХПД –2 перелік 61;

- додаткові збори в сумі 9,80 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 695239 та ТЕХПД –2 перелік 80;

- ПДВ в сумі 1519,22 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 61, 80 та 97;

13) На виконання умов Договору 14.12.2006 року та 15.12.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки антрацит АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство «Свердловантрацит»в загальній кількості 1166000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 48644300 у вагоні 66226812 у кількості 65 000 кг;

- за накладною 48644327 у вагонах 67609370, 67157461, 66592527, 65757189 у кількості 276 000 кг;

- за накладною 48644296 у вагонах 60723855, 67866608, 67892166 у кількості 207 000 кг;

- за накладною 48644328 у вагонах 64143084, 67194456, 67672675, 66210733 у кількості 277 000 кг;

- за накладною 48644345 у вагонах 60708252, 65772774, 67385377, 67386987 у кількості 272 000 кг;

- за накладною 48644299 у вагонах 64986466 у кількості 69000 кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 7209 від 14.12.2006 року, № 7238 від 16.12.2006 року, № 7250 від 16.12.2006 року та № 7251 від 16.12.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 15.12.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача та вантажовідправника –Овчаренко Д.І., Пефтеєва Л.С., Усатай Т.Е., Шрамко В.Г., Онищенко Л.А., Филипенко Л.В., Марфутина В.Г. та Тимошенко Л.П., що засвідчується копіями актів відбору проб № 7209 від 14.12.2006 року, № 7238 від 15.12.2006 року, № 7250 від 15.12.2006 року від 22.11.2006 року, № 7251 від 15.12.2006 року та актом спільного опробування спірного вугілля, яке надійшло на адресу вантажоотримувача за період з 12.12.2006 року по 15.12.2006 року.

Після проведення спільного опробування спірного вугілля, 17.12.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078755, № 44078756, № 44078758, № 44078757, № 44078760, № 44078759, № 44078762, № 44078763, № 44078764, № 44078766, № 44078765, № 44078768, № 44078767, № 44078778, № 44078769, № 44078779, № 44078780, № 44078761, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 26610,00 грн. –залізничного тарифу, 5533,20 грн. – плати за користування вагонами, 140,60 грн. –додаткових зборів та 6456,76 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 13 позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 38740,56 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 26610,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078755, № 44078756, № 44078758, № 44078757, № 44078760, № 44078759, № 44078762, № 44078763, № 44078764, № 44078766, № 44078765, № 44078768, № 44078767, № 44078778, № 44078769, № 44078779, № 44078780, № 44078761, від 17.12.2006 року та ТЕХПД-2 переліки 65, 94 та 96 оформлені залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 5533,20 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 299631, 299632, 299651 та ТЕХПД –2 переліки 96 та 90;

- додаткові збори в сумі 140,60 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 695239 та ТЕХПД –2 перелік 80;

- ПДВ в сумі 6456,76 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 80, 96, 90, 94 та 65;

14) На виконання умов Договору 19.12.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки антрацит АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство «Свердловантрацит»в загальній кількості 414000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 48644419 у вагоні 67579813 у кількості 69 000 кг;

- за накладною 48644415 у вагонах 68618784, 67196840, 68620848, 68466705, 68734268 у кількості 345000,00 кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 7334 від 20.12.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику –прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутня телеграма, якою одержувач належним чином у відповідності до п. 5.3 Договору мав повідомити вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та мав викликати уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.

П. 5.5 Договору, встановлено, що претензії покупця не будуть прийнятті якщо він не забезпечить своєчасне виконання умов п. 5.3 даного Договору.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача –Овчаренко Д.І., Стеценко Т.І., Маяк В.І., що засвідчується копією акту відбору проб № 7334 від 19.12.2006 року.

22.12.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078797, № 44078796, № 44078795, № 44078794, № 44078792, № 44078791, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 квітня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 8880,00 грн. –залізничного тарифу, 2286,00 грн. –плати за користування вагонами, 120,30 грн. –додаткових зборів та 2257,26 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

В свою чергу відповідач, визнав в повному обсязі позовні вимоги в частині стягнення залізничного тарифу в сумі 10656, 00 грн., що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 19.06.2009 року.

Однак, проти задоволення решти позовних вимог відповідач заперечує посилаючись на те, що телеграма з викликом представника не направлялась, а тому відповідно простій вагонів в очікуванні представників постачальника відсутній.

Зважаючи на той факт, що позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача по даній поставці підлягають задоволенню частково лише в частині стягнення провізної плати в сумі 10656,00 грн., в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору, а тому задоволенню не підлягають.

Внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 8880,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078797, № 44078796, № 44078795, № 44078794, № 44078792, № 4407879 1від 22.12.2006 року та ТЕХПД-2 перелік 96 оформлений залізницею;

- ПДВ в сумі 1776,00 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 96, 94 та 90;

15) На виконання умов Договору 19.12.2006 року та 20.12.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки А –О –10 мм, вантажовідправником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»в загальній кількості 2605000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 48582100 у вагонах 65724684, 66940313, 65320574, 60491610 у кількості 273 000 кг;

- за накладною 48582101 у вагонах 65289118, 64710981, 66242686 у кількості 203 000 кг;

- за накладною 48582109 у вагонах 65704728, 67854836, 66031642, 67210922, 67383315 у кількості 341 000 кг;

- за накладною 48582120 у вагонах 63828362, 67608828, 63370183, 63978324 у кількості 272 000 кг;

- за накладною 48582121 у вагонах 67868885, 66685025, 66449042, 65353625, 65343816 у кількості 345 000 кг;

- за накладною 48582127 у вагонах 65247058, 67184176, 60784675, 67674044, 66011115 у кількості 345 000 кг;

- за накладною 48582132 у вагонах 64572928, 66230285, 65701559, 65949547, 67859389 у кількості 343 000 кг;

- за накладною 48582089 у вагонах 67850362, 66573312, 66741612, 65298010 у кількості 276 000 кг;

- за накладною 48582758 у вагоні 65352668 у кількості 69 000 кг;

- за накладною 48582760 у вагоні 65730137 у кількості 69 000 кг;

- за накладною 48582750 у вагоні 65288185 у кількості 69 000 кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля за фактичною якістю № 7340 від 21.12.2006 року, № 7341 від 21.12.2006 року, № 7377 від 22.12.2006 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмами від 19.12.2006 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача та вантажовідправника –Черняєва Т.І., Покович В.І., Онищенко Л.А., Бухарская Е.А., Шрамко В.Г., Осецький А.Т., Савельєва В.Н., Назаренко М.Н. Тулина А.Л., що засвідчується копіями актів відбору проб № 7296 від 18.12.2006 року, № 7324 від 19.12.2006 року, № 7340 від 20.12.2006 року, № 7341 від 20.12.2006 року, № 7377 від 22.12.2006 року, № 7323 від 19.12.2006 року.

У зв’язку з чим, 23.12.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078804, № 44078805, № 44078806, № 44078807, № 44078808, № 44078809, № 44078810, № 44078811, № 44078812, № 44078813, № 44078814, № 44078815, № 44078816, № 44078817, № 44078818, № 44078819, № 44078820, № 44078821, № 44078822, № 44078823, № 44078824, № 44078828, № 44078829, № 44078830, № 44078836, № 44078837, № 44078838, № 44078839, № 44078840, № 44078841, № 44078842, № 44078843, № 44078844, № 44078845, № 44078846, № 44078847, № 44078848, № 44078849, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення, яка залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 48734,00 грн. –залізничного тарифу, 19927,50 грн. –плати за користування вагонами, 168,30 грн. –додаткових зборів та 13765,96 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 15 позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 82595,76 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 48734,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078804, № 44078805, № 44078806, № 44078807, № 44078808, № 44078809, № 44078810, № 44078811, № 44078812, № 44078813, № 44078814, № 44078815, № 44078816, № 44078817, № 44078818, № 44078819, № 44078820, № 44078821, № 44078822, № 44078823, № 44078824, № 44078828, № 44078829, № 44078830, № 44078836, № 44078837, № 44078838, № 44078839, № 44078840, № 44078841, № 44078842, № 44078843, № 44078844, № 44078845, № 44078846, № 44078847, № 44078848, № 44078849 від 23.12.2006 року та ТЕХПД-2 переліки 69 та 85 оформлені залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 19927,50 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 299674, № 299675, № 299676, № 299683, № 299709, №299710 та ТЕХПД –2 переліки 85 та 94;

- додаткові збори в сумі 168,30 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 695265 та ТЕХПД –2 перелік 90;

- ПДВ в сумі 13765,96 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 85, 90, 94 та 69;

16) На виконання умов Договору 21.12.2006 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство «Свердловантрацит»в загальній кількості 345000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 48644436 у вагонах 68622216, 67161844, 65378838, 67857433, 67382002 у кількості 345000 кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 7360 від 21.12.2006 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику – прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутня телеграма, якою одержувач належним чином у відповідності до п. 5.3 Договору мав повідомити вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та мав викликати уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.

П. 5.5 Договору, встановлено, що претензії покупця не будуть прийнятті якщо він не забезпечить своєчасне виконання умов п. 5.3 даного Договору.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача –Сухиня В.С., Чернишова О.Е., Германский А.М., що засвідчується копією акту відбору проб № 7360 від 21.12.2006 року.

23.12.2006 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078799, № 44078800, № 44078801, № 44078802, № 44078803, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 квітня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 7400,00 грн. –залізничного тарифу, 288,50 грн. –плати за користування вагонами, 7,50 грн. –додаткових зборів та 1539,20 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

В свою чергу відповідач, частково визнав позовні вимоги, а саме в частині стягнення залізничного тарифу в сумі 8 880, 00 грн. з урахуванням ПДВ, що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 19.06.2009 року.

Однак, проти задоволення решти позовних вимог відповідач заперечує посилаючись на те, що телеграма з викликом представника не направлялась, а телеграма додана до позовної заяви по суті не є викликом представника, а тому відповідно простій вагонів в очікуванні представника вантажовідправника відсутній.

Зважаючи на той факт, що позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача по даній поставці підлягають задоволенню частково лише в частині стягнення провізної плати в сумі 8 880, 00 грн., в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору, а тому задоволенню не підлягають.

Внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 7400,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078799, № 44078800, № 44078801, № 44078802, № 44078803, від 23.12.2006 року та ТЕХПД-2 перелік 69 оформлений залізницею;

- ПДВ в сумі 1480,00 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 69 та 90;

17) На виконання умов Договору 13.01.2007 року та 14.01.2007 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки АШоб., вантажовідправником якого було Державне підприємство «Донбасантрацит»в загальній кількості 548000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 49159833 у вагоні 67569822 у кількості 69000 кг;

- за накладною 49159854 у вагоні 63790604 у кількості 69000 кг;

- за накладною 49159850 у вагоні 67366518 у кількості 69000 кг;

- за накладною 49159848 у вагоні 68620574 у кількості 69000 кг;

- за накладною 49159855 у вагоні 65880940 у кількості 69000 кг;

- за накладною 49159851 у вагоні 67192856 у кількості 69000 кг;

- за накладною 49159841 у вагоні 64412521 у кількості 65000 кг;

- за накладною 49159834 у вагоні 67657874 у кількості 69000 кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля за фактичною якістю № 113 від 14.01.2007 року та № 114 від 14.01.2007 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику – прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутня телеграма, якою одержувач належним чином у відповідності до п. 5.3 Договору мав повідомити вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та мав викликати уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.

П. 5.5 Договору, встановлено, що претензії покупця не будуть прийнятті якщо він не забезпечить своєчасне виконання умов п. 5.3 даного Договору.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача –Сухиня В.С., Чернишова О.Е., Чебаненко І.Ф., Мироновий Л.С., що засвідчується копіями актів відбору проб № 113 від 14.01.2007 року та № 114 від 14.01.2007 року.

16.01.2007 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078938, № 44078941, № 44078940, № 44078939, № 44078942, № 44078943, № 44078944, № 44078945, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 квітня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 10709,00 грн. –залізничного тарифу, 2708,80 грн. – плати за користування вагонами, 257,80 грн. –за оформлення наказу на переадресацію, 2826,40 грн. –за оформлення пере адресації 10 вагонів та 3300,40 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

В свою чергу відповідач, частково визнав позовні вимоги, а саме в частині стягнення залізничного тарифу в сумі 12850,80 грн. з урахуванням ПДВ, що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 19.06.2009 року.

Проти задоволення решти позовних вимог відповідач заперечує посилаючись на те, що телеграма з викликом представника не направлялась, а тому відповідно простій вагонів в очікуванні представників постачальника відсутній.

Зважаючи на той факт, що позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково лише в частині стягнення провізної плати в сумі 12850,80 грн. з урахуванням ПДВ, в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору, а тому задоволенню не підлягають.

Внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 10709,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44078938, № 44078941, № 44078940, № 44078939, № 44078942, № 44078943, № 44078944, № 44078945 від 16.01.2007 року та ТЕХПД-2 перелік 82 оформлений залізницею;

- ПДВ в сумі 2141,80 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 78 та 82;

18) На виконання умов Договору 27.01.2007 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки антрацит АШ, вантажовідправником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю «Антрацитвуглетранс»в загальній кількості 346 000, кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 49158355 у вагоні 66567421 у кількості 69 000 кг;

- за накладною 49158353 у вагоні 66285503 у кількості 69 000 кг;

- за накладною 49158278 у вагоні 67870881 у кількості 69 000 кг;

- за накладною 49158279 у вагоні 67120741 у кількості 69 000 кг;

- за накладною 49158280 у вагоні 65385221 у кількості 70 000 кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акти приймання вугілля за фактичною якістю № 299 від 29.01.2007 року, № 300 від 29.01.2007 року, № 301 від 29.01.2007 року, які підписані уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача–Коваль П.В., Стеценко Т.І., Усатой Т.Е., Бабай А.І., Тефтеєва Л.С., що засвідчується копіями актів відбору проб № 7296 від 18.12.2006 року, № 7324 від 19.12.2006 року, № 299 від 28.01.2007 року, № 300 від 28.01.2007 року, № 301 від 28.01.2007 року.

