Рішення № 89486627, 27.05.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3466/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо обчислення і перерахунку пенсії, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати дії відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що не відповідають вимогам ст.ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, щодо обчислення і перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, з 1 січня 2018 року 50%, а з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75% суми підвищення пенсії визначеного станом на 1 березня 2018 року – протиправними.

зобов`язати відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 01.01.2018 року з розрахунку 100% від підвищення із послідуючим її перерахунком у відповідності до діючого законодавства та сплатити заборгованість, що виникла у зв`язку з перерахуванням пенсії по інвалідності на час ухвалення рішення судом із врахуванням раніше виплачених сум;

визнати дії відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунків ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01 січня 2018 року з обмеженням первинно призначеної в 2000 році пенсії її максимальним розміром (10) десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність і фактичною виплатою пенсії по інвалідності з 01.01.2018 року в обмеженому розмірі – протиправними.

зобов`язати відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати ОСОБА_1 з 01.01.2018 року, у відповідності до діючого законодавства без обмеження підсумка пенсії по інвалідності її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність та сплатити заборгованість, що виникла у зв`язку з перерахуванням пенсії на час ухвалення рішення судом із врахуванням раніше виплачених сум без обмеження пенсії по інвалідності (з урахуванням процентної надбавки за вислугу років - 50%, надбавки до пенсії як інваліду війни 3-ї групи при виконанні обов`язків військової служби, надбавки за особливі заслуги -25%) її максимальним розміром.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач є військовим пенсіонером по інвалідності і перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності. Позивачу при первинному призначенні пенсії ГУ ПФУ в Одеській області 08.07.2000 року обчислений і нарахований розмір пенсії (з процентною надбавкою за вислугу років, надбавкою до пенсії як інваліду війни 3-ї групи при виконанні обов`язків військової служби, надбавкою за особливі заслуги) без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами 10740 грн. установлених для осіб, які втратили працездатність. З 01.01.2018 року пенсія обчисляється та сплачується відповідачем із обмеженням її максимальним розміром (10) десятьма прожитковими мінімумами. Головним управлінням ПФУ в Одеській області при здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 року безпідставно застосовано положення постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" в частині поетапної її виплати, що передбачає поетапну виплату сум підвищення перерахованих пенсій (з 1 січня 2018 року - 50% суми підвищення пенсії, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75%, з 1 січня 2020 року - 100%). При проведенні перерахунку ГУ ПФУ в Одеській області визначило, що підвищення пенсії позивачу складає 7517,56 грн, з них виплачується: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення - 3758,78 грн; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення - 5638,17 грн; з 01.01.2020 року щомісячно 100% від підвищення - 7517,56 грн. Позивач зазначає, що в квітні 2020 року ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016. За таких обставин, внесені Законам України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774 від 06.12.2016 року до ч.7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження максимального розміру пенсії позивачу починаючи з 01.01.2018 року, тому що пенсія йому була призначена 08.07.2000 року. В прикінцевих положеннях вказаного Закону №911-VIII передбачено, що його дія, в частині визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 року. Пенсія позивачу призначена ще 08.07.2000 року, тобто до введення в дію зазначеного Закону, а тому положення цього Закону не можуть бути застосовані при перерахунку пенсії позивача. Головним управлінням ПФУ в Одеській області з 01.01.2018 року проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» і, на переконання позивача, безпідставно застосовано обмеження розміру обчисленого і перерахованого підсумка пенсії її максимальним розміром (10) прожитковими мінімумами. Позивач 03 квітня 2020 року звернувся до відповідача клопотанням, в якому просив усунути протиправне рішення та провести перерахунок розміру пенсії і виплату без обмеження підсумка пенсії (з процентною надбавкою за вислугу років - 50%, надбавкою до пенсії як інваліду війни 3-ї групи при виконанні обов`язків-військової служби, надбавки за особливі заслуги -25%) її максимальним розміром (10) десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2018 року. Відповідач листом за вих. №2892-2801/М-02/8-1500 від 17.04.2020 року відмовив у задоволенні заяви позивача. Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.

