
Справа № 947/11836/20
Провадження № 1-кс/947/6923/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Савельєва Ю.В., захисника підозрюваного – адвоката Златі Н.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Яровенко А.В., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Савельєвим Ю.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160400000054 відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені, Одеської області, громадянина України, молдованина, з середньою освітою, одруженого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
1.Фактичні обставини кримінального провадження.
До чергової частини Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області 21.02.2020 приблизно о 00.32 год. надійшло повідомлення про те, що на подвір`є за місцем проживання директора ОДО «Ренійський елеватор» ОСОБА_2 , яке розташовано за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Молодіжна АДРЕСА_2 , невстановлені слідством особи кинули предмет, який призвів до вибуху.
Під час огляду місця події виявлено та вилучено множинні металеві уламки вибухового пристрою, два фігурних важеля від гранати РГН та кільце з чекою.
За вказаним фактом СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області розпочате досудове розслідування № 12020160400000054 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Крім того, 11.03.2020 приблизно о 01.47 год. до ЧЧ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що на подвір`є за місцем проживання директора ОДО «Ренійський елеватор» ОСОБА_2 , яке розташовано за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Молодіжна АДРЕСА_2 , невстановлені слідством особи кинули предмет, який призвів до вибуху.
У ході огляду місця події виявлено та вилучено множинні металеві осколки, металевий важіль з маркуванням «15084 УЗРГМ-583» від гранати РГН, металеве кільце з чекою.
За вказаним фактом СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області розпочате досудове розслідування за № 12020160400000076 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Ізмаїльською місцевою прокуратурою 16.03.2020 матеріали досудового розслідування за № 12020160400000054 від 20.02.2020 та за № 12020160400000074 від 11.03.2020 об`єднано в одне провадження за № 12020160400000054.
У ході проведення оперативно-розшукових заходів оперативним підрозділом УСР в Одеській області ДСР НПУ встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 може бути причетний до вказаних злочинів.
20.05.2020, у період часу з 07.13 год. до 09.23 год., у ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками ГУНП в Одеській області виявлено та вилучено предмет схожий на корпус гранати Ф-1 з маркуванням 386-85-81Т, запал УЗРГМ-2, з маркуванням на лицьовій стороні 224-80 УЗРГМ-2 УЗЧП, на зворотній стороні з маркуванням 386-48-81.
Відповідно до акту вибухотехнічного управління ГУНП в Одеській області про перевірку об`єкта на наявність вибухових матеріалів № 149 від 20.05.2020 предмет схожий на корпус гранати Ф-1 з маркуванням 386-85-81Т, запал УЗРГМ-2, з маркуванням на лицьовій стороні 224-80 УЗРГМ-2 УЗЧП, на зворотній стороні з маркуванням 386-48-81являються корпусом ручної гранати.
За вказаним фактом СУ ГУНП в Одеській області 20.05.2020 розпочате кримінальне провадження за № 12020160000000586 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке 20.05.2020 об`єднано з матеріалами кримінального провадження за № 12020160400000054.
Слідчим 20.05.2020 о 09.35 год. ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
20.05.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
2. Обґрунтування сторони обвинувачення з приводу необхідності застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На теперішній час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 в разі встановлення його причетності до вказаного злочину може вдатися до спроб переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину, тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, свідків, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_1 , раніше скоював тяжкі злочиниможе вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначена обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до ст. 177 КПК України є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вдатися до спроб будь-яким чином зашкодити кримінальному провадженню.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Заставу у виключних випадках може бути застосовано, визначивши розмір застави, який здатний забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
3.Позиції учасників провадження.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що її підзахисний являється інвалідом ІІ групи, члени його сім`ї також являються інвалідами. Клопотання сторони обвинувачення є необґрунтованим. Підозра також необґрунтована, тому що ті речі, які були вилучені не належать ОСОБА_1 . Час затримання, який зазначений у протоколі затримання не відповідає часу фактичного затримання. У клопотанні про застосування запобіжного заходу не зазначено строк, на який сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід, як і не обґрунтовано не можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Крім того, захисник просила врахувати, що її підзахисний позитивно характеризується, раніше не судимий. Ризик можливого впливу на потерпілого відсутній, оскільки такої особи в рамках даного кримінального провадження не має. Речі та документи її підзахисний не може знищити, оскільки всі важливі для кримінального провадження речі були вилучені. З огляду на викладене, просила відмовити в задоволенні поданого клопотання.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, зазначивши, що з пред`явленою підозрою не погоджується.
4.Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні питання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
4.2. Відомості, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
20.05.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Згідно клопотання, в підтвердження обґрунтованості підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України сторона обвинувачення посилається на: протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 від 20.05.2020, в ході якого виявлено та вилучено предмет схожий на корпус гранати Ф-1 з маркуванням 386-85-81Т, запалом УЗРГМ-2, з маркуванням на спусковому важелі 224-80 УЗРГМ-2 УЗЧП, на зворотній стороні спускового важеля наявне маркування 386-48-81; відеозапис до протоколу обшуку від 20.05.2020; речовий доказ - предмет схожий на корпус гранат Ф-1 з маркуванням 386-85-81Т, запал УЗРГМ-2, з маркуванням на лицьовій стороні 224-80 УЗРГМ-2 УЗЧП, на зворотній стороні з маркуванням 386-48-81, який виявлено та вилучено за місцем проживання ОСОБА_1 в ході обшуку, протоколи допиту свідків від 20.05.2020 року, довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 20.05.2020 року, висновок експерта №72-В від 21.05.2020 року та інші матеріли клопотання в сукупності.
Слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey). Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
4.3. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як вбачається з санкції ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , за діяння, які передбачені диспозицією означеної норми закону передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 (семи) років. Крім того, на теперішній час в рамках даного кримінального провадження також здійснюється досудове розслідування за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, безпосередньо в зв`язку з розслідування якого і отримувалася ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку (ухвала слідчого судді від 14.05.2020 року), за результатами проведення якого і було виявлено за місцем проживання підозрюваного предмети, які можуть свідчити про наявність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. При цьому, оскільки за обставин, викладених у клопотанні знаряддям можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України ймовірно були аналогічні предмети тим, які були вилучені у підозрюваного ОСОБА_1 , викладене може свідчити про подальшу необхідність у перевірці причетності підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення означеного кримінального правопорушення. За таких обставин та враховуючи викладене, ступінь небезпеки, який на теперішній час загрожує підозрюваному (у вигляді відповідальності за ймовірно вчинені ним дії), незважаючи на наявність у підозрюваного сім`ї та місця проживання, на думку слідчого судді свідчить про наявність в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя вважає, що в рамках даного кримінального провадження наявний ризик можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків в рамках даного кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Зокрема, слідчий суддя зазначає, що до матеріалів даного клопотання долучено два протоколи допиту свідків ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), які виступали в якості понятих при проведенні обшуку за місцем проживання підозрюваного, в яких наявні анкетні дані вказаних осіб, в тому числі зазначено місця їх проживання. При цьому, на теперішній час показаннями вказаних осіб з одного боку в значній мірі підтверджується обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а з іншого, спростовуються доводи підозрюваного з приводу можливого підкидання вилучених предметів особами, які проводили обшук. Між тим, показання, які на теперішній час отримані від вказаних осіб на стадії досудового розслідування доказової сили на стадії судового розгляду не матимуть (у випадку подальшого направлення обвинувального акту до суду), в зв`язку з чим слідчий суддя не може виключати подальшу необхідність у допиті вказаних осіб на стадії судового розгляду безпосередньо судом. Відтак, враховуючи, що в подальшому у випадку направлення обвинувального акту до суду виникне необхідність у безпосередньому допиті означених свідків судом, слідчий суддя вважає наявним існування в рамках даного кримінального провадження вказаного ризику.
Крім того, слідчий суддя не виключає можливого ризику незаконного впливу з боку підозрюваного на потерпілу особу в рамках даного кримінального провадження ( ОСОБА_2 ), протокол допиту якої також долучено до матеріалів даного клопотання, що знову ж таки обґрунтовується вищезазначеними доводами з приводу необхідності перевірки можливої причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. З викладених міркувань, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи сторони захисту в частині відсутності означеного ризику, оскільки за матеріалами даного кримінального провадження відповідна особа, яка б мала процесуальний статус потерпілого відсутня.
Між тим, слідчий суддя не може погодитися з обґрунтуванням сторони обвинувачення, як воно викладено у клопотанні, в частині існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України. Зокрема, слідчим суддею не було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше скоював тяжкі злочини, оскільки з долучених стороною обвинувачення до клопотання матеріалів вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 є особою, раніше не судимою. Між тим, слідчий суддя в цілому не може виключити існування означеного ризику, що обумовлюється фактичними обставинами ймовірного зберігання за місцем проживання підозрюваним предметів, які становлять собою значну небезпеку для життя та здоров`я громадян, що в зв`язку з його доступом до таких предметів, з одного боку, свідчить про ризик ймовірного повторення протиправної діяльності, а з іншого, про існування ризику летальності (п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
4.4. Відомості, які свідчать про неможливість застосування в рамках даного кримінального провадження більш м`якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України). При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного. Слідчий суддя зазначає, що інкриміноване за обставинами даного кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, в обов`язковому порядку вимагає від слідчого судді визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (абзац 1 ч. 3 ст. 183 КПК України). Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, наявної необхідності у подальшій перевірці причетності такої особи до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави. 4.5. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_1 відповідного розміру застави. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Слідчий суддя враховує, що згідно протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 20.05.2020 року, останній являється фізичною особою підприємцем, в свою чергу згідно ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку від 14.05.2020 року, яка долучена до даного клопотання, останній являється «наглядачем» по м. Рені, Одеської області, що може свідчити як про його матеріальний стан, так і в цілому про його соціальний статус в суспільстві. Крім того, слідчий суддя враховує, що на теперішній час наявна необхідність у здійсненні перевірки на предмет можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК за обставин, як вони викладені у даному клопотанні, в зв`язку з чим обраний відносно підозрюваного розмір застави, повинен в повній мірі гарантувати досягнення завдань такого запобіжного заходу та стримувати здійснення підозрюваним дій, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. За таких обставин, враховуючи фактичні обставини даного кримінального провадження, не залишаючи без уваги сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід визначити відповідний розмір застави у вигляді 476 (чотириста сімдесяти шести) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 000 552 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят дві) гривні, що на думку слідчого судді, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення. З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, –
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Яровенко А.В., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Савельєвим Ю.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160400000054 – задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 476 (чотириста сімдесяти шести) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 000 552 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят дві) гривні.
Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 18.07.2020 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;
- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали обчислюється з моменту фактично затримання та припиняє свою дію 18.07.2020 року, в межах строків досудового розслідування.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.
Судове рішення № 89455261, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 22.05.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 947/11836/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: