Ухвала суду № 89439121, 26.05.2020, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/260/20

УХВАЛА

26 травня 2020 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фейіра О.О., при секретарі Кузьма Т.В., з участю прокурора Сити Ю.Ю., захисника Лемака Е.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегове клопотання прокурора Берегівської місцевої прокуратури Сити Ю.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в кримінальному провадженні, внесенному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070060000005 від 03 січня 2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегове, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, із середньою освітою, раніше судимого, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

встановив:

В провадженні Берегівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070060000005 від 03 січня 2020 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора Берегівської місцевої прокуратури Сити Ю.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду від 30 січня 2020 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк дії якого закінчився. Разом з тим, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів та у разі доведення його вини в ході судового розгляду кримінального провадження, останньому загрожує міра покарання у вигляді позбавлення волі строком від 2 до 5 років. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не працює, не навчається, офіційно не одружений, є особою яка неодноразово судима за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, існують ризики передбачені п. 3 п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки він може незаконно впливати на свідків, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Крім того, ОСОБА_1 може виїхати за межі Закарпатської області з метою уникнення від кримінальної відповідальності, ухилятися від явки до суду та існує ризик його протиправної поведінки. Крім того, застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам. А тому, просить суд обрати відносно обвинуваченогоОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 діб без застосування електронних засобів контролю.

В судовому засіданні прокурор Сита О.О. клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 підтримав, з підстав зазначених в такому, просив клопотання задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_1 вважав клопотання безпідставним та пояснив, що не має наміру ухилятися від суду та зобов"язується вчасно з"являтися на виклики в судові засідання, а тому просив в задоволенні клопотання відмовити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 заперечив проти застосування відносно його підзахисного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважав таке безпідставним.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, з приводу застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, перевіривши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Так, ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду від 30 січня 2020 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого закінчився.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати чи обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 України, який, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В судовому засіданні встановлено, що вказані в клопотанні ризики є припущенням прокурора, такі є формальними та не обґрунтованими, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 на виклики суду вчасно з`являється в судові засідання.

Разом з тим, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , а також те, те, що він ніде не працює, не навчається, є не одруженим, на думку суду, не свідчать про те, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов`язків, ухилятися від явки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи впливати на свідків кримінального правопорушення.

Крім того, доказів того, що ОСОБА_1 є неодноразово судимим за злочини у сфері незаконного бігу наркотичних засобів, стороною обвинувачення не надано.

А тому суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є необгрунтованим, прокурором не доведено наявність обставин, передбачених п.п. 2-3 ч. 1 ст. 194 КПК України та ризиків встановлених ст. 177 КПК України, а тому в задоволеннні такого суд вважає відмовити.

Крім того, суд враховує, що прокурором в клопотанні про застосування запобіжного заходу не зазначено які саме обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти на обвинуваченого, у разі застосування відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Керуючись ст.ст. 181, 193-194, 196, 331 КПК України,

ухвалив:

в задоволенні клопотання прокурора Берегівської місцевої прокуратури Сити Ю.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070060000005 від 03 січня 2020 року відносно ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя: Фейір О. О.