Вирок № 89383373, 13.05.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4259/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Лемак О.В.,

за участі секретаря судового засідання – Сухан Н.В.,

прокурора – Гіряк Д.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – ОСОБА_2 ,

перекладача – Шевчук В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, відомості про яке 28.01.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020070000000006, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Словаччини, уродженця АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 201 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне придбання на території України та переміщення на територію Словаччини з метою передачі третім особам отруйної речовини – металічної ртуті. З цією метою ОСОБА_1 через мережу Інтернет підшукав невстановлену слідством особу, з якою домовився про придбання у місті Ужгород Закарпатської області 5 контейнерів з ртуттю, масою нетто 1730 грам кожний.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу, близько 19 год. 43 хв. 15.03.2020 на легковому автомобілі марки "Volkswagen Polo", реєстраційний номер Словаччини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 заїхав на територію України через пункт пропуску "Ужгород".

Продовжуючи вчиняти дії, спрямовані на виконання злочинного задуму, ОСОБА_1 близько 20 години, неподалік від пункту пропуску "Ужгород", на узбіччі автомобільної дороги, зустрівся з невстановленою слідством особою, у якої придбав п`ять скляних контейнерів отруйної речовини – металічної ртуті, масою нетто 1730 грам кожний (згідно напису на етикетці контейнерів).

В подальшому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим мотивом, ОСОБА_1 , з метою не бути викритим під час переміщення придбаної ртуті через митний кордон України працівниками контролюючих органів, близько 22 год. 15.03.2020 придбав у супермаркеті "Дастор" 6 упаковок з борошном "Вінницький млинар", масою 2 кг. кожна, в середину п`яти з яких упакував придбані контейнери з ртуттю. Після цього ОСОБА_1 поклав вказані пакунки з борошном, всередині яких містились приховані п`ять контейнерів з ртуттю, у багажник свого автомобілю марки "Volkswagen Polo", реєстраційний номер Словаччини НОМЕР_1 , та вирушив у напрямку пункту пропуску "Ужгород".

Також, 16.03.2020 близько 00 годин 00 хвилин ОСОБА_1 , керуючи вказаним автомобілем, заїхав на територію пункту пропуску "Ужгород", де обрав смугу руху "зелений" коридор, тим самим задекларувавши відсутність товарів, обмежених чи заборонених до вивезення з митної території України, а також таких, що підлягають оподаткуванню. Однак під час проходження митно-прикордонного контролю керований ним транспортний засіб був затриманий співробітниками УСБУ в Закарпатській області.

В подальшому, в ході проведення огляду місця події у багажнику легкового автомобілю марки "Volkswagen Polo", реєстраційний номер Словаччини НОМЕР_1 , виявлено шість упаковок борошна "Вінницький млинар", всередині п`яти з яких виявлено п`ять скляних опломбованих номерних контейнерів отруйної речовини – металічної ртуті, виготовлених заводським способом. При цьому на кожному з контейнерів містилась заводська етикетка, на якій містився напис "Ртуть" та маса нетто – 1730 г.

Відповідно до висновку експерта Київського НДІ судових експертиз № 8819/20-34/10538?10541/20-34 від 15.04.2020, вилучена 16.03.2020 у ОСОБА_6 в ході огляду місця події речовина є металічною ртуттю, загальною масою брутто 9,77 кг.

Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 24.04.2020 року між прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Гіряк Д, та підозрюваним ОСОБА_1 у присутності захисника – адвоката Майданського Р., перекладача Шевчук В., відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_7 міру покарання, визначену в угоді.

ОСОБА_8 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю, розкаявся у вчиненому та просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.

Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Із змісту угоди про визнання винуватості від 24.04.2020 року вбачається, що прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. Підозрюваний зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, співпрацювати з правоохоронними органами у викритті та виявленні місця перебування можливих співучасників кримінального правопорушення.

При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 201 КК України у виді 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 201 КК України, як закінчений замах на контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю отруйних речовин, - кваліфіковано вірно.

Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.

Судом на виконання вимог ст.474 КПК України сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_6 не встановлено.

В судовому засіданні суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода про визнання винуватості від 24.04.2020 року не є наслідком застосування насильства, примусу погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами та оцінені судом, відповідно до ст.94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , склад кримінального правопорушення, вказують на кваліфікацію діянь за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 201 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 201 КК України, є тяжким злочином.

Згідно п.1 ч. 4 ст. 469 КПК України - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 24.04.2020 року вимогам ст.ст.469, 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, зокрема щодо змісту та порядку укладення угод, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, правова кваліфікація дій кримінальних правопорушень вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Згідно з ст.65 Кримінального кодексу України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.

За таких обставин суд вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_6 , може сприяти покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості.

З врахуванням вищевказаного, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода укладена 24 квітня 2020 року між прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Гіряк Д, та підозрюваним ОСОБА_1 у присутності захисника – адвоката Майданського Р., перекладача Шевчук В., про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_1 визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 Кримінального кодексу України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

За наведених обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_7 визначити узгоджену міру покарання в угоді.

Питання про речові докази по кримінальному провадженні суд вирішує в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 395, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 квітня 2020 року укладеної між прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Гіряк Д., та підозрюваним ОСОБА_1 , у присутності захисника – адвоката Майданського Р., перекладача Шевчук В., у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22020070000000006 від 28.02.2020 року.

ОСОБА_5 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 201 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді застави, обраний відносно ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю ОСОБА_10 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) заставу у розмірі 210 200,00 гривень, що внесена згідно платіжного доручення № 1 від 25.03.2020 р. та квитанції № 89-2 від 25.03.2020р., за громадянина ОСОБА_11 ОСОБА_6 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.03.2020 р. (справа № 308/2716/20), на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26213408; отримувач - ТУ ДСА України у Закарпатській області, банк отримувача – Держказначейська служба України, м.Київ; рахунок отримувача – UA198201720355209001000018501.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи металів та сплавів №8819/20-34/10538-10541/20-34 від 15.04.2020 в розмірі 5883,84 гривень та за проведення судово-одорологічної експертизи № 190 від 10.04.2020 в розмірі 2547,37 гривень.

Речові докази:

-п`ять контейнерів з металічною ртуттю, загальною масою брутто 9,77 кілограма, п`ять паперових упаковок з-під борошна, пакувальний матеріал, в який були обмотані п`ять контейнерів з ртуттю, а також отримані після проведення одорологічної експертизи об`єкти дослідження - п`ять фланелевих серветок, шість відрізків марлевого бинта та первинна упаковка, що перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів СВ УСБУ в Закарпатській області - знищити;

-клей з написом «Kores», клейка стрічка, кухонні електронні ваги, ноутбук марки «Lenovo», s/n PF07UD69, смартфон марки «iPhone», свідоцтво № НОМЕР_3 про реєстрацію автомобілю марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номер Словаччини НОМЕР_1 , автомобіль марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номер Словаччини НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 , що перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів СВ УСБУ в Закарпатській області - повернути ОСОБА_7 ;

-контрольний талон, виписаний на автомобіль марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номер Словаччини НОМЕР_1 , - що знаходяться в матеріалах кримінального провадження, – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Лемак О.В.