Представником Головного управління ПФУ в Одеській області 07.05.2020 року надано до суду відзив на позов (а.с.29-32), в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідачем на виконання постанови №103 у 2018 році проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Відповідно до п. 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Головне управління є органом виконавчої влади, який відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України має право діяти лише у межах, передбачених діючим законодавством України, а отже виплата 100% сум підвищення призведе до порушення норм діючого законодавства. Також відповідач зазначає, що починаючи з 01.01.2018 згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 року №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався. Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум, установлений для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень. Отже, з позиції відповідача, максимальний підсумок пенсії з надбавками встановлений законодавством з 01.01.2018 року становив 13730 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до витягу з наказу начальника штабу Південного оперативного командування від 05.07.2000 року №0133 полковника Глотова Геннадія Михайловича начальника відділу по соціально-психологічному забезпеченню бойової готовності - заступника начальника управління виховної роботи Південного ОК звільнено наказом Міністерства Оборони України від 07.06.2000 року №284, у запас за п.65 підпункту «в» (за станом здоров`я) (з/б а.с.45).

З 08.07.2000 року позивачу призначено пенсію по інвалідності в розмірі 85% від посадового окладу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з процентною надбавкою за вислугу років - 50%, надбавкою до пенсії як інваліду війни 3-ї групи при виконанні обов`язків військової служби, надбавки за особливі заслуги - 25% (а.с.36).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.01.2018 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року відповідно до вимог ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Крім того, відповідно до перерахунку пенсії позивача від 03.04.2018 року здійсненого з 01.01.2018 року підсумок пенсії з надбавками становить 13330,48 грн. з урахуванням попередньої суми пенсії 5812,92 грн., та підвищення 3758,78 грн., (50% від 7517,56) та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» зазначене підвищення виплачується: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення – 3758,78 грн.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення – 5638,17 грн.; з 01.01.2020 року 100% щомісячно від підвищення – 7517,56 грн. (з/б а.с.40).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – задоволеного. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перерахунок пенсії позивача з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення (з/б а.с.41).

При цьому, у вказаному перерахунку зазначено, що підсумок пенсії з надбавками становить 16896,73 грн. з урахуванням максимального розміру пенсії 13730,00 грн., попередньої суми пенсії 5812,92 грн., та підвищення 3958,54 (50% від 7917,08) та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» зазначене підвищення виплачується: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення – 3958,54 грн.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення – 5937,81 грн.; з 01.01.2020 року 100% щомісячно від підвищення – 7917,56 грн. (з/б а.с.41).

Як встановлено судом з перерахунків пенсії позивача, розмір пенсії позивача обмежувався максимальним розміром та виплата здійснювалась у відсотковому розумінні від 100% від підвищення.

Не погоджуючись з обмеженням пенсійних виплат максимальним розміром позивач 03.04.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив перерахувати розмір пенсії без обмеження підсумка пенсії (з надбавками) її максимальним розміром (10) десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність починаючи з 01.01.2018 року та виплачувати в подальшому без обмеження максимальним розміром; надати довідку про розмір пенсії та її розрахунок з 01.01.2018 року і до 01.04.2020 року (а.с.20).

На заяву позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано відповідь, в якій відповідач, посилаючись на ст.2 Закону України від 08.07.2011 року №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зазначає, що зазначені положення неконституційними не визнані, є чинними на теперішній час, тому пенсія ОСОБА_1 виплачується з урахуванням максимального розміру, пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, тому для проведення її перерахунку підстави відсутні (а.с.21).

З такою позицією відповідача позивач не погоджується, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначені умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію.

Згідно ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

В свою чергу, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Конституційний суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

В п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 зазначено, що положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 20.12.2016 року ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня.

Надалі, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 06.12.2016 року №1774, який набрав чинності з 01.01.2017 року внесено зміни, зокрема до ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Тобто, зміни, внесені Законом України № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року до ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» насправді внесені у вже неіснуючу частину.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 27/4270/17, від 06 листопада 2018 року по справі №522/3093/17, від 12 березня 2019 року по справі № 522/3049/17, які, відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, з урахуванням вищезазначеного та для належного захисту прав позивача, позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню шляхом визнання дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунків ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01 січня 2018 року з обмеженням первинно призначеної в 2000 році пенсії її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність і фактичною виплатою пенсії по інвалідності з 01.01.2018 року в обмеженому розмірі – протиправними та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2018 року, у відповідності до діючого законодавства без обмеження підсумка пенсії по інвалідності її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність із врахуванням раніше виплачених сум без обмеження пенсії по інвалідності (з урахуванням процентної надбавки за вислугу років - 50%, надбавки до пенсії як інваліду війни 3-ї групи при виконанні обов`язків військової служби, надбавки за особливі заслуги -25%) її максимальним розміром.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на рішення Верховного Суду у справах №361/4922/17 у постанові від 03.04.2018 та №161/9572/17 у постанові від 15.08.2018 відповідно, оскільки вказані рішення стосуються призначення пенсій згідно з Закону України «Про прокуратуру» та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тоді як у даному випадку пенсія позивачу призначена згідно із Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частиною 1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 83 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» (Заява № 42527/98) від 12 липня 2001 року, «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

