Рішення № 89487237, 28.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

28 травня 2020 року справа №826/28254/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Савельєвої Анни Миколаївни (далі по тексту - відповідач)треті особиПублічне акціонерне товариство «Радикал Банк» (далі по тексту - третя особа 1, ПАТ «Радикал Банк») Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - третя особа 2, Фонд)провизнання протиправною бездіяльності щодо не включення до переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 09 липня 2015 року №8493 та зобов`язання надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Радикал Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 09 липня 2015 року №8493

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 09 липня 2015 року №8493 та просить суд зобов`язати відповідача надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Радикал Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 09 липня 2015 року №8493.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не доведена наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому така бездіяльність суперечить положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/28254/15 та призначено справу до судового розгляду на 11 квітня 2016 року.

На адресу суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» про зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України від 08 липня 2015 року та прийняття відповідного рішення.

Крім того, Публічним акціонерним товариством «Радикал Банк» надано суду заперечення на позовну заяву, за змістом яких останній просить відмовити у задоволенні позову повністю. У своїх запереченнях третя особа вказує на те, що при дослідженні обставин вчинення позивачем спірного правочину (транзакції) виявлено відсутність ознак фактичного проведення касової операції з отримання від позивача коштів та їх зарахування на його рахунок.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2016 року зупинено провадження в адміністративній справі №826/28254/15 до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На адресу суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі мотивоване тим, що очікування розгляду Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» може призвести до порушення прав позивача та відновлення таких прав у розумний строк.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року задоволено клопотання позивача та поновлено провадження у справі №826/28254/15, розгляд адміністративної справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 липня 2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Радикал Банк» укладено договір банківського рахунку №8493 відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк» відкрив поточний рахунок позивачу № НОМЕР_1 у гривні та зобов`язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування згідно діючого законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та чинних Умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві «Радикал Банк».

Згідно квитанції відділення №6 Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» від 09 липня 2015 року №11406 позивачем внесено на поточний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 194 800 грн. 00 коп.

Постановою Правління Національного банку України від 09 липня 2015 №452/БТ Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 липня 2015 року №130 «Про запровадження тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» з 10 липня 2015 року розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрацію.

Постановою Правління Національного банку України від 09 листопада 2015 №769 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк».

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 листопада 2015 року №203 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 10 листопада 2015 року та призначено Савельєву Анну Миколаївну уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» на два роки з 10 листопада 2015 року до 09 листопада 2017 року включно.

Згідно оголошення, розміщеного на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 13 листопада 2015 року Фонд розпочав виплати коштів вкладникам Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк». Для отримання коштів вкладники банку з 13 листопада 2015 року по 24 грудня 2015 року включно мали звернутись до установ банку-агента Фонду - Публічного акціонерного товариства «Банк кредит Дніпро».

16 листопада 2015 року позивач звернувся по телефону гарячої лінії до Публічного акціонерного товариства «Банк кредит Дніпро» з вимогою про виплату грошових коштів за Договором від 09 липня 2015 року №8493 у повному обсязі. Разом із тим, Публічне акціонерне товариство «Банк кредит Дніпро» повідомив, що кошти виплачуватись не будуть, оскільки відомості щодо них відсутні в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Листом від 17 листопада 2015 року №3323/15 відповідач повідомив позивача, що в результаті перевірки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) Публічним акціонерним товариством «Радикал Банк» протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації, було виявлено правочин, що був вчинений (укладений) між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Радикал Банк», а саме - транзакція щодо перерахування на користь позивача грошової суми з призначенням платежу «поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами» на суму 194 800,00 грн., дата вчинення транзакції 09 липня 2015 року, час вчинення транзакції 19:45.

Наказом від 09 листопада 2015 року №204 вказаний правочин визнано відповідачем нікчемним з підстав, встановлених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що на підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок банку він надав належним чином оформлений документ банківської установи, інших документів закон не визначає, а також вказує на те, що відповідачем не доведена наявність правових підстав для не включення його до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому така бездіяльності суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Дослідивши спірні правовідносини, суд зазначає, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Водночас, відповідно до положень статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Частина третя статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Як свідчать матеріали справ, на виконання вимог статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо забезпечення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів) що є нікчемними з підстав, визначених статтею 38 названого Закону, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за наслідками проведеної перевірки видано наказ від 09 листопада 2015 року «Про визнання правочинів нікчемними», яким визнано нікчемними ряд транзакцій в системі АБС Б2 щодо розміщення коштів на депозитних/поточних рахунках клієнта через рахунки каси Банку 09 липня 2015 року згідно Додатку №1, який додається до цього наказу і є його невід`ємною частиною.

При дослідженні обставин спірного правочину, а саме - транзакції щодо перерахування грошової суми у розмірі 194 800,00 грн з призначенням платежу «поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами», відповідач дійшов висновку про відсутність ознак фактичного проведення касової операції з отриманням від позивача коштів та зарахування їх на його рахунок. При цьому, як вбачається зі змісту надісланого позивачу повідомлення від 17 листопада 2015 року №3323/15 нікчемність правочину, щодо якого виник спір, відповідач обґрунтовує положеннями частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема пунктом 1, відповідно до якого банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; пунктом 2, відповідно до якого банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; пунктом 7, відповідно до якого банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Свої доводи відповідач обґрунтовує такими фактами, як відсутність фізичної можливості у касира банку опрацювати протягом однієї хвилини дві окремі касові операції по зарахуванню та видачі готівки з рахунків клієнтів (у тому числі операцію позивача), час проведення спірної транзакції свідчить про те, що клієнт (позивач) не міг перебувати у відділенні банку, а також тим, що рух коштів по касі відділення №6 свідчить про те, що фактично коштів не було внесено та/чи видано з каси банку, а здійснювався виключно їх перерозподіл між рахунками клієнтів з метою подальшого отримання первинним «донором» опосередковано відшкодування власних коштів через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Суд вважає такі висновки відповідача передчасними з огляду на наступне.

Так, застосовуючи частину третю статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його уповноважена особа, зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу положень статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вбачається висновок, що Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Водночас, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.

Крім того, під час вирішення справи № 826/1476/15 Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку про те, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492, та договорами з відповідними клієнтами банку.

Таким чином, суд доходить висновку, що операція з перерахування коштів на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет нікчемності.

Варто також зазначити, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Відтак, викладені відповідачем обставини не можуть бути підставами для висновку про нікчемності правочину - транзакції щодо перерахування грошової суми у розмірі 194 800,00 грн з призначенням платежу «поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами».

Правова оцінка доводів, які можуть вказувати на недійсність правочину з інших підстав, ніж у зв`язку з його нікчемністю, не може бути надана під час розгляду та вирішення даної справи, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення спорів про визнання договору недійсним.

Доказів визнання у встановленому законом порядку недійсним спірного правочину відповідачем не надано.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для не включення даних про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу з підстав його нікчемності чи недійсності.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову про визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Належним способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача є необхідність зобов`язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_1 , відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Радикал Банк», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки Уповноважена особа Фонду не має бюджетних асигнувань, на користь кожного позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 09 липня 2015 року №8493.

3. Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_1 , відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Радикал Банк», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 974,40 (дев`ятсот сімдесят чотири гривні сорок копійок) за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 );

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєва Анна Миколаївна (02002, м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, 15-А; ідентифікаційний код 36964568);

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016);

Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк» (02002, м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, 15-А; код ЄДРПОУ 36964568).

Суддя В.А. Кузьменко