На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 29.01.2007 року повідомила вантажовідправника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноваженого представника для випробування зазначеного вугілля.

У зв’язку з чим, 31.01.2007 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44079012, № 44079013, № 44079014, № 44079015, № 44079016, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6713,00 грн. –залізничного тарифу, 3103,80 грн. –плати за користування вагонами, 257,80 грн. –за оформлення наказу на переадресацію, 1766,50 грн. –за оформлення пере адресації 5 вагонів та 2368,22 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 18 позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 14209,32 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 6713,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44079012, № 44079013, № 44079014, № 44079015, № 44079016 від 31.01.2007 року та ТЕХПД-2 перелік 90оформлений залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 3103,80 грн., що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 296053 та ТЕХПД –2 перелік 63;

- за оформлення наказу № 23 на переадресацію в сумі 257,80 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 693840 та ТЕХПД –2 перелік 73;

- за оформлення переадресації 5 вагонів в сумі 1766,50 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 693840 та ТЕХПД –2 перелік 73;

- ПДВ в сумі 2368,22 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 63, 73, та 90;

19) На виконання умов Договору 28.01.2007 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки антрацит АШ, вантажовідправником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю «Вугледобувне підприємство «Вуглетрест»в загальній кількості 345000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 48190330 у вагонах 67704700, 67680710, 64202773, 66576471, 64325038 у кількості 345 000 кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 306 від 29.01.2007 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача–Коваль П.В., Бабай А.І., Мокрий Н.Б., Усатой Т.Е., що засвідчується копією акту відбору проб № 306 від 28.01.2007 року.

На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 29.01.2007 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.

Листом № 42 від 29.01.2007 року вантажовідправник надав згоду на повернення спірного вугілля.

У зв’язку з чим, 31.01.2007 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44079017, № 44079018, № 44079019, № 44079020, № 44079021, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6420,00 грн. –залізничного тарифу, 1459,50 грн. –плати за користування вагонами, 257,80 грн. –за оформлення наказу № 22 на переадресацію, 1766,50 грн. – за оформлення переадресації 5 вагонів та 1980,76 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 19 позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 11884,56 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 6420,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44079017, № 44079018, № 44079019, № 44079020, № 44079021 від 31.01.2007 року та ТЕХПД-2 перелік 90 оформлений залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 1459,50 грн., що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 296053 та ТЕХПД –2 перелік 63;

- за оформлення наказу № 22 на переадресацію в сумі 257,80 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 693840 та ТЕХПД –2 перелік 73;

- за оформлення переадресації 5 вагонів в сумі 1766,50 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 693840 та ТЕХПД –2 перелік 73;

- ПДВ в сумі 1980,76 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 63, 73, та 90;

20) На виконання умов Договору 29.01.2007 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки ТК 0 - 100, вантажовідправником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю «Сніжне - Техновугілля»в загальній кількості 485000,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 49165465 у вагонах 66115346, 68749514, 68717610, 67613489, 66175712, 66243619, 65951121, у кількості 485 000 кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 319 від 29.01.2007 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

На виконання п. 5.3 Договору, Зміївська ТЕС телеграмою від 30.01.2007 року повідомила вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та викликала уповноважених представників для спільного випробування зазначеного вугілля.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача–Ромашко П.А., Никитана І.В., Теслюк Т.В., що засвідчується копією акту відбору проб № 319 від 29.01.2007 року.

Листом № 88 від 30.01.2007 року вантажовідправник надав згоду на повернення спірного вугілля.

У зв’язку з чим, 31.01.2007 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44079022, № 44079023, № 44079024, № 44079025, № 44079026, № 44079027, № 44079028, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 18806,00 грн. –залізничного тарифу, 1333,10 грн. – плати за користування вагонами, 257,80 грн. –за оформлення наказу № 22 на переадресацію, 2473,10 грн. –за оформлення переадресації 7 вагонів та 4574,00 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

Проте, позивач не надав належних доказів в обґрунтування заявлених до стягнення позовних вимог, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги.

Здійснивши перерахунок позовних вимог визначених в пункті 20 позовної заяви, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 16160,40 грн., оскільки внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 9403,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44079022, № 44079023, № 44079024, № 44079025, № 44079026, № 44079027, № 44079028 від 31.01.2007 року та ТЕХПД-2 перелік 90 оформлений залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 1333,10 грн., що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 296053 та ТЕХПД –2 перелік 63;

- за оформлення наказу № 24 на переадресацію в сумі 257,80 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 693840 та ТЕХПД –2 перелік 73;

- за оформлення переадресації 7 вагонів в сумі 2473,10 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 693840 та ТЕХПД –2 перелік 73;

- ПДВ в сумі 2693,40 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 63, 73, та 90;

21) На виконання умов Договору 01.02.2007 року на адресу Зміївської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло вугілля марки антрацит АШ, вантажовідправником якого було Державне підприємство «Шахтарськантрацит»в загальній кількості 344600,00 кг (далі –спірне вугілля), зокрема:

- за накладною 49182687 у вагоні 66698523 у кількості 68 900 кг;

- за накладною 49182688 у вагоні 67889865 у кількості 69 000 кг;

- за накладною 49182690 у вагоні 66101379 у кількості 69 000 кг;

- за накладною 49182686 у вагоні 65755027 у кількості 68 700 кг;

- за накладною 49182689 у вагоні 67914150 у кількості 69 000 кг.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Зміївській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору та не може бути використане в технологічному процесі, оскільки фактична якість вугілля значно нижча гранично допустимої передбаченої у відповідних Додатках до Договору.

За результатами приймання зазначеного вугілля складено Акт приймання вугілля за фактичною якістю № 382 від 02.02.2007 року, який підписаний уповноваженими працівниками Зміївської ТЕС.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначенні в лабораторії ТЕС вантажоотримувача мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом 24 годин з моменту отримання результатів від ТЕС вантажоотримувача направляє виклик постачальнику – прибути до вантажоотримувача на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутня телеграма, якою одержувач належним чином у відповідності до п. 5.3 Договору мав повідомити вантажовідправника та постачальника про поставку вугілля неналежної якості та мав викликати уповноважених представників для випробування зазначеного вугілля.

П. 5.5 Договору, встановлено, що претензії покупця не будуть прийнятті якщо він не забезпечить своєчасне виконання умов п. 5.3 даного Договору.

При проведенні контрольного опробування спірного вугілля брали участь представники вантажоотримувача–Ромашко П.А., Діденко М.М., Рудневий, Юрченко М.М., що засвідчується копією акту відбору проб № 382 від 02.02.2007 року.

У зв’язку з чим, 06.02.2007 року спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44079097, № 44079098, № 44079099, № 44079100, № 44079101, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи, виданих залізничною станцією Лиман Південної залізниці.

27 липня 2007 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати понесені позивачем збитки, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення, в свою чергу відповідач надав відповідь на претензію (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якої проти існування заборгованості перед позивачем заперечував.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6705,00 грн. –залізничного тарифу, 4215,00 грн. –плати за користування вагонами, 257,80 грн. –за оформлення наказу № 34 на переадресацію, 1766,50 грн. – за оформлення переадресації 5 вагонів та 2588,86 грн. –ПДВ від загальної суми понесених збитків.

В свою чергу відповідач, позовні вимоги визнав частково, а саме залізничний тариф в сумі 8046,00 грн. з урахуванням ПДВ та плату за користування вагонами в сумі 1023,00 грн. з урахуванням ПДВ, що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 19.06.2009 року.

Проти задоволення решти позовних вимог відповідач заперечує посилаючись на те, що телеграма з викликом представника не направлялась, а телеграма додана до позовної заяви по суті не є викликом представника, а тому відповідно простій вагонів в очікуванні представника вантажовідправника відсутній.

Зважаючи на той факт, що позивач не дотримався порядку приймання вугілля за якістю визначено п. 5.3 Договору, господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково в сумі 9069,00, в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними в силу умов п. 5.5 Договору, а тому задоволенню не підлягають.

Внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем понесені витрати, зокрема:

-          провізна плата по доставці вантажу до станцій одержувачів в сумі 6705,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 44079097, № 44079098, № 44079099, № 44079100, № 44079101 від 06.02.2007 року та ТЕХПД-2 перелік 85 оформлений залізницею;

- плата за користування вагонами в сумі 852,50 грн., що підтверджується відомістю плати за користування вагонами № 296079 та ТЕХПД –2 перелік 88;

- ПДВ в сумі 1511,50 грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», що засвідчується ТЕХПД –2 переліки 83, 85 та 88;

22) 25.05.2006 року на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 67659839, що підтверджується залізничної накладною № 48211676.

Як вбачається з матеріалів справи, залізничною станцією «Миронівка»при контрольному переважуванні вагону № 67659839 (вантажовідправник ГОФ «Новопавлівська»ДП «Донбасантрацит»вантажовласник ДП «Вугілля України») було виявлено розбіжності між фактичною масою (брутто 99200 кг.) і масою (бруто 93000 кг.), зазначеною в накладній № 48211675, про що складено комерційний акт АК 317351/128/144 від 01.06.2006 року та акт загальної форми № 6422 від 01.06.2006 року.

Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 67659839 було перевантажено у вагон № 66446907.

За цей вагон нараховано провізну плату у сумі 3124,80 грн. в т.ч ПДВ згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджено накладною № 32051707 та довідкою виданою залізницею „перелік 0406" від 10.06.2006 року.

Крім того, згідно з акту загальної форми № 6422 від 01.06.2006 року, на ВАТ «Центренерго» були покладені витрати щодо виправлення комерційного браку в розмірі 856,38 грн. в т.ч. ПДВ.

Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ «Центренерго»підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 6422 від 01.06.06 .

За умовами Договору № 1 –01/1 –П від 26.01.2004 року ВАТ «Центренерго»сплачує ДП «Вугілля України»залізничний тариф за кількість вугілля, що зазначена в актах звіряння і відповідно в актах прийняття –передачі. Оскільки надлишок вантажу вказується на загальних підставах, за нього вдруге було сплачено залізничний тариф.

Таким чином, у зв’язку з порушенням вимог щодо завантаження вагону № 67659839 відповідно до його вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця»було сплачено 3124,80 грн. + 856,38 грн. = 3981,18 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній.

23 червня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати останнім понесені позивачем збитки, однак вищезазначена залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Виходячи із вищевикладеного, сума збитків ВАТ «Центренерго», складає: 3981,18 грн.

23) 22.04.2006 року на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 68288430, що підтверджується залізничної накладною № 52695588.

Як вбачається з матеріалів справи, залізничною станцією «Миронівка»при контрольному переважуванні вагону № 68288430 (вантажовідправник ГЗФ «Краснопартизанська»вантажовласник ДП «Вугілля України») було виявлено розбіжності між фактичною масою (брутто 93400 кг. нетто 72420 кг.) і масою (нетто 71 000 кг.,), зазначеною в накладній № 52695588, про що складено комерційний акт АК 317325/101/115 від 22.04.2006 року та акт загальної форми № 6292 від 22.04.2006 року.

Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 68288430 було перевантажено у вагон № 60303534.

За цей вагон нараховано провізну плату у сумі 3411,60 грн. в т.ч ПДВ згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджено накладною № 32051420 та довідкою виданою залізницею „перелік 3004" від 30.04.2006 року.

Крім того, згідно з акту загальної форми № 6292 від 22.04.2006 року на ВАТ «Центренерго» були покладені витрати щодо виправлення комерційного браку в розмірі 579,89 грн. в т.ч. ПДВ.

Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ «Центренерго»підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 2804 від 28.04.2006 року.

За умовами Договору № 1 –01/1 –П від 26.01.2004 року ВАТ «Центренерго»сплачує ДП «Вугілля України»залізничний тариф за кількість вугілля, що зазначена в актах звіряння і відповідно в актах прийняття –передачі. Оскільки надлишок вантажу вказується на загальних підставах, за нього вдруге було сплачено залізничний тариф.

Таким чином, у зв’язку з порушенням вимог щодо завантаження вагону № 68288430 відповідно до його вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця»було сплачено 3411,60 грн. + 579,89 грн. = 3991,49 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до ст.ст. 24,122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній.

12 липня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати останнім понесені позивачем збитки, однак вищезазначена залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Виходячи із вищевикладеного, сума збитків ВАТ «Центренерго», складає: 3991,49 грн.

24) 22.04.2006 року на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 68754975, що підтверджується залізничної накладною № 52639072.

Як вбачається з матеріалів справи, залізничною станцією «Миронівка»при контрольному переважуванні вагону № 68754975 (вантажовідправник ЦЗФ «Донецька»вантажовласник ДП «Вугілля України») було виявлено розбіжності між фактичною масою (брутто 97250 кг., нетто 72250 кг.) і масою (нетто 69 000 кг.,), зазначеною в накладній № 52639072, про що складено комерційний акт АК 317324/100/112 від 22.04.2006 року та акт загальної форми № 6291 від 22.04.2006 року.

Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 68754975 було перевантажено у вагон № 67915363.

За цей вагон нараховано провізну плату у сумі 3124,80 грн. в т.ч ПДВ згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджено накладною № 32051420 та довідкою виданою залізницею „перелік 3004" від 30.04.2006 року.

Крім того, згідно з акту загальної форми № 6292 від 22.04.2006 року на ВАТ «Центренерго» були покладені витрати щодо виправлення комерційного браку в розмірі 911,08 грн. в т.ч. ПДВ.

Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ «Центренерго»підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 2804 від 28.04.2006 року (в т.ч. ПДВ).

За умовами Договору № 1 –01/1 –П від 26.01.2004 року ВАТ «Центренерго»сплачує ДП «Вугілля України»залізничний тариф за кількість вугілля, що зазначена в актах звіряння і відповідно в актах прийняття –передачі. Оскільки надлишок вантажу вказується на загальних підставах, за нього вдруге було сплачено залізничний тариф.

Таким чином, у зв’язку з порушенням вимог щодо завантаження вагону № 68288430 відповідно до його вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця»було сплачено 3124,80 грн. + 911,08 грн. = 4035,88 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній.

12 липня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати останнім понесені позивачем збитки, однак вищезазначена залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Виходячи із вищевикладеного, сума збитків ВАТ «Центренерго», складає: 4035,88 грн.

25) 23.04.2006 року на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 66762410, що підтверджується залізничної накладною № 52639066.

Як вбачається з матеріалів справи, залізничною станцією «Миронівка»при контрольному переважуванні вагону № 68288430 (вантажовідправник ЦЗФ «Донецька»вантажовласник ДП «Вугілля України») було виявлено розбіжності між фактичною масою (брутто 96400 кг. нетто 74050 кг.) і масою (нетто 71 000 кг.,), зазначеною в накладній № 52639066, про що складено комерційний акт АК 317326/103/116 від 25.04.2006 року та акт загальної форми № 6296 від 25.04.2006 року.

Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 66762410 було перевантажено у вагон № 66374174.

За цей вагон нараховано провізну плату у сумі 3124,80 грн. в т.ч ПДВ згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджено накладною № 32051420 та довідкою виданою залізницею „перелік 3004" від 30.04.2006 року.

Крім того, згідно з акту загальної форми № 6296 від 25.04.2006 року, на ВАТ «Центренерго» були покладені витрати щодо виправлення комерційного браку в розмірі 682,64 грн. в т.ч. ПДВ.

Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ «Центренерго»підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 2904 від 29.04.2006 року (в т.ч. ПДВ).

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 687,32 грн. –заборгованості за виправлення комерційного браку, проте, як вбачається з наданих позивачем документів загальна сума заборгованості за виправлення комерційного акту складає 682,64 грн.

За умовами Договору № 1 –01/1 –П від 26.01.2004 року ВАТ «Центренерго»сплачує ДП «Вугілля України»залізничний тариф за кількість вугілля, що зазначена в актах звіряння і відповідно в актах прийняття –передачі. Оскільки надлишок вантажу вказується на загальних підставах, за нього вдруге було сплачено залізничний тариф.

Таким чином, у зв’язку з порушенням вимог щодо завантаження вагону № 66762410 відповідно до його вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця»було сплачено 3124,80 грн. + 682,64 грн. = 3807,44 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній.

12 липня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати останнім понесені позивачем збитки, однак вищезазначена залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Виходячи із вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 3807,44 грн.

26) 31.05.2006 року на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшли вагони № 67396622 та № 65348757, що підтверджується залізничними накладними № 48211663 та № 48211664.

Як вбачається з матеріалів справи, залізничною станцією «Миронівка»при контрольному переважуванні вагону № 68288430 (вантажовідправник ГОФ «Новопавлівська»ДП «Донбасатрацит»вантажовласник ДП «Вугілля України») було виявлено розбіжності між фактичною масою (брутто 94600 кг., 96600 кг.) і масою (нетто 91 000 кг. та 92060 кг.), зазначеною в накладних № 48211663 та № 48211664, про що складено комерційні акти АК 317345/124/139 від 30.05.2006 року, АК 317346/125/140 від 30.05.2006 року та акти загальної форми № 6406 від 30.05.2006 року та № 6407 від 30.05.2006 року.

Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагонів № 67396622 та № 65348757 було перевантажено у вагон № 67388181.

За цей вагон нараховано провізну плату у сумі 3124,80 грн. в т.ч ПДВ згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджено накладною № 32051690 та довідкою виданою залізницею „перелік 0206" від 02.06.2006 року.

Крім того, згідно з актів загальної форми № 6406 від 30.05.2006 року та № 6407 від 30.05.2006 року на ВАТ «Центренерго» були покладені витрати щодо виправлення комерційного браку в розмірі 993,36 грн. в т.ч. ПДВ. Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ «Центренерго»підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 0406 від 04.06.2006 року (в т.ч. ПДВ).

За умовами Договору № 1 –01/1 –П від 26.01.2004 року ВАТ «Центренерго»сплачує ДП «Вугілля України»залізничний тариф за кількість вугілля, що зазначена в актах звіряння і відповідно в актах прийняття –передачі. Оскільки надлишок вантажу вказується на загальних підставах, за нього вдруге було сплачено залізничний тариф.

Таким чином, у зв’язку порушенням вимог щодо завантаження вагонів № 67396622 та № 65348757 відповідно до їх вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця»було сплачено 3124,80 грн. + 993,36 грн. = 4118,16 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній.

23 червня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати останнім понесені позивачем збитки, однак вищезазначена залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Виходячи із вищевикладеного, сума збитків ВАТ «Центренерго», складає: 4118,16 грн.

27) 23.06.2006 року на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 65293961, що підтверджується залізничної накладною № 52698727.

Як вбачається з матеріалів справи, залізничною станцією «Миронівка»при контрольному переважуванні вагону № 68288430 (вантажовідправник ГОФ «Центросоюз»ГП «Свердловантрацит»вантажовласник ДП «Вугілля України») було виявлено розбіжності між фактичною масою і масою зазначеною в накладній № 52698727, про що складено комерційний акт АК 317355/113/182 від 20.06.2006 року та акт загальної форми № 6486 від 21.06.2006 року.

Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 65293961 було перевантажено у вагон № 68748433.

За цей вагон нараховано провізну плату у сумі 3235,20 грн. в т.ч ПДВ згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджено накладною № 32051864 та довідкою виданою залізницею „перелік 2506" від 25.06.2006 року.

Крім того, згідно з акту загальної форми № 6486 від 21.06.2006 року на ВАТ «Центренерго» були покладені витрати щодо виправлення комерційного браку в розмірі 1335,60 грн. в т.ч. ПДВ.

Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ «Центренерго»підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 2806 від 28.06.2006 року (в т.ч. ПДВ).

За умовами Договору № 1 –01/1 –П від 26.01.2004 року ВАТ «Центренерго»сплачує ДП «Вугілля України»залізничний тариф за кількість вугілля, що зазначена в актах звіряння і відповідно в актах прийняття –передачі. Оскільки надлишок вантажу вказується на загальних підставах, за нього вдруге було сплачено залізничний тариф.

Таким чином, у зв’язку з порушенням вимог щодо завантаження вагону № 65293961 відповідно до його вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця»було сплачено 3235,20 грн. + 1335,60 грн. = 4570,80 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній.

12 липня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою відшкодувати останнім понесені позивачем збитки, однак вищезазначена залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Виходячи із вищевикладеного, сума збитків ВАТ «Центренерго», складає: 4570,80 грн.

Загальна сума списаних залізницею з рахунку позивача коштів за перевантаження вагонів складає: 24 504,95 грн. = 3981,18 грн. + 3991,49 грн. + 4035,88 грн. + 3807,44 грн. + 4118,16 грн. + 4570,80 грн.

Відповідно до умов Договору відповідач зобов’язувався постачати позивачу вугілля згідно вимог Статуту залізниць України.

Стаття 32 Статуту залізниць України зазначає, що вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона.

П. 7.1 Договору, сторони обумовили, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за Договором сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Тобто, відповідач в порушення умов Договору належним чином не забезпечив поставку вугілля позивачу, у зв’язку з чим, останній поніс витрати в сумі 24 504,95 грн.

Відповідно до частини 1 статті 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зокрема, пунктом 4 встановлено, що відправник зобов’язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення.

В Додатку 14 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення «Правила розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах»встановлено, що вантажі повинні розміщуватись і кріпитись у вагонах при перевезенні рівномірно по всіх візкам, згідно умов підпункту 4.3 пункту 4 глави 1.

Відповідно до пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до п. 2.5 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (далі-Правила), платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.

Розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.

Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу.

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику(п.2.6. Правил).

Пунктом 2.8. Правил визначено, що після закінчення звітного місяця розрахунковий підрозділ видає платнику виписку з особового рахунку.

Крім того, слід зазначити, що зазначена правова позиція підтверджується постановою ВГСУ від 28.10.2008 року по справі № 12/360.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов’язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення : протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (виключає його відповідальність).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення збитків нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 451475,51 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32-34, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Вугілля України” (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1; фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 22927045) 451 475 (чотириста п’ятдесят одну тисячу чотириста сімдесят п’ять) грн. 51 коп. збитків, 4 514 (чотири тисячі п’ятсот чотирнадцять) грн. 76 коп. держмита та 106 (сто шість) грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М.Спичак

Дата підписання рішення

27.02. 2010р.