
Справа №297/1328/19
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2020 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фейіра О. О., з участю секретаря судового засідання Кузьма Т.В., прокурора Полички О.М., захисника Діовші АЯ., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду судове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070060000326 від 10 травня 2019 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Приборжавське Іршавського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого, громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
встановив:
09 травня 2019 року приблизно о 21:00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись в будинку АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_2 , розпиваючи в одній із кімнат алкогольні напої, спровокував словесну суперечку з останнім, в результаті чого ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 в обличчя та вигнав з будинку.
Того ж вечора 09 травня 2019 року, у період з 21.30 год. по 22.30 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою помсти, повернувся до будинку ОСОБА_2 , де зайшовши до приміщення кухні, підійшов до сплячого на диванні ОСОБА_2 та наніс йому металевим ломом приблизно три удари по голові, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку ІІ ст., множинних вдавлених багатоуламкових депресійних переломів лобно-скроневої ділянки справа, гострої епідуральної гематоми справа, пневмоцефалії, гемоліквореї, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент виникнення, а також перелому верхніх щелепних кісток з обох боків по типу Лефор 3, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та забійних ран голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що в травні 2019 року, ввечері, точної дати та часу вже не пам`ятає, знаходився за місцем проживання ОСОБА_2 , з яким розпивав алкогольні напої. В ході словесної суперечки, яка виникла з останнім, ОСОБА_2 вдарив його в обличчя та вигнав з будинку. Через деякий час, він повернувся до будинку ОСОБА_2 , та зайшовши до приміщення кухні, з метою помсти, наніс останньому, який спав на дивані, удари металевим ломом по голові. Покинув будинок, думаючи, що ОСОБА_2 від нанесених ударів помер. Ствердив, що протиправні дії вчинив перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. У вчиненому розкаявся, обіцяв у майбутньому подібного не вчиняти.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засідання пояснив, що у травні 2019 року, ввечері, точної дати та часу вже не пам`ятає, за місцем свого проживання разом із ОСОБА_1 розпивав алкогольні напої. В ході словесної суперечки, яка виникла між ними, вдарив ОСОБА_1 в обличчя та вигнав з будинку, після чого заснув на дивані. Через деякий час ОСОБА_1 повернувся, та коли він спав, наніс йому удари металевим ломом по голові. Ствердив, що як він так і ОСОБА_1 знаходилися в стані алкогольного сп`яніння. Просив обвинуваченого карати згідно закону. Разом з тим, додав, що шкоду, завдану протиправними діями обвинуваченого, йому не відшкодовано.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням характеризуючих даних обвинуваченого. При цьому, судом учасникам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, є доведеною, а юридична кваліфікація його дій за зазначеною статтею правильною.
Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
Те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому розкаявся, за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 116), в порядку ст. 89 КК України є не судимим (а.с. 114), суд відповідно до ст. 66 КК України, враховує, як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 ..
Те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, суд відповідно до п. 13 ч 1 ст. 67 КК України, враховує, як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с. 118).
Як вбачається з досудової доповіді, наданої Берегівським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області, ОСОБА_1 в порядку ст. 89 КК України є не судимим, до адміністративної відповідальності не притягався, враховуючи спосіб життя обвинуваченого, інформацію, що характеризує його особистість, середній ризик вчинення повторного правопорушення, середній ризик небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (а. с. 68-71).
На підставі вищевикладеного, враховуючи особу винного та конкретні обставини справи, суд вважає призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ступінь суспільної небезпечності такого, а також особу винного, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, а також враховуючи сукупність всіх обставин справи, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства є не можливим.
Також, суд не вбачає підстав для виправдання обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України, як просив захисник, оскільки таке не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Разом з тим, захисником в судовому засіданні не наведено підстав, передбачених ч. 1 ст. 373 КПК України, для виправдення такого та не надано доказів на спростування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Крім того, в ході судового розгляду кримінального провадження, сам же обвинувачений ОСОБА_1 визнав факт нанесення ним металевим ломом ударів по голові ОСОБА_2 ..
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити що належить вчинити з речовими доказами і документами.
Долю речових доказів суд вважає вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді домашнього арешту припинив свою дію 05 жовтня 2019 року. Клопотань про обрання відносно останнього запобіжного заходу в ході судового розгляду кримінального провадження, не надходило.
Судові витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
засудив:
Визнати винним ОСОБА_1 у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази: 2 змиви речовини бурого кольору, схожих на кров, які упаковані до паперових конвертів; 1 змив речовини бурого кольору з металевого лома, який упаковано до паперового конверту; металевий лом довжиною приблизно 55 см. на поверхні якого наявні сліди речовини бурого кольору схожої на кров, який упакований до паперових конвертів та поміщений до картонної коробки; клаптик покривала розмірами приблизно 20х20 см., який поміщено до паперового конверту; наволочку з-під покривала, яка поміщена до паперового конверту; змиви з кистів рук та зрізи нігтів з обох рук ОСОБА_1 , які поміщені до 4 паперових конвертів, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області, після набрання вироком законної сили, - знищити.
Вирок оголошений і може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя Фейір О. О.
Судове рішення № 89437122, Берегівський районний суд Закарпатської області було прийнято 26.05.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 297/1328/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: