Рішення № 89432281, 25.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Київ № 640/2224/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Девенстрой»доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України провизнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Девенстрой» з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов №13/19/10/26-39/2401/02/6 та №14/19/10/26-38/2401/02/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.01.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що звернення ГО «Барви життя» не є беззаперечним доказом законності проведення позапланової перевірки відповідачем, оскільки перевірка стану неіснуючого ні юридично, ані фізично історичного парку, а також перевірка стану та вирубування дерев на будівельному майданчику, аж ніяким чином не відноситься до компетенції Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Разом з тим, за твердженням представника позивача, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у межах спірних правовідносин порушено положення ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якою, повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється, з урахуванням того, що як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідачем було начебто проведено два заходи державного нагляду (контролю): перший згідно з наказом від 11.12.2018 №443 та направленням від 11.12.2018, за результатами якого не було виявлено жодного порушення, а також другий, згідно із наказом від 09.01.2019 №5 та направленням від 09.01.2019, за результатами якого вже встановлюються порушення. Крім того, як наголошено у позовній заяві, у порушення обов`язкової присутності суб`єкта містобудування під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, ТОВ «Будівельна компанія «Девенстрой» не було повідомлено про місце і час як першої, так і другої перевірки, а також не було залучено представників останнього. За висновками представника позивача, зважаючи на відсутність на момент початку перевірок затвердженої та оприлюдненої на власному офіційному веб-сайті уніфікованої форми акту, ТОВ «Будівельна компанія «Девенстрой» мав всі законні підстави правомірно не допустити перевіряючих до здійснення державного нагляду (контролю). На додаток представником позивача зауважено, що останній не погоджується з порушеннями, зафіксованими в акті перевірки та на підставі яких винесено оскаржувані постанови, у тому числі з огляду на те, що у зв`язку з нападами та підпалами на будівництві, невстановленими особами, всі оригінали журналів, як правило, утримуються в офісі, а інспектор не витребував та не вимагав їх надання, що підтверджується незалученням ТОВ «Будівельна компанія «Девенстрой» до перевірки та відсутністю належних доказів такої вимоги з боку інспектора.

Ухвалю Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

05.04.2019 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, зокрема, про те, що перевірка ТОВ «Будівельна компанія «Девенстрой» проведена правомірно, з огляду на звернення ГО «Барви життя» від 07.11.2018. Натомість, за твердженнями представника відповідача, вказана перевірка проведена на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 11.12.2018 №443 та направлення від 11.12.2018, а за рішення керівника Департаменту термін проведення даної перевірки продовжено на 2 робочі дні (з 09.01.2019 по 10.01.2019). При цьому, представником відповідача вказано про помилковість тверджень представника позивача щодо відсутності уніфікованої форми акту для здійснення позапланового заходу (контролю), що спростовується наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 15.05.2012 №240, яким затверджено форми документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

06.05.2019 від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог, а також зауважено, що журнал авторського нагляду ведеться не позивачем, а тому останній не є відповідальним за вказане порушення.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул. Львівська, 15 у Святошинському районі м. Києва» (замовники: військова частина А0515, ТОВ «Інвест-Будресурс», підрядник: ТО «БК «Девенстрой», генеральний проектувальник: ТОВ «Печерська архітектурна майстерня», експертна організація: ТОВ «Укрбудекспертиза», експерт : ОСОБА_1 , особа, яка здійснює авторський нагляд або керівник групи авторського нагляду ОСОБА_2 , особа, яка здійснює технічний нагляд ОСОБА_3 ), за результатами чого складно акт від 10.01.2019 №б/н, в якому вказано, зокрема, про наступні виявлені порушення: Генпідрядною організацією TOB «БК «Девенстрой» будівельні роботи виконуються із порушеннями, а саме: виконавча документація ведеться із наступними порушеннями: до журналу загальних робіт не внесено відомості щодо актів на закриття прихованих робіт; у журналі авторського нагляду відмітки про виконання зауважень, зроблених під час здійснення авторського нагляду; не всі будівельники мали засоби індивідуального захисту зокрема будівельні каски та сигнальні жилети; у журналі бетонних робіт не заповнена титульна сторінка; не огороджено зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами (місця поблизу перепадів по висоті 1,3 м і більше), відсутні знаки попереджуючі про небезпеку на об`єкті та попереджувальні написи, чим порушено п. 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» та п. 4.16, п. 4.30, 4.18, 4.17, 6.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення».

На підставі викладеного, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві винесено наступні постанови від 24.01.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

№13/19/10/26-39/2401/02/6, якою ТОВ «БК «Девенстрой» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (порушення п. 4.16, п. 4.30, 4.18, 4.17, 6.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення») та накладено штраф у розмірі 86 445,00 грн.;

№14/19/10/26-38/2401/02/6, якою ТОВ «БК «Девенстрой» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (порушення п. 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва») та накладено штраф у розмірі 34 578,00 грн.

Вважаючи вказані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 3 Указу Президента України від 08.04.2011 №439/2011, яким затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, визначено, що основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, проводить перевірки, у тому числі щодо дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, та розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень (пп.пп. 10, 11 п. 4 вказаного Положення).

Приписами п. 6 Положення передбачено, що Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

У свою чергу, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (тут і надалі - Порядок №553 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

У силу п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема є подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. (п. 7 Порядку №553).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, в якості підстави для проведення перевірки слугувало звернення ГО «Барви життя» від 07.11.2018 №430, в якому, зокрема, вказано про допущення порушення чинного законодавства під час проведення забудови на АДРЕСА_1 (забудова на території історичного парку та протитуберкульозного санаторію, вирубуються дерева, серед яких дуби і корабельні сосни, яким більше сотні років).

