Ухвала суду № 89370294, 25.09.2017, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12582/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017 року місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м.Києва Ларіонова Н.М., при секретарі Калашніковій Л.Д., за участю: прокурора Чижевського І.В., слідчого Смілянського А.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві, погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7, стосовно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, з професійно-технічною освітою, не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42017101070000136 від 08.06.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий Подільського УП ГУНП у м. Києві Смілянський А.О., як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся до районного суду з клопотанням, погодженим з процесуальним керівником - прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Сітарем Д.В., що входить в групу прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України, із визначенням застави.

Клопотання мотивоване тим, що впровадженні слідчого відділу УП в метрополітені ГУ НП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 42017101070000137, дані щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані у кримінальному провадженні докази. У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення. Відносно ОСОБА_1. необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрювана буде: 1) переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Прокурор, що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, в судовому засіданні підтримав клопотання за вищевказаними підставами, просить застосувати саме цей запобіжний захід, оскільки у органів досудового розслідування є достатні підстави вважати, що обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, надасть можливість підозрюваному зникнути та переховуватися від слідства та суду для уникнення кримінальної відповідальності, продовжити злочинну діяльність, що свідчить про неможливість застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів. Стверджує, що обрання домашнього арешту не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання задач кримінального судочинства. Одночасно просив визначити заставу у встановленому законом розмірі.

Підозрюваний в судовому засіданні просив обрати стосовно нього домашній арешт, вказуючи, що за вказаною адресою він проживає разом зі своєю сімєю, яка також є на його утриманні, буде з`являтись до слідчого за першим викликом, не буде вчиняти злочини та переховуватись від слідства.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити органу досудового розслідування в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що наведені прокурором ризики не доведені, підозра необґрунтована, та обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, посилаючись на те, що його підзахисний має стійкі соціальні зв*язки, працює не офіційно. Вважає можливим обрати стосовно підозрюваного домашній арешт у нічний час за адресою проживання.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Слідчим відділом СВ УП в метрополітені ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому 08.06.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (№ з Єдиного реєстру досудових розслідувань - № 42017101070000137 від 08.06.2017 р.) за фактом того, що ОСОБА_1 здійснюєзбут наркотичного засобу на території м. Києва.

Про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення повідомлено ОСОБА_1 , його дії кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України як незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту.

Згідно протоколу ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України затримано .

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Злочин, передбачений ст.307 ч.2 КК України, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри. Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що досліджені в судовому засіданні додані до клопотання документи, на даний час, свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування. А тому не погоджується із запереченнями сторони захисту в цій частині.

Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( Panchenko v. Russia (Панченко протии Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ( Becciev v. Moldova (Бекчиєв протии Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_1 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що підозрюваний в зареєстрованому шлюбі не перебуває, за місцем реєстрації не прожива, між тим є особою працездатного віку, але не має офіційного місця роботи, а тому слідчий суддя вважає, що не зважаючи на наявність сімейних зв`язків, під важкістю відповідальності, може зникнути від органів досудового розслідування.

Ризик незаконного впливу на свідків, є актуальним з огляду на те, що підозрюваний матиме змогу впливати на свідків з метою їх зміни показань останніми, що може вплинути на хід досудового розслідування. А тому слідчий суддя також враховує наявність такого ризику.

Ризик того, що підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає не доведеним прокурором.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що підозрюваний може переховується від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення, цим підтверджується наявність ризику, передбаченого п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний відповідно до ст.183 ч.2 п.4 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та його наслідки, соціальну небезпеку вказаного кримінального правопорушення, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність встановлених судом ризиків. Для запобігання цих ризиків слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Згідно ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Враховуючи тяжкість злочину та його суспільну небезпечність, особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, слідчий суддя вважає необхідним визначити ОСОБА_1 заставу у встановленому ст.182 ч.5 п.2 КПК України, - 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м.Києва. При внесенні застави на підозрюваного будуть покладені обов`язки, передбачені ст.183 ч.3 КПК України.

Підозрюваний затриманий в порядку ст.208 КПК України, а відтак строк застосування запобіжного заходу необхідно відраховувати - з 28.01.2019 р. (часу фактичного затримання).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання органа досудового розслідування - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 (шістдесят) днів, відраховуючи з часу фактичного затримання (23.09.2017 р.), тобто по 21 листопада 2017 р. включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в сумі 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 240 000,0 грн. (двісті сорок тисяч грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Подільського районного суду м.Києва (м.Київ, вул.Хорива, 21, одержувач - ТУ ДСАУ у м.Києві, ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк одержувача - ДКСУ у м.Києві, рахунок отримувача - 37318005112089 ), при внесенні якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - звільнити.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі звільнення, при внесенні застави, на підставі ч 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-протягом 2 місяців з дня звільнення з`являтися до слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 або Подільського районного суду м.Києва за першим викликом на визначений посадовою особою час;

-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 або Подільського районного суду м.Києва;

-повідомляти слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 або Подільський районний суд м.Києва про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Подільського районного суду м.Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали скерувати слідчому СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві та начальнику Київського слідчого ізолятора - для виконання, прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 - для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 60 днів з дня затримання, тобто по 21 листопада 2017 р. включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Н. М. Ларіонова