При цьому, враховуючи принцип справедливості (fairness) та недопущення зловживання повноваженнями (abuse of power) під час прийняття рішень та вчинення діянь публічною адміністрацією, наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких - владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового захисту.

Щодо вимог обчислення і перерахунку позивачу пенсії по інвалідності, з 1 січня 2018 року – 50%, а з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року – 75% суми підвищення пенсії визначеного станом на 1 березня 2018 року та зобов`язання відповідача перерахувати позивачу пенсію по інвалідності з 01.01.2018 року з розрахунку 100% від підвищення.

Відповідно до ч. 4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частиною 3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі – Порядок №45).

Пунктами 1-3 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Так, підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, у зв`язку із яким позивачу перераховано пенсію, відбулося на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою передбачені збільшені види грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців (далі – Постанова №704).

Згідно з п.10 Постанови №704 вона набирає чинності з 01.03.2018 року.

У зв`язку із прийняттям Постанови №704, п.1 Постанови №103 Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення про перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. – 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. – 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. – 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Постановою № 103 було внесено зміни до Порядку № 45, зокрема:

- пункт 5 викладено в новій редакції;

- додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Згідно абз.1 п.5 Порядку №45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому, п.2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У свою чергу, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, позов задоволено. Визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч.2 ст.255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року набрало законної сили 05.03.2019 року.

За приписами ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є нечинними саме з 05.03.2019 року, а не з моменту прийняття такого нормативно-правового акту.

Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 скасовано.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103) ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 в частині внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 є чинною.

Отже, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18 не впливає на вказані підстави.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 виплату перерахованих відповідно до п.1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

У зв`язку із скасуванням п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.

В такому разі, відповідач при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу до 05.03.2019 року не мав правових підстав не враховувати та не застосувати до спірних правовідносин положення норм ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови КМУ №103, та у інший спосіб здійснювати таку виплату перерахованої пенсії.

Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 11.03.2020 у зразковій справі №160/3586/19, що враховується судом відповідно до ч.3 ст.291 КАС України.

Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.03.2020 у зразковій справі №160/3586/19 та для належного захисту прав позивача, позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню шляхом визнання дії відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 05.03.2019 року в розмірі 75% суми від підвищення пенсії визначеного станом на 1 березня 2018 року та зобов`язати відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 05.03.2019 року в розмірі 100% від підвищення, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Серед іншого, позивач у позові просить суд встановити відповідачу місячний строк для подачі до суду звіту про виконання даної постанови з моменту набрання рішенням законної сили.

Згідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення є правом, а не обов`язком суду. При цьому, для встановлення такого контролю необхідно навести доводи, які свідчили б про ймовірність його неналежного виконання суб`єктом владних повноважень. Таких доводів або документальних підтверджень відповідних обставин позивачем не наведено, а матеріали справи не свідчать про необхідність застосування відповідних заходів, зокрема, зобов`язання Головного управління надати суду звіт про виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо обчислення і перерахунку пенсії, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 05.03.2019 року в розмірі 100% суми від підвищення пенсії визначеного станом на 1 березня 2018 року – протиправними.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 05.03.2019 року в розмірі 100% від підвищення, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунків ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01 січня 2018 року з обмеженням первинно призначеної в 2000 році пенсії її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність і фактичною виплатою пенсії по інвалідності з 01.01.2018 року в обмеженому розмірі – протиправними.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2018 року, у відповідності до діючого законодавства без обмеження підсумка пенсії по інвалідності її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність із врахуванням раніше виплачених сум без обмеження пенсії по інвалідності (з урахуванням процентної надбавки за вислугу років - 50%, надбавки до пенсії як інваліду війни 3-ї групи при виконанні обов`язків військової служби, надбавки за особливі заслуги -25%) її максимальним розміром.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, 65012, м.Одеса, вул.Канатна, 83).

Суддя П.П. Марин

.