Рішення № 89544766, 29.05.2020, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/11801/17

Провадження № 2/947/798/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольга Михайлівна про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2017 року позивач звернулась до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким визнати заповіт громадянина Ізраїлю ОСОБА_4 від 07.07.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу (в реєстрі зареєстрований за № 646) ОСОБА_5 , недійсним. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу.

Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув насильницькою смертю її брат ОСОБА_4 . За фактом вбивства було розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України, під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження позивачу стало відомо про наявність заповіту, який було складений 07 липня 2016 року ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_2 .

Позивач стверджує той факт, що усе своє майно ОСОБА_4 заповів абсолютно невідомій особі, про яку жодного разу він не згадував, а від так, є підстави вважати, що даний заповіт не відповідає його внутрішній волі та не є вільним. Також за параметрами розпису особи на заповіті - розпис відрізняється від звичайного розпису ОСОБА_4 , тому існують обґрунтовані підстави вважати, що або ОСОБА_4 перебував під впливом, або підпис на заповіті виконано не особою заповітодавцем.

У зв`язку з чим позивач вважає, що заповіт, складений її братом, повинен бути визнаний недійсним, а вона повинна успадкувати майно померлого, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 11.10.2017 року провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання.

Одночасно з подачею позову, представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив до розгляду справи по суті накласти арешт на: квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2017 року були вжиті заходи забезпечення позову.

19.02.2017 року представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_1 звернувся з клопотанням, в якому просив витребувати у Слідчого СВ Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 42), встановивши строк витребування 5 робочих днів з дня отримання ухвали: належним чином завірену копію почеркознавчої експертизи з матеріалів кримінального провадження № 12017160500000599, а саме: експертний висновок підпису ОСОБА_4 у складеному заповіті від 07 липня 2016 року, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольгою Михайлівною (в реєстрі зареєстрований за № 646) здійснені в рамках досудового провадження №12016160500007556. Також надав список осіб, яких просив викликати та допитати в якості свідків: ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 ; ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_6 ; ОСОБА_10 , який проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

Ухвалою суду від 19.02.2018 року вказані клопотання представника позивача було задоволено.

Крім того, ухвалою суду від 22.06.2018 року про забезпечення доказів було задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_2 та витребовано з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ БУДИНОК» договори про надання послуг з обслуговування будинку, утримання загального майна, договір про житлово-комунальні послуги укладені ОСОБА_4 із ТОВ «Наш будинок» у період із 2013 по 2017 рік щодо квартири АДРЕСА_1 ; з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради договір із забудовником укладений із ОСОБА_4 , заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, заяви та документи, які стали підставою для проведення державної реєстрації речових прав на квартиру АДРЕСА_1 ; у Слідчого СВ Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 42) документи, які залучені до матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160500007556, а саме: оригінал заповіту від 07.07.2016 року зареєстрований в реєстрі за № 646; примірник розписки від 29.01.2014 року; примірник заяви № 76153.4.2.1 про оформлення платіжної картки «ВСБанк» від 09.01.2014 року; примірник заяви № 76153.4.1.1 про оформлення платіжної картки «ВСБанк» від 09.01.2014 року; примірник заяви про визначення кодованого слова від 09.01.2014 року; примірник заяви № 76153.4.1.1 про відкриття поточного рахунку; примірник довіреності від 22.09.2005 року за № 2922; примірник купівлі-продажу квартири за № 3769 від 09.09.2005 року; примірник розписки від ОСОБА_12 від 17.07.2009 року; договір про намір від 06.08.2005 року; акт прийому-передачі від 20.12.2010 року; примірник згоди № 2 з адвокатом від 11.08.2015 року; примірник фотокопії договору купівлі-продажу від 08.05.2005 року; примірник фотокопії довіреності від 19.12.2014 року; примірник пам`ятки про права та обов`язки потерпілого на 3-х аркушах; примірник протоколу допиту в якості потерпілого ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12015160500006838 від 11.08.2015 року на 5 аркушах.

На виконання вимог даної ухвали, 13 вересня 2018 року Приморський ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області надіслав на адресу суду матеріали кримінального провадження № 12017160500000599 від 03.02.2018 року в 1 томі на 338 аркушах.

04 жовтня 2018 року представник відповідач ОСОБА_2 - ОСОБА_13 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив призначити по справі судову почеркознавчу експертизу документів, проведення якої доручити експертам Одеського науково-дослідний інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026. м. Одеса, вул. Ланжеронівська. 21. тел. НОМЕР_5. НОМЕР_1 . Електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_8 ).

