
Справа № 947/11836/20
Провадження № 1-кс/947/6924/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Савельєва Ю.В., захисника підозрюваного – адвоката Козак Ф.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Яровенко А.В., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Савельєвим Ю.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160400000054 відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені, Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
1.Фактичні обставини кримінального провадження.
До чергової частини Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області 21.02.2020 приблизно о 00.32 год. надійшло повідомлення про те, що на подвір`є за місцем проживання директора ОДО «Ренійський елеватор» ОСОБА_2 , яке розташовано за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Молодіжна, буд АДРЕСА_2 , невстановлені слідством особи кинули предмет, який призвів до вибуху.
Під час огляду місця події виявлено та вилучено множинні металеві уламки вибухового пристрою, два фігурних важеля від гранати РГН та кільце з чекою.
За вказаним фактом СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області розпочате досудове розслідування № 12020160400000054 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Крім того, 11.03.2020 приблизно о 01.47 год. до ЧЧ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що на подвір`є за місцем проживання директора ОДО «Ренійський елеватор» ОСОБА_2 , яке розташовано за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Молодіжна АДРЕСА_2 , невстановлені слідством особи кинули предмет, який призвів до вибуху.
У ході огляду місця події виявлено та вилучено множинні металеві осколки, металевий важіль з маркуванням «15084 УЗРГМ-583» від гранати РГН-5, металеве кільце з чекою.
За вказаним фактом СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області розпочате досудове розслідування за № 12020160400000076 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Ізмаїльською місцевою прокуратурою 16.03.2020 матеріали досудового розслідування за № 12020160400000054 від 20.02.2020 та за № 12020160400000074 від 11.03.2020 об`єднано в одне провадження за № № 12020160400000054.
У ході проведення оперативно-розшукових заходів оперативним підрозділом УСР в Одеській області ДСР НПУ встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який може бути причетний до вказаних злочинів.
У ході проведення 20.05.2020, у період часу з 06.08 год. до 07.56 год., санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками ГУНП в Одеській області виявлено та вилучено предмет схожий на корпус гранати Ф-1 з маркуванням НОМЕР_1 та запал УЗРГМ, з маркуванням на спусковому важелі 224-80 УЗРГМ-2 УЗЧП, на зворотній стороні спускового важеля наявне маркування 386-48-81.
Відповідно до акту вибухотехнічного управління ГУНП в Одеській області про перевірку об`єкта на наявність вибухових матеріалів № 148 від 20.05.2020 предмет схожий на корпус гранати Ф-1 з маркуванням НОМЕР_1 та запал УЗРГМ, з маркуванням на спусковому важелі 224-80 УЗРГМ-2 УЗЧП, на зворотній стороні спускового важеля наявне маркування 386-48-81являються корпусом ручної гранати.
За вказаним фактом СУ ГУНП в Одеській області 20.05.2020 розпочате кримінальне провадження за № 12020160000000588 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке 20.05.2020 об`єднано з матеріалами кримінального провадження за № 12020160400000054.
Слідчим 20.05.2020 о 07.57 год ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
У подальшому, 20.05.2020 о 22.59 год. ОСОБА_1 вручене письмове повідомлення про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
2. Обґрунтування сторони обвинувачення з приводу необхідності застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На теперішній час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 в разі встановлення його причетності до вказаного злочину може вдатися до спроб переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину, тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, свідків, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_1 , раніше скоював тяжкі злочиниможе вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначена обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до ст. 177 КПК України є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вдатися до спроб будь-яким чином зашкодити кримінальному провадженню.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Заставу у виключних випадках може бути застосовано, визначивши розмір застави, який здатний забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
3.Позиції учасників провадження.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, долучивши письмові заперечення, які підтримав у повному обсязі та зазначив, що до матеріалів даного клопотання не було долучено жодних доказів, які могли б переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_1 може бути причетний до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. В поданому клопотанні відсутнє належне мотивування необхідності застосування відносно його підзахисного виняткового запобіжного заходу. Жодний ризик, на який в своєму клопотанні посилається сторона обвинувачення не доведений. Крім того, захисник просив врахувати характеризуючі його підзахисного дані, в зв`язку з чим в задоволенні поданого клопотання просив відмовити та застосувати відносно його підзахисного більш м`який запобіжний захід.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, зазначивши, що з пред`явленою підозрою не погоджується.
4.Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні питання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
4.2. Відомості, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
20.05.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Згідно клопотання, в підтвердження обґрунтованості підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України сторона обвинувачення посилається на: протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 від 20.05.2020, в ході якого виявлено та вилучено предмет схожий на корпус гранати Ф-1 з маркуванням 386-85-81 НОМЕР_2 та запал УЗРГМ, з маркуванням на спусковому важелі 224-80 УЗРГМ-2 УЗЧП, на зворотній стороні спускового важеля наявне маркування 386-48-81, відеозапис до протоколу обшуку від 20.05.2020, речовий доказ - предмет схожий на корпус гранати Ф-1 з маркуванням НОМЕР_1 та запал УЗРГМ, з маркуванням на спусковому важелі 224-80 УЗРГМ-2 УЗЧП, на зворотній стороні спускового важеля наявне маркування 386-48-81, який виявлено та вилучено за місцем проживання ОСОБА_1 в ході обшуку, висновок експерта №70-В від 21.05.2020 року та інші матеріали, долучені до клопотання в сукупності.
Слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
4.3. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як вбачається з санкції ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , за діяння, які передбачені диспозицією означеної норми закону передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 (семи) років. Крім того, на теперішній час в рамках даного кримінального провадження також здійснюється досудове розслідування за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, безпосередньо в зв`язку з розслідування якого і отримувалася ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку (ухвала слідчого судді від 15.05.2020 року), за результатами проведення якого і було виявлено за місцем проживання підозрюваного предмети, які можуть свідчити про наявність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. При цьому, оскільки за обставин, викладених у клопотанні знаряддям можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України ймовірно були аналогічні предмети тим, які були вилучені у підозрюваного ОСОБА_1 , викладене може свідчити про подальшу необхідність у перевірці причетності підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення означеного кримінального правопорушення. За таких обставин та враховуючи викладене, ступінь небезпеки, який на теперішній час загрожує підозрюваному (у вигляді відповідальності за ймовірно вчинені ним дії), на думку слідчого судді свідчить про наявність в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя вважає, що в рамках даного кримінального провадження наявний ризик можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків в рамках даного кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Зокрема, слідчий суддя зазначає, що до матеріалів даного клопотання долучено два протоколи допиту свідків ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), які виступали в якості понятих при проведенні обшуку за місцем проживання підозрюваного, в яких наявні анкетні дані вказаних осіб, в тому числі зазначено місця їх проживання. При цьому, на теперішній час показаннями вказаних осіб в значній мірі підтверджується обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Між тим, показання, які на теперішній час отримані від вказаних осіб на стадії досудового розслідування доказової сили на стадії судового розгляду не матимуть (у випадку подальшого направлення обвинувального акту до суду), в зв`язку з чим слідчий суддя не може виключати подальшу необхідність у допиті вказаних осіб на стадії судового розгляду безпосередньо судом. Відтак, враховуючи, що в подальшому у випадку направлення обвинувального акту до суду виникне необхідність у безпосередньому допиті означених свідків судом, слідчий суддя вважає наявним існування в рамках даного кримінального провадження вказаного ризику.
Крім того, слідчий суддя не виключає можливого ризику незаконного впливу з боку підозрюваного на потерпілу особу в рамках даного кримінального провадження ( ОСОБА_2 ), протокол допиту якої також долучено до матеріалів даного клопотання, що знову ж таки обґрунтовується вищезазначеними доводами з приводу необхідності перевірки можливої причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
В цілому, слідчий суддя вважає доведеним також існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження підозрюваним протиправної діяльності (кримінального правопорушення). Зокрема, існування такого ризику обумовлюється фактичними обставинами ймовірного зберігання за місцем проживання підозрюваним предметів, які становлять собою значну небезпеку для життя та здоров`я громадян, що в зв`язку з його доступом до таких предметів, з одного боку, свідчить про ризик ймовірного повторення протиправної діяльності, а з іншого, про існування ризику летальності (п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
4.4. Вирішення питання про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрювана обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно неї більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваною такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваної.
Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
В судовому засіданні встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що з огляду на серйозність кримінального правопорушення, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , вимагає від слідчого судді застосування відносно останнього суворого запобіжного заходу, який забезпечить досягнення завдань даного кримінального провадження, а також відповідатиме меті застосування запобіжного заходу (забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного).
Так, на думку слідчого судді, з огляду на низку долучених до клопотання характеризуючих підозрюваного матеріалів, серед яких зокрема характеристики з громадської організації та благодійного фонду, перебування підозрюваного ОСОБА_1 під цілодобовим домашнім арештом, з покладенням на останнього обов`язків прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю, в повній мірі забезпечить досягнення та реалізацію означених завдань.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, –
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Яровенко А.В., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Савельєвим Ю.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020160400000054 – відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, зобов`язавши його цілодобово не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 20.07.2020 року, в межах строків досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , строком до 20.07.2020 року, наступні обов`язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України;
-носити електронний засіб контролю.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту направити для виконання до Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.
Судове рішення № 89455248, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 22.05.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 947/11836/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: