Ухвала суду № 89373140, 21.05.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5637/20

н/п 2-з/953/107/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого – судді Лях М.Ю., при секретарі – Хомінської Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Акціонерне товариство «Альтбанк» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває вищезазначена цивільна справа № 953/5637/20.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито позовне провадження, вирішено здійснювати розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання.

19.05.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить заборони відчуження нежитлових приміщень 1-го поверху №1, 1а, 2, 3, 4, 7, 10, 10а,10в, 13, 15, 15а в літ "А-11", загальною площею 353, 1 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1005280263101. В обґрунтування заявленої вимоги зазначає, що існують ризики, що майно може бути відчужене відповідачем, що призведе до унеможливленні виконання рішення суду про поділ спільного майна подружжя, відповідачем вчиняються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення до нього вимоги та/чи подання позову до суду, вчиняються підготовчі дії щодо реалізації нерухомого майна.

Суд, перевіривши доводи, викладені в заяві про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши надані копії документів в їх системному зв`язку між собою вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Надаючи оцінку доводам позивача в обґрунтування заявленої вимоги про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що зазначені висновки є передбачено заявленими, потребують всебічної перевірки під час судового розгляду вказаної цивільної справи процесуальним шляхом, доводи позивача не підтверджено достатніми належними та допустимим доказами. Посилання позивача на вчинення відповідачем підготовчих дій, спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна не може вважатися беззаперечним аргумент на користь доводів про необхідність забезпечення позову, оскільки відповідач перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з позивачем з огляду на положення чинного цивільного та сімейного законодавства України не зможе вчинити жодного правочину без нотаріальної згоди другого подружжя спрямованого на відчуження вказаного нерухомого майна. Вказані обставини визнає та відзначає позивач у заяві про забезпечення позову, вказуючи що нею раніше вже надавалась згода на відчуження іншого нерухомого, придбаного під час перебування з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Суд вважає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі статтею 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Даних щодо дійсної і реальної загрози відчуження рухомого майна відповідача та невиконання майбутнього рішення матеріали справи не містять, тому підстав для забезпечення позову немає. З наданої до суду копії фотокопії з інтернет-сторінці http://nashadoska.com), на якій розміщено оголошення про продаж нерухомого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не можливо зробити однозначний висновок, що вказане оголошення про продаж квартири, здійснюється саме відповідачем, оскільки не містить будь-якого офіційного підтвердження дійсності та достовірність змісту вказаного оголошення. Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дії відповідача спрямовані на відчуження нерухомого майна, тому не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до положень ч.1 статті 153 ЦПК України, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, забезпечуючи принцип змагальності судового процесу, дотримуючись принцип пропорційності судом розглядається заява про забезпечення позову без повідомлення учасників справи на підстави наданих стороною, якою ініційоване заявлене питання копій документів в обґрунтування заявлених доводів.

З огляду на вищенаведене, аналізуючи вищевикладене, дослідивши надані в обґрунтовування вимог заяви докази, суд вважає, що заявлена позивачем вимога про забезпечення позову є передчасною, окрім цього на теперішній час з боку позивача не надано до суду належних та переконливих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову, у спосіб зазначений позивачем у заяві, може утруднити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду, у зв`язку з чим у задоволенні заяви позивача слід відмовити.

На підставі вищезазначеного та керуючись статтями 81, 149-153, 260,261, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Акціонерне товариство «Альтбанк» про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяті днів з дня складання ухвали.

Суддя –