
Справа №297/1328/19
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2020 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фейіра О. О., з участю секретаря судового засідання Кузьма Т.В., прокурора Полички О.М., захисника Діовші АЯ., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду судове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070060000326 від 10 травня 2019 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Приборжавське Іршавського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого, громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
встановив:
09 травня 2019 року приблизно о 21:00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись в будинку АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_2 , розпиваючи в одній із кімнат алкогольні напої, спровокував словесну суперечку з останнім, в результаті чого ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 в обличчя та вигнав з будинку.
Того ж вечора 09 травня 2019 року, у період з 21.30 год. по 22.30 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою помсти, повернувся до будинку ОСОБА_2 , де зайшовши до приміщення кухні, підійшов до сплячого на диванні ОСОБА_2 та наніс йому металевим ломом приблизно три удари по голові, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку ІІ ст., множинних вдавлених багатоуламкових депресійних переломів лобно-скроневої ділянки справа, гострої епідуральної гематоми справа, пневмоцефалії, гемоліквореї, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент виникнення, а також перелому верхніх щелепних кісток з обох боків по типу Лефор 3, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та забійних ран голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що в травні 2019 року, ввечері, точної дати та часу вже не пам`ятає, знаходився за місцем проживання ОСОБА_2 , з яким розпивав алкогольні напої. В ході словесної суперечки, яка виникла з останнім, ОСОБА_2 вдарив його в обличчя та вигнав з будинку. Через деякий час, він повернувся до будинку ОСОБА_2 , та зайшовши до приміщення кухні, з метою помсти, наніс останньому, який спав на дивані, удари металевим ломом по голові. Покинув будинок, думаючи, що ОСОБА_2 від нанесених ударів помер. Ствердив, що протиправні дії вчинив перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. У вчиненому розкаявся, обіцяв у майбутньому подібного не вчиняти.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засідання пояснив, що у травні 2019 року, ввечері, точної дати та часу вже не пам`ятає, за місцем свого проживання разом із ОСОБА_1 розпивав алкогольні напої. В ході словесної суперечки, яка виникла між ними, вдарив ОСОБА_1 в обличчя та вигнав з будинку, після чого заснув на дивані. Через деякий час ОСОБА_1 повернувся, та коли він спав, наніс йому удари металевим ломом по голові. Ствердив, що як він так і ОСОБА_1 знаходилися в стані алкогольного сп`яніння. Просив обвинуваченого карати згідно закону. Разом з тим, додав, що шкоду, завдану протиправними діями обвинуваченого, йому не відшкодовано.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням характеризуючих даних обвинуваченого. При цьому, судом учасникам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, є доведеною, а юридична кваліфікація його дій за зазначеною статтею правильною.
Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
Те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому розкаявся, за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 116), в порядку ст. 89 КК України є не судимим (а.с. 114), суд відповідно до ст. 66 КК України, враховує, як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 ..
Те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, суд відповідно до п. 13 ч 1 ст. 67 КК України, враховує, як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с. 118).
Як вбачається з досудової доповіді, наданої Берегівським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області, ОСОБА_1 в порядку ст. 89 КК України є не судимим, до адміністративної відповідальності не притягався, враховуючи спосіб життя обвинуваченого, інформацію, що характеризує його особистість, середній ризик вчинення повторного правопорушення, середній ризик небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (а. с. 68-71).
На підставі вищевикладеного, враховуючи особу винного та конкретні обставини справи, суд вважає призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ступінь суспільної небезпечності такого, а також особу винного, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, а також враховуючи сукупність всіх обставин справи, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства є не можливим.
Також, суд не вбачає підстав для виправдання обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України, як просив захисник, оскільки таке не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Разом з тим, захисником в судовому засіданні не наведено підстав, передбачених ч. 1 ст. 373 КПК України, для виправдення такого та не надано доказів на спростування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Крім того, в ході судового розгляду кримінального провадження, сам же обвинувачений ОСОБА_1 визнав факт нанесення ним металевим ломом ударів по голові ОСОБА_2 ..
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити що належить вчинити з речовими доказами і документами.
Долю речових доказів суд вважає вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді домашнього арешту припинив свою дію 05 жовтня 2019 року. Клопотань про обрання відносно останнього запобіжного заходу в ході судового розгляду кримінального провадження, не надходило.
Судові витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
засудив:
Визнати винним ОСОБА_1 у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази: 2 змиви речовини бурого кольору, схожих на кров, які упаковані до паперових конвертів; 1 змив речовини бурого кольору з металевого лома, який упаковано до паперового конверту; металевий лом довжиною приблизно 55 см. на поверхні якого наявні сліди речовини бурого кольору схожої на кров, який упакований до паперових конвертів та поміщений до картонної коробки; клаптик покривала розмірами приблизно 20х20 см., який поміщено до паперового конверту; наволочку з-під покривала, яка поміщена до паперового конверту; змиви з кистів рук та зрізи нігтів з обох рук ОСОБА_1 , які поміщені до 4 паперових конвертів, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області, після набрання вироком законної сили, - знищити.
Вирок оголошений і може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя Фейір О. О.
The court decision No. 89437122, Berehove District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 26.05.2020. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 297/1328/19. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: