Ухвала суду № 89335604, 09.04.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/14025/12

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Добривечір А.О., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп», про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, -

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» (надалі за текстом - заявник) звернулося до суду із вищевказаною заявою.

20.02.2013 року заочним Рішенням Подільського районного суду м. Києва по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 15 365,64 долара США та судовий збір.

На виконання рішення суду 18.05.2013 року було видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості та судового збору.

12.12.2017 року заявник набув право вимоги до боржника на підставі договору відступлення права вимоги, у зв`язку з чим, просить замінити стягувача у виконавчому провадженні. Крім того, у зв`язку з тим, що сплив строк повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання, заявник також просить поновити строк для його пред`явлення.

В судове засідання представник заявника та боржник не з`явилися, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 442 ЦПК України, ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши матеріали вказаної заяви та матеріали цивільної справи, суд встановив наступні обставини.

Як встановлено судом, 20.02.2013 року заочним Рішенням Подільського районного суду м. Києва по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 15 365,64 долара США та судовий збір. На виконання заочного рішення суду 18.05.2013 року було видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості та судового збору.

12.12.2017 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/50, відповідно до умов якого останній відступив ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» вимоги до боржника ОСОБА_1 .

12.12.2017 року між заявником та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов заявник набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 .

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він змінюється правонаступником.

Виходячи із цих вимог, зокрема, п. 1-2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Вирішуючи справу, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, висловлену в Постанові від 20.11.2013 р. у справі № 6-122цс13, згідно з якою, керуючись змістом статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Розділом ІІ пунктом 12-13 Інструкції з організації примусового виконання рішень (редакція від 27.03.2018 р.) передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із цим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться згідно з вимогами ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої особи суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Приписами ст. 442 ЦПК України встановлена заміна саме сторони у виконавчому провадження, статус якої (стягувач та боржник) вона набуває після відкриття виконавчого провадження. Тобто, за виконавчим листом, який виданий судом на підставі судового рішення у справі, повинно бути відкритим виконавче провадження.

А відтак, заявником підтверджені, крім матеріального правонаступництва, підстави для процесуального правонаступництва щодо заборгованості ОСОБА_1 , а тому, судом встановлені правові підстави для заміни стягувача, як сторони у виконавчому провадженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» про заміну сторони у виконавчому провадженні у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає задоволенню, а відтак, стягувач у виконавчому провадженні публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» підлягає заміні на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп», що стосується вимог до боржника ОСОБА_1 .

Щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд встановив, що відповідно до постанови про повернення виконавчого документа від 15.12.2016 року строк пред`явлення виконавчого документа було перервано та встановлено новий - до 15.12.2019 року.

Заявник набув право вимоги до боржника 12.12.2017 року, що підтверджується договором відступлення права вимоги.

Відтак, посилання заявника на ту обставину, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання було пропущено з поважних причин, не знайшов свого підтвердження відповідними доказами.

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Виконавчий документ є документом строковим, тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) - це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.

Причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування, і свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що за змістом ст. 433 ЦПК України причини пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не можуть бузи визнані поважними, оскільки заявник не довів, що вказані ним обставини були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення сторони та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій, а відтак, заява в частині поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 263-265, 268, 273, 352, 354-356, 433, 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп», про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання - задовольнити частково;

Замінити стягувача - публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» іншою юридичною особою, а саме, товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» (код ЄДРПОУ 40326297, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, б. 63) у виконавчому провадженні по виконанню Заочного Рішення Подільського районного суду м. Києва від 20.02.2013 року у справі № 2607/14025/12;

В іншій частині в задоволенні вимог - відмовити;

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (враховуючи положення п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України). У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В.Гребенюк