На розгляд та вирішення експерта поставити такі питання: Чи виконано підпис та рукописний текст фамілії та ініціалів « ОСОБА_4 » в графі підпис в оригіналі заповіту від 07.07.2016 року зареєстрованому в реєстрі за № 646 приватним нотаріусом ОМН Димерлій О.М. саме ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , або іншою особою? Чи виконано підпис та прізвище з ініціалами « ОСОБА_4 » в графі 7 реєстру нотаріальних дій за номером нотаріальної дії № 646 від 07.07.2016 року саме ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 або іншою особою.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2018 року вказане клопотання було задоволено, призначено судову почеркознавчу експертизу, на час виконання якої провадження у справі зупинено.

Проте, 26 лютого 2018 року матеріали цивільної справи були повернуті до суду без виконання судової експертизи у зв`язку з ненаданням додаткових матеріалів та оплати рахунку вартості експертизи.

Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року провадження у справі було поновлено.

В ході судового засідання 19 квітня 2019 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_14 звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів, в якій, з метою в подальшому призначення судово-почеркознавчої експертизи, просив: Витребувати з Приморського районного суду міста Одеси завірені копії історій хвороб ОСОБА_4 , вилучених співробітниками Приморського ВП у м.Одесі ГУНП в Одеській області під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016160500007556 з КУ Міська клінічна лікарня №10 та Військово - медичного клінічного центру Південного регіону, які зберігаються у матеріалах справи № 522/10909/17. Витребувати від Приморського відділу поліції у місті Одеса ГУНГІ в Одеській області (65026, місто Одеса, вулиця Грецька,42) завірені копії історій хвороб ОСОБА_4 , вилучених співробітниками Приморського ВП у м.Одесі ГУНП в Одеській області під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016160500007556 з КУ Міська клінічна лікарня №10 та Військово - медичного клінічного центру Південного регіону. Витребувати з Одеського державного нотаріального архіву (65014, місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, будинок 92А): оригінал довіреності, посвідченої 22.09.2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Нефедовою Т.О.. зареєстрованої в реєстрі під № 2922; оригінал довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кончаковою Т.О., зареєстрованої в реєстрі під №489. Витребувати від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Главацького Володимира Андрійовича ( АДРЕСА_9 ) оригінал договору купівлі - продажу, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_16 , посвідченого 08.04.2005 року, зареєстрованого в реєстрі під номером 1486. Витребувати від Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, місто Одеса, вулиця Черняховського.6): оригінал заяви ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.07.2014 року, оригінал картки прийому заяви №14411657, оригінали інших документів, підписаних власноручно ОСОБА_4 , які зберігаються в реєстраційній справі №409222451101 на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_10 . Витребувати з Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради» (код ЄДРПОУ 03350290, місто Одеса, вулиця Троїцька, 25): оригінал заяви ОСОБА_4 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_11 . оригінали інших документів, підписаних власноручно ОСОБА_4 , які зберігаються в реєстраційній справі на даний об`єкт нерухомого майна: оригінал заяви ОСОБА_4 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_12 , оригінали інших документів, підписаних власноручно ОСОБА_4 , які зберігаються в реєстраційній справі на даний об`єкт нерухомого майна. Витребувати від Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (місто Одеса, вулиця Преображенська,44): оригінал заяви - анкети ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі якої ІНФОРМАЦІЯ_6 йому був виданий паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 ; оригінал заяви ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі якої 11.02.2016 року Приморським РВ у місті Одесі ГУДМС в Одеській області йому був виданий паспорт громадянина України НОМЕР_3 .

Ухвалою суду від 19 квітня 2019 року заяву представника відповідача було задоволено.

У судовому засіданні 20 червня 2019 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_14 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив: Призначити по справі судову - почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити наступні питання: Чи виконано підпис та рукописний текст фамілії та ініціалів « ОСОБА_4 » в графі підпис в оригіналі заповіту від 07.07.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М.. зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 646. саме ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , або іншою особою? Чи виконано підпис та прізвище з ініціалами « ОСОБА_4 » в графі 7 реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М за номером нотаріальної дії № 646 від 07.07.2016 року саме ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , або іншою особою ?

Проведення експертизи доручити експертам Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Надати згоду на використання експертами Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України почерку і підписів ОСОБА_4 які містяться у документах, приєднаних до матеріалів кримінального провадження №12017160500000599, у якості зразків його почерку і підписів.

Зобов`язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольгу Михайлівну ( м. Одеса АДРЕСА_14) надати за клопотанням/вимогою судових експертів у призначену судовими експертами дату оригінал реєстру для реєстрації нотаріальних дій за 2016 рік, який містить запис про нотаріальну дію під номером 646.

Зобов`язати Одеський державний нотаріальний архів (65014, місто Одеса, вулиця Академіка Корольова. будинок 92А) надати за клопотанням/вимогою судових експертів у призначену судовими експертами дату: оригінал довіреності, посвідченої 19.12.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кончаковою Т.О.. зареєстрованої в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій під №489; оригінал реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кончакової Т.О за 2014 рік. який містить запис про нотаріальну дію під номером 489: оригінал реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Нефедової Т.О. за 2006 рік. який містить запис про нотаріальну дію під номером 2922.

Зобов`язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Каназірську Тамару Павлівну (65014. місто Одеса, вулиця Базарна. 5/1) надати за клопотанням/вимогою судових експертів у призначену судовими експертами дату: оригінал реєстру для реєстрації нотаріальних дій за 2016 рік. який містить запис про нотаріальну дію під номером 255.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (місто Одеса, вулиця Преображенська,44) надати за клопотанням/вимогою судових експертів у призначену судовими експертами дату: оригінал заяви - анкети ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі якої 22.02.2016 року йому був виданий паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 .

Витрати на проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_2 .

Також представник відповідача просив залишити без розгляду клопотання про призначення експертизи, подане ним 19 квітня 2019 року.

Ухвалою суду від 20 червня 2019 року у справі була призначена судово-почеркознавча експертиза, на час виконання якої провадження зупинено.

06 квітня 2020 року до канцелярії суду надійшов Висновок експерта № 19-3345 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи № 520/11801/17, складений 29.10.2019 року, в якому зазначено, що: "Рукописний запис « ОСОБА_4 » та підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Підпис» у заповіті від 07.07.2016, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольгою Михайлівною, який зареєстрований в реєстрі за №646, виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою. Рукописний запис « Ротй - безбуквений елемент І.Д. » та підпис від імені ОСОБА_4 у графі 7 на сторінці 146 реєстру для реєстрації нотаріальних дій за №646 від 07.07.2016, виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою».

У зв`язку з чим, ухвалою суду від 07 квітня 2020 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання.

У судовому засіданні 29 травня 2020 року представник Одеської міської ради - Завальнюк Віталіна Андріївна звернулась до суду з заявою, в якій просила залучити Одеську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору вказуючи на те, що 27.03.2020 року на адресу Одеської міської ради надійшов лист від прокуратури Одеської області, в якому прокурором третього відділу процесуального керівництва прокуратури Одеської області Поповим С.М., зазначено, що спірні квартири повинні перейти у власність територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради у якості відумерлого майна, посилаючись на обставини, викладені у листі.

Також відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням, в якому просила скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2017 року, вказуючи на безпідставність вжитих заходів.

Ухвалами суду від 29 травня 2020 року у задоволенні даних заяв було відмовлено.

Слід зазначити, що 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Так в п. 9 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції 15 грудня 2017 року зазначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову вважаючи те, що волевиявлення ОСОБА_4 відповідає його волі та було вільним.

Третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольга Михайлівна звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області було складено актовий запис № 9759, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_4

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді: квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 81828184 від 05.03.2017 року.

За період життя, а саме 07 липня 2016 року ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого усе своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося, та взагалі усе те, що на день його смерті буде йому належати, на та що за законом матиме право, заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Зазначений правочин було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольгою Михайлівною та зареєстрований в реєстрі за № 646.

Як вбачається з матеріалів справи, у встановлений законом строк ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Димерлій О.М. з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1216, 1217 та 1220 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) та здійснюється за заповітом, або за законом та відкривається внаслідок смерті цієї особи.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до статей 1233, 1234, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Згідно статті 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (ст. 1234 ЦК України).

Отже, оскільки заповіт є, перш за все, юридичною угодою, тому всі правила чинного законодавства, які стосуються питання недійсності угод, в однаковому ступеню відносяться й до заповіту. Заповіт як угода, яка проявляє волю заповідача щодо розпорядження належним йому майном після його смерті, вимагає посвідчення дійсності волевиявлення й тотожності волі заповідача і змісту заповіту, тому закон пред`являє до заповіту підвищені вимоги в дотриманні умов укладання заповіту.

Заповіт, як вид одностороннього правочину (дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, повинен відповідати загальним вимогам, додержання яких є необхідними для чинності правочину, серед яких, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ст. 202, ч.2 ст. 203 ЦК України).

Цивільний кодекс України проголошує принцип свободи заповіту, відповідно до якого заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних , родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Крім того, він може без зазначення будь-яких причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Підставою для задоволення позовних вимоги позивачем зазначено, що волевиявлення ОСОБА_4 не було вільним і не відповідало його волі, спірний заповіт він не підписував.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв`язку з недодержанням у момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених ст.203 ЦК. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом(нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 2,3 ст.203 ЦК України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Відповідно до вимог ст.1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути підписаний особисто заповідачем.

Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спорів у зв`язку зі спадкуванням за заповітом суд повинен застосовувати правила глави 85 ЦК України та враховувати, що заповідач, зокрема, має право: 1) призначити своїми спадкоємцями фізичних осіб, незалежно від наявності в нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (частина перша статті 1235 ЦК); 2) без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, крім тих, які мають право на обов`язкову частку у спадщині; у разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність (частини друга, третя, четверта статті 1235 ЦК) 3) охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати в майбутньому. Якщо він розподілив між спадкоємцями лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав (частини перша, третя статті 1236 ЦК) ; 4) зробити у заповіті заповідальний відказ, відказоодержувачами у якому можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом (стаття 1237 ЦК) ; 5) зобов`язати спадкоємців до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема, щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання, дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети (стаття 1240 ЦК); 6) обумовити виникнення права спадкування наявністю певної умови (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо), тобто скласти заповіт з умовою. Умова, визначена у заповіті, нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства (частини друга, третя статті 1242 ЦК); 7) установити сервітути щодо земельних ділянок, без зміни їх цільового призначення, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб (стаття 1246 ЦК); Заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК немає відповідного правила.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»Право на пред`явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, зокрема, недієздатною, малолітньою, неповнолітньою особою (крім осіб, які в установленому порядку набули повну цивільну дієздатність), особою з обмеженою цивільною дієздатністю, представником від імені заповідача, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257 ЦК є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

В матеріалах справи міститься висновок експертів Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС № 454П від 02.02.2017 року, в якому визначено, що: Підпис та прізвище з ініціалами « ОСОБА_4 » в графі підпис в оригіналі заповіту від 07.07.2016 року зареєстрованому в реєстрі за №646 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольгою Михайлівною примірник якого виконай на аркуші паперу формату А-4 білого кольору, виконані не ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а іншою особою з частковим наслідуванням підписів та почерку ОСОБА_4 Підпис та прізвище з ініціалами « ОСОБА_4 » в графі 7 реєстру нотаріальних дій за номером нотаріальної дії №646, виконані не ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а іншою особою з частковим наслідуванням підписів та почерку ОСОБА_4 .

Крім того, як зазначалось вище, за клопотання відповідача ухвалою суду від 20 червня 2019 року у справі була призначена судово-почеркознавча експертиза, на виконання якої 29.10.2019 року експертами Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз було складено висновок № 19-3345, в якомутакож зазначено, що: "Рукописний запис « ОСОБА_4 » та підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Підпис» у заповіті від 07.07.2016, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольгою Михайлівною, який зареєстрований в реєстрі за №646, виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою. Рукописний запис « Ротй - безбуквений елемент І.Д. » та підпис від імені ОСОБА_4 у графі 7 на сторінці 146 реєстру для реєстрації нотаріальних дій за №646 від 07.07.2016, виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою».

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

З урахуванням вищевказаних норм законодавства та беручи до уваги висновки двох різних експертних установ, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_3 в частині визнання недійсним заповіту обґрунтовані, заявлені відповідно до чинного законодавства, а від так підлягають задоволенню, оскільки під час розгляду справи знайшли своє підтвердження те, що ОСОБА_4 не підписував спірний заповіт.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсності, що передбачено ст.216 ЦК України. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язані повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а разі неможливості такого повернення, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу

Статтею 59 Конституції України гарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Представництво інтересів в суді як форма правничої допомоги полягає у сприянні особи у здійсненні нею права на захист, що є способом реалізації нею її прав та обов`язків, у разі неможливості з певних причин взаємодіяти із учасниками правових відносин. Одним із видів представництва є представництво за договором, тобто письмовою угодою, якою особа уповноважує іншу особу представляти її інтереси у правових правовідношеннях, як із судом так і з учасниками судового процесу.

У даному випадку, представництво інтересів позивача здійснював адвокат Кешкендій Денис Володимирович на підставі договору про надання правничої допомоги № 0206-02 від 06.02.2017 року

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак, на підтвердження надання правової допомоги, позивачем не було надано суду попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, в якому вказаний опис наданих послуг, а також не надано доказів сплати вартості за дані послуги, що, в свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні вимог в цій частині.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову в загальній сумі 8320 гривень.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольга Михайлівна про визнання заповіту недійсним є обґрунтованими та підлягаючими частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 202, 203, 215, 257, ч. 1 ст. 261, ч.4 ст. 267, 1217, 1220, 1233, 1247, 1257, 1270, Цивільного кодексу України, п.п. 16, 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 354,355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольга Михайлівна про визнання заповіту недійсним - задовольнити частково.

Визнати заповіт громадянина Ізраїлю ОСОБА_4 від 07.07.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу (в реєстрі зареєстрований за № 646) ОСОБА_5 - недійсним.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8320 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст рішення складено 01 червня 2020 року