З огляду на викладене, наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 11.12.2018 №443 «Про проведення позапланової перевірки» визначено провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: «Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул . Львівській, 15 у Святошинському районі м. Києва», на підставі чого оформлено направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 11.12.2018 №б/н (строк дії направлення з 20.12.2018 по 03.01.2019). Надалі, наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 09.01.2019 №5 «Про продовження проведення позапланової перевірки», на підставі службової записки від 09.01.2019 №С10/26-0901/1, визначено продовжити на два робочі дні проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва: «Будівництво житлового комплексу та житлових будівель спеціального призначення на вул . Львівській, 15 у Святошинському районі м. Києва», на підставі чого оформлено направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 09.01.2019 №б/н (строк дії направлення з 09.01.2019 по 10.01.2019).

З урахуванням викладеного, суд вказує про безпідставність тверджень представника позивача щодо відсутності законодавчо мотивованої підстави для проведення спірної перевірки (зважаючи на наявність та зміст звернення ГО «Барви життя» від 07.11.2018 №430), а також про здійснення відповідачем повторної перевірки з тих самих питань, оскільки наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 09.01.2019 №5 лише продовжено строк дії вказаної перевірки, а не призначено нову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 19.03.2019 у справі №826/12716/17.

Згідно з п. 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Крім того, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 13 Порядку №553).

У той же час, ні приписи Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядку №533 не визначають обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень, відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними п. 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб`єктом містобудування норм чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд вказує про необґрунтованість тверджень представника позивача про неправомірність проведення відповідачем спірної перевірки без попереднього повідомлення суб`єкта містобудування (у даному разі позивача) про проведення такої перевірки, оскільки останні не відповідають наведеним законодавчим положенням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №813/578/17.

Згідно з п. 16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

При цьому, слід одразу зазначити, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 15.05.2012 №240 затверджено уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт, що спростовує твердження представника позивача щодо відсутності такої уніфікованої форми.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 22 Порядку №553).

Як вбачається зі змісту оскаржуваних постанов, останні винесено Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, з огляду на порушення ТОВ «БК «Девенстрой» п. 4.16, п. 4.30, 4.18, 4.17, 6.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», внаслідок чого накладено штраф на підставі п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а також порушення п. 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», внаслідок чого накладено штраф на підставі п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

В обґрунтування заявлених позовних вимог в частині безпідставності виявлених порушень представником позивача наголошено на тому, що у зв`язку з нападами та підпалами на будівництві, невстановленими особами, всі оригінали журналів, як правило, утримуються в офісі, а інспектор не витребував та не вимагав їх надання, що підтверджується незалученням ТОВ «Будівельна компанія «Девенстрой» до перевірки та відсутністю належних доказів такої вимоги з боку інспектора. Разом з тим, слід зазначити, що судом вже наголошено на необґрунтованості тверджень представника позивача про неправомірність проведення відповідачем спірної перевірки без попереднього повідомлення суб`єкта містобудування (у даному разі позивача) про проведення такої перевірки, з урахуванням наданих представником відповідача копій витягів з відповідної документації (журналів), достовірність яких позивачем під час судового розгляду не заперечувалась. Крім того, суд погоджується з твердженнями представника позивача про те, що введення журналу авторського нагляду здійснюється не позивачем, а замовником (ТОВ «Інвест-Будресурс») та проектувальником (ТОВ «Печерська архітектурна майстерня»), проте, останній містить у собі відомості, які підлягають заповненню підрядником, яким у межах спірних правовідносин є позивач. Доказів того, що вказаний журнал безпідставно не надавався останньому для заповнення замовником (ТОВ «Інвест-Будресурс») та/ або проектувальником (ТОВ «Печерська архітектурна майстерня»), позивачем суду не надано, а з матеріалів справи не вбачається. Інші ж твердження представника позивача (зокрема про те, що на час перевірки виконувались планові роботи щодо заміни декількох захисних (запобіжних) огорож, а також того, що на час перевірки були наявні працівники, які прямували за межі будівельного майданчика на обід або з обіду, внаслідок чого останні були без захисних касок та сигнальних жилетів) ґрунтуються виключно на припущеннях останнього та не є документально підтвердженими. Водночас, суд вказує, що перевіряючими в акті перевірки не зазначено у чому саме полягає порушення з боку позивача п. 6.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», яким передбачено, що проїзди, проходи на будівельних майданчиках, а також проходи до робочих місць і на робочих місцях не повинні мати вибоїн і утримуватись у чистоті та порядку, очищуватися від сміття, снігу, не захаращуватися матеріалами та виробами, а також бути не ковзкими. Внаслідок викладеного, суд погоджується з безпідставністю зазначення перевіряючими факту порушення позивачем п. 6.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», проте, одночасно слід вказати, що дана обставина сама по собі не є підставою для визнання протиправною та скасування постанови від 24.01.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №13/19/10/26-39/2401/02/6, оскільки в якості її винесення вказано й про порушення інших положень ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», які не спростовані у межах розгляду даної справи.

Виходячи з всього викладеного вище, суд дійшов до висновку, що оскаржувані постанови винесено Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві правомірно та у межах наданих останньому повноважень, а підстави для їх скасування відсутні.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 245, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Девенстрой» (код ЄДРПОУ 37000870, адреса: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, 47) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 26) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок