Рішення № 8956303, 05.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/35-11/46005.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД”

прозобов’язання вчинити дії

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД”

простягнення 352 648,22 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Утіралова А.М. –представник

від відповідача Смикал Я.Й., Твердохлєбов Є.Г. –представники Рішення прийняте 05.02.2010, оскільки 10.11.2009, 18.12.2009 та 22.01.2010 в судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” про визнання Договору про надання послуг від 01.12.2008 в частині отримання оплати за опалення та холодного і гарячого водопостачання та водовідведення недійсним, зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” внести зміни до Договору про надання послуг від 01.12.2008 в частині отримання оплати за надання опалення, холодного і гарячого водопостачання та водовідведення, зобов’язання відповідача при формуванні цін на послуги опалення та гарячого водопостачання виходити з розрахунку ринкової ціни за куб газу, а на послуги з холодного водопостачання та водовідведення -використовувати тарифи, за якими ці послуги надаються ВАТ “АК “Київводоканал”, та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” 100000,00 грн.

В межах справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” звернулось з зустрічним позовом про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД” 352648,22 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2009 у справі № 40/35 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД” задоволено частково, визнано Договір про надання послуг від 01.12.2008 в частині отримання оплати за опалення та холодного і гарячого водопостачання та водовідведення недійсним, зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” внести зміни до Договору про надання послуг від 01.12.2008 в частині отримання оплати за опалення та холодного і гарячого водопостачання та водовідведення, зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” при формуванні цін на послуги опалення та гарячого водопостачання виходити з розрахунку ринкової ціни за куб газу, а холодного водопостачання та водовідведення використовувати тарифи, за якими ці послуги надаються ВАТ “АК “Київодоканал”, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД” в частині стягнення боргу у розмірі 100000 грн. залишено без розгляду, у позовних вимогах за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2008 у справі № 40/35 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В ході нового розгляду справи позивач за первісним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач нав’язав позивачу підписання спірного Договору на невигідних умовах з використанням тяжких для позивача обставин, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 233 Цивільного кодексу України. Змушуючи позивача укласти спірний Договір, відповідач незаконно використав нормативний акт, який згодом було скасовано - розпорядження КМДА від 27.11.2009 № 1663, дія якого не поширювалась на суб’єктів Договору і на відносини, що склалися між сторонами. На думку позивача за первісним позовом, відповідач не є суб'єктом надання житлово-комунальних послуг та не може встановлювати тарифи для позивача за первісним позовом. Крім цього, відповідач за первісним позовом не мав права укладати спірний Договір без одержання сертифікату відповідності послуг та ліцензії на здійснення такого виду діяльності, тому розділ 3 Договору підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”. Також позивач зазначає, що у зв’язку з самовільним відключенням відповідачем холодного та гарячого водопостачання, а також опалення у приміщеннях позивача у холодну пору року позивачем були понесені збитки у розмірі 100000,00 грн.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечує посилаючись на те, що Договір від 01.12.2008 та розпорядження КМДА не пов’язані між собою в дії, і зобов’язання повинні виконуватись згідно умов Договору. Вимоги про зобов’язання внести зміни до договору позивачем не обґрунтовувались, а також позивачем не здійснювались дії для вирішення суперечностей та розбіжностей по Договору в порядку, визначеному умовами Договору та ст. 651 Цивільного кодексу України.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” обґрунтовані несвоєчасним та не в повному обсязі виконанням зобов’язань за Договором від 01.12.2008 щодо оплати отриманих послуг.

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечує, оскільки вважає, що позивачем завищені тарифи на надані послуги та при нарахування позивач використовував розпорядження КМДА від 27.11.2009 № 1663, яке згодом було скасовано, та дія якого не поширювалась на суб’єктів Договору і на відносини, що склалися між сторонами

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

По первісному позову.

За договором про надання послуг від 01.12.2008, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД” (замовник), виконавець зобов’язався надавати замовнику послуги із забезпечення теплопостачання, гарячого і холодного водозабезпечення приміщень, займаних замовником, та мереж пожежогасіння на 1-8 поверхах та 4 секцій у будинку № по провулку Лабораторному, а також передачі електричної енергії від ТП 746 до ЩС в щитовій виконавця; обслуговування і ремонту інженерних мереж та обладнання, за допомогою яких забезпечується надання вищезазначених послуг.

Фактично Договір був підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД” 24.12.2008 після узгодження редакції Договору з урахуванням протоколу розбіжностей (листи № 117 від 09.12.2008, № 61 від 16.12.2008, № 60 від 15.12.2008, № 130 від 22.12.2008 та № 65 від 24.12.2008).

Термін дії Договору – з 01.12.2008 по 30.04.2009 (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1.1 Договору за надані послуги по забезпеченню холодною водою замовник сплачує виконавцю 20% від показів будинкового водолічильника (після встановлення замовником лічильників відповідно до п. 2.4.5 цього Договору, розрахунки ведуться за показаннями встановлених на стояках лічильників) і за тарифом для категорій споживачів, що входять до “Переліку окремих суб’єктів господарювання –споживачів теплової енергії, послуг з централізованого опалення та постачання холодної і гарячої води та водовідведення” (надалі Перелік) відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 № 1663 “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих суб’єктів господарювання”.

24.12.2008 Указом Президента України №1199/2008 «Про скасування рішень голови Київської міської державної адміністрації»розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 № 1663 “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих суб’єктів господарювання” скасовано. У зв’язку з цим позивач за первісним позовом вважає, що застосування тарифів згідно даного розпорядження є незаконним, і скасування розпорядження є підставою для визнання спірного Договору недійсним.

Однак, такі твердження позивача суд визнає помилковими.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплений принцип свободи договору -сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Сторони мають право встановлювати ціну в договорі на власний розсуд.

В даному випадку, сторони у п. 3.1.1 Договору досягли згоди та визначили умови договору щодо плати за надані послуги за забезпечення холодною водою, опалення приміщень, постачання гарячої води, водовідведення, взявши за основу розрахунку тарифи, затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 № 1663.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює умови чинності правочину, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу цивільної дієздатності; наявність об’єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його адекватність внутрішній волі учасника правочину; спрямованість волі учасника правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цих вимог є підставою для недійсності правочину (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

На момент укладення договору розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 № 1663 “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих суб’єктів господарювання” було чинним. Тому скасування в подальшому вищевказаного розпорядження з огляду на положення ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України не може слугувати підставою для визнання укладеного сторонами Договору недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Під тяжкими обставинами необхідно розуміти не будь-яке несприятливе матеріальне, фінансове, соціальне чи інше становище, а його крайні форми.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” зазначено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Позивачем за первісним позовом, відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що при укладенні спірного Договору позивач знаходився у вкрай важкому матеріальному, фінансовому чи соціальному становищі.

За таких обставин, твердження позивача за первісним позовом про те, що спірний Договір вчинено під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, є недоведеними.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Предметом Договору про надання послуг є забезпечення теплопостачання, гарячого і холодного водозабезпечення приміщень займаних замовником.

Частиною 3 ст. 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначено, що певні види господарської діяльності у сфері житлово-комунальних послуг підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до п. 73 ст. 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” такі види господарської діяльності, як виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії підлягають ліцензуванню.

Згідно зі ст. 23 Закону України “Про теплопостачання” господарська діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про теплопостачання” теплопостачання (постачання теплової енергії) - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам;

магістральна теплова мережа - комплекс трубопроводів і споруд, що забезпечують транспортування теплоносія від джерела теплової енергії до місцевої (розподільчої) теплової мережі;

місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача;

теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Однак, як свідчать обставини справи, відповідач за первісним позовом для надання послуг за Договором не виробляв товарну продукцію на об'єктах сфери теплопостачання для потреб споживачів, а лише забезпечував опалення і підігрів води у розташованому по пров. Лабораторному, 1 будинку з використанням власної котельні. Таким чином, послуги, які надавалися відповідачем за первісним позовом, не можуть бути розцінені як діяльність, що підлягає ліцензуванню згідно зі ст. 23 Закону України “Про теплопостачання”.

Враховуючи викладене позовні вимоги в частині визнання недійсним Договору про надання послуг від 01.12.2008 в частині отримання оплати за опалення та холодного і гарячого водопостачання та водовідведення (розділ 3 Договору) задоволенню не підлягають.

Позивачем також заявлені вимоги про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” внести зміни до Договору про надання послуг від 01.12.2008 в частині отримання оплати за надання опалення, холодного і гарячого водопостачання та водовідведення та зобов’язання відповідача при формуванні цін на послуги опалення та гарячого водопостачання виходити з розрахунку ринкової ціни за куб газу, а холодного водопостачання та водовідведення використовувати тарифи, за якими ці послуги надаються ВАТ “АК “Київводоканал”.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений ст. 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 6.1 Договору усі суперечності та розбіжності вирішуються сторонами за взаємною згодою, а у випадку недосягнення такої –за рішенням господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з п. 4.1 Договору термін дії цього Договору: з 01.12.2008 до 30.04.2009.

Позивачем за первісним позовом заявлено вимоги про внесення змін до Договору про надання послуг від 01.12.2008 в частині отримання оплати за надання опалення, холодного і гарячого водопостачання та водовідведення.

Вимоги про внесення змін до Договору саме в період його дії позивачем за первісним позовом не заявлялось.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України договір вважається зміненим з моменту набрання чинності рішенням суду, а станом на момент розгляду справи дія Договору про надання послуг від 01.12.2009 припинена, позовні вимоги в частині внесення змін до Договору про надання послуг від 01.12.2008 в частині отримання оплати за надання опалення, холодного і гарячого водопостачання та водовідведення задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем за первісним позовом не наведено підстав та правового обґрунтування вимог про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” внести зміни до Договору про надання послуг від 01.12.2008 в частині отримання оплати за надання опалення, холодного і гарячого водопостачання та водовідведення та зобов’язання відповідача при формуванні цін на послуги опалення та гарячого водопостачання виходити з розрахунку ринкової ціни за куб газу, а холодного водопостачання та водовідведення використовувати тарифи, за якими ці послуги надаються ВАТ “АК “Київводоканал”. Змісту таких вимог та, які саме конкретні дії Товариство з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” повинно вчинити для внесення змін до Договору, які конкретно зміни необхідно внести, а також який саме розрахунок відповідач зобов’язаний використовувати про формуванні цін на послуги опалення та гарячого водопостачання та, які тарифи використовувати при розрахунку ціни холодного водопостачання та водовідведення, позивач також не вказав.

Зазначені вимоги заявлені позивачем про абстрактне зобов’язання до вчинення дій, та задоволення таких позовних вимог унеможливлене вимогами статті 84 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд може зобов’язати вчинити лише конкретні дії.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД” просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” збитки у розмірі 100000,00 грн. пов’язані з ненадання відповідачем послуг.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (стаття 225 Господарського кодексу України).

У відповідності з положеннями ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Обов’язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язань.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України.

Обов’язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та її вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто, збитки - це об’єктивне зменшення яких-небудь майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов’язань наступає об’єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов’язань та яке ґрунтується на точних даних, безспірно підтверджуючих можливість отримання кредитором доходів у разі, якщо зобов’язання було би виконано.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку, це стосувалося Товариства з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД”, яке мало довести факт понесення заявленої до стягнення суми збитків.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД”, обґрунтовуючи суму заявлених збитків, зазначає, що у зв’язку з відключенням у холодну пору року відповідачем за первісним позовом холодного та гарячого водопостачання, а також опалення у приміщеннях займаних позивачем за первісним позовом, останній поніс збитки пов’язані з обігрівом приміщень за допомогою електроприладів, був змушений викликати спеціалістів АЕК “Киїенерго”, які проводили профілактичні роботи та попереджали виникнення пожежі внаслідок перевантаження мереж, а також з ініціативи орендарів з позивачем за первісним позовом було розірвано чотири договори оренди, а для тих, орендарів, що залишились, знижено орендну плату.

Доказів на підтвердження понесення позивачем за первісним позовом заявленого розміру збитків суду не надано.

Наведена сума витрат на відновлення приміщення не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують понесення позивачем витрат на відновлення приміщення, оскільки вимоги ґрунтуються на припущеннях, що не дає підстав вважати обґрунтованими доводи Товариства з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД” про достовірний розмір заявленої суми збитків.

Враховуючи викладене, первісний позов задоволенню не підлягає.

У зв’язку з відмовою в первісному позові судові витрати покладаються на позивача за первісним позовом відповідно до положень ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

По зустрічному позову.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” обґрунтовані несвоєчасним та не в повному обсязі виконанням зобов’язань за Договором від 01.12.2008 щодо оплати отриманих послуг.

Згідно з п. 4.1 Договору термін дії цього Договору: з 01.12.2008 до 30.04.2009.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору за надані послуги по забезпеченню холодною водою замовник сплачує виконавцю 20% від показів будинкового водолічильника (після встановлення замовником лічильників відповідно до п. 2.4.5 цього Договору, розрахунки ведуться за показаннями встановлених на стояках лічильників) і за тарифом для категорій споживачів, що входять до “Переліку окремих суб’єктів господарювання –споживачів теплової енергії, послуг з централізованого опалення та постачання холодної і гарячої води та водовідведення” (надалі Перелік) відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 № 1663 “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих суб’єктів господарювання”.

3.1.2 За надання послуг по опаленню замовник сплачує виконавцю вартість послуг за тарифом для категорій споживачів, що входять до переліку з рорахунку 3000 кв.м опалюваної площі приміщень замовника.

3.1.3 За постачання гарячої води замовник сплачує в об’ємі 25% від показів будинкового водолічильника (після встановлення Замовником лічильників відповідно до п.2.4.5 цього Договору, розрахунки ведуться за показаннями встановлених на стояках лічильників) і за тарифом для категорій споживачів, що входять до переліку.

3.1.4 За водовідведення замовник сплачує виконавцю в об’ємі 45% від показів будинкового водолічильника (після встановлення Замовником лічильників відповідно до п. 2.4.5 цього Договору, розрахунки ведуться за показаннями встановлених на стояках лічильників) за тарифом для категорій споживачів, що входять до Переліку.

3.1.5 За послуги наданні згідно п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4 нараховуються накладні витрати в розмірі 30% від їх вартості.

3.1.6. За користування електромережею від ТП до ЩС замовник сплачує виконавцю 10% від вартості спожитої замовником електричної енергії згідно акту спожитої електроенергії та за тарифами АЕК “Київенерго”.

3.1.7 За вивіз ТПВ замовник компенсує виконавцю 45% вартості послуг транспортної організації згідно сплачених виконавцем рахунків.

3.1.8 В грудні 2008 року замовник компенсує плату за землю в розмірі 23 % від фактично сплаченої виконавцем суми та відповідно до акту заміру земельної ділянки (Додаток № 3) з нарахуванням ПДВ у розмірі 20 %. З 1 січня 2009 року плата за користування землею буде регулюватись договором сервітуту.

До Договору від 01 грудня 2008 року сторони підписали Додаток № 2 –Схему розрахунку за надання послуг, якою визначили ціни за послуги: 1.1. Забезпечення холодною водою за куб.м. 26,80 грн. з ПДВ по розрахунку 20 % від показів будинкового лічильника за грудень 2008р. –січень 2009 р.; 1.2. Опалення за 1 кв.м. 51,14 грн. з ПДВ (з розрахунку 3000,00 кв.м. площа офісних приміщень множиться на 51,14 грн.); 1.3. Постачання гарячої води за куб.м.141,49 грн. з ПДВ з розрахунку 25 % від показів будинкового лічильника за грудень 2008р. –січень 2009 р.; 1.4. Водовідведення за куб.м. 15,96 грн. з ПДВ з розрахунку 45 % від показів будинкового лічильника за грудень 2008р. –січень 2009 р. Як нормативний документ для визначення ціни зазначений в Схемі Перелік згідно Розпорядження КМДА від 27.11.2008р. № 1663.

Відповідно до п. 3.2 Договору для проведення вказаних розрахунків станом на 20 число кожного місяця представниками сторін знімаються покази лічильників та складається відповідний акт звірки.

Згідно з п. 3.3 Договору замовник вносить платежі на рахунок виконавця не пізніше 5-ти банківських днів після отримання рахунків разом з документами, що підтверджують обсяг наданих послуг.

25.12.2008 та 21.01.2009 Товариством з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” листами № 133 від 25.12.2008 та № 7 від 21.01.2009 були надані відповідачу за зустрічним позовом рахунки № 734 від 29.12.2008, рахунок № 24 від 20.01.2009, акти звіряння за грудень 2008, акти звіряння за грудень 2008 року –січень 2009 року, акти виконаних робіт по комунальних послугах, акти на відшкодування фактичних витрат згідно договору, платіжне доручення № 858 від 11.12.2008, рахунок-фактуру № GA-028717 від 05.12.2008, платіжне доручення № 28 від 19.01.2009, рахунок-фактуру № GA-0000133 від 09.01.2009.

Відповідачем за зустрічним позовом отримані акти підписано не було.

Проте, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений відповідачем за зустрічним позовом розрахунок сум за надані послуги, суду не надано

Свої заперечення щодо сплати виставлених рахунків Товариство з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД” обґрунтовує тим, що позивачем за зустрічним позовом було неправомірно нараховано завищені тарифи на послуги, а також порушенням його прав щодо отримання документів, що підтверджували обсяг наданих послуг.

Як встановлено вище судом, сторонами було погоджено у Договорі розрахунок плати за надані послуги за тарифами затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 № 1663.

Отримання відповідачем за зустрічним позовом документів, що підтверджують обсяг наданих послуг підтверджується підписами представників його представників, листуванням між сторонами, також наданням самим відповідачем за зустрічним позовом суду вказаних документів.

Згідно з п. 2.4.1 Договору замовник зобов’язаний вносити плату за надані послуги своєчасно і в повному обсязі.

Судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом надані Товариству з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД” платні послуги щодо теплопостачання, гарячого і холодного водозабезпечення займаних останнім приміщень в грудні 2008 року –січні 2009 року, у зв'язку з чим у останнього виникло зобов’язання оплатити ці послуги.

Надання та отримання послуг за Договором підтверджується знятими показниками лічильників зафіксованими в актах звіряння, а також частковою сплатою відповідачем за зустрічним позовом наданих послуг.

У зв’язку з частковою сплатою наданих у грудні 2008 року та січні 2009 року послуг у відповідача за зустрічним позовом утворилась заборгованість у розмірі 347972,49 грн. –по рахунку № 734 від 29.12.2008 у розмірі 227037,28 грн. та по рахунку № 24 від 20.01.2009 у розмірі 120935,21 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” про стягнення 347 972,49 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Позивачем за зустрічним позовом також заявлено вимогу про стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені у розмірі 4675,73 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 3.4 Договору замовник за прострочення платежу сплачує пеню в розмірі 0,15% від суми платежу за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В даному випадку розмір пені, передбачений умовами Договору, не перевищує розмір пені, встановлений законом, тому при розрахунку пені підлягає застосуванню розмір пені, погоджений сторонами у Договорі.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання щодо оплати наданих послуг відповідач за зустрічним позовом виконав неналежним чином, відповідно до п. 3.4 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України, відповідач повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню, розмір якої за розрахунком суду з урахуванням того, що згідно з п. 3.3 Договору прострочення настає після спливу 5-ти банківських днів з дня отримання рахунку, становить 4576,47 грн.

Враховуючи вищевикладене, зустрічний позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. У первісному позові відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Констеб ЛТД” (01133, м.Київ, пров. Лабораторний, 1, ідентифікаційний код 30192071, р/р 260032827 у ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 300335, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбон ЛТД” (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, ідентифікаційний код 21647378, р/р 26009380000028 в Київській міській філії АКБ “Укрсоцбанк”) заборгованість у розмірі 347972 (триста сорок сім тисяч дев’ятсот сімдесят дві) грн. 49 коп., пеню у розмірі 4576 (чотири тисячі п’ятсот сімдесят шість) грн. 47 коп., державне мито у розмірі 3525 (три тисячі п’ятсот двадцять п’ять) грн. 49 коп. та 117 (сто сімнадцять) грн. 97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

4. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 26